Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вдосконалення психолого-педагогічної підготовленості офіцерів, старшин і молодших командирів




 

 

У дослідженні, як наголошувалося в попередніх параграфах, був виявлений комплекс причин, що знижують ефективність становлення молодших командирів. Всі ці причини, безумовно, позначаються на успішності становлення і результативності діяльності молодших командирів. Проте результати експерименту і вивчення військового досвіду показали, що багато що залежить від змісту роботи по активізації становлення молодих молодших командирів. Особливе місце в ній належить офіцерському складу бригадної, батальйонної і ротної ланки. Переважна більшість цих командирів і заступників командира з виховної та соціально-психологічної роботи не жаліють сил і часу для втілення в життя сучасних вимог керівних документів щодо переходу на контрактну систему комплектування. Але досить часто їм ще не вистачає знань і досвіду для вирішення цього важливого завдання. Життя настійно вимагає приділяти більше уваги навчанню їх практиці налагодження статутних відносин, контролю за поведінкою особового складу, повсякденного вивчення підлеглих, їх настроїв, правильній постановці дисциплінарної практики, умінню враховувати психологічні особливості особового складу. Невипадково значна частина з виявлених у дослідженні недоліків і упущень у роботі з молодшими командирами служби за контрактом так чи інакше пов'язана з підготовленістю до неї офіцерів підрозділів. На її ефективності значною мірою позначається ряд причин: По-перше, недооцінка деякими керівниками важливості систематичної, повсякденної роботи із сержантським складом, а нерідко і небажання займатися нею. По-друге, наявність у значної частини командирів і заступників командира з виховної та соціально-психологічної роботи психологічних установок на неможливість введення на посаду в умовах військової частини молодих молодших командирів-випускників навчальних центрів, оскільки останні часто поступаються підлеглим у досвіді і терміні служби. Такі офіцери вважають, що існуюча система відбору і підготовки молодших командирів недостатньо ефективна, і працювати з випускниками навчальних центрів практично марно. По-третє, невміння значної частини офіцерів психологічно грамотно організувати службову діяльність молодших командирів, їх командирське і методичне навчання. Про серйозні утруднення в організації роботи з молодшими командирами служби за контрактом, недостатній рівень психолого-педагогічної підготовленості до неї заявили близько 1/3 всіх опитаних офіцерів. Характерно, що їх значна частина 43,8% – командири і заступники командира з виховної та соціально-психологічної роботи підрозділів, тобто ті, хто безпосередньо займаються цією роботою. Опитуваним також задавалося питання про джерела отримання необхідних для роботи з молодшими командирами служби за контрактом знань. Виявилось, що 92,8% отримали такі відомості з особистого досвіду офіцерської служби; 27,2% – із спілкування із старшими офіцерами; 15,7% – з наукових джерел; 20% – з особистого досвіду самі були молодшими командирами служби за контрактом; 15,7% – з публікацій у періодичному виданні. І лише 10% офіцерів придбали необхідні для роботи з молодшими командирами служби за контрактом знання в результаті навчання в училищі, а 1,4% – із занять в системі командирської підготовки (опитано близько 150 офіцерів військових частин і 50 слухачів академії).Ці дані свідчать про те, що уміння молодих офіцерів працювати зі своїми найближчими помічниками формується з різних джерел, в основному методом проб і помилок. У цій важливій роботі роль навчання на курсах підвищення кваліфікації і командирського навчання офіцерів у військах суттєва. По-четверте, цілеспрямоване спостереження та уточнюючі бесіди про специфіку керівництва молодшими командирами служби за контрактом, проведені з командирами підрозділів, показали, що однією з причин їх неефективної роботи є слабке знання ними соціально-психологічних особливостей цієї категорії військовослужбовців, чинників і психологічних умов успішного становлення, По-п'яте, роботі офіцерів підрозділів з молодшими командирами служби за контрактом нерідко бракує належної цілеспрямованості, систематичності і наполегливості. У ній виразно виявляються дві негативні тенденції: перша характеризується дріб'язковою опікою, недовірою до молодших командирів, їх невиправданою підміною старшими, неповагою ними командирської гідності молодших командирів; друга тенденція полягає в потуранні – наданні молодшим командирам самим собі та в зниженої вимогливості до підлеглих, у поблажливості до так званих дрібниць у їх поведінці і виконанні обов'язків (37% опитаних молодших командирів заявили про те, що не отримують необхідної допомоги від старших). Обидві тенденції украй несприятливо позначаються на становленні, діяльності молодших командирів і знижують їх роль у бойовому навчанні, службі, дисципліні, згуртуванні військових колективів.

