Територіальна структура АПК

Територіальна структура АПК як результат територіального поділу та інтеграції праці.

Адміністративний, господарський і локалізаційний (локалізація переробних підприємств) підходи до виділення елементів територіальної структури АПК.

Елементи територіальної структури АПК на основі адміністративного підходу:

1) локальні АПК,

2) реґіональні АПК,

3) загальнодержавний АПК.

Інтегральні АПК країни, адміністративних областей і районів як об’єкти державного планування і управління.

Елементи територіальної структури АПК на основі господарського підходу:

1) агропромислові територіальні систем – АПТС (або елементарні АПК),

2) спеціалізований агропромисловий район,

3) спеціалізована агропромислова зона.

Виробнича спеціалізація і територіальний розвиток сільського господарства як визначальний чинник територіальної структури АПК.

Агротериторіальні комплекси (системи). Агропромислóвий територіáльний кóмплекс — сукупність розташованих на певній території підприємств і організацій, діяльність яких тісно пов’язана з виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції.

Найважливішими факторами формування агропромислових територіальних комплексів є: потреби у суспільства у продукції агропромислового комплексу в окремих районах; наявність певного рівня соціально-економічного розвитку території, природних умов і відповідного земельного фонду; забезпеченість трудовими ресурсами; рівень розвитку транспортної системи та ін.

Агропромислові територіальні системи - це низовий елемент територіальної структури АПК.

Критерії типології АПТС:

1) спеціалізація (молокопереробні, виноградопереробні і т. д.);

2) територіально-функціональна структура (елементарні, багатостадійні);

3) галузева приналежність (аграрні, агропромислові, агроторговельні, агропромислово-торговельні, торговельні, промислові, науково-виробничі та ін.);

4) приналежність до різних форм власності (державні, комунальні, приватні, комбіновані зі змішаними формами);

5) характер участі у територіальному поділі праці (продукція використовується на місці, надходить у міжобласний обмін, постачається на експорт і та ін.);

6) територіальна композиція відносно мережі адміністративно-територіального поділу;

7) організація управління (наявний спеціальний орган управлінця, діяльність системи регулюється договорами, система саморегулюється товарно-грошовими відносинами).

Дата добавления: 2014-10-17