Передумови розвитку агробізнесу в Україні

Природно-ресурсний потенціал і його економічна оцінка

Передумови розвитку агробізнесу в Україні.

Порядок надання земельних ділянок

Законом визначено особливості надання земельних ділянок членам колективних сільськогосподарських підприємств кооперативів, акціонерних товариств, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство.

Вони мають право безперешкодного виходу з цих підприємств, кооперативів, акціонерних товариств. За рішенням відпорної ради народних депутатів їм передаються безплатно у приватну власність земельні ділянки в межах середньої частки, що вилучається із земель зазначених підприємств, кооперативів, акціонернерних товариств. Крім того, їм передаються у приватну власність за плату і надаються у користування земельні ділянки із земель запасу.

Для облаштування і ведення селянського (фермерського) господарства члену підприємства, який виходить із нього, виділяй належний пай у грошовому або натуральному вигляді.

У період становлення селянського (фермерського) господарства, на неосвоєній території, де немає об’єктів виробничого і невиробничого призначення, держава надає йому допомогу за рахунок державних централізованих вкладень, місцевих бюджетів.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевою одержання Державного акта на право приватної власності землю, Державного акта на право постійного користування; укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи. Селянське (фермерське) господарство кожного року вносить плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати.

Лекція. Тема 6. “Передумови розвитку і функціонування агробізнесу ”

Усі передумови розвитку агробізнесу можна поділити за суспільною-науковою ознакою на 2 групи.

Система суспільно-географічних передумов і чинників: потреби у продукції АПК (місцеві, реґіональні, загальнодержавні); рівень соціально-економічного розвитку; НТП; рівень урбанізації і формування систем розселення: забезпеченість людськими ресурсами; рівень розвитку транспортної інфраструктури; державне управління та економічна політика.

Система природно-географічних передумов і чинників; вплив рельєфу, кліматичних умов, ґрунтового покриву, водних ресурсів на виробничу спеціалізацію сільського господарства, заготівельної і переробної ланок АПК. Поняття природного агроресурсного потенціалу та методика його визначення.

Усі передумови розвитку агробізнесу можна поділити на дві групи: об’єктивні й суб’єктивні.

До об’єктивних слід віднести рельєф місцевості, клімат, водні ресурси, ґрунти. Наприклад, рельєф території України цілком, сприятливий для ведення сільського господарства. Переважають рівнинні місцевості, які займають 95% усієї території, 70% зай­мають низовини. Клімат України також сприятливий для агро­бізнесу: він майже на всій території континентальний, тільки на південному березі Криму має риси субтропічного. Річної кількості опадів в основному достатньо для ведення землеробства. Сприяють розвитку агробізнесу ґрунти України, серед яких переважають відомі своєю високою родючістю чорноземи. Мало сприяє розвитку агробізнесу обмеженість водних ресурсів.

Ефективність використання всього природного середовища залежить від раціонально організованої антропогенної діяльності. Природне середовище України зазнало негативного впливу за­бруднення промисловими відходами, а особливо катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Суб’єктивні передумови розвитку агробізнесу створюються внаслідок діяльності людини. До таких передумов слід віднести: виробничий потенціал АПК; наявність розвинутого ринкового середовища; наукове, інформаційне та кадрове забезпечення; необхідне законодавство.

В Україні виробничий потенціал АПК характеризується та­кими основними показниками: в ньому зосереджено близько третини основних виробничих фондів; працює четверта частина зайнятих у народному господарстві; виробляється понад 20% валового суспільного продукту і третина національного доходу, 70% роздрібного товарообороту.

Разом з тим АПК України ха­рактеризується і певними негативними рисами: недостатньо роз­винута його матеріально-технічна база; значно відстає від сучас­них вимог техніко-технологічне оснащення переробних підпри­ємств, що зумовлює великі втрати сировини, стримує здійснення її глибокої переробки, розширення асортименту продовольчих товарів; слабо розвинене сільськогосподарське й технологічне ма­шинобудування, будівельна індустрія в сільській місцевості.

Наявність ринкового середовища визначається ринком сіль­ськогосподарської сировини, ринком засобів виробництва для АПК, ринком готової продукції агропромислового виробництва, ринком робочої сили, фінансовим ринком. Для функціонування ринку необхідна наявність ринкової інфраструктури.

Необхідними умовами функціонування ринкового середовища є: наявність попиту на продукцію АПК; наявність вільних товаро­виробників, бірж, банків; наявність відповідного законодавства.

Наукове забезпечення необхідне для створення сприятливих умов для агропромислового виробництва, ефективного викорис­тання і подальшого розвитку науково-технічного потенціалу краї­ни. Фундаментальні та прикладні дослідження здійснюють нау­ково-дослідні установи Національної академії наук України, Української академії аграрних наук та вищі навчальні заклади аграрного профілю. Без наявності достатньо розвинутої системи інформації неможливе створення належного ринкового середо­вища. Така система — у процесі створення. Необхідність у кад­рах в основному забезпечується системою професійно-технічних, середніх і вищих навчальних закладів, перепідготовки і під­вищення кваліфікації працівників, зайнятих у галузях АПК.

Але ця система має бути більш пристосованою до потреб рин­кової економіки.

Законодавчо розвиток агробізнесу в Україні забезпечується дією Конституції України, яка гарантує свободу підприємницької діяльності. Прийняті закони також забезпечують можливість підприємницької діяльності в АПК.

В аграрному секторі економіки можуть існувати підприємства різної форми власності. Це забепечується дією таких законів, як Закони України “Про селянське (фермерське) господарство”, “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, “Про сільсько­господарську кооперацію”, низкою інших законів, покликаних за­безпечувати проведення приватизаційних процесів в агропромис­ловому комплексі. На вдосконалення умов діяльності сільсько­го господарства спрямований також Указ Президента України від 3 грудня 1999 року “Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектору економіки”, яким передбачено рефор­му иання протягом грудня 1999 — квітня 2000 року колектив­них сільськогосподарських підприємств на засадах приватної н.чаеності на землю та майно.

Міри створенні необхідних умов для розвитку агробізнесу в Україні важливо враховувати національні особливості ведення господарства в аграрному секторі нашої країни, щоб запобігати сліпому копіюванню західних зразків. Це особливо стосується фермерського господарства. Використовуючи світовий досвід, треба знайти свій шлях у розвитку агробізнесу.

Дата добавления: 2014-10-17