Мінералів та гірських порід

Характеристика основних породоутворюючих

Механіка гірських порід – це наука, що вивчає властивості порід, напружено-деформований стан масиву гірських порід при розробці родовища корисних копалин, проведенні гірських виробок, гравітаційному переміщенні порід, а також фактори, що впливають на цей стан і роботу гірського масиву.

Гірська порода – це мінеральне утворення, що виникло внаслідок механічного з'єднання складових його мінералів під дією тиску, температури й ін. факторів.

Гірська маса – це корисна копалина й порожні породи (вмістимі й покриваючі /розкрив/), одержувані при розробці родовища як роздільно, так й у змішаному виді.

Мінерали – це природне тіло, практично однорідне по хімічному складі й фізичних властивостях, що утвориться в результаті протікання в земній корі фізико-хімічних процесів.

Тому що видобуток корисної копалини ведеться в межах верхньої частини земної кори, то в мінералах утримуються ті елементи, які присутні й у земній корі. Це: O (49.13%), Si (26%), Al (7.45%), Fe (4.2%), Ca (3.25%), Na (2.4%), K (2.35%), Mg (2.35%), H (1.0%), Ti (0.61%), C (0.35%), Cl (0.2%).

Основними породоутворюючими мінералами є: доломить, галіт, гіпс, кальцит, кварц, магнезит, магнетит, мусковіт, олівін, ортоклаз, пірит й ін.

За походженням мінерали бувають:

- магматичні;

- осадові;

- метаморфічні.

Магматичні – вивержені породи, що утворилися в результаті виверження магми, що проникає на невелику глибину або на поверхню землі.

На поверхні Землі відбуваються процеси руйнування первинних магматичних порід і мінералів. Утворяться опади на дні водойм і русявів рік. Потім ці опади покриваються знову породами (вітер, вода).

На великій глибині (15-12 км) осадові й магматичні мінерали й породи під впливом високої температури, тиски перетворюються в метаморфічні.

Мінерали ще класифікуються по хімічному складу:

1. Самородні хімічні елементи (золото, срібло, мідь).

2. Сульфіди (кіновар Hg, пірит Fe₂).

3. Оксиди (корунд Al₂O₃, кварц Si₂, гематит Fe₃).

4. Силікати (тальк, мусковіт, польові шпати).

5. Солі кисловмістимих кислот (барит BaSO₄, кальцит CaCO₃ й ін).

6. Галогеновмістимих з'єднання (галіт NaCl).

1 – виділяються розмірами різними в росипі, можуть містити інші мінерали.

2 – природні сіровмістимі з'єднання металів і деяких неметалів, що зустрічаються в нафті.

3 – представлені з'єднаннями металів і неметалів з киснем (руди заліза, алюмінію, хрому, марганцю, олова).

4 – солеобразні хімічні сполуки, що містять кремнезем. Мають більшу промислову цінність.

5 –- Сульфати й карбонати утворяться в умовах підвищених концентрацій кисню при відносно низьких температурах, тобто у верхніх шарах земної поверхні.

6 –- легко розчинні у воді, кристалізуються з морської води (покладу кам’яної і калійної солей, самосадна сіль, соляні джерела).

Вугілля – кам'яне, містить у масі 75-97 % вуглецю, 9-45 % летучих речовин.

Буре вугілля – щільність 1,3-1,6 кг/м³.

Бурий залізняк – складається з гідроокислів заліза, окислів і гідроокислів кремнію й алюмінію. Головні мінерали: гетит, гідрогетит, гематит, гідрогематит. Це осадові родовища Fe утримується 30% і більше (Керченське, Лисаковское).

Залізисті кварцити – джеспіліти, залізисті роговики, ітабирити. Шаруваті кварцово-залізисті метаморфічні гірські породи осадового або вулканогенно-осадового походження.

Містять Fe > 30% (Криворізький басейн).

Марганцеві руди – головні мінерали піролюзит, псиломелан й ін. Родовища по походженню осадові рідше метоморфогенні. В Україні покладу шароподібні потужністю від 2 м і більше, у вигляді конкреції.

Доломіти – осадова карбонатна гірська порода складається майже цілком з мінералу доломіт (вогнеупорні і флюсові матеріали у металургійній та хімічній промисловості).

Глини – пластична осадова гірська порода, складається із глинистих мінералів (каолініт, монтмориллонит, гідрослюда й ін.) (Часов-Яр, Дружковка, Просяне, Ватутино) – вогнетриви, сировина керамічної промисловості, адсорбент й ін.

Граніти – кисла повнокристалічна магматична гірська порода, складається із кварцу, калієвого польового шпату, кислого плагіоклазу. Щільність 2600 кг/м³.

Графіт – мінерал (модифікація вуглецю) метаморфічного або магматичного походження, щільність до 2.2 т/м³. Залягає у вигляді концентрацій і суцільних мас.

Вапняк – осадова гірська порода, складається з кальциту часто з домішкою доломіту, глинистих і піщаних часток.

Піщаник – осадова гірська порода, що складається зі зцементованих глиною, вапном й ін. речовин зерен різних мінералів і порід (зцементований пісок).

Пісок – дрібнозмелена розпушена осадова гірська порода, що складається із зерен кварцу (> 50%), польового шпату й ін. мінералів й уламків гірських порід розміром 0,1-1 мм. Містить домішки алевролітових і глинистих часток.

Аргилліт – осадова гірська порода, що утворилася в результаті ущільнення, зневоднювання й цементації глин, має більшу твердість, чим глини, нездатна розмокати у воді.

Алевроліт – осадова порода, по складу проміжна між піщаними й глинистими, зцементований із зерен 0,01-1 мм.

Дата добавления: 2014-10-22