Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Удосконалення управління службовою діяльністю молодших командирів




 

 

Констатуючий експеримент показав, що процесом становлення молодих молодших командирів у частині можна і потрібно управляти. Управління будь-яким соціальним процесом, явищем, діяльністю і поведінкою підлеглих у Збройних Силах здійснюється командирами, заступниками командира з виховної та соціально-психологічної роботи. Вони ж виступають сукупним суб'єктом управління становленням молодих молодших командирів у підрозділах і частинах, організаторами цього процесу. Соціальне управління – це робота з підлеглими, яка включає їх навчання, виховання і керівництво (організацію життєдіяльності, суспільно необхідної поведінки). Навчання і виховання як специфічна діяльність, з одного боку, і діяльність керівництва, з іншого, мають багато спільного. Вони виконують єдине завдання – забезпечити професійний розвиток фахівця і успішне виконання ним функціональних обов'язків. Кожна дія керівника навчає, виховує і управляє, хоча співвідношення питомої ваги цих функцій в структурі управлінської праці на різних відрізках часу може бути різним. Не можна ні навчати людину, ні виховувати її, не уміючи управляти її поведінкою і діяльністю. В зв'язку з цим завдання управління часто постає перед керівниками раніше і гостріше, ніж проблеми навчання і виховання.

З перших хвилин перебування молодших командирів у підрозділі, перед командирами і заступниками командира з виховної та соціально-психологічної роботи постають завдання, пов'язані з організованим включенням їх до службової діяльності, з керівництвом повсякденним виконанням ними посадових обов'язків. Вирішення цих завдань невіддільне від навчання молодших командирів практиці роботи, формуванню і розвитку у них відповідних особових якостей і виступає умовою успішного становлення.

Тому управління становленням розуміється в дослідженні як основана на владі щоденна, систематична керівна дія на молодших командирів з метою такої організації діяльності, поведінки, яка не тільки забезпечувала б їх повне і якісне виконання прямих обов'язків, а й максимально сприяла б послідовному військово-професійному розвитку особи кожного молодого молодшого командира.

В ході вивчення чинників які впливають на становлення молодших командирів, було встановлено, що успішне виконання офіцерами і старшинами завдань управління цим процесом припускає, по-перше, знання ними закономірних тенденцій, психологічних механізмів, специфіки процесу становлення і розвитку молодших командирів як командирів; по-друге, уміння організовувати і створювати систему цілеспрямованих дій по активації становлення молодших командирів; по-третє, своєчасне проектування, внесення змін до системи дій залежно від характеристик становлення молодших командирів, що окремо складаються; по-четверте, творчий пошук офіцерами і старшинами основних шляхів, способів і прийомів, що дозволяють постійно удосконалювати, оптимізувати систему роботи, що склалася.

Експериментальна робота з удосконалення управління процесом становлення включала: 1) розроблення її змісту – системи керівних і формуючих дій на молодших командирів, психологічно обґрунтованих рекомендацій командирам і заступникам командира з виховної та соціально-психологічної роботи; 2) впровадження таких рекомендацій у життєдіяльність підрозділів і частин; 3) виявлення результативності запропонованих заходів, обґрунтування висновків і психологічних умов ефективного становлення молодших командирів у підрозділі, частині.

Аналіз результатів дослідження, передового досвіду військ, психолого-педагогічної і методичної літератури дозволив побудувати експериментальну роботу з удосконалення управління молодшими командирами служби за контрактом по декількох взаємозв'язаних напрямах. Найважливішими серед них є такі: організація вступу молодих молодших командирів на посаду і входження у колектив; навчання їх практиці навчально-виховної роботи, застосування дисциплінарних прав, встановлення правильних службових і позаслужбових стосунків з підлеглими; неухильне підвищення і зміцнення їх авторитету, згуртування первинних колективів молодших командирів; встановлення взаєморозуміння і відносин референтности молодших командирів з офіцерами і передовими молодшими командирами свого підрозділу; стимулювання службової активності, позитивного самоствердження молодших командирів і спонука їх до самовиховання, до роботи над собою.

За даними завершення експерименту частка високоавторитетних молодших командирів у підрозділах експериментальної групи досягла 53,5%, тоді як у підрозділах контрольної групи – 28,2%.

Навчання офіцерів умінню встановлювати необхідні для служби службові і міжособові відносини з молодшими командирами служби за контрактом здійснювалося як у ході проведених з ними лекційних і практичних занять, так і в процесі індивідуальних (групових) бесід, консультацій. У всіх випадках їм повідомлялися відомості про вимоги, яким мають відповідати ці стосунки, роз'яснювалися шляхи, напрями, конкретні прийоми їх практичної реалізації, організовувалося вирішення ситуативних завдань і логічних завдань.

Проте хід експериментальної роботи показав, що оптимальні для служби і становлення молодших командирів взаємовідносини між ними і офіцерським складом підрозділу встановлюються далеко не відразу.

В процесі експерименту вирішувалося завдання корекції взаємосприймання і взаєморозуміння офіцерів і молодших командирів підрозділів, свідомого обмеження дії вищезазначених негативних психологічних механізмів. Досягненню цієї мети сприяли такі дії: а) під час проведення чергових вимірів і оцінки досягнутих молодшими командирами служби за контрактом рівнів майстерності, а також в ході службових нарад офіцерів з присутністю експериментатора організовувався короткий обмін думками між командирами і заступниками командира з виховної та соціально-психологічної роботи про одних і тих же молодших командирів. Тобто використовувався колективний досвід спілкування. Тут же, якщо це було можливо, експериментатором давалися рекомендації по роботі з ними; б) в індивідуальних і групових бесідах експериментатором притягувалася увага офіцерів до їх власного стилю стосунків з підлеглими; проводилося ознайомлення з психологічними механізмами і можливими помилками сприйняття людини людиною; в) на поліпшенні взаєморозуміння в педагогічному колективі роти сприятливо позначалися щотижневі службові наради молодших командирів, що проводяться по експериментальній методиці. В ході нарад відбувалося зближення оцінних уявлень (стереотипів) молодших командирів з думкою і оцінками командира підрозділу, формувалася цільова єдність педагогічного колективу.

