За характером проведення і охопленням питань економічний аналіз поділяють на фінансовий та управлінський

3. Залежно від глибини дослідження та призначення результатів виділяють такі три види економічного аналізу: загальноекономічний, техніко-економічний і функціонально-вартісний.

1) Загальноекономічний аналіз виконують керівники та спеціалісти підприємств, керівних, фінансових, кредитних і статистичних органів за даними загальної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення основних напрямків і тенденцій її розвитку, способів підвищення ефективності використання наявних ресурсів і якості роботи.

Керівні органи використовують результати загальноекономічного аналізу для загального контролю діяльності підприємств, оцінки ефективності й оптимальності використання ресурсів, оцінки всієї господарської діяльності підприємства і планування його розвитку. Для аналізу використовується планово-нормативна, звітна, облікова й позаоблікова інформація. За характером і колом питань склалось два напрямки проведення загальноекономічного аналізу: фінансово-економічний і статистико-економічний.

– фінансово-економічний аналіз здійснюють фінансові та кредитні органи на основі квартальної і річної звітності підприємства, звертаючи головну увагу на його фінансові результати: виконання фінансового плану, ефективність використання фінансових ресурсів, рентабельність, платоспроможність, виконання зобов’язань перед бюджетом, фінансовий стан і резерви його поліпшення, збільшення платежів до бюджету. Зокрема, кредитні органи, проводячи фінансово-економічний аналіз, контролюють кредитоспроможність підприємств за допомого аналізу їх виробничої та фінансової діяльності підприємств, звертаючи увагу на ефективність і цільове використання кредитних ресурсів, їх забезпеченість, а також ефективність використання всіх засобів підприємства. У свою чергу податкова інспекція аналізує діяльність підприємств на підставі звітної інформації, при цьому основна увага звертається на виконання зобов’язань перед бюджетом, на фінансовий стан і резерви збільшення платежів до бюджету.

– статистико-економічний аналіз проводиться на підставі статистичної звітності підприємств органами статистики, які аналізують розвиток окремих галузей, економічних і адміністративних районів. За даними статистико-економічного аналізу вивчаються масові явища, проводиться загальна оцінка розвитку економіки, робляться узагальнення, виявляються тенденції розвитку.

2) Техніко-економічний аналіз виконують економісти, інженерно-технічні працівники, робітники та органи управління за даними оперативної і періодичної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення причинних взаємозв’язків і взаємодії різних факторів техніки та економіки, резервів виробництва, опрацювання заходів для раціоналізації використання ресурсів.

У процесі техніко-економічного аналізу досліджується діяльність усіх структурних підрозділів підприємства, служб, цехів, дільниць, бригад і окремих робочих місць. Джерелом інформації для такого аналізу є планово-нормативні дані, матеріали оперативного, бухгалтерського обліку, позаоблікові дані. Техніко-економічний аналіз проводиться щоденно, за декаду, місяць, квартал, рік, що дає змогу оперативно приймати важливі управлінські рішення.

3) Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) відносять до найбільш ефективних видів економічного аналізу щодо виявлення резервів економії витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на виробництво продукції. ФВА проводиться з метою виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, кращого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення. ФВА передбачає мінімізацію витрат ресурсів у процесі виробництва за рахунок покращення конструкції виробів, удосконалення способів виготовлення деталей і вузлів, виявлення зайвих витрат, раціоналізації технології, використання ефективних матеріалів. Для здійснення аналізу використовується звітна, облікова, нормативна і конструкторсько-технологічна інформація. ФВА проводять групи спеціалістів, до яких входять економісти, конструктори і технологи.

4. За місцем проведення економічний аналіз поділяється на:

– в нутрішньогосподарський аналіз, який вивчає показники діяльності підприємства та його структурних підрозділів, а у його беруть участь усі служби підприємства. Внутрішньогосподарський аналіз комплексно досліджує економіку підприємства, цеху, дільниці, бригади, відділу. Рівень деталізації та глибина досліджень залежать від мети, рівня управління, термінів тощо;

– міжгосподарський аналіз, що вивчає показники роботи підприємства у порівнянні з показниками інших підприємств. Він спрямований на виявлення відмінностей у роботі порівнянних виробництв, поширення передового досвіду, виявлення й мобілізацію резервів, об’єктивну оцінку господарської діяльності.

5. За обсягом дослідження та мірою охоплення господарської діяльності економічний аналіз поділяється на:

– комплексний (повний), який охоплює всі сторони господарської діяльності підприємства;

– тематичний (частковий, експрес-аналіз) – досліджує найактуальніші в певній ситуації аспекти діяльності (трудову дисципліну, роботу цеху тощо).

1.5. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами

Економічний аналіз тісно пов’язаний з багатьма економічними та неекономічними дисциплінами. Зокрема теоретичною і методологічною основою економічного аналізу, як і всіх економічних наук, є політична економія (економічна теорія) і діалектичний метод пізнання, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних суджень. Основні принципи діалектики (рух, розвиток, саморозвиток, взаємозумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість) є базовими для використання в економічному аналізі. Аналіз, як метод пізнання реальної дійсності, безпосередньо пов’язаний із мисленням, усвідомленим активним сприйняттям людиною реальної дійсності, що також передбачає використання синтезу та інших категорій і законів діалектики.

