ГК” - № 12, березень 2000р

Питання до ситуації:

1. Про яку інформацію неетично питати в партнерів по бізнесу?

2. Чому неетично питати в партнерів по бізнесу про систему оплати праці?

3. Якої шкоди може завдати розповсюдження інформації про особисте життя співробітників партнерської фірми?

Ситуація 6

Якщо ваш бізнес-партнер іноземець…

Якщо ваш бізнес-партнер іноземець, у веденні спільних справ зовсім не зайвим буде знання національного стилю спілкування. В одному зі столичних СП, іноземний власник якого мешкає на півдні Італії, у приватній розмові мене якось щиро переконували, що італійці всі настільки довірливі, ба примітивні, особливо з сільськогосподарських провінцій, що обдурити такого хазяїна – раз плюнути. І дурять – приховують торгівлю списаним товаром, ліві заробітки, усю справжню бухгалтерію. А той лопух, мовляв, усьому вірить – підприємство прибуткове, чого ж йому ще? Одне слово, на всі заставки використовують, на їхню думку, особливості італійської ментальності. В іншому СП, навпаки, впевнені, що італійці зажерливі, хитрі і свого не упустять. У кожного свої, часом химерні, уявлення про цих загадкових іноземців.

Хай там що, а характерні національні особливості, цінності, звичаї і табу справді можуть як допомогти, так і зашкодити діловому спілкуванню. Вирушаючи на зустріч з іноземним партнером, варто знати, що, приміром, араби вважають, нiби жінка приносить нещастя у справах, німці замикають від своїх партнерів по бізнесу навіть телефон (що зовсім не є виявом неповаги, а просто німецькою педантичністю), австралійці, навпаки, не люблять педантичності, а іспанська непунктуальність стала вже легендарною. За даними Мінстату, сьогодні в Україні зареєстровано 7193 СП, де засновниками є як українські, так і іноземні юридичні особи, та 2669 компаній зі стовiдсотковим іноземним капіталом. Проблема успішного і правильного спілкування з іноземним партнером тим актуальніша, чим більшатиме у нас бізнесових відносин із Заходом-Сходом. До цього, як з’ясували “Контракти”, у нас вже готуються, і досить успішно. Тонкощі міжнародного спілкування розглядаються в багатьох навчальних закладах України, на бізнес-курсах і семінарах. У Міжнародному інституті менеджменту лекції та практичні заняття з цих проблем входять до курсу “Бізнес-етикет”. “Інтерес до цієї програми не зникає у наших студентів (а це, як правило, солідні підприємці, які вже працюють у реальному бізнесі) з початку її запровадження, – каже директор інституту Ліна Хасан-Бек. – Актуальність тематики підтверджує і те, що коли ми вирішили припинити викладання “Бізнес-етикету”, студенти наполягли на тому, щоб він залишався”. Практика, однак, свідчить, що взаєморозуміння між “нами” і “ними”, на жаль, досi ґрунтується більше на міфах та легендах, ніж на реальних знаннях. Звідси й безліч непорозумінь, а то й зривів переговорів.

Бізнес-тренер Олександр Деревицький радить…

Бізнес-тренер Олександр Деревицький присвятив аспектам міжнародного ділового спілкування окремий розділ у своєму інтернетівському сайті. “У вітчизняних підприємців часом надто занижена самооцінка, – сказав пан Олександр “Контрактам”, – і такі відомості допоможуть їм бути впевненішими в собі. Відкрию власний секрет, як зачарувати іноземців. Щоб почуватися на рівні, я запрошую своїх ділових партнерів додому, саджаю їх за стіл з вишитими серветками, глиняним посудом, зеленим борщем, салом і неочищеною голівкою часнику, вони одразу губляться, не знаючи як поводитися. Після такої “церемонїї” я можу робити з ними що завгодно”. Втім, слов’янська ментальність, на жаль, не в усіх іноземних партнерів викликає захоплення. Центр політичних технологій проводив дослідження за проектом “Образ українського бізнесмена”. Виявилося, що в основному західні підприємці приписують позитивні якості лише собі. А один директор солідної іноземної фірми, яка має у нас своє представництво, зізнався “Контрактам”, що ще зовсім недавно не відрізняв України від Росії, й поки не почав вести справи в нашій країні, образ пострадянського підприємця у нього традиційно асоціювався з мужиком у кожусі, який постійно п’є горілку чомусь на вулиці і біля вогнища, а навколо нього бігають білі ведмеді (мабуть, ще з часів холодної війни). Водночас, наші підприємці не в захваті від закордону. Директор компанiї “Комвидав” Сергій Костюков зізнався, що в Україну, на його думку, переважно їдуть підприємці, які не є зразком порядності у своїх країнах. А найбільші проблеми виникають iз представниками країн колишнього соцтабору. Якось у софійському аеропорту в Сергія вкрали його вантаж (комп’ютерні комплектуючі), а замість них у ящики поклали чомусь …безліч касет з фільмами “Леонід Ілліч Брежнєв” і “Мала земля”.

Однак не зачиняти ж через подібні непорозуміння “вікно в Європу” і далі.

Наталія ТОЛУБ

http://www.gc.lviv.ua/gc/2000-13/index.html

Дата добавления: 2014-10-17