Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ресурси лікувальних мінеральних вод




Природні курортні ресурси

Природні курортні (лікувальні) ресурси мають обмежене поширення або невеликі запаси у місцевостях з особливо сприятливими і ефективними для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. До них належать: мінеральні і термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні об'єкти і комплекси із сприятливими для лікування кліматичними умовами.

Україна має значні гідромінеральні ресурси. Про це свідчить той факт, що сьогодні на 70 курортах нашої країни відкриті 442 санаторно-курортні установи, які в оздоровчо-лікувальному про­цесі використовують мінеральні води та лікувальні грязі. Але цими лікувальними закладами поки що освоєно лише 8% експлуатаційних запасів мінеральних вод і ще менше - 1,8% підрахованих ресурсів цих вод.

«Лікувальними мінеральними водами» називаються природні води, які містять у собі в підвищених концентраціях ті чи інші мінеральні (рідше органічні) компоненти і гази і мають які-небудь фізичні властивості (радіоактивність, температура, реакція середовища та ін.), що визначає їхню лікувальну дію на організм людини, і яка відрізняється «у тій чи іншій мірі від дії прісної води». Основним показником для віднесення природних вод до мінеральних з бальнеологічної точки зору є їхні лікувальні властивості. Тобто, на нашу думку, до лікувальних мінеральних відносяться такі природні підземні води, які завдяки своїм фізичним і хімічним властивостям здійснюють на організм людини лікувальний вплив при внутрішньому, внутрішньопорожнинному та зовнішньому застосуванні.

Виділяються наступні основні бальнеологічні групи мінеральних вод:

1.Група вуглекислих мінеральних вод з вмістом С02 не менше 0,5 г/дм8.

2.Група сульфідних мінеральних вод, які містять Н28 + Н8~ не менше 10 мг/дм3.

3.Група залізистих, миш'яковистих і поліметальних мінеральних вод: залізисті - з мінімальним вмістом заліза 10 мг/дм3, миш'яковисті - з мінімальним вмістом миш'яку 0,7 мг/дм3, поліметальні - з підвищеним вмістом одночасно декількох металів - заліза, алюмінію, миш'яку, марганцю, міді та ін.

4.Група бромних, йодо-бромних та йодових мінеральних вод з мінімальним вмістом брому 25 мг/дм3 і йоду 5,0 мг/дм3. Такий вміст йоду і брому вважався авторами Кадастру (1987 р.) кондиційними при мінералізації вод до 10 г/дм3, при більшій мінералізації вміст брому та йоду повинен перераховуватися на води з мінералізацією 10 г/дм3. Така позиція полягала в тому, що йод і бром відносяться до терапевтично активних мікрокомпонентів внутрішнього застосування.

5.Група радонових вод з мінімальним вмістом радону 50 еман (5 нКи/дм3, 185 Бк/дм3).

6.Група крем'янистих мінеральних вод з мінімальним вмістом метакремнієвої кислоти не менше 50 мг/дм3.

7.Група мінеральних вод з вмістом органічних речовин - не менше 8 мг/дм3

8.Група борних вод з мінімальним вмістом ортоборної кислоти (Н3В03) не менше 35 мг/дм3.

9.Група вод без специфічних компонентів і властивостей різного іонного складу з загальною мінералізацією не менше 1 мг/дм3.

