Сутність моделювання господарської діяльності в економічному аналізі і засоби його реалізації

Інтеграція застосування засобів моделювання та економіко-математичних методів у сучасних інформаційних системах управління виробництвом на підприємстві

Використання математичних методів в економічному аналізі

Сутність моделювання господарської діяльності в економічному аналізі і засоби його реалізації

Тема 4. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ У ЕКОНОМІЧНОМУ АНАЛІЗІ

Моделювання є важливим засобом розв’язання багатьох економічних завдань, зокрема й економічного аналізу. Модель – це умовний об’єкт дослідження, тобто матеріальне чи образне відображення реального об’єкта, процесу його функціонування в конкретному середовищі. Отже, метод моделювання – це конструювання моделі на основі попереднього вивчення об’єкта, визначення його найбільш суттєвих характеристик, експериментальний і теоретичний аналіз створеної моделі, а також необхідне коригування на підставі одержаної інформації.

Моделювання господарської діяльності підприємства як об’єкта дослідження передбачає розробку певних економіко-математичних моделей для найбільш повного і достовірного відображення процесу функціонування як суб’єкта господарювання в цілому, так і окремих його структурних підрозділів.

Для визначення напрямків підвищення ефективності виробництва на підприємстві чи підготовки проектів відповідних управлінських рішень часто використовується метод економіко-математичного моделювання, що передбачає розробку відповідної імітаційної моделі.

Загальна послідовність розробки імітаційної моделі включає такі роботи:

1) визначення змісту господарського завдання;

2) збирання і систематизація необхідної інформації;

3) побудова імітаційної моделі;

4) перевірка функціонування моделі;

5) уточнення моделі;

6) використання моделі для розв’язання завдання.

В сучасних умовах господарювання використання економіко-математичних методів і моделей тісно пов’язане з розвитком комп’ютерної техніки і прикладного програмного забезпечення. Для належної підтримки процесу розв’язання завдань передбачається широке використання наборів пакетів для математичних розрахунків і моделювання. Ефективний автоматизований процес розв’язання аналітичних завдань передбачає оптимальний варіант поєднання трьох його найважливіших елементів:

1) економічної інформації;

2) формалізованої постановки завдання;

3) математичної моделі розв’язання завдання.

Найбільш поширеним є застосування моделювання для встановлення зв’язку між узагальнