Державне управління охороною праці в Україні

Тема 10

10.1. Органи державного управління охороною

праці

Державне управління охороною праці здійснюють: Ф Кабінет Міністрів України;

® спеціально уповноважений центральний орган виконавчої вла­ди з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці);

® міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

® Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці:

" забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

подає на затвердження Верховною Радою України загально­державну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

^ спрямовує і координує діяльність міністерств, інших централь­них органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здо­рових умов праці та нагляду за охороною праці;

встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.

З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці створюється Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр Ук­раїни.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в га­лузі охорони праці:

® проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці;

® розробляють і реалізують гаїу зеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок;

© здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств ганузі з охорони праці;

® укладають з відповідними гааузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці;

® беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-право- вих актів з охорони праці;

® організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці;

® створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їх діяльністю, забезпечують вико­нання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи;

© здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.

Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і кон­тролю за цією роботою в міністерствах та інших центральних орга­нах виконавчої влади створюються структурні підрозділи з охоро­ни праці. Спеціально уповноважений центральний орган виконав- ^{101 Вла}Ди з питань праці та соціальної політики:

^ забезпечує проведення державної експертизи умов праці з за­лученням служб санітарного епідеміологічного нагляду спеціаль­

но уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров 'я;

визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно- правовим актам з охорони праці.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої вла­ди з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці):

■=> здійснює комплексне управління охороною праці на державно­му рівні, реалізує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охо­роною праці міністерствами, іншими центральними органа­ми виконавчої влади. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування;

■=> розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Фонду соціачьного страхування від нещасних випадків, всеукраїнських об'єднань роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

<=> здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує правила, норми, положення, інструкції та інші нормативно- правові акти з охорони праці або зміни до них;

■=> координує роботу міністерств, інших центральних органів ви­конавчої влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самовря­дування, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяль­ності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

<=> одержує безоплатно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів статистики, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності відо­мості та інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

бере участь у міжнародному співробітництві та в організації виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, вивчає, узагальнює і поши­рює світовий досвід з цих питань, опрацьовує та подає у вста­новленому порядку пропозиції щодо удосконалення і поступо­вого наближення чинного законодавства про охорону праці до відповідних Міжнародних та європейських норм.

Рішення, прийняті Держнаглядохоронпраці в межах його ком­петенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адмініст­раціями, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використо­вують найману працю.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації в галузі охорони праці:

■*}■ забезпечують виконання законів та реалізацію державної політики в гсмузі охорони праці;

формують за участю представників профспілок, Фонду соціального страхування від нещасних випадків і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також заходів з охорони праці у складі програм соціально -економічно­го і культурного розвитку регіонів;

забезпечують соціальний захист найманих працівників, зокрема зайнятих на роботах зі шкідливішії та небезпечними умовами праці, вживають заходів до проведення атестації ро­бочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;

"Ф- вносять пропозиції щодо створення регіональних (комунальних) аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності;

здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприєм­ницької діяльності нормативно-правових актів про охорону праці.

Для виконання зазначених функцій у складі Ради міністрів Ав­тономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій створюються структурні підрозділи з охорони праці, що діють згідно з типовим положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України, а також на громадських засадах ради з питань безпечної життєдіяльності населення.

Органи місцевого самоврядування в галузі охорони праці:

^ затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також за­ходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

^ приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-ря- туваїьних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об'єктів житлово-кому- нального господарства, побутового, торговельного обслугову­вання, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, дотриман­ня вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об'єктах.

Для виконання зазначених функцій, сільська, селищна, міська рада створює у складі свого виконавчого органу відповідний підрозділ або призначає спеціаліста з охорони праці.

Повноваження в галузі охорони праці асоціацій, корпорації!, концернів та інших об'єднань визначаються їх статутами або дого­ворами між підприємствами, які утворили об'єднання. Для вико­нання делегованих об'єднанням функцій в їх апаратах створюють­ся служби охорони праці.

Фундаментальні та прикладні наукові дослідження з проблем охорони праці, ідентифікації професійної небезпечності організу­ються в межах загальнодержавної та інших програм з цих питань і

проводяться науково-дослідними інститутами, проектно-конст- рукторськими установами та організаціями, вищими навчальни­ми закладами та фахівцями.

Державний нагляд за дотриманням законів та інших норматив­но-правових актів про охорону праці здійснюють:

Ф спеціо/іьно уповноважений центральний орган виконавчої вла­ди з нагляду за охороною праці;

Ф спеціально уповноважений державний орган з питань радіа­ційної безпеки;

Ф спеціально уповноважений державний орган з питань пожеж­ної безпеки;

Ф спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, не є підзвітні і підконтрольні їм. Діяльність органів державного нагляду за охоро­ною праці регулюється Законом України "Про охорону праці", за­конами України "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпе­ку" (39/95-ВР), "Про пожежну безпеку" (3745-14), "Про забезпе­чення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" (4004-12), іншими нормативно-правовими актами та положення­ми про ці органи, шо затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи спеціально уповноваженого центрального орга­ну виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право:

® безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до зако­нодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компе­тенції;

& одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матері­али та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи; причини порушень законодав­ства та вжиті заходи щодо їх усунення;

® видавати в установленому порядку роботодавцям, керівни­кам та іншим посадовим особам юридичній та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам вико­навчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого са­моврядування обов'язкові для виконання приписи (розпоряджен­ня) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної не­безпеки;

забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуата­цію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робо­чих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуата­цію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також ска­совувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю праців­ників;

^ф притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;

® надсилати роботодавцям подання про невідповідність окре­мих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідаль­ності згідно з законом.

