Сводка для моделі

Модель	R	R^2	Скорегований R^2	Стд. похибка оцінки
	0,766(a)	0,586	0,584	5,277
	0,799(b)	0,639	0,634	4,948
	0,829(c)	0,687	0,681	4,619
	0,838(d)	0,702	0,695	4,520
	0,843(e)	0,711	0,702	4,468

a) предиктори: (константа) емоційна лабільність;

b) предиктори: (константа) емоційна лабільність, небажання спілкування;

c) предиктори: (константа) емоційна лабільність, небажання спілкування, організаторсько-комунікативні здібності;

d) предиктори: (константа) емоційна лабільність, небажання спілкування, організаторсько-комунікативні здібності, негативізм;

e) предиктори: (константа) емоційна лабільність, небажання спілкування, організаторсько-комунікативні здібності, негативізм, емоційна стабільність.

Таблиця 3.31.

Дисперсійний аналіз(f)

Модель		Сума квадратів	Ст.ст.	Середній квадрат	F	Sig.
	Регресія	6475,130		6475,130	232,547	0,000(a)
	Залишок	4566,484		27,844
	Всього	11041,614
	Регресія	7050,708		3525,354	143,986	0,000(b)
	Залишок	3990,906		24,484
	Всього	11041,614
	Регресія	7584,622		2528,207	118,476	0,000(c)
	Залишок	3456,993		21,339
	Всього	11041,614
	Регресія	7751,929		1937,982	94,847	0,000(d)
	Залишок	3289,685		20,433
	Всього	11041,614
	Регресія	7848,064		1569,613	78,639	0,000(e)
	Залишок	3193,550		19,960
	Всього	11041,614

a) предиктори: (константа) емоційна лабільність;

b) предиктори: (константа) емоційна лабільність, небажання спілкування;

c) предиктори: (константа) емоційна лабільність, небажання спілкування, організаторсько-комунікативні здібності;

d) предиктори: (константа) емоційна лабільність, небажання спілкування, організаторсько-комунікативні здібності, негативізм;

e) предиктори: (константа) емоційна лабільність, небажання спілкування, організаторсько-комунікативні здібності, негативізм, емоційна стабільність;

f) залежна перемінна: НПС.

Таблиця 3.32.

Коефіцієнти(a)

Модель	Нестандартизовані коефіцієнти	Стандартизовані коефіцієнти	t	Sig.
B	Стд. похибка	β (Веtа)
	(Константа)	18,048	0,410		44,068	0,000
	Емоційна лабільність	6,264	0,411	0,766	15,249	0,000
	(Константа)	18,048	0,384		46,994	0,000
	Емоційна лабільність	6,264	0,385	0,766	16,262	0,000
	Небажання спілкування	1,868	0,385	0,228	4,849	0,000
	(Константа)	18,048	0,359		50,338	0,000
	Емоційна лабільність	6,264	0,360	0,766	17,419	0,000
	Небажання спілкування	1,868	0,360	0,228	5,194	0,000
	Організаторсько-комунікативні здібності	–1,799	0,360	–0,220	–5,002	0,000
	(Константа)	18,048	0,351		51,443	0,000
	Емоційна лабільність	6,264	0,352	0,766	17,802	0,000
	Небажання спілкування	1,868	0,352	0,228	5,307	0,000
	Організаторсько-комунікативні здібності	–1,799	0,352	–0,220	–5,112	0,000
	Негативізм	–1,007	0,352	–0,123	–2,861	0,005
	(Константа)	18,048	0,347		52,049	0,000
	Емоційна лабільність	6,264	0,348	0,766	18,011	0,000
	Небажання спілкування	1,868	0,348	0,228	5,370	0,000
	Організаторсько-комунікативні здібності	–1,799	0,348	–0,220	–5,172	0,000
	Негативізм	–1,007	0,348	–0,123	–2,895	0,004
	Емоційна стабільність	–0,763	0,348	–0,093	–2,195	0,030

а) залежна перемінна: НПС.

t – відношення коефіцієнта Β до його стандартної помилки;

Β – коефіцієнт регресії (регресіонного рівняння);

R² – квадрат коефіцієнта множинної кореляції та коефіцієнта множинної детермінації;

R - коефіцієнт множинної кореляції;

β (Вета)- стандартизовані коефіцієнти регресії та p – рівень їх статистичної значимості.