Все сказане свідчить про те, що офіцерський склад і старшини відчувають значну потребу у психологічно обґрунтованих наукових рекомендаціях по керівництву службовою діяльністю молодших командирів, управлінню процесом їх становлення у військовій частині. Проте, незважаючи на очевидні запити практики, задовільного вирішення цієї важливої і актуальної проблеми ще немає. Про це свідчить той факт, що в сучасній військовій психології мало літератури спеціально присвяченої питанням роботи з молодшими командирами служби за контрактом.

Передовий досвід такої діяльності у військах узагальнюється і розповсюджується недостатньо широко. Дослідження показало, що частина труднощів, яких зазнають у роботі самі молодші командири служби за контрактом, теж визначається їх недостатньою психолого-педагогічною підготовленістю до навчання, виховання і повсякденного керівництва підлеглими. Це підтверджується даними констатуючого експерименту і результатами опитувань молодших командирів. Так, у проведеному в чотирьох підрозділах анкетному опитуванні молодших командирів їм пропонувалося оцінити свою підготовленість до роботи по зміцненню військової дисципліни і підтримки статутних стосунків серед підлеглих. При цьому достатньо підготовленим для вирішення цих завдань визнали себе менше половини – 48,2% молодших командирів, 12% опитаних заявили про свою неготовність до такої роботи, а 39,8% – оцінили свою підготовку тільки як слабку (задовільну). Характерно, що серед причин своєї недостатньої підготовки близько 1/3 молодших командирів назвали низьку ефективність занять у системі командирського і методичного навчання молодших командирів.

Явно недостатня і базова підготовка до роботи з підлеглими, отримувана ними у період навчання в навчальних центрах. Досить сказати, що на курс "Основні питання практики роботи молодших командирів з підлеглими відводиться лише 20 годин, тобто менше 1% від усього навчального часу, виділеного на підготовку за програмою командира відділення. Виходячи з вищевикладеного, у формуючому експерименті було висунуто припущення про можливість активізації процесу становлення молодших командирів, перш за, все за рахунок навчання керівників таким знанням.

Дослідно-експериментальна робота ґрунтувалася на даних, отриманих у дослідженні, і включала: а) вивчення необхідних джерел, передового досвіду військ визначення змісту, психологічно обґрунтованих завдання експерименту, щодо визначення психологічних особливостей професійного становлення; б) навчання командирів і заступників командира з виховної та соціально-психологічної роботи, вибраних для здійснення експерименту підрозділів (частин), психолого-педагогічним основам роботи з молодшими командирами служби за контрактом, керівництву їх службовою діяльністю у ході становлення; в) організацію офіцерами навчально-виховної роботи з молодшими командирами служби за контрактом з молодшими командирами служби за контрактом відповідно до отриманих знань, рекомендацій; г) оцінку ефективності експериментальної роботи, обґрунтування висновків і практичних рекомендацій.

Експеримент припускав критичне переосмислення відповідних наукових джерел, практики роботи з молодшими командирами служби за контрактом у військах, отриманих у дослідженні результатів.

