Створення системи аналізу та прогнозування, управління, оповіщення і зв'язку

Організація і проведення рятувальних і невідкладних робіт в районах бід та осередках ураження

Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійної біди і у воєнний час

Завдання організації життєзабезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій, в першу чергу, направлено на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, які потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг та реалізація соціальних гарантій на період проведення рятувальних і інших невідкладних робіт.

Виконання цього завдання передбачає:

- тимчасове розселення потерпілих громадян, в безпечні райони;

- організація харчування в районах біди і тимчасового розселення;

- забезпечення населення одягом, взуттям і товарами першої необхідності для потерпілих;

- надання фінансової допомоги потерпілим;

- забезпечення медичного обслуговування і санітарно-епідеміологічного нагляду в районах тимчасового розселення;

Це завдання реалізовується виконанням наступних заходів:

- надання допомоги ураженим;

- евакуація населення з районів біди і осередків ураження;

- проведення заходів, карантинних обсервацій;

- забезпечення громадського порядку в районах бід і осередках ураження;

- проведення заходів щодо життєзабезпечення населення;

- соціально-психологічна реабілітація населення;

- проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.

Для проведення рятувальних і невідкладних робіт:

- створюються і підтримуються в готовності до дії сили цивільної оборони;

- притягуються, у разі потреби, інші сили, незалежно від їх відомчої приналежності, а також добровільні рятувальні загони;

- здійснюється підготовка органів управління цивільної оборони;

- готуються необхідні технічні засоби;

- забезпечується дотримання заходів безпеки особовим складом сил цивільної оборони;

- підтримується інженерне, хімічне, медичне, транспортне і матеріальне забезпечення дій сил цивільної оборони.

Організатором діяльності цих систем є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС).

Спеціальні підрозділи спостереження і контролю здійснюють збір даних про техногенну - екологічній обстановці на підвідомчій території і об'єктах. Ці дані цілодобово передаються в "Кризовий центр" Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України. Про загрозливі явища дані передаються негайно. Зворотні дані з "Кризового центру" передаються до органів управління - в МНС України і в Постійну Урядову комісію. Комісія ухвалює рішення по залученню сил цивільної оборони для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Для екстреного оповіщення населення і персоналу на радіаційно - і хімічно - небезпечних об'єктах створюються локальні системи оповіщення і зв'язку. Перелік таких об'єктів визначається Кабінетом Міністрів.

Управління силами ЦО в ході ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснює Командування сил цивільної оборони МНС.

Підготовка та перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління і сил

До керівного складу відносяться посадові особи, які очолюють уряд України і Криму, міністри, керівники відомств, керівники державної адміністрації області, району, міста, адміністрацій підприємств, установ і організацій, командири спеціалізованих формувань цивільної оборони центрального підпорядкування.

Підготовка керівного складу цивільної оборони здійснюється на центральних і територіальних курсах. Новопризначених на посаду - в рік призначення, впродовж 5 днів; всіх інших - в терміни, встановлені рішенням начальника цивільної оборони України один раз в 5 років.

Підготовка вчителів початкової і середньої шкіл з питань цивільної оборони здійснюється щорічно протягом одного дня під час зимових канікул.

Викладачі предмету "Цивільна оборона" вищих навчальних закладів проходять підготовку під час методичних конференцій один раз в три роки впродовж трьох днів, а також на Центральних курсах цивільної оборони промислової і екологічної безпеки України.

Населення проходить підготовку по групах:

- учні початкової і середньої школи - за спеціальними програмами під керівництвом вчителів;

- учні старших класів і учбово-виховних закладів - за програмою допризовної підготовки;

- студенти вищих учбових закладів - за спеціальними програмами;

- робочі підприємств, установ і організацій, а також особовий склад невоєнізованих формувань цивільної оборони - під час об'єктового тренування і комплексних навчань - один раз в 3 роки.

Люди, не заняті у сфері виробництва і обслуговування, вчаться умінню використовувати засоби захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях за допомогою інструкцій та засобів масової інформації, а також під час загальнодержавного навчання з цивільної обороні, що проводиться згідно рішення Уряду України.

Підготовка особового складу органів управління цивільної оборони здійснюється в ході командно-штабних навчань і тренувань.