Подані в таблицях результати показують, що найбільш інформативними, діагностичними показниками щодо успішного становлення молодших командирів військової служби за контрактом є п’ятнадцять показників методик: інтро-екстраверсія (0,887), негативізм (0,883), нейротизм (0,734) – тест "Айзенка"; роздратованість (0,733), заздрість (0,645) – тест "Басса-Дарки"; організаторські здібності (0,789) – тест "Організаторські здібності"; комунікативні здібності (0,715) – тест "Комунікативні здібності"; спілкування (0,727), небажання спілкування (–0,698), уникнення (0,639) – тест "Тип поведінки у групі"; співробітництво (0,809), конкуренція (–0,794), пристосування (0,780), ухилення (–0,783) – тест "Поведінка у конфлікті"; емоційна стабільність (0,726) – тест "Три Т (Т1 – Т2 – Т3)".

Спільний коефіцієнт множинної кореляції цих п’ятнадцяти показників виявився достатньо надійним та високим (R =0,843) для того, щоб навіть лише на них побудувати модель психологічних особливостей успішності становлення молодших командирів військової служби за контрактом. Модель можна розглядати при відборі на командні посади молодших командирів як мінімальну необхідну та цілком достатньою. Додавання до базової моделі інших інформативних діагностичних показників, виділених нами за допомогою покрокового регресивного аналізу, підвищують прогностичну цінність та надійність моделі і надають додаткову цінну інформацію, спираючись на яку можна істотно розширити наші знання про психологічні особливості професійного становлення молодших командирів військової служби за контрактом.

Отже, найбільш інформативним показником у виділеній нами базовій моделі є показники шкал "організаторські та комунікативні здібності" методики "Комунікативні та організаторські здібності".

Тобто високі організаторські та комунікативні здібності можна розглядати як провідний, позитивний діагностичний показник професійної придатності молодших командирів під час проведення відбору. Провідними позитивними діагностичними показниками професійного становлення молодших командирів військової служби за контрактом є організаційні здібності, реактивна тривожність та врівноваженість. Саме такий комплекс діагностичних психологічних показників зумовлює здібності молодших командирів до зваження прийняття управлінських рішень, гуманного ставлення до підлеглих, співслужбовців, ефективного виконання службових обов’язків в особливих та екстремальних умовах.

Як додаткові показники до показників базової моделі виділені ще такі:за методикою Айзенка "емоційна стабільність" або "нестабільність", що характеризують емоційну стійкість або нестійкість. Нейротизм, пов'язаний з показниками лабільності нервової системи. Емоційна стійкість – це межа, що виражає збереження організованої поведінки, ситуативної цілеспрямованості у звичайних і стресових ситуаціях. Вона характеризується зрілістю, відмінною адаптацією, відсутністю великої напруженості, неспокою, а також схильністю до лідерства, товариськості. Нейротизм виражається у надзвичайній нервовості, нестійкості, поганій адаптації, схильності до швидкої зміни настроїв (лабільності), відчутті вини і неспокою, заклопотаності, депресивних реакціях, неуважності уваги, нестійкості в стресових ситуаціях. Нейротизму відповідає емоційність імпульсна; нерівність в контактах з людьми, мінливість інтересів, невпевненість у собі, виражена чутливість, вразливість, схильність до дратівливості. Невротична особа характеризується неадекватно сильними реакціями по відношенню до зухвалих їх стимулів. У осіб з високими показниками за шкалою нейротизму в несприятливих стресових ситуаціях може розвинутися невроз.

Із п’ятнадцати визначених нами психодіагностичних характеристик моделі сім є позитивними і вісім – негативними.

Зі знаком плюс до моделі увійшли: небажання спілкування, нейротизм, роздратованість і заздрість (тобто при їх збільшенні збільшується рівень НПС, що негативно впливає на рівень становлення молодших командирів).