З цією метою аналізувалися керівні документи: накази і директиви Міністра оборони, начальника Генерального штабу, програми бойової, командирської підготовки молодших командирів, різного роду методична і навчальна література. Вивчалися дисертаційні, монографічні роботи військових і цивільних психологів, педагогів, публікації в центральних військових періодичних виданнях. Проводилося ознайомлення з організацією проходження служби і системою підготовки сержантського складу закордонних армій. Узагальнювалися і аналізувалися пропозиції молодших командирів, офіцерів військ і військово-навчальних закладів, висловлені під анкетування і в ході бесід з експериментатором. Виконана робота дозволила визначити завдання і психологічний зміст експерименту, який відображає такі принципові положення: По-перше, формування у офіцерів підрозділів експериментальної групи психологічної структури особливостей повсякденної діяльності по навчанню, вихованню і керівництву молодшими командирами служби за контрактом, а саме: а) зміна у них негативної і формування необхідної для цього мотивації – бажання навчати, виховувати молодших командирів і добитися при цьому відповідних результатів; упевненості в успіху, в можливості добитися в умовах військового підрозділу (частини) реальних переміщень у командирському становленні молодих молодших командирів; відповідального, ділового настрою на копітку і систематичну роботу з молодшими командирами; б) навчання їх умінню висувати психологічно обґрунтовані перспективні і найближчі цілі в роботі з усім сержантським складом, по категоріях молодших командирів за багаторівневою системою проходження служби, з конкретною особою; в) засвоєння командирами умінь, навиків, прийомів і способів роботи із сержантським колективом, основними категоріями і окремими молодшими командирами служби за контрактом. Спонука їх до творчого застосування отриманих знань на практиці і дії на підлеглих силою власного прикладу; г) формування у них уміння регулярно оцінювати і своєчасно коригувати хід і результати цієї діяльності. Розвиток нового, творчого психолого-педагогічного складу мислення. По-друге, забезпечення єдності теоретичної підготовки офіцерів з практикою управління становленням, керівництва службовою діяльністю молодших командирів. Заняття з офіцерами, виходячи з цього, планувалися і проводилися так, щоб передбачити вирішення відповідних завдань у практичній роботі з молодшими командирами служби за контрактом. По-третє, цільова орієнтація офіцерів і старшин на створення необхідних психологічних передумов та умов активного становлення молодших командирів за допомогою: а) створення у молодших командирів, необхідних для активного становлення і успішної служби мотиваційних утворень (бажання бути справжнім командиром, відчуття обов'язку, відповідальності, гордості за довірену роботу з підлеглими, інтересу до неї і так далі); б) мотивація молодших командирів до послідовного висунення перед собою перспективних і найближчих цілей у роботі з відділенням (розрахунком) і у підвищенні індивідуальної майстерності, самовихованні бракуючих якостей; у) навчання молодших командирів способам роботи з підлеглими, практиці спілкування з ними на реальних ситуаціях бойового навчання, служби і військового побуту; г) формування у молодих молодших командирів умінь саморегуляції, навиків оцінної діяльності, підвищення адекватності самооцінки ними свого рольового положення, рівня розвитку командирських якостей; д) створення сприятливих для активного становлення діяльності молодих молодших командирів соціально-психологічних умов у підрозділі. По-четверте, створення в експериментальних підрозділах передумов для прояву соціально-психологічних механізмів, які сприяють становленню, засвоєнню особою суспільного досвіду: наслідування, ідентифікації, референтности, інструктажі, навчання, виховання, переконання, навіювання, вправи, стимулювання і самоствердження особи.

Загальний задум експериментальної роботи виходив з того, що система командирського і методичного навчання, що склалася, форм і методів роботи з цією категорією командирів дозволяє активізувати, підвищити ефективність становлення молодих молодших командирів, якщо будуть забезпечені необхідні для цього компетентність і практичні зусилля офіцерів підрозділів. Тому ставилося завдання навчити, психологічно грамотно будувати навчально-виховну роботу з молодшими командирами служби за контрактом, допомогти її організувати на науковій основі.