Гідромінеральне багатство України визначається наявністю таких мінеральних вод, як вуглекислі, сульфідні, радонові, залізисті і миш’яковисті, йодові, бромні та йодо-бромні, борні, крем'янисті, води з підвищеним вмістом органічних речовин та води без специфічних компонентів і властивостей. При цьому слід зазначити, що ресурси таких мінеральних вод, як радонові, сульфідні, води з підвищеним вмістом органічних речовин та води без специфічних компонентів і властивостей є практично невичерпними, виходячи з рівня їхнього сучасного використання. Україна широко відома в світі своїми унікальними високоефективними мінеральними лікувальними водами типу «Нафтуся» їх запаси розміщені в двох регіонах західної частини республіки - в районі Трускавця і поблизу Східниці (Львівська обл.), а також у районі Сатанова (Хмельницька обл.) і прилеглої до нього території (включаючи Тернопільську обл.). Ці води мають високі лікувальні властивості. Вони характеризуються підвищеним вмістом органічних речовин (0,01 - 0,03 г/л). На їх базі (особливо Східниці і Сатанова) є практично необмежені можливості для розширення санаторно-курортного господарства з метою задоволення потреб населення багатьох країн.

Найбільше територіальне поширення (якщо не брати до уваги мінеральних вод без специфічних компонентів) мають радонові лікувальні води з різноманітним хімічним складом. Вони характерні для північних та центральних областей Правобережжя (Житомирська, Київська, Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Дніпропетровська) і Приазов'я (Запорізька, Донецька області). Вміст радону складає від 50 до 2000 еман/л. За мірою мінералізації представлений весь спектр. Експлуатаційні запаси радонових мінеральних вод в Україні складають 9808,6 м3/добу, що становить близько 15% загальної кількості.

Радонові мінеральні води використовуються з лікувальною метою на курортах Хмільник, Кремінна, у санаторіях та водолікарнях Житомира, Черкас, Білої Церкви, Миронівки, Полоного (Хмельницька обл.). Мінеральні води цього типу мають значні ресурси для розширення їх використання особливо у південно-східних областях ареалу поширення, оскільки на даному етапі використовується лише 9% наявних експлуатаційних запасів

Медичними показаннями для лікування радіоактивними (радоновими) водами є:

— захворювання апарату опору та руху: остеохондроз хребта; деформуючий остеоартрит; мікрокристалічні артрити; хвороба Бехтерєва; колагенові захворювання (склеродермія, дерматоміозит); травматичні ураження кісток та суглобів;

— захворювання серцево-судинної системи: ішемічна хвороба серця (без нападів стенокардії та порушень ритму); гіпертонічна хвороба 1 - 2 ступеню; ревматизм з мінімальним ступенем активності; захворювання судин нижніх кінцівок; варикозне розширення вен; хронічні тромбофлебіти (не раніше 6 місяців після загострення);

— захворювання нервової системи: неврози; залишкові явища перенесених арахноїдиту, енцефаліту; радикуліти, плексити, поліневрити (токсичні та інфекційні);

— гінекологічні захворювання: хронічні запалення жіночих статевих органів; порушення менструальної функції; безпліддя; фіброміоми матки (які підлягають консервативному лікуванню); реабілітація після гінекологічних операцій;

— захворювання шкіри: ласкутний лишай (стаціонарна форма); нейродерміт; екзема; трофічні виразки.

Найбільш відомим курортом, де використовуються радонові мінеральні води є Хмільник (Вінницька область).

Йодні, бромні та йодо-бромні мінеральні води переважно хлоридного натрієвого складу мають значне територіальне поширення. Джерела даного типу наявні в АР Крим і Приазов'ї, східних областях України, Причорномор'ї, західних областях. За мірою мінералізації це в основному розсоли (до 300 г/л). Вміст у них йоду становить 0,01-0,1 г/л, брому - 0,02-1,5 г/л. Експлуатаційні запаси мінеральних вод даного типу оцінюються в 11561,0 м3/добу (17,9% сумарних). Води даного типу використовуються у здравницях Криму і Закарпаття.

Медичними показаннями для лікування йодо-бромними та бромними водами є захворювання:

— кістково-м'язової системи (остеохондроз, деформуючі остеоартрози, хвороба Бехтерєва та ін.);

— нервової системи (радикуліти, поліневрити, хвороба Рейно, неврастенія та ін.);

— периферичних судин;

— системи кровообігу (ревматизм, придбані та уроджені пороки серця, ішемічна хвороба сер­ця та ін.).