Вісім з вищеназваних показників входять до розширеної моделі з негативними коефіцієнтами (відповідно: –1,799, –1,007,–0,763), а саме: негативізм, емоційна стабільність, організаторські та комунікативні здібності, обстежувані, які одержали оцінку Q=5, має високий рівень прояву комунікативних та організаторських схильностей. Вони відчувають постійну потребу у комунікативній та організаторській діяльності.

Небажання спілкування та спілкування, вивчення показників індивідуальних психологічних особливостей молодших командирів та показників особливостей їх спілкування і поведінки в групі дозволяє здійснити диференційований підхід до виховання і визначення оптимальних напрямків військово-професійної діяльності кожного з них.

Уникнення, високий бал показника по шкалі "уникнення" означає відсутність у молодших командирів прагнення до спільного вирішення проблеми, так і відсутність прагнення до досягнення власних цілей, свідчить про прагнення піти від взаємодії, зберігати нейтралітет у групових суперечках і конфліктах, схильність до компромісних рішень.

Високий бал по шкалі "пристосування" означає, що в протилежність суперництву людина може принести в жертву власні інтереси заради іншого.

Емоційна стабільність, нейротизм, – ці показники характеризують емоційну стійкість або нестійкість (емоційна стабільність або нестабільність). Нейротизм, за деякими даними, пов'язаний з показниками лабільності нервової системи.

Співробітництво, високий бал по шкалі “співробітництво” свідчить про прагнення до такого вирішення спірного питання, яке б задовольнило інтереси обох сторін.

Показник інтро-екстраверсія характеризує типового екстраверта молодшого командира та відзначає його товариськість і оберненість індивіда зовні, широке коло знайомств, необхідність у контактах. Він діє під впливом імпульсу, запальний, безтурботний, оптимістичний, добродушний, веселий. Віддає перевагу руху і дії, має тенденцію до агресивності. Відчуття і емоції не мають строгого контролю, схильний до ризикованих вчинків. На нього не завжди можна розраховувати.

Типовий молодший командир інтроверт – це спокійний, сором'язливий, інтроєктивна особистість, схильна до самоаналізу. Стриманий і віддалений від усіх, крім близьких друзів. Планує і обдумує свої дії заздалегідь, не довіряє раптовим спонукам, серйозно ставиться до ухвалення рішень, любить у всьому порядок. Контролює свої відчуття, його нелегко вивести з себе. Високо цінує етичні норми.

Показник уникнення можна також розглядати як діагностичний показник успішності становлення молодших командирів (тобто при їх збільшенні зменшується рівень НПС, що позитивно впливає на рівень становлення молодших командирів).

При чому перші з трьох названих показників характеризують провідні властивості особистості успішного молодшого командира. І один – врівноваженість – характеризує основні властивості нервової системи індивідуума.

А показник бажання боротьби є позитивним діагностичним показником професійного становлення, тому що розглядається як активне прагнення молодшого командира брати участь у груповому житті, досягнення високого статусу в системі міжособових взаємовідносин.

Отже, з вищенаведених результатів дослідження ми спостерігаємо, що між перемінними моделі існує значимий лінійний регресійний зв'язок на рівні статистичної значимості p ≤0,01, p ≤0,05. Це доводить, що чим нижче рівень НПС, то молодші командири, яким притаманні вищеподані в моделі психологічні особливості, швидше та успішніше набувають вищого рівня професійного становлення.

Вищеподані результати покрокового множинного лінійного регресійного аналізу повністю узгоджуються і суттєво доповнюють результати та висновки, отримані за допомогою порівняльного, кореляційного та факторного аналізу.

Таким чином, модель психологічних особливостей професійного становлення молодших командирів військової служби за контрактом складається як з позитивних, так і з негативних психодіагностичних характеристик.

За даними наших досліджень, внутрішніми домінантами становлення молодших командирів згідно з факторним аналізом стали: організаторсько-комунікативні здібності, заздрість, певна врівноваженість та бажання швидшого адаптування у підрозділі; налаштування на конкурентну боротьбу за місце на посаді, не будучи впевненими у власних можливостях; пристосування до боротьби з певною ситуативною агресивністю, спілкування, негативізм, емоційна стабільність.