Навчання командирів експериментальних підрозділів психолого-педагогічним основам роботи із сержантським складом здійснювалося в системі планових заходів. Вивчення планування і організації, зміст і методики проведення ними роботи молодшими командирами служби за контрактом, їх підготовленості до неї виявило недоліки, аналогічні по суті з тими, які були відмічені в попередньому параграфі. З урахуванням цього в експерименті були сплановані і проведені такі заходи. У підготовчий період і на початку навчального року офіцерам і прапорщикам були прочитані лекції: "Психологічні причини труднощів і невдач у командирському становленні молодших командирів"; "Шляхи і способи створення у підрозділі необхідних для активного становлення молодших командирів соціально-психологічних умов".

Проведені практичні заняття: "Методика вивчення і підбору кандидатів у молодші командири в роті (батальйоні)"; "Методика індивідуальної роботи офіцера по навчанню молодших командирів і формуванню у них командирських якостей"; "Методика управління офіцером становленням і службовою діяльністю молодших командирів". Крім того, в ході експерименту з офіцерами проводилися індивідуальні консультації по психологічних аспектах ходу становлення молодших командирів. У необхідних випадках проводилися інструктаж, індивідуальні і групові бесіди.

Через шість місяців після початку експериментальної роботи з метою узагальнення і розповсюдження позитивного досвіду була підготовлена і проведена науково-практична нарада з офіцерами частин на тему "Актуальні проблеми і шляхи підвищення ролі молодших командирів у роботі по навчанню і вихованню особового складу, зміцненню дисципліни у військових колективах". Психологічні питання управління становленням молодших командирів обговорювалися на загальних зборах і службових нарадах офіцерів і старшин. Систематично здійснювався обмін досвідом роботи з молодшими командирами. Цей аспект обов'язково виділявся під час проведення занять у системі командирського навчання офіцерів, старшин.

Проведені заходи відіграли позитивну роль у підвищенні психолого-педагогічної підготовки командирів і мобілізації їх на пошук нових підходів у роботі із сержантським складом. Крім того, офіцери кожного експериментального підрозділу отримали письмові рекомендації, що містять психологічно доцільну систему заходів щодо управління становленням молодших командирів на різних етапах служби в частини, інші методичні матеріали.

Організація навчальної діяльності молодших командирів по вдосконаленню їх психолого-педагогічної і методичної підготовки до роботи з підлеглими.