1.6.СИСТЕМА ЦО УКРАЇНИ ТА ФУНКЦІЇ ЇЇ ОРГАНІВ

Цивільна оборона України - це державна система органів управління, сил і засобів, які створюються для захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

До складу системи цивільної оборони входять:

1. Органи державної виконавчої влади всіх рівнів, в компетенцію яких входять функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередження, реагування і дій в надзвичайних ситуаціях.

2. Сили і засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони.

3. Органи повсякденного управління процесами захисту населення центральних і міських органів виконавчої влади, а також адміністрацій підприємств, установ і організацій.

4. Фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ресурсів, призначених на випадок надзвичайних ситуацій.

5. Системи зв'язку, оповіщення і інформації.

Цивільна оборона в Україні будується за територіально-виробничим принципом.

Територіально-виробничий принцип організації означає, що незалежно від відомчої приналежності, цивільна оборона об'єктів організаційно входить в структуру ЦО регіонів, міст, областей, районів, на території яких вони розташовані.

Виробничий принцип організації полягає в тому, що ЦО об'єктів організаційно входить в такі структури ЦО міністерств і відомств, керівники яких несуть повну відповідальність за стан цивільної оборони цих об'єктів.

В цілому, територіально-виробничий принцип побудови ЦО означає, що ЦО будується самостійно на всій території України і на територіях відповідно до адміністративного ділення, а також в кожному Міністерстві, відомстві і на кожному об'єкті.

Керівництво Цивільною обороною України покладене на:

- Кабінет Міністрів України

- міністерства і інші центральні органи виконавчої влади

-

- місцеві державні адміністрації

- керівників підприємств, установ і організацій.

Начальниками ЦО є:

- начальником ЦО України - Прем'єр Міністр, його заступником - керівник центрального органу виконавчої влади з питань ЧС (Міністр МНС);

-

- начальниками ЦО територій - голови місцевих державних адміністрацій;

- начальниками ЦО міністерств, відомств, підприємств, організацій і установ - їх керівники.

Безпосереднє виконання завдань ЦО здійснюється постійно діючими органами управління з питань ЦО

Органом управління у начальника ЦО є штаб ЦО і надзвичайних ситуацій.

Крім того, до управлінських органів відносяться спеціальні підрозділи міністерств і відомств і штатні працівники цивільної оборони підприємств.

Територіальні штаби ЦО і надзвичайних ситуацій входять до складу місцевих державних адміністрацій і інших місцевих органів виконавчої влади за принципом подвійного підпорядкування.

До органів державної виконавчої влади, в компетенцію яких входять функції, пов'язані з безпекою і захистом населення в надзвичайних ситуаціях відносяться:

- Кабінет Міністрів України;

- Міністерства і відомства;

- Державні адміністрації області, району, міста;

- Адміністрації об'єктів;

До органів повсякденного управління процесами захисту населення у складі центральних і місцевих органів виконавчої влади відносяться:

- Міністерство з питань надзвичайних ситуацій і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

- Постійна Урядова комісія із питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій;

- Постійні комісії із питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій області, району, міста;

- Штаби ЦО і надзвичайних ситуацій, міністерств, відомств;

- Штаби ЦО і НС областей, районів, міст;

- Штаби ЦО об'єктів.

Однією з істотних ланок системи ЦО України і органом її управління є спеціальне Міністерство (МНС).

Розглянемо цілі і завдання цього Міністерства детальніше.

У Положенні наголошується, що МНС України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує проведення в життя державної політики у області захисту територій і населення від наслідків ЧС техногенного, природного, екологічного і військового характеру і Чорнобильської катастрофи.

МНС України в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів. Крім того. МНС діє в рамках загальновизнаних норм міжнародного права і підписаних Україною міжнародних договорів.

МНС відповідно до покладених на нього завдань в ході своєї діяльності виконує цілий комплекс заходів організаційного, технічного і фінансового характеру. Ці заходи в рамках компетенції МНС проводяться в різних областях політичної, економічної, наукової і фінансової діяльності держави.

Всю роботу МНС проводить у взаємодії з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також, з відповідними органами іноземних держав.

Очолює МНС Міністр, що призначається Президентом України.

Для узгодженого вирішення питань, що входять в компетенцію МНС. створюється колегія. У колегію, крім Міністра і його заступників входять відповідальні працівники і керівники інших Міністерств, центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.

Для розгляду наукових рекомендацій з найважливіших проблем в МНС створюється науково-технічна рада, в яку входять вчені і висококваліфіковані фахівці.

Дата добавления: 2014-10-17