Найбільш відомим курортом, де застосовуються йодо-бромні мінеральні води є Бердянськ (Запорізька область).

Різноманітні за хімічним складом, мірою мінералізації (0,6-35 г/л) та вмістом сірководню (0,01-0,6 г/л) родовища сульфідних мінеральних вод, які поширені у трьох ареалах:

- Карпатському регіоні та південно-західному Поділлі;

- північному Причорномор'ї (західні райони Одеської області, південно-західна частина Херсонщини);

- Керченський півострів.

Затверджені запаси сульфідних мінеральних вод складають 414,5 м3/добу. На півдні України не виключається перспектива відкриття родовищ сульфідних мінеральних вод, які сьогодні широко використо­вуються в західних областях України (курорти Немирів, Шкло, Любінь Великий, Черче).

Медичними показаннями для лікування сульфідними мінеральними водами є:

— ревматоїдний артрит в неактивній фазі, а також в разі мінімальної і середньої активності процесу, якщо хворий може себе обслуговувати;

— деякі інфекційні поліартрити (нетуберкульозної етіології);

— первинний деформуючий остеоартроз;

— артрити травматичного походження з обмеженням руху в суглобах;

— остеохондроз хребта з вторинними неврологічними порушеннями та без них;

— спондильоз, спондилоартроз без різких обмежень руху хребта;

— анкілозивний спондилоартрит (хвороба Бехтерєва – Штрюмлеля - Марі), ревматоїдоподібний артрит хребта в разі активності процесу не вище 2 ступеня, без висцериту, якщо хворий може самостійно рухатись;

— травматичні спондилопатії;

— хронічний синовіт, бурсит, тендовагініт, міозит, періартрит;

— радикуліт, радикулоневрит, обумовлені остеохондрозом, а також токсичного, інфекційно-алергічного походження;

— ішіас, а також невертеброгенний попереково-крижовий радикуліт у підострій фазі, фазі неповної ремісії, ремісії;

— грудний радикуліт з вісцеральною біллю;

— дифузний больовий шийно-плечовий синдром;

— поліневрит, полірадикуліт, плексит, запальні токсичні невропатії; інфекційний поліневрит;

— поліневропатії в разі цукрового діабету;

— стани після перенесених інсультів та черепно-мозкових травм, захворювання периферичної нервової системи.

Найбільш відомі курорти, де використовуються сульфідні мінеральні води: Синяк (Закарпатська область), Немирів, Любінь Великий, Шкло (Львівська область), Черче в Івано-Франківській області та санаторії у селищах Щербинці і Брусниця Чернівецької області.

В Україні три основні ареали поширення крем'янистих мінеральних вод: центральна частина Поділля, Закарпаття та межиріччя Сіверського Донця і Ворскли у верхній частині їх течії. Експлуатаційні запаси вод цього типу становлять лише 1065,0 м3/добу. Ці переважно прісні води (мінералізація не досягає 1,4 г/л) широко використовуються для розливу (Березівська, Харківська № 1, Кам'янець-Подільська, Хмельницька) і в лікувальних цілях на курортах Березівка та Рай-Оленівка Харківської області. Загалом використання крем'янистих мінеральних вод є максимальним - відбирається 71 % експлуатаційних запасів.

Медичними показаннями для лікування крем'янистими мінеральними водами є:

— захворювання органів травлення: рефлюкс-езофагіт поза стадією загострення; хронічний гастрит поза стадією загострення; виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки у фазі ремісії; хвороби оперованого шлунку; хронічні коліти і ентероколіти м'якого та середнього ступеню поза фазою загострення; функціональні розлади кишечника поза фазою загострення;

— захворювання печінки, жовчних шляхів і підшлункової залози: хронічні гепатити; хронічні холецистити, ангіохоліти різної етіології; дискінезія жовчних шляхів та жовчного міхура; панкреатит хронічний; перигастрити, перидуоденіти, перихолецистити;

— захворювання сечостатевих органів: хронічний пієлонефрит у фазі ремісії; хронічний цистит; хронічні простатити, везикуліти, фолікуліти;

— захворювання обміну речовин: ожиріння екзогенно-конституційне при недостатності кровообігу не вище 1 стадії; цукровий діабет легкого і середнього ступенів у стані стійкої компенсації без нахилу до ацидозу.