Рішення посадових осіб Держнаглядохоронпраці за необхідності обґрунтовуються результатами роботи та висновками експертно- технічних центрів, дослідних, випробувальних лабораторій та інших підрозділів (груп) технічної підтримки, шо функціонують у

складі органів державного нагляду за охороною праці відповідно до завдань інспекційної служби або створюються і діють згідно з ■законодавством як незалежні експертні організації. Наукова підтримка наглядової діяльності здійснюється відповідними нау­ково-дослідними установами. Посадові особи спеціально уповно­важеного центрального органу виконавчої влади з нагляду за охо­роною праці є державними службовцями і на них поширюється дія Закону України "Про державну службу". Вони несуть відпові­дальність згідно з законом за виконання покладених на них обо­в'язків. Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право носити формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Посадовим особам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці держава га­рантує соціальний захист.

Працівники правоохоронних органів надають допомогу поса­довим особам органів державного нагляду у виконанні ними служ­бових обов'язків та вживають заходів щодо припинення незакон­них дій осіб, які:

® перешкоджають виконувати ці обов'язки; вдаються до погроз, шантажу;

® завдають тілесні ушкодження посадовим особам органів дер­жавного нагляду або членам їх сімей;

завдають шкоди їх майну.

За особами, які звільнені з посад в органах державного нагляду за віком або через хворобу чи каліцтво, а також за членами сім'ї або Утриманцями загиблої під час виконання службових обов'язків по­садової особи зберігається право на пільги згідно зі законодавством.

УВАГА! Пенсійне забезпечення посадових осіб органів державного нагляду здійснюється згідно з законодавством за рахунок держави.

10.2. Державні нормативні акти про охорону

праці

В Україні створені і функціонують державні нормативні акти з охорони праці, які внесені до Державного реєстру. Цей Реєстр ви­даний Держнаглядохоронпраці в 1997 р. і постійно поновлюється. Зміни у Реєстрі ДНАОІІ публікуються в журналі "Охорона праці".

* Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОІІ) — це

правша, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язко­вих для виконання.

Законодавством передбачено, що, залежно від сфери дії, ДНАОІІ можуть бути міжгалузевими або галузевими.

* Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці

— це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого по­ширюється на всі підприємства, установи, організації народ­ного господарства України незалежно від їх відомчої (галузе­вої) приналежності та форм власності.

* Державний галузевий нормативний акт про охорону праці —-

це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, устано­ви і організації незалежно від форм власності, що належать до певної галузі.

З метою машинної обробки державні нормативні акти про охо­рону праці повинні кодуватися відповідно до схем на рис. 10.1 та рис. Ю.2. Група для міжгалузевих нормативних актів має цифрове позначення залежно від державних органів, які їх затвердили. На­приклад, 0.00 — Держнаглядохоронпраці, 0.03 — Міністерство охоро­ни здоров'я, 0.04 — Держатомнагляд, 0.05 — Міністерство праці, 0.06 — Держстандарт тошо. Група для міжгалузевих нормативних актів має цифрове позначення відповідно до класифікатора, складеного па основі "Загального ісіасифікатора галузей народного господарства " Держкомстату України. Наприклад, 1.1.10 — електроенергетика, 1.3.10 — хімічна промисловість, 2.1.20 — тваринництво та птахівниц­тво, 5.1.11 — залізничний транспорт, 7.1.30 — громадське харчування.

днаоп ххх - х.хх. - хх

Скорочена назва нормативного акта 1

Група відповідно до класифікатора

галузей народного господарства

Вид нормативного акта ------------------

Порядковий номер (у межах даного виду)

Рік затвердження" _____________________

Рис. 10.2. Схема кодування для галузевих нормативних актів

Види державних нормативних актів про охорону праці (в уніфі­кованій формі для однакового застосування) мають таке цифрове позначення:

Правила	-1	Інструкції, керівництва.
Стандарти	-2	Вказівки	-5
Норми	-3	Рекомендації, вимоги	-6
Положення, статути	-4	Технічні умови безпеки	-7
		Переліки, інші	-8

Державні нормативні акти (ДНАОГІ) необхідно відрізняти від відомчих документів про охорону праці (ВДОП), які можуть роз­роблятися на їх основі і затверджуватися міністерствами, відом-

ствами України або асоціаціями, концернами та іншими об'єднан­нями підприємств з метою конкретизації вимог ДНАОП залежно від специфіки галузі.

За роки розбудови незалежної України розроблена низка дер­жавних стандартів України (ДСТУ).