Вдосконалення психолого-педагогічних і методичних знань, навиків, умінь молодших командирів здійснювалося в ході командирської підготовки молодших командирів, організовуваної в батальйонах і ротах. При цьому ставилося завдання забезпечити максимальний зв'язок цих психологічних утворень з практикою діяльності. Для цього із сержантським складом планувалися і проводилися заходи так, щоб передувати тематиці бойового навчання підрозділу на майбутній тиждень. Напередодні ведення молодшими командирами служби за контрактом занять з ними організовувалися інструкторсько-методичні заняття. В їх ході молодші командири знайомилися з методикою вивчення теми, з'ясовували суть і значення окремих методів і прийомів навчання, практично оволодівали способами організації навчальної діяльності військовослужбовців. Широко застосовувався інструктаж молодших командирів про порядок підготовки до занять, методики їх організації і проведення. У всіх випадках офіцери орієнтувалися на створення творчої обстановки в навчанні молодших командирів, внесення елементів дискусії, колективного пошуку прогресивних шляхів і методичних прийомів, сприяючих його ефективності. В ході обговорення навчального матеріалу молодшими командирами служби за контрактом офіцерам рекомендувалося проявляти такт, не допускати критиканства, нетерпимості до можливих неточних висловів або їх невмілих дій. Особливе місце приділялося навчанню молодших командирів практиці керівництва підлеглими, виховання військовослужбовців, спілкування з ними в типових ситуаціях бойового навчання, служби і в позаслужбовій обстановці. Заздалегідь офіцерам роз'яснювалося, що успішному поєднанню теоретичної і практичної підготовки молодших командирів заважають, по-перше, труднощі осмислення ними положень психолого-педагогічної теорії, дефіцит в цій галузі систематичних знань; по-друге, невідповідність логіки і побудови психологічних і педагогічних знань у відповідних темах командирського і методичного навчання закономірностям застосування цих знань з практики. Для подолання цих труднощів практикувався так званий задачний та ігровий підхід. В експериментальних підрозділах упродовж двох періодів навчання успішно використовувалися серії ситуативно-рольових завдань, що поступово ускладнювалися, і ділових ігор. Вони ставали своєрідною сполучною ланкою між теорією і реальною практикою роботи молодших командирів з підлеглими, сприяли формуванню умінь роботи з підлеглими та інтересу до неї. Така робота офіцерів організовувалася таким чином: спочатку їм оголошувались підготовлені експериментатором завдання та ігрові ситуації, проводився докладний інструктаж про порядок їх використання в системі командирського і методичного навчання з молодшими командирами служби за контрактом. Згодом, коли офіцери на практиці засвоювали методику застосування завдань і ділових ігор, їм рекомендувалося застосовувати їх у підготовці молодших командирів, створювати такі навчальні матеріали самостійно, з урахуванням специфіки свого підрозділу. Одночасно їм надавалась необхідна допомога. Застосування завдань будувалося послідовно, по схемі: засвоєння теоретичних положень на рівні запам'ятовування; застосування знань для аналізу службових ситуацій; моделювання ситуацій з психолого-педагогічним і методичним аналізом; службова практика (додаток С). Особлива увага приділялася тому, щоб створювані у навчанні ситуації були типовими і формували загальні, неспецифічні способи поведінки, які легко реалізуються в багатьох умовах. Крім того, щоб ці ситуації обов'язково несли емоційне навантаження – зачіпали потреби, інтереси, відчуття й інші мотиви молодших командирів. Це дозволяло одночасно формувати зацікавлене ставлення молодших командирів до своєї праці, адже відносини взагалі пов'язані з переживаннями і виникають як результат співвідношення предметів і явищ зовнішнього світу з потребами особи і її мотивами.

В цілому у навчанні основний упор робився на роботу молодшого командира безпосередньо в підрозділі, хоча певна участь бралася в організації і проведенні навчально-методичних зборів з молодшими командирами напередодні початку нового навчального року (періоду навчання), а також "Днів молодшого командира". Як відомо, основні цілі зборів полягають в ознайомленні молодших командирів з вимогами документів, основними завданнями навчання і виховання особового складу в новому навчальному році (періоді навчання) і подальшому вдосконаленні їх підготовленості до такої роботи. Ці цілі досягалися якісною підготовкою і організованим проведенням всіх видів теоретичних і практичних занять. В ході зборів перевірялася підготовленість молодших командирів до майбутньої діяльності, здійснювалося оперативне усунення виявлених недоліків і цільова підготовка молодших командирів-початківців до першочергових тем занять з підлеглими. Одночасно вирішувалися питання згуртування сержантського колективу, проводилися вибори рад молодших командирів, організовувався обмін досвідом і наставництво досвідчених командирів над новачками, вирішувалися ряд інших завдань. "Дні молодших командирів" проводилися 2–3 рази в період навчання і відрізнялися від зборів і занять з командирської підготовки ширшими пізнавальними і виховними цілями. Крім занять зі спеціальної і методичної підготовки, проводилися доповіді і бесіди керівного складу частин по психолого-педагогічним питаннях роботи з підлеглими, аналізувалася дисциплінарна практика і навчально-виховна діяльність молодших командирів. Приділялася необхідна увага і питанням узагальнення і розповсюдження передового досвіду, організації змагальності, стимулювання службової активності, заохочення кращих молодших командирів.