Найбільш відомі курорти, де використовуються крем'янисті мінеральні води: Березівські мінеральні води, Рай-Оленівка (Харківська область)

Обмеженість ареалу поширення характерна для вуглекислих мінеральних вод, їх джерела експлуатуються в Закарпатті, Покутті, в західній частині Буковини, на Керченському півострові. За складом вони бувають:

- гідрокарбонатні кальцієві, з загальною мінералізацією до 1,5 г/л (типу Нарзан);

- гідрокарбонатні натрієві, 6-7 г/л (типу Єсєнтукі);

- хлоридні натрієві, 12-97 г/л (типу Арзні).

Крім того, вони можуть мати підвищений вміст миш'яку, заліза, йоду, брому тощо. Їх експлуатаційні запаси складають 3407,4 м3/добу.

Води даного типу використовуються санаторно-курортними закладами Закарпаття в лікувальних цілях та на розлив (Лужанська № 1 та № 2, Поляна Квасова, Свалява, Плосківська, Драгівська тощо).

Медичними показаннями для лікування вуглекислими мінеральними водами є:

— виразка шлунку та дванадцятипалої кишки у фазі ремісії і нестійкої ремісії;

— хронічний гепатит зі збереженою або підвищеною секреторною активністю шлунка у фазі ремісії або нестійкої ремісії;

— хронічний гастрит з секреторною недостатністю у фазі ремісії;

— хронічний ентерит та ентероколіт у фазі стійкої або нестійкої ремісії;

— хронічні коліти у фазі ремісії;

— функціональні розлади (дискінезії) кишечника по гіпо- або гіпертонічному типу;

— хронічний холецистит (бактеріальний) у фазі ремісії;

— хронічний калькульозний холецистит;

— функціональні розлади (дискінезії) жовчних шляхів по гіпер- або атонічному типу;

— хронічний гепатит;

— стан після перенесеного вірусного гепатиту в неактивній фазі (через 1-2 місяці після зникнення жовтухи);

— хронічний панкреатит, латентний або рецидивуючий (в період між нападами), який розвинувся на фоні інших захворювань системи травлення;

— рефлюкс-езофагіт, больова і диспепсична форма легкого та середнього ступеню у фазі ремісії;

— захворювання оперованого шлунка: після операції внаслідок виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, в разі наявності демпінг-синдрому і гліпоглікемічного синдрому легкого та середнього ступенів, астенічного синдрому (гастриту культі), анастомозиту, синдрому при­відної кишкової петлі, панкреатиту, гепатиту, холециститу, ентероколіту - не раніше, ніж через два місяці після операції;

— стан післяопераційних втручань на жовчних шляхах - не раніше 3-4 місяців після опе­рації;

— цукровий діабет легкого та середнього ступенів.

Найбільш відомі курорти, де використовуються вуглекислі мінеральні води: Поляна (санаторії «Сонячне Закарпаття», «Поляна», «Квітка полонини»), Шаян.

Джерела миш’яковистих мінеральних вод мають в Україні вузьку локалізацію і виявлені в околицях с. Кваси Рахівського району Закарпатської області. На їх основі функціонує санаторій «Гірська Тиса», що має лише два аналоги у світі. Експлуатаційні запаси мінеральних вод даного різновиду становлять 422,0 м3/добу.