Все це допомагало досягти мети експерименту, створити умови активізації становлення молодих молодших командирів. Разом з тим важким для окремих офіцерів продовжувало залишатися поєднання таких відносин, як довіра, пошана і високі вимоги до молодшого командира. І все-таки необхідно зазначити, що певну роль в активізації процесу командирського становлення молодших командирів відіграв збільшений рівень культури стосунків, особистий приклад добросовісного ставлення до справи, уважного ставлення до підлеглих з боку командирів і заступників командира з виховної та соціально-психологічної роботи. Він створював важливі передумови для прояву психологічних механізмів наслідування і зараження, що виявляються в діяльності і спілкуванні молодших командирів. Наслідування є відтворенням зразка (прикладу) з урахуванням наявного досвіду і обставин (умов) відтворення. З метою активізації зараження і наслідування молодшими командирами служби за контрактом в експерименті створювалися необхідні для цього умови: забезпечення зразковості командирів, заступників командира з виховної та соціально-психологічної роботи і сержантського складу підрозділів; демонстрація зразкових дій досвідчених молодших командирів на заняттях з командирської і методичної підготовки; ставлення за приклад поведінки, ставлення до служби передових молодших командирів, систематична оцінна діяльність і розвиток змагальності молодших командирів старшими. Опитування молодших командирів показало, що у 73% від складу експериментальні групі виявлялося стійке бажання брати приклад у своїй службі з офіцерів підрозділу, тоді як в контрольні групі – кількість таких молодших командирів становила 58%.

Цим пояснюється велика увага військовослужбовців до того, як до них ставляться старші. Звідси витікає логічний зв'язок проблеми встановлення оптимальних міжособових відносин командирів і заступників командира з виховної та соціально-психологічної роботи з молодшими командирами служби за контрактом, із завданням стимулювання процесу їх командирського становлення.

Вміле і систематичне стимулювання службової активності молодших командирів, їх прагнення до етично здорового ствердження себе в ролі молодших командирів і відповідального виконання посадових обов'язків важлива умова ефективного управління процесом становлення. Стимулами в психології називають засоби, вживані для дії на свідомість підлеглих з метою направити їх поведінку в певне русло і спонукати до діяльності з необхідними параметрами. Стимулювання – це завжди позитивна або негативна оцінка, дана поведінці, діяльності людини. Експериментальна робота не викликала необхідності створення докладної класифікації засобів стимулювання молодших командирів. Всі позитивні і негативні стимули умовно розділялися на дві групи: засоби стимулювання без звернення до дисциплінарної влади і засоби та передбачені дисциплінарною владою командирів і начальників стосовно до молодших командирів.

У повсякденній діяльності командирів і заступників командира з виховної та соціально-психологічної роботи експериментальних підрозділів і частин успішно застосовувалися такі засоби позитивного стимулювання молодших командирів без звернення до дисциплінарної влади: офіційні і неофіційно-довірчі бесіди; звернення по імені або інше шанобливе звертання; висловлювання схвалення, похвали, постановка воїнам у приклад дій або в цілому ставлення молодшого командира до служби; регулювання ставлення начальника до молодшого командира залежно від успіхів і недоліків останнього у службі і командирському становленні; надання передовим молодшим командирам пільг, переважне задоволення їх особистих запитів і потреб, розміщення фотографії молодшого командира у світлиці, на дошці пошани, нотатки про нього у стінгазеті, бойовому листку тощо; нагородження відділення за підсумками змагання перехідним вимпелом; позитивна оцінка служби молодшого командира на зборах, перед особовим складом, висунення його для обрання в суспільні органи; подання клопотання-рекомендації для вступу до інституту або на роботу після звільнення в запас. З метою стимулювання самостійності і колективної відповідальності молодших командирів за роботу з підлеглими в одній з частин рішенням командира у вихідні дні проводилися повністю без участі офіцерів (крім чергового по частині). Всі заходи готувалися і проводилися молодшими командирами служби за контрактом і активом, дні пройшли успішно.

Таким чином, вдосконалення управління процесом становлення, керівництва службовою діяльністю молодших командирів у ході експерименту стало можливим завдяки підвищенню психолого-педагогічної компетентності керівників у роботі з молодшими командирами. Експеримент підтвердив, що основні практичні рекомендації (додаток Р), спрямовані на створення в процесі керівництва молодшими командирами служби за контрактом психологічних умов підвищення ефективності їх командирського становлення в підрозділі (частині), вибрані вірно.

Отже, підведемо підсумки експериментальної роботи. Формуючий експеримент, проведений упродовж року в п'яти військових підрозділах, підтверджує правомірність зроблених припущень та висновків. Вимірювання рівнів освоєння діяльності і оцінка успішності процесу становлення молодших командирів через шість і дванадцять місяців з початку експериментальної роботи показали її збільшену ефективність. Уявлення про це дає порівняння динаміки становлення молодших командирів експериментальних і контрольних підрозділів, наведена в таблиці 3.34.

Таблиця 3.34.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-17; Просмотров: 251; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.