Цифри і факти

У 1990 році енергоємність ВВП України в натуральному вираженні перевищувала енергоємність ВВП розвинених країн у 1,5-13 разів. Протягом 90-х років XX ст. в умовах економічного спаду загальний обсяг споживання енергетичних ресурсів в Україні помітно знизився, однак енергоємність ВВП у натуральному вираженні зросла на 40-45%. Згідно з офіційними даними, пік зростання енергоємності ВВП припав на 1996 рік (табл. 1.1), потім цей показник почав поступово знижуватися. Проте й у 2001 році енергоємність ВВП була на 8% перевищувала рівень 1991 року. Таким чином, за збільшеними оцінками, сьогодні енергоємність ВВП України, незважаючи на поступове її зменшення останнім часом, в 2-15 разів перевищує аналогічні показники розвинених країн.

Серед факторів, що обумовили високий рівень енергоємності ВВП України порівняно з розвиненими країнами, можна виділити дві групи причин.

Перша група об'єднує причини, які визначили вихідний високий рівень енергоємності ВВП України. До основних причин належать наявність в Україні енергоємного паливно-енергетичного комплексу, створеного за часів Радянського Союзу і розрахованого на дешеве паливо, а також насиченість території України енергоємними виробництвами.

Паливно-енергетичний комплекс перейшов Україні «в спадщину» від Радянського Союзу. Підприємства цього комплексу створювалися в розрахунку на дешеве паливо з багатих союзних запасів, у зв'язку з чим принципи раціонального використання первинних і вторинних енергоресурсів у промисловому виробництві не мали пріоритетного значення при проектуванні та будівництві енергетичних об'єктів. Така політика призвела до того, що енергоємність виробництва одиниці енергії на українських електростанціях перевищила аналогічні показники розвинених країн, однак, завдяки дешевому паливу, яке використовувалося для виробництва енергії, це суттєво не впливало на собівартість енергії. На той час частка енергетичних витрат у загальних витратах на виробництво кінцевої продукції сягала 5-8%. Таке положення не стимулювало вживання заходів щодо економії ПЕР та їх раціонального використання, тим більше, що витрати на здійснення таких заходів найчастіше перевищували одержуваний результат.

Українська економіка сформувалася як невід'ємна частина економіки Радянського Союзу, виходячи із загальних потреб і наявного ресурсного потенціалу (покладів вугілля і залізних руд, розміщення на шляху Схід – Захід тощо). Отже, найбільшого розвитку в країні досягли енергоємні галузі промисловості: гірничо-металургійна, нафтопереробна, хімічна. Висока енергоємність виробництва кінцевої продукції разом з підвищеною енергоємністю виробництва одиниці енергії призвели у 80-х роках XX ст. до перевищення рівня енергоємності ВВП України щодо середньоєвропейських показників.

Друга група причин враховує фактори, що призвели до зростання енергоємності ВВП України протягом 90-х років XX ст. Вплив причин цієї групи був обумовлений переходом країни до ринкових відносин та економічною кризою, що охопила Україну після розпаду Радянського Союзу. До другої категорії причин належать збереження в 90-х роках орієнтації на енергоємну структуру національного виробництва; високий рівень морального і фізичного спрацювання основних виробничих фондів; низька якість ПЕР, що використовувалися у країні; монопольне положення виробників палива та енергії; спад виробництва, що веде до неповного завантаження виробничих потужностей, тощо.

За даними Державного комітету статистики України, протягом 90-х років в економіці України різко зросла питома вага енергоємних галузей, які вироблять проміжну продукцію, і зменшилася частка галузей, що випускають кінцеву продукцію.

Дата добавления: 2014-10-17