Медичними показаннями для лікування залізистими та миш'яковистими водами є:

— захворювання органів кровотворення, залізодефіцитних анемій різної етіології, в тому числі після радіаційних уражень;

— професійні захворювання, хронічні отруєння солями важких металів (свинець, мідь, олово та ін.);

— порушення обміну речовин - цукровий діабет, сечовий діатез;

— гемофілія легкого і середнього ступеню;

— лейкози:

— лімфолейкоз - хронічний, в період початкової стадії, стабільної і гематологічної компенсації;

— хронічний мієлолейкоз;

— еритремія;

— сублейкемічний мієлоз;

— лімфогранулематоз (хвороба Ходжкина) в початковій стадії захворювання.

Найбільш відомі курорти, де використовуються залізисті та миш'яковисті води: Сойми, Шаян (Закарпатська область), Слов'яногірськ (Донецька область).

Мінеральні води з підвищеним вмістом органічних речовин (Нафтуся та типу Нафтуся (Збручанська, Новозбручанська)) поширені на території Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Саме їм зобов'язаний своєю світовою славою курортополіс Трускавець. На базі цих мінеральних вод розвивається ку­рортне господарство Сатанова, Східниці, функціонують санаторії «Україна» (Хмельницька обл.), «Збруч» (Тернопільська обл.), їх експлуатаційні запаси - 894,2 м3/добу - використовуються лише на 9 %.

Медичними показаннями для лікування мінеральними водами з підвищеним вмістом орга­нічних речовин є:

— запалювальні процеси печінки та жовчовивідних шляхів у стадії ремісії;

— жовчнокам'яна хвороба без ускладнень, а також у післяопераційному періоді;

— порушення моторики жовчовивідних шляхів;

— запалювальні захворювання шлунково-кишкового тракту у фазі повної і нестійкої ремісії;

— залишкові явища хвороби Боткіна;

— хронічні запалювальні процеси нирок та сечовивідних шляхів без підвищення артеріаль­ного тиску;

— сечокам'яна хвороба, стани після оперативного та інструментального виділення каменів після 1,5-2 місяців;

— статеві порушення у чоловіків;

— порушення процесу обміну речовин (цукровий діабет, подагра та ін.).

Найбільш відомі курорти, де використовуються мінеральні води з підвищеним вмістом органічних речовин, - Трускавець (Львівська область), Сатанів (Хмельницька область).

По території всіх областей України поширені джерела мінеральних вод без вмісту специфічних компонентів, різноманітні за своїм хімічним складом, із мінералізацією від 2 до 350 г/л. Води даного типу широко використовуються на курортах Трускавець, Моршин, Миргород, Слов'янськ, у санаторіях Одеської групи курортів, Криму тощо. До цього типу відносяться такі столові та лікувально-столові води, як Айвазовська, Феодосійська, Миргородська, Олеська, Солуки. Експлуатаційні запаси мінеральних вод даного типу становлять 48 % загальної кількості або 31074,2 м3/добу.

Медичними показаннями для лікування мінеральними водами без специфічних компонентів та властивостей є:

- хронічний гастрит з секреторною недостатністю та порушенням моторно-евакуаторної функції шлунка поза фазою загострення;

— функціональні захворювання шлунку з порушенням моторно-евакуаторної функції, але без проявів гастриту;

— хронічні коліти і ентероколіти різної етіології, крім стенозувальних, туберкульозних, виразкових, бактеріальних і паразитарних форм поза фазою загострення;

— функціональні захворювання кишечника з порушенням моторно-евакуаторної функції;

— хронічні захворювання печінки та жовчних шляхів різної етіології, гепатит, холецистит, ангіохоліт без нахилу до частих загострень, без явищ жовтухи та при нормальних СОЕ та лейкоцитозі;

— дискінезії жовчних шляхів та жовчного міхура;

— супутні захворювання органів опору та руху, периферійної нервової системи, гінекологічні. Найбільш відомі курорти, де використовуються мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей - Миргород (Полтавська область), Феодосія (Крим).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-17; Просмотров: 1516; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.071 сек.