Культура як смисловий світ людини

ЛЕКЦІЯ 3. КУЛЬТУРА АРХАЇЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

ПЛАН

1. Культура як смисловий світ людини.

2. Теорії походження людства.

3. Первісна культура, формування мистецького середовища.

4. Первісні форми релігії: магія, фетишизм, тотемізм, анімізм, аніматизм.

		· Культура – універсальний спосіб творчої самореалізації людини через смисл, прагнення підтвердити смисл людського життя у співвідношенні зі смислом сущого. · Культура постає перед людиною як смисловий світ, котрий надихає та згуртовує у єдину спільноту (націю, релігійну або професійну групу та ін.). · Культура – універсальний спосіб, за допомогою якого людина робить увесь світ “своїм”, перетворюючи його у “будинок людського буття”, у носія людських смислів, у світ культури.
	· Культура відрізняє людину від інших земних істот. · Смисл співвідносить явища й речі з людиною: якщо щось не містить смислу, то воно перестає існувати для людини. Для культурології смисл – це зміст людського буття, узятого у ролі посередника у стосунках людини з світом та з самим собою. · Смисл треба відрізняти від значення, тобто предметно образу або поняття. Істиний смисл адресований не тільки розуму, але й неконтрольованим глибинам душі й торкається почуттів й волі. · Смисл не завжди усвідомлюється людиною, і не будь-який смисл може бути виражений раціонально: більшість криється у несвідомому. Самі ці смисли означають культуру. · Людина наділяє смислами весь світ, і світ виступає у своїй універсальній людській значимості.

Таблиця 1.1.

Будь-яке суспільство або окрема соціальна група повинні упорядковувати відносини в своєму середовищі, послабляти тенденції, які ведуть до розладу і свавілля, усувати вплив стихійних настроїв. Суспільство також повинно погоджувати дії окремих осіб і груп, приводити їх у відповідність зі спільними інтересами. Наведення порядку може бути досягнуте через насильство і примус, політичне, ідеологічне або психологічне маніпулювання суспільством. Однак стійке і дійове саморегулювання соціальних відносин досягається також і через культурні норми. Вони забезпечують добровільну і свідому співпрацю людей, спираються на формалізовані мотиви і потреби, які відповідають ухваленим цілям, стимулюють стабільні стосунки в колективі, що спираються на звичні очікування.

Культура регулює виробничу і творчу діяльність людини і особливі форми спілкування між людьми, формуючи при цьому певні трудові, естетичні, етичні, правові та інші навички. Норми культури в їх зовнішньому вираженні передбачають своєрідну символіку, визначену знакову систему, часом досить складну. Перетворення правил і норм культури на стабільний регулятор діяльності людини передбачає, що вони засвоюються людиною, стають її внутрішнім переконанням. Норми культури – це певні зразки, правила поведінки або дії, які стали внутрішніми регуляторами людських дій. Нормативний бік культури виявляється в таких формах як обряд, ритуал, етикет, канон, стандарт.

Обряд – в культурі народів світу сукупність символічних стереотипних колективних дій, що уособлюють в собі різні соціальні ідеї (уявлення, норми та цінності), котрі викликають певні колективні почуття. Сила обряду полягає в його емоційно-психологічній дії на людей. Це традиційна символічна дія, яка супроводжує важливі моменти життя людини і суспільства, покликана сприяти зміцненню соціальних зв’язків. Наприклад, емоційним і в той же час суспільно значущим є весільний обряд.Форми його в різних етнічних традиціях різноманітні, але спільна основа – освячення нового етапу в житті людини і побажання сімейного благополуччя у всіх народів незмінна.

Через обряди та звичаї яскраво проявляється нормативна сторона (функція) культури. Звичаї – це історично сформовані способи поведінки, що мають вигляд доцільних дій, які здійснюються людьми тієї або іншої спільноти в силу трудової діяльності, під впливом громадської думки. Звичаї передаються з покоління в покоління, набравши форми певного стереотипу поведінки – регулюють діяльність людини.

Ритуал (лат. ritualis – обрядовий, вид обряду) – форма складної символічної поведінки, упорядкована система дій, промов; виразник соціальних і культурних взаємовідношень і цінностей; обов’язкове дійство з певними ознаками театралізації, побудоване на емоціях, уявленнях, діях стосовно якогось божества або природного явища, яким воно присвячено. Ритуал відіграє важливу роль в історії суспільства як традиційно вироблений метод соціального виховання. Відгомін давніх культів знаходимо у святкових та повсякденних ритуалах: колядки, веснянки, жнивні пісні, гадання на свята, весілля тощо. Всім відома детальність дипломатичних і урочистість військових ритуалів (привітання або прощання зі знаменом).

Етикет як норма культури являє собою встановлений порядок поведінки людини в рамках тієї або іншої соціальної групи. Поведінковий етикет останнім часом привертає все більшу увагу молоді, ділових кіл. У цьому інтересі простежується прагнення до краси і зручності у спілкуванні. Основна соціальна функція етикету – це закріплення внутрішньо-групових і міжгрупових культурних відмінностей (наприклад, придворний, діловий етикет).

Канон (грец. kanon – правило, норма) – нормативний взірець; зведення положень, які мають догматичний характер; сукупність правил, що діють в певній галузі. Слово “канон” має декілька значень: 1) біблійний канон – сукупність книг Біблії, що визнаються церквою “богонатхненними” і застосовуються в богослужінні як “священне писання”; 2) церковний канон – правила в галузі догматики, культу, організації церкви, зведені християнською церквою в закон; 3) канон в образотворчому мистецтві – сукупність художніх прийомів (правил), які вважалися обов’язковими в ту чи іншу епоху, а також стійке правило художньої діяльності, художні принципи (норми композиції, колориту, система пропорцій, іконографія даного типу зображень і т.ін.). Канон характерний для культури Давнього Сходу, Середньовічного мистецтва Європи та Азії.

Стандарт як вид культурної норми широко використовується в науці, техніці, виробництві. Стандарт являє собою певний зразок (еталон), який приймається як вихідний для зіставлення з ним інших подібних об'єктів. Сучасне масове, серійне виробництво продукції не може існувати без стандартизації, встановлення жорстких параметрів технології виробництва, обов'язкових параметрів якості продукції, яка випускається.

Нормикультури мінливі. Вони піддаються тим же трансформаціям, яких зазнає суспільство. Разом з тим, норми культури забезпечують надійність, передбачуваність і загальнозрозумілість поведінки. Прийнято розрізняти норми загальнолюдські, національні, класові, групові, міжіндивідуальні. Вимоги, які витікають з цих різновидів норм, нерідко розходяться між собою. Група може вимагати від своїх членів дій, які засуджуються суспільством. Іноді, наприклад, колектив виявляє терпимість до порушень норм, неухильного дотримання яких вимагає суспільство.

Дата добавления: 2014-10-17