Зазнали зрушень такі показники індивідуально-психологічних властивостей, як нервово-психічна стійкість, небажання спілкуватись змінилось на пошук контактів з підлеглими; підвищилося бажання боротьби, що характеризується як бажання зайняти лідируючі позиції в підрозділі; знизився показник фізичної агресії, що свідчить про поліпшення емоційної стабільності молодших командирів; простежуються яскраво виражені тенденції до зниження показників роздратованості, заздрості та ухилення від боротьби, що свідчать про поліпшення процесів адаптування до умов управлінської діяльності, досягнення певного рівня професійного становлення.

Таким чином, у нас є всі підстави стверджувати, що здатність молодшого командира військової служби за контрактом працювати в особливих умовах вимагає від нього високо розвинутих особистісних характеристик, психологічних, організаторсько-комунікативних якостей, а також врівноваженості, професіоналізму, що є основою його успішного професійного становлення.

Нова модель продовжує розвиватися і включатиме вибіркове сприйняття та адаптацію нових підходів, які будуть запозичені із найкращого практичного досвіду Збройних Сил України та інших країн, що довели свою найвищу ефективність та дієвість у сучасних умовах (рис. 3.12).

Психологічні особливості молодших командирів служби за контрактом

Сприяють успішному становленню

Негативно впливають на становлення

Організаторські здібності Комунікативні здібності Співробітництво Спілкування Емоційна стабільність Пристосування Інтро-екстраверсія

Негативізм Заздрість Уникнення Конкуренція Нейротизм Ухилення Роздратованість Небажання спілкування

Рис. 3.12. Модель психологічних особливостей успішного молодшого командира військової служби за контрактом

Таким чином, одним з ключових принципів, які мають бути адаптовані до сучасної української моделі, є розширення ролі сержантів та старшин в існуючій командній та управлінській вертикалі Збройних Сил України. Але брати на себе цю категорією особового складу таких ролей і обов'язків є неможливим без належної підготовки та професійного розвитку, зокрема, якщо вони збираються просуватися далі до більш високих та широких рівнів відповідальності та повноважень під час власної службової кар'єри. Ми не можемо просто призначати людей на посади або покладатися на те, що цивільна освіта підготує військовослужбовців до такого рівня, щоб вони стали молодшими командирами та начальниками підрозділів. Молодших командирів (старшин) "виховуються" (готують), а не просто призначають.

Нові ролі молодших командирів потребуватимуть підвищеної уваги до справи їх професійного розвитку – фахової та командирської підготовки, належної управлінської освіти, присвоєння чергових військових звань та призначення на посади. Система управління Збройних Сил України повинна відображати ці пріоритети та перехід до загальної контрактної військової служби за умов нових або адаптованих систем. Професійний військовий розвиток сержантів (старшин) вимагає від системи управління більш активного управління щодо питань відбору освіти, присвоєння звань та призначення осіб на визначені посади у певний час. Це має здійснюватися у вимогливій, але справедливій та об'єктивній обстановці, виходячи із результативності службової діяльності військовослужбовця, наявних у нього можливостей та продемонстрованого ним потенціалу.

Створення корпусу молодших командирів потребує перегляду, переоцінки та адаптації ролі офіцерського складу, його відповідної підготовки й освіти, а також розроблення певних нормативних документів, положень, які стосувалися б офіцерського та сержантського складу і виконували б у цій сфері роль відповідних приписів та настанов. Мета: не тільки більш чітке формулювання ролей сторін, але й запровадження відповідної системи, у рамках якої вони повинні взаємодіяти, підтримуючи та доповнюючи одне одного на шляху до успішного виконання поставленого завдання.

Отже, з огляду на визначену модель можна запропонувати такі рекомендації командирам та начальникам щодо професійного становлення молодших командирів військової служби за контрактом, які подані в наступному параграфі.

Дата добавления: 2014-10-17