Основні цілі і нормативи ключових показників підприємства

Цілі	Ключові показники	Нормативи,
		стандарти
1. Збільшення
обсягів продажу
1.1. Збільшити обсяг	1.1. Обсяг продажу	60%
продажу групи А	групи А
1.2. Збільшити обсяг	1.2. Обсяг продажу	75 000 грн.
продажу групи В	групи Б (у натуральних
	показниках)
2. Зниження витрат
2.1. Знизити	2.1. Доля неефективних	до 10%
неефективні	матеріальних витрат
матеріальні витрати
2.2. Скоротити	2.2. Завантаження	85%
простої обладнання	обладнання
2.3. Підвищити	2.3. Виробітка на	25 000 грн.
продуктивність	одного робітника
праці
3. Освоєння нової
продукції
3.1. Дослідження	3.1. Доля на ринку	10%
ринку
3.2. Маркетингова	3.2. Якість програми за	95 балів із
стратегія щодо	оцінкою експертів
продукту В		можливих
3.3. Досягти	3.3. Доля доходу від	25%
економічного ефекту	нового продукту В у
від продукту В	загальному обсязі
3.4. Розроблення	3.4. Витрати на НДПКР	2% від
продукту С		прибутку
4. Організація
управління
4.1. Визначення	4.1. Ключові фінансові	Стандарт
ключових факторів	показники	управління
успіху (КФУ)
4.2. Структура для	4.2. Форми, звіти	Стандарт
документів КФУ	плани, бюджети	управління
5. Рівні прибутку/рентабельності
5.1. Реструктуриза-	5.1. Прибуток від	50 000 грн.
ція випуску	асортиментного
	зрушення
5.2. Зниження	5.2. Рентабельність	20%
витрат	обігу

Наведені у таблиці 2.4 цілі належать до загальних, їх іє­рархія характерна для більшості сучасних підприємств України. Стратегічні цілі (збільшення обсягів виробниц­тва, зниження витрат) мають спиратися на цілі функціо­нального характеру, якою у даному разі є ціль «Освоєння нової продукції». Вона конкретизована через підцілі ниж­чого рівня, які мають суто маркетингову, а точніше - збу­тову орієнтацію. І лише ціль «Розроблення продукту С» передбачає стратегію освоєння виробництва нового товару. Однак на проектування та дослідження заплановано недо­статньо коштів.

Стратегічною можна вважати ціль удосконалення ор­ганізації управління підприємством. її реалізація передба­чає стратегічний аналіз стану підприємства і конкурентно­го середовища. На підставі даних такого аналізу слід уточ­нити склад КФУ підприємства, визначити відповідні показники й обґрунтувати їх кількісні значення. Потім необхідно створити відповідну нормативну базу і спроек­тувати нові стандарти управління.

Загалом чітке визначення місії, стратегічних цілей по­гребує зваженого підходу, адже вони є основою стратегії, що забезпечує успішну діяльність підприємства в майбут­ньому.

Організація на ринку діє відповідно до комплексу цілей, які утворюють певну ієрархічну систему. Ієрар­хію очолює взірець (місія) як результат стратегічного бачення організації та її місця в перспективі (загально­національного, регіонального чи місцевого). Орієнтую­чись на взірець, доповнений принципами діяльності і менеджменту, виводять стратегічні й оперативні цілі opганізації загалом та її окремих частин. Ієрархія цілей еквівалентна ієрархії менеджменту і проблемам організації: ціль вищого рівня відповідно має пріоритет перед ціллю нижчого. Крім того, є цілі, які не можна поставити в ієрархічну залежність одну від одної, тобто вони для менеджера рівноцінні. Але й між ними обов'язково існує залежність: цілі можуть конкурувати, доповнювати одна одну, бути нейтральними (індиферентними). Конфлікт цілей повинен вирішувати керівник відповідного рівня, не виносячи його на рівень співробітників.