Важливе місце в реалізації завдань експериментальної роботи займали службові наради молодших командирів підрозділів, що проводилися в кінці кожного робочого тижня. Від звичайних нарад вони відрізнялися тим, що крім традиційних цілей – підведення підсумків роботи, постановки завдань, аналізу дисциплінарної практики й інших, пов'язаних з керівництвом повсякденним виконанням молодшими командирами служби за контрактом обов'язків, на них вирішувалися конкретні педагогічні, формуючі й розвиваючі завдання. Перш за все, це формування у молодих молодших командирів точної адекватної самооцінки свого рольового становища, рівня розвитку командирських якостей, ходу і результатів діяльності та інші. Дослідження підтвердило, що занижена або завищена самооцінка істотно знижує темпи становлення, породжує або боязкість і скутість молодших командирів, або нестриманість і невиправдану різкість у роботі з підлеглими. Тому вироблення у них умінь систематично і правильно оцінювати свою діяльність, передбачати можливі наслідки своїх вчинків розглядалося як важлива психологічна умова успішного становлення. Для досягнення названих цілей була розроблена експериментальна методика проведення нарад. Враховувалися і результати спеціальних досліджень з психології самооцінки і оцінної діяльності, що свідчать про те, що такого роду уміння формуються у людини завдяки постійній оцінці його дій старшими, а також унаслідок неусвідомленого і свідомого співвідношення ним своєї поведінки вчинками значущих для нього підлеглих.

Виходячи з цих посилань, в ході нарад навмисно відтворювалася (моделювалася) розумова самооцінка діяльності молодших командирів. Для цього командирам підрозділів рекомендувався такий алгоритм: 1. Критичний розбір офіцером дій одного з молодших командирів у типовій ситуації (приклад підбирався з реальної практики роботи молодшого командира в день наради або в попередній йому період), з питань: а) з якою метою і що повинен був (що хотів) зробити, чого добитися...; б) як, якими способами діяв, що бракувало і чому....; у) який результат, як він і дія з його досягнення вплинули на справу, на авторитет молодшого командира і всіх командирів; г) висновок із зробленого на майбутнє (мета: дати присутнім молодшим командирам чіткий "оцінний еталон". 2. Пропозиція "іншому" молодшому командиру проаналізувати свої дії в аналогічній ситуації під час вирішення подібного завдання. Питання для самооцінки по такому ж алгоритму (мета: усвідомлення і оцінка своєї діяльності, дій, вчинків, поведінки). 3. Пропозиція присутнім молодшим командирам стисло висловити свою думку по діях "першого" і "другого" молодших командирів і оцінити їх за тими ж питаннями (мета: контроль закріплення у кожного правильного "оцінного еталону", корекція самооцінки "другого" молодшого командира за необхідності). 4. При розбіжності оцінок запропонувати "другому" молодшому командиру стисло виразити і обґрунтувати свою згоду або незгоду даними його діям оцінками (мета: контроль правильності засвоєння). 5. Висновок: резюме командира роти; постановка ним перспективних і поточних завдань сержантському складу, інструктаж про порядок виконання; стимулювання (постановка в приклад дій кращих, заохочення; за необхідності осуд, покарання за халатність і тому подібне); відповідь на можливі питання.

Офіцерам рекомендувалося так підбирати початкові для спільного аналізу типові ситуації, щоб поступово охопити провідні обов'язки молодших командирів. Більша увага приділялася завданням, під час виконання яких молодшими командирами служби за контрактом допускалися упущення, випробовувалися утруднення.

Заслуховування молодших командирів велося по черзі, але перевага віддавалася новачкам, а також молодшим командирам, дії яких могли служити прикладом і були повчальними. Виховні та формуючі цілі до молодших командирів не доводилися. Практика показала, що командири рот швидко засвоювали принцип і алгоритм проведення нарад, почали використовувати окремі його елементи в інших формах роботи, оцінки аналізу діяльності. Це сприяло виробленню у молодших командирів умінь до самооцінки діяльності, спонукало їх до роботи над собою – самовихованню необхідних якостей і подоланню негативних рис вдачі. Позитивний ефект методики полягав і в тому, що полегшувався обмін досвідом, способами роботи, краще засвоювалися загальні (виховні) і приватні (поточні) завдання службової діяльності, поступово складалася основа цільової єдності сержантського колективу. Вже до 6 місяця роботи намітилися позитивні зміни у структурі самооцінок молодшими командирами служби за контрактом своїх командирських якостей, зріс ступінь їх відповідності з оцінками експертів.