Політична економія – це загальнометодологічна наука, яка розкриває основи суспільного виробництва, розподіл, обмін, споживання матеріальних благ, закони функціонування і розвитку виробництва за конкретних умов господарювання. Економічний аналіз досліджує дію економічних законів, які виражають головний напрям розвитку підприємства та проявляються в закономірностях і тенденціях його стратегії. Політична економія є теоретичною базою для економічного аналізу, озброює аналітиків відповідною системою економічних показників і понять (ціна, прибуток, собівартість тощо) та дозволяє проводити їх аналіз, встановлювати зміни, відхилення, тенденції, бачити можливі диспропорції і способи їх подолання.

Найбільш тісно економічний аналіз пов'язаний з бухгалтерським обліком. Значення системи бухгалтерського обліку випливає з його головної функції: відображати всі ресурси підприємств, господарські засоби, а також їхній рух, зміни, використання в процесі здійснення господарських операцій. Дані оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерська й статистична звітність є головним джерелом інформації для аналізу господарської діяльності підприємства, причому джерелом, що забезпечує документальне обґрунтування аналітичних висновків. Частка економічної інформації, що отримується через систему бухгалтерського обліку, перевищує 70%. Не знаючи методики бухгалтерського обліку та змісту звітності, важко підібрати для аналізу необхідні матеріали та перевірити їхню вірогідність.

Тісний зв’язок існує між економічним аналізом і статистикою насамперед у сфері використання методології визначення багатьох показників, певних статистичних прийомів та статистичної інформації для аналітичних розрахунків. Для потреб економічного аналізу використовується багато статистичної інформації (особливо звітність), форми і правила складання якої визначають органи статистики. Потім проводиться аналіз звітів, встановлення відхилень, які потребуватимуть з’ясування причин їх виникнення. Статистика розробляє і теоретично вдосконалює правила й можливості застосування тих чи інших прийомів (методу аналітичних групувань, індексного методу, прийомів кореляції тощо) у конкретних ситуаціях, вимоги до таблиць і способи їх побудови. Економічний аналіз використовує середні та відносні величини, показники динамічного ряду, теоретичні основи яких розробляє статистика.

Фінансово-кредитні дисципліни також мають зв’язок зекономічним аналізом, який полягає насамперед у застосуванні методичних положень аналізу для вивчення фінансових можливостей підприємства, способів зміцнення його фінансових позицій, обґрунтування сум кредитів тощо.

Перехід до ринкової економіки зумовив появу нової галузі наукових знань і практичної діяльності – аудиту. Завданням аудиту є документальна перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності й повноти фінансової звітності та її відповідності вимогам чинного законодавства. Також аудиторська служба перевіряє обґрунтованість плану виробничої діяльності підприємства. Інформаційною базою аудиту є первинні документи, дані поточного обліку, планові показники, дані балансу, звіту про фінансові результати та іншої звітності внутрішнього характеру.

Кінцевою метою аудиту є аналіз показників фінансового становища, аналіз платоспроможності й фінансової стійкості, ліквідності балансу, інших фінансових показників підприємств. Результати економічного аналізу узагальнюються, опрацьовуються заходи для покращення економічної роботи та впровадження виявлених резервів у виробництво. Узагальнення аналітичних результатів є найважливішим етапом аналізу, необхідним для аудиторських висновків.

Економічний аналіз пов'язаний з дисципліною планування, адже без економічного аналізу неможливим є складання науково обґрунтованих планів чи розробка прогнозів на всіх рівнях управління. В удосконаленні планування економічний аналіз відіграє подвійну роль. По-перше, лише за даними аналітичних розрахунків можна встановити тенденції зміни тих показників, за якими розробляється прогноз. По-друге, за допомогою аналізу простежуються темпи змін у середньому за рік.

Вільна ринкова економіка, її організація та управління нею неможливі без використання в економічному аналізу принципів маркетингу, серед яких:

– виробництво продукції відповідно до потреб покупців з урахуванням ринкової ситуації;

– задоволення потреб і запитів споживачів;

– реалізація продукції та послуг на певних ринках, у передбачених обсягах та у встановлені терміни.

Ці принципи покладені в основу маркетингових програм, розробка яких є неможливою без проведення економічного аналізу стану ринку, покупців і споживачів, конкурентної ситуації, ринкових цін і фінансових результатів.

Зв’язок економічного аналізу та математики визначається тим, що обидві галузі знань вивчають кількісні співвідношення між показниками. Застосування математики в економічних дослідженнях і розрахунках поширюється насамперед на область змінних величин, пов’язаних між собою функціональною залежністю. Застосування математики в економіці часто набирає форми економіко-математичного моделювання. Математична модель, сконструйована на засаді глибокого теоретичного дослідження економічної суті процесу, буде об’єктивно його відображати. Застосування в економічному аналізі математичних методів істотно підвищує його авторитет: аналіз стає глибшим, ґрунтовнішим, оперативнішим, охоплює більшу кількість об’єктів та більший обсяг інформації.

Отже, економічний аналіз можна назвати синтезованою наукою, яка сформувалася внаслідок інтеграції багатьох наук і об’єднала окремі їх елементи. У свою чергу, результати аналізу використовуються іншими науками. Безперечно, усі ці зв’язки є багатоплановими, реальними, об’єктивними і мають бути використані для всебічного розвитку діяльності підприємств, їхніх підрозділів і об’єднань.

Дата добавления: 2014-10-22