Поняття міжнародного права

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

8. Поняття міжнародного права.

9. Суб’єкти міжнародного права.

10. Принципи міжнародного права.

11. Джерела та система міжнародного права.

12. Норми міжнародного права та їх реалізація.

13. Співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.

14. Міжнародні спори та їх розв’язання.

Міжнародне право – це система юридичних норм, що регулює відносини між державами та іншими суб’єктами міжнародного права, що створюються шляхом узгодження позицій учасників цих відносин та забезпечуються у випадку необхідності індивідуальним чи колективним примусом. У найширшому розумінні міжнародне право можна визначити як сукупність юридичних принципів і норм, що регулюють відносини між державами та іншими суб’єктами міжнародного права.

Міжнародне право має характерні особливості: 1) міжнародне право чинне в системі міжнародних відносин; 2) міжнародне право є самостійною правовою системою, норми якої ґрунтуються на звичаєвому праві, а також створюються шляхом узгодження позицій суб’єктів міжнародного права у процесі нормотворення та завершального підписання суб’єктами МП між собою відповідних міжнародних угод; 3) останні реалізуються як у міждержавному спілкуванні, так і після їх ратифікації у внутрішньодержавній сфері.

Міжнародному праву властиві такі характерні риси, як історизм, об'єктивізм, узгодженість волі держав, добровільність у прийнятті на себе зобов'язань і сумлінність їх дотримання, загальне визнання.

Міжнародне право тісно взаємозв'язане із зовнішньою політикою, дипломатією, міжнародними відносинами і релігією. Цей взаємозв'язок виявляється в тому, що зовнішня політика кожної держави, яка здійснюється за допомогою дипломатії, повинна враховувати положення міжнародного права і жодним чином не суперечити їм. Положення міжнародного права виступають як юридичний регулятор міжнародних відносин, що розвиваються дипломатичними засобами. До того ж норми міжнародного права створюються в процесі розвитку міжнародних відносин, де кожна держава прагне провести свою політику. Важливим інструментом у цьому служить і дипломатія, що сприяє досягненню узгодження волі на добровільній основі.

Особливістю міжнародної правової системи є те, що в ній немає звичних за розумінням законодавчих, судових органів. Верховними принципами здійснення міжнародних правових норм є добросовісне виконання взятих обов’язків та факультативна судова юрисдикція.

Об’єктом регулювання норм міжнародного права є суспільні відносини, що складаються між дійовими особами міжнародної системи. А об’єктом міжнародних відносин є все те, з приводу чого суб’єкти міжнародного права вступають у правовідносини на основі принципів і норм міжнародного права.

Міжнародне право виконує в міжнародних відносинах такі функції:

- координуючу функцію — полягає в тому, що за допомогою його норм встановлюють правила поведінки, які є стандартами для всіх держав у їх взаємовідносинах, щоб взаємодіяти сприяючи, а не заважаючи одна одній;

- регулюючу функцію — полягає в тому, що в нормах і загальновизнаних принципах держав закріплюються правила, без яких неможливе їх спільне існування та спілкування;

- забезпечувальну функцію — полягає в тому, що міжнародне право містить норми, які спонукають держави дотримуватись певних правил поведінки як у мирний час, так і в період війни;

- охоронну функцію — полягає в тому, що міжнародне право закріплює механізми, які захищають законні права й інтереси держави та дозволяють спільно (колективно) карати порушників.

Дата добавления: 2014-10-17