Суть фіскальної політики. Види фіскальної політики

Тема 8. Механізм фіскальної політики

Фіскальна політика (бюджетно-податкова) – це заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництво неінфляційного ВВП шляхом зміни державних видатків, системи оподаткування та підходів до формування державного бюджету в цілому.

Державні видатки являють собою витрати, пов’язані з діяльністю держави. За допомогою держави впроваджується споживання так званих суспільних благ. Крім цього, деякі державні видатки є прямими трансфертними платежами приватному сектору (соціальна допомога, пенсії, страхування по безробіттю), які не збільшують приватного споживання, але змінюють його структуру. Таким чином, державні видатки визначають відносні розміри приватного і суспільного споживання ВВП.

Сукупні державні видатки поділяються на чотири категорії:

PE = CG + Tr +і× DG + IG,

де CG - споживання в державному секторі (заробітна плата робітникам приватного сектора, платежі за товари, що купуються для поточного споживання);

Tr – трансферти приватному сектору;

і× DG - проценти з державного боргу;

IG – державні інвестиції.

Три перші категорії витрат утворюють поточні видатки держави (CG, Tr, і× DG), а остання категорія – державні капітальні видатки.

Сукупні державні видатки є складовою частиною сукупного попиту, вони впливають і на приватний попит, і на сукупну пропозицію в економіці. Зміна структури видатків шляхом вибіркового скорочення окремих категорій витрат не лише сприяє скороченню сукупного попиту, але й впливає на інші характеристики економічної системи, наприклад, на розподіл доходів та розміщення ресурсів. Причому зміна різних компонентів структури державних витрат має різні наслідки для економіки. Так, скорочення державних витрат на субсидування виробництва сприяє ефективнішому розподілу ресурсів в економіці, оскільки завдяки цьому долається викривлення цін. А скорочення витрат на соціальні трансферти, наприклад, шляхом збільшення пенсійного віку, може спричинити зростання безробіття.

Збільшення державних видатків змінює структуру сукупного попиту, але його рівень не обов’язково змінюється на ту ж саму величину. Все залежить від ступеня, яким державні видатки заміщують приватні витрати. Це заміщення має дві форми. Якщо відбувається „пряме витіснення”, коли державні видатки рівноцінно замінюють приватні витрати (наприклад, витрати на освіту), то сукупні витрати зростають майже так, як і державні. Але державний сектор вступає в конкуренцію з приватним залученням обмежених фінансових ресурсів, особливо коли державні витрати фінансуються за рахунок підвищення податків або позик. Тоді зростання державних витрат підвищує процентні ставки, і відбувається „фінансове витіснення” приватного сектора державним, у тому числі витіснення капіталовкладень.

Проте для фінансування своїх видатків державі необхідні певні кошти. Як відомо основним джерелом державних надходжень є податки. Податки – це частина доходу, що сплачується фірмами та домогосподарствами у розмірі встановленому законом.

Податки впливають на економіку через використовуваний доход економічних агентів та зміну відносних цін. У залежності від системи оподаткування, вплив податкової політики на макроекономічні показники може проявлятися по-різному. В цілому зниження податків стимулює зростання приватних витрат і сукупної пропозиції. Зростання податків, навпаки, призводить до їхнього скорочення.

Податки, державні закупки, трансферти і позички, які є основними інструментами фіскальної політики, використовуються державою для підтримки ділової активності та розподілу фінансових ресурсів таким чином, щоб забезпечити економічне зростання і соціальну справедливість. Але основна макроекономічна функція держави полягає в стабілізації економіки. Фіскальна політика, що охоплює збільшення державних видатків та скорочення податків з метою розширення сукупного попиту в економіці в період циклічного спаду, називається стимулюючою фіскальною політикою.

Стабілізація економіки в умовах інфляційного надлишкового сукупного попиту, який виникає внаслідок циклічного підйому, забезпечується за допомогою стримувальної фіскальної політики, а саме: скорочення державних видатків та збільшення податків.

Дата добавления: 2014-10-17