В цілому експериментальна перевірка пропонованих підходів до організації навчання молодших командирів практиці роботи, їх навчальній діяльності по освоєнню психолого-педагогічних знань підтвердила правильність відповідної частини робочої гіпотези.

Логічним продовженням експериментальної роботи з підвищення психолого-педагогічної компетентності офіцерів підрозділів і сержантського складу була оцінка її ефективності. Вона дозволяла проаналізувати отримані результати, зробити висновки про психологічні умови успішного становлення молодших командирів, випробувати практичні рекомендації. Основу оцінних показників ефективності експериментальної роботи складала розроблена раніше методика виміру і оцінки рівня становлення. За її допомогою визначалися результати, досягнуті в становленні молодшими командирами експериментальних і контрольних підрозділів, здійснювався їх порівняльний аналіз. Про це докладніше піде мова в наступному параграфі. Отже, мова піде про те, як вирішувалося завдання визначення результативності підходу, вибраного з метою підвищення психолого-педагогічної компетентності офіцерів і молодших командирів, визначення їх готовності до роботи з підлеглими. З цією метою була розроблена діагностична методика суть якої полягала в тому, що як офіцерам, так і молодшим командирам ставилися невеликі контрольні серії логічних завдань, ситуативних завдань, правильне вирішення яких припускала наявність відповідних знань. Вимірювання проводився методом групової оцінки особи за чотирибальною шкалою. Експертами виступали командири і начальники штабів частин, заступники командирів частини і експериментатор. Процедура оцінки будувалася у формі ділових ігор з командирами взводів і рот з питань роботи з молодшими командирами служби за контрактом, які проводилися на методичних зборах офіцерського складу через 6 місяців після початку експериментальної роботи. Під час оцінки мотиваційних і операціональних компонентів готовності молодших командирів до роботи з підлеглими використовувався тест (додаток Т).

Контрольний вимір проводився через 8 місяців з початку експерименту під час "Дня сержанта" письмово. В ході обробки отриманих даних підраховувалися середні значення оцінних балів по категоріях офіцерів, молодших командирів і за підрозділи, потім проводився порівняльний аналіз результатів контрольної і експериментальної груп. Узагальнені дані про ефективність заходів, зроблених з метою підвищення психолого-педагогічних знань офіцерського складу експериментальних підрозділів, зображені на рис. 3.13.

Рис 3.13. Завдання (напрями) роботи з молодшим командирам

Як видно на рисунку, психолого-педагогічна підготовленість офіцерів до роботи з молодшими командирами служби за контрактом в експериментальних підрозділах опинилася значно вище порівняно з контрольними. Це виявляється у вищому рівні знань, у офіцерів в ході вирішення основних завдань (напрямів) цієї ділянки роботи, і утілилося в середніх значеннях оцінних балів. Визначення рівня компетентності у різних категорій офіцерів підрозділів показало, що найбільші недоліки в знаннях спостерігалися у командирів взводів як експериментальної, так і контрольної групи. Ця обставина пояснюється їх невеликим службовим досвідом, недостатньою базою психолого-педагогічною підготовки і певною інертністю у ставленні до роботи з молодшими командирами служби за контрактом, звичкою спиратися в цих питаннях на старших начальників. Велика зацікавленість і відповідно повніші знання показували заступники командирів з виховної та соціально-психологічної роботи та командири підрозділів, перш за все, експериментальної групи. Спостереження показало, що їх робота з молодшими командирами стала наочною, що позитивно вплинуло на підвищення готовності сержантського складу до діяльності по навчанню, вихованню і керівництву підлеглими. Так, частка молодших командирів, що відмінно і добре вирішили тестові завдання, в експериментальні групі порівняно з контрольні групі помітно зросла,(табл. 3.33).

Таблиця 3.33.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-17; Просмотров: 475; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.033 сек.