В галузі охорони праці розроблені такі стандарти: ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять"; ДСТУ 2272-93 "Пожежна безпека. Терміни та визначення"; ДСТУ 3038-95 "Гігієна. Терміни та визначення основних понять" та деякі інші, які повинні замінити ще частково діючі стандарти (ГОСТи, ССБТ), розроблені ще за часів СРСР.

Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТи, ССБТ) колишнього СРСР застосовуються на території України до їх заміни іншими нормативними документами, якщо вони не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до Угоди про співробітництво в галузі охорони праці, укладеної керівниками урядів держав СНД у грудні 1994 р., стан­дарти ССБТ надалі визнаються Україною як міждержавні стандарти за узгодженим переліком, що переглядається в міру необхідності з урахуванням національного законодавства держав СНД та резуль­татів спільної роботи, спрямованої на удосконалення Системи стандартів безпеки праці.

Вимоги щодо охорони праці регламентовані також державними стандартами України з питань безпеки праці, будівельними та санітар­ними нормами і правилами, правилами улаштування електроустановок (СН), нормами технічного проектування та іншими нормативними ак­тами, виходячи зі сфери їх дії. Перелік основних нормативних актів з охорони праці, рекомендованих під час вивчення курсу, наведено в списку використаної та рекомендованої літератури.

* Нормативно-правові акти з охорони праці — це правила, нор­ми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чин­них нормативно-правових актів з охорони праці проводяться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої вла-

Тема 10. Державне управління охороною праці в Україні

ди з нагляду за охороною праці за участю професійних спілок і фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погод­женням з органами державного нагляду за охороною праці. Сані­тарні правила та норми затверджуються спеціально уповноваже­ним центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здо­ров'я.

Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшен­ню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років. Стандарти, технічні умови та інші до­кументи на засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державно­го нагляду за охороною праці.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці роботодавець зобов'язаний повідомити про це відповідний орган державного нагляду за охороною праці. Він може звернутися до зазначеного органу з клопотанням про вста­новлення необхідного строку для виконання заходів щодо приве­дення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.

Г

УВАГА.' Нормативно-правові акти з охорони праці є обов'язковими для виконання у виробничих майстернях, лабораторіях, цехах, на дільницях та в інших місцях трудового і професійного навчання, облаштованих у будь-яких

навчальних закладах.

Відповідний орган державного нагляду за охороною праці розг­лядає клопотання роботодавця, проводить за потреби експертизу запланованих заходів, визначає їх достатність і за наявності підстав може, як виняток, прийняти рішення про встановлення іншого строку застосування вимог нормативних актів з охорони праці. Ро­ботодавець зобов'язаний невідкладно повідомити зацікавлених працівників про рішення зазначеного органу державного нагляду за охороною праці.

Організація охорони праці на зазначених об'єктах, а також по­рядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями і сту­дентами під час трудового та професійного навчання у навчальних закладах визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі освіти та науки за погодженням з відповідним профспілко­вим органом.

До учнів і студентів, які проходять трудове і професійне навчан­ня (виробничу практику) на підприємствах під керівництвом їх персоналу, застосовується законодавство про охорону праці у та­кому ж порядку, що й до працівників підприємства.

10.3. Міжнародне співробітництво України у галузі охорони праці

Основні напрямки міжнародного співробітництва України у га­лузі охорони праці:

— вивчення, узагальнення та впровадження світового досвіду з організації охорони праці, покращання умов та техніки безпе­ки;

— участь у міжнародних інституціях із соціально-трудових пи­тань та у роботі їх органів;

— отримання консультацій зарубіжних експертів та технічної допомоги у питаннях вдосконалення законодавчої та норма­тивної бази охорони праці;

— проведення та участь у міжнародних наукових чи науково- практичних конференціях та семінарах;

— підготовка кадрів з охорони праці за кордоном.

Україна активно співпрацює з Міжнародною Організацією Праці (МОП) — однією з найдавніших міжурядових організацій, яка була утворена ше у 1919 р. У 1946 р. МОП стала першою спеціалі­зованою установою ООН. Як член МОП (з 1954 р.) Україна ра­тифікувала 5 з 181 конвенції, прийнятих на цей час МОП.

З 1996 р. в Україні реалізується проект МОП "Мобілізація підприємств і працівників на запобігання зловживанню шкідливими речовинами в країнах Центральної та Східної Європи".

Плідне співробітництво налагоджене між Україною та Євро­пейським союзом в галузі охорони праці.

В рамках програми Тасі» здійснюється робота над проектом "Сприяння у забезпеченні охорони праці в Україні (з метою підвищен­ня рівня ефективності)". Основні напрямки цього проекту:

& удосконалення нормативної бази в галузі охорони праці;

& створення інформаційного центру агітації та пропаганди з питань охорони праці;

& відпрацювання механізму економічних розрахунків на підприємстві, спрямованих на створення безпечних і здорових умов праці працівником.

В межах Угоди про міжнародне співробітництво в галузі охоро­ни праці Україна разом із іншими державами СНД проводить спільну роботу щодо удосконалення Системи стандартів безпеки праці (ССБІ1), узгодження та розробки нормативної бази в галузі охорони праці для країн СНД.

Дата добавления: 2014-10-17