Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розподіл статистичних рядів




Генеральна сукупність та вибірка

Основні поняття і задачі математичної статистики.

Математична статистика – дисципліна, яка займається регістрацією, збором, описом і аналізом експериментальних даних з метою вивчення закономірностей масових випадкових явищ.

Таким чином, всі задачі математичної статистики зводяться до визначення методів обробки результатів експериментальних досліджень(спостережень) масових випадкових явищ.

Найбільш типовими задачами математичної статистики є:

1. Оцінка невідомої функції розподілу по результатам вимірів. Якщо по результатам досліджень випадкової величини Х одержано значення х 1, х 2 ,..., хп, то необхідно приблизно оцінити невідому функцію розподілу F (x).

2. Оцінка точності невідомих параметрів розподілу. При вирішенні цього питання обчислюють параметри функції розподілу випадкової величини на основі отриманих результатів експерименту і оцінюють їх значення.

3. Статистична перевірка гіпотез. Якщо за результатами експерименту визначено функцію розподілу F (x) випадкової величини Х, то вирішується питання: чи дійсно випадкова величина Х має розподіл F (x)?

 

При дослідженнях випадкових явищ виконують досить велику кількість випробувань (експериментів) – N. Сукупність значень результатів досліджень (вимірів) називають генеральною сукупністю. Досить часто мають на увазі, що число N може бути нескінченним.

Проте практично виконати нескінченну кількість дослідів (вимірів), або обстежити нескінченну кількість виробів неможливо і економічно невигідно. В цьому випадку із всієї генеральної сукупності відбирають обмежене число результатів експерименту.

Сукупність випадково вибраних результатів чи об’єктів називають вибірковою сукупністю, або просто вибіркою.

Проте вибірка може як досить точно характеризувати досліджуване випадкове явище, так і ні. Якщо об’єм вибірки п із генеральної сукупності N дозволяє в повній мірі визначити характеристики генеральної сукупності, то її називають представницькою або презентабельною вибірковою. Інформація буде більш імовірною, коли результати досліджень, що складають вибірку, будуть незалежними.

 

Практично до постанови досліджень випадкового явища заздалегідь невідомо якому закону розподілу будуть підпорядковуватися результати експерименту. Для його визначення над випадковою величиною Х виконується ряд незалежних експериментів (вимірів). Результати вимірів х 1, х 2 ,..., хп і їх номер можна подати у вигляді статистичної таблиці4.1

 

Таблиця 4.1

 

і         ... п
хі х 1 х 2 х 3 х 4 ... хп

 

Статистична таблиця є початкова форма запису статистичного матеріалу. Він може оброблятися різними методами.

Однак при великій кількості експериментів (вимірів) їх результати практично неможливо показати в статистичній таблиці. Тоді результати спостережень розділяють на групи. Кожна група містить деяку кількість (частоту) результатів, що належать визначеному інтервалу. Довжина інтервалу розраховується за формулою Г.А.Стерджеса

 

, (4.1)

 

де п – кількість результатів спостережень.

Можна задатись числом інтервалів k. Тоді довжину інтервалу визначають за формулою

 

. (4.2)

 

Значення інтервалу l заокруглюють до зручного цілого значення так, щоб число їх було в границях .

Потім визначають граничні значення інтервалів за формулами

 

для 1- ої групи ; ;

для 2 -ої групи ; ;

-------------------------------, (4.3)

для k -ої групи ; .

 

де - відповідно початкове та кінцеве значення абсциси х (результатів вимірів).

 

Для кожної групи підраховують частоту результатів n і, які попадають в граничні значення і і статистичну ймовірність за формулою

 

, (4.4)

 

причому n1 + n2 +...+ n k = n; .

За допомогою статистичної таблиці, або статистичної сукупності можна побудувати статистичну функцію розподілу випадкової величини Х.

Статистичною функцією розподілу випадкової величини Х називається закон по якому змінюється частота події Х < x в даному статистичному матеріалі, тобто

 

. (4.5)

 

Як видно, що частота n і практично пропорційно співвідноситься з ймовірністю попадання випадкової величини Х в кожну і -у групу, визначеної на основі статистичного матеріалу. Тоді значення статистичної функції розподілу згідно формули (4.5) обчислюються за формулою

 

; ; ,..., = 1. (4.6)

 

Крім того, можна обчислити статистичну щільність розподілу для кожної групи за формулою

 

. (4.7)

 

Обчислені дані використовують для побудови графічного зображення статистичної функції. Для цього по осі абсцис відкладають граничні значення груп . Якщо по осі ординат відкласти значення частот n і і отримані точки з’єднати ламаною лінією, то отримаємо полігон частот (рис.4.1). При відкладені значень отримують сходинковий графік (рис.4.2), а при - гістограму (рис.4.3).

 

Приклад. Припустимо, що отримана статистична сукупність 100 похибок вимірів довжини лінії за допомогою електронного віддалеміра.

Розв’язання. За допомогою формул (4.1) – (4.7) зроблені необхідні обчислення і занесені в табл. 4.2.

 

Таблиця 4.2

 

l = 5; k = 8

 

№ групи   Граничні значення                   S
від до (мм) -20 -15 -15 -10 -10 -5 -5         -
n і                  
  0,02   0,08   0,17   0,24   0,26   0,13   0,06   0,04   1,0
  0,02   0,10   0,27   0,51   0,77   0,90   0,96   1,00   -
  0,004   0,016   0,034   0,048   0,052   0,026   0,012   0,008   -

 

По даним таблиці 4.2 побудуємо:

 

а) полігон частот

 
 

 

 


 

 

Рис.4.1

 

б) статистичну функцію розподілу – сходинковий графік

 

 

 
 

 


 

 

Рис.4.2

 

 

в) статистичну функцію щільності розподілу – гістограму

 
 

 

 


Рис.4.3

 

Якщо точки ступінчатого графіка і гістограми з’єднати плавною лінією, то в першому наближенні вони будуть визначати графік функції розподілу (рис.4.2) і графік щільності розподіл у (рис.4.3) неперервної випадкової величини Х.

Досить часто таблицю статистичної сукупності будують для центрованих величин. Тобто спочатку обчислюють величину

 

. (4.8)

і відхилення

 

. (4.9)

 

Подальші розрахунки ведуться за формулами (4.1) – (4.7), де замість величин х max, x min беруть відхилення dmax, dmin і - . Відповідно і на графіках значення абсциси х заміняють відхиленнями d х. Слід зазначити, що в прикладі статистична сукупність так і розрахована в таблиці 4.2. Тобто за величину х взято відхилення результатів вимірів лінії від середньої центрованої величини, а не довжини ліній.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-17; Просмотров: 351; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.