Серед цілей організації особливе місце посідає місія організації.

Місія організації - чітко сформульована причина її існування як основа формування еталонних цінностей, якими повинні користу­ватися всі працівники для забезпечення існування і розвитку орга­нізації.

Місія є метою, яка об'єднує множину ролей системи. Без такої всеохоплюючої мети корпорації чи іншій сис­темі бракує консолідації і здатності усвідомлювати себе єдиним цілим. Вона та розроблений на її основі комплекс загальних цілей можуть бути реалізовані шляхом розроб­лення і втілення в життя стратегічних, поточних і опера­тивних планів, зміст яких, на перший погляд, може зда­тися далеким від визначеної мети (наприклад, плани за­лучення робочої сили, плани виробничої кооперації з суміжниками і т. п.).

При формулюванні місії організації необхідно дотри­муватися таких правил:

1. Місія організації є констатацією філософії, призна­чення, змісту існування організації.

2. Місія організації повинна відображати інтереси влас­ників організації, співробітників, покупців продукту ор­ганізації, ділових партнерів, місцевого середовища, су­спільства.

3. У місії організації повинні відображатися її цільові орієнтири, сфера діяльності, можливості і способи здійс­нення діяльності, способи формування іміджу (зовнішнього образу) організації.

За дотримання цих вимог місія організації стає реалією повсякденного буття працівників організації, об'єднуючим ядром усієї виробничо-господарської та соціальної діяльності організації.

Люди створюють підприємства для того, щоб з їх допо­могою отримувати певні результати, вирішувати свої про­блеми, що свідчить про їх цільову спрямованість. Певну спрямованість в діяльності підприємства задають і суб'єк­ти зовнішнього середовища (держава, громадськість, по­купці, ділові партнери). З урахуванням певних внутрішніх і зовнішніх чинників відбувається формування місії підприємства.

Місія підприємства (організації) - сукупність найзагальніших настанов і цільових установок, які характеризують мету існування (призначення) підприємства і принципи його діяльності.

Добре сформульована місія містить опис орієнтирів, сфери діяльності, можливостей і способів її здійснення, фі­лософії, а також бажаного іміджу підприємства. Без цього неможливе стратегічне планування і управління ним.

У широкому розумінні місія є констатацією філософії, призначення, сенсу існування підприємства. Філософія підприємства визначає цінності, принципи, ідеологеми, відповідно до яких воно має намір здійснювати свою діяль­ність. Призначення підприємства визначає дії, які воно планує, і те, яким прагне бути. Якщо філософія підприєм­ства змінюється рідко, то призначення може модифікува­тися залежно від глибини змін усередині й у середовищі його функціонування. У вузькому розумінні місія розкри­ває сенс існування підприємства, в якому виявляється його відмінність від інших. Правильно сформульована мі­сія, втілюючи в собі загальний філософський зміст, обов'язково виражає певні принципи, критерії, що робить її унікальною в ринковому середовищі.

На формулювання місії впливають так звані стейкхолдери - такі суб'єкти відносин, що мають певні інтереси до підприємства.

До них відносять:

- власників, які створюють підприємство, започатконують діяльність і розвивають її для того, щоб за рахунок присвоєння результатів діяльності вирішувати свої життєві проблеми;

- співробітників, які своєю працею безпосередньо забезпечують діяльність підприємства, створення й реаліза­цію продукту, одержують за свою працю відповідну плату і задовольняють за рахунок цього свої життєві потреби;

- покупців продукту підприємства, що віддають йому тої ресурси (найчастіше - гроші) в обмін на продукт, за­довольняючи завдяки його використанню свої потреби;

- ділових партнерів підприємства, які перебувають із ним у формальних і неформальних ділових відносинах, на­дають йому комерційні і некомерційні послуги, отримую­чи на них відповідну плату чи потрібні їм послуги;

- місцеву громадськість, у взаємодії з якою підприємство бере участь у формуванні соціального й економічного середовища;

- суспільство в особі передусім державних інститутів, яке взаємодіє з підприємством в політичній, правовій, еко­номічній та інших сферах, отримує від нього частину ство­рюваного ним багатства для забезпечення суспільного бла­гополуччя й розвитку, плодами якого разом з іншими чле­нами суспільства користується й підприємство.

Місія підприємства (організації) повинна виражати ін­тереси всіх зацікавлених в його успішній діяльності суб'єктів. Ступінь вияву в місії їх інтересів залежить від масштабів підприємства, сфери його діяльності, місця роз­ташування. Найвідчутніше впливають на місію інтереси власників, співробітників і покупців. Тому у формулюван­ні її, як правило, поєднуються їх інтереси. Не менш ва­жливо, щоб вона максимально узгоджувалася з інтересами всього суспільства.

На формулювання місії, за твердженням сучасного американського маркетолога Філіппа Котлера, впливають і такі чинники:

- історія фірми, протягом якої вироблялася її філосо­фія, формувалися профіль і стиль діяльності, місце на рин­ку тощо;

- стиль поведінки, спосіб дій власників й управлінсь­кого персоналу;

- стан середовища, у якому існує підприємство;

- ресурси, які воно може використати для досягнення своїх цілей;

- характерні ознаки підприємства.

Чітко сформульована місія виражає те, яким до певної міри є підприємство і яким воно прагне бути, а також його унікальність. Для цього у відповідних документах мають відображатися такі аспекти:

- цільові орієнтири підприємства (на вирішення яких завдань спрямована його діяльність; цілі, яких прагне воно досягти у довгостроковій перспективі);

- сфера діяльності підприємства (який продукт воно пропонує покупцям і на якому ринку здійснюватиме його реалізацію);

- філософія підприємства (цінності, принципи, сим­воли);

- можливості і компетенції для здійснення діяльності (ресурси, технології, ноу-хау, сукупний потенціал, який передбачається задіяти у довгостроковій перспективі).

При формулюванні місії не менш важливим є імідж, який фірма намагається створити у свідомості реальних і потенційних споживачів її товарів і послуг.

Завдяки своїм особливостям місія сприяє єднанню ме­неджменту, персоналу організації, створенню корпоратив­ного духу, оскільки для працівників стають відомими і зрозумілими загальна мета, призначення існування під­приємства, що орієнтує їх зусилля у певному напрямі. Це полегшує для них процес адаптації у колективі, усвідо­млення своєї значущості у спільній праці, вселяє на персо­нальному рівні відповідальність за загальний результат.

Формулюванню місії підприємства передує аналіз акту­альних соціальних, культурних, етичних проблем середовища, в якому воно функціонує, демографічних особливо­стей, споживчих потреб суспільних груп, яким воно збирається адресувати свої товари чи послуги, а також власних ресурсів, можливостей, здібностей. Усе це сприяє виро­бленню цілісного філософського погляду на призначення підприємства, формулюванню місії, яка максимально від­повідала б основним принципам його діяльності, була б зро­зумілою у суспільстві.

Після формулювання місії визначають головні страте­гічні цілі, які окреслюють напрям і кінцеві результати діяльності. Цілі перетворюють місію на конкретні зобов'я­зання підприємства.

Підприємству, що має чітко, зрозуміло і правильно формульовану місію, значно легше дається вироблення і реалізація стратегії, воно ефективніше використовує по­тенціал ринку, легше долає проблеми, породжені конку­ренцією. Споживачі цінують не лише створені ним товари і послуги, а й ту суспільну, соціальну роль, яку воно вико­нує, і тому, нерідко зважаючи на ці чинники, надають йому перевагу перед конкурентами. Усвідомленням зна­чущості спільної справи переймається весь колектив, від­даючи їй свої фахові уміння, сили і талант, оскільки кожен співробітник переконаний у важливості і доцільності таких старань.

Дата добавления: 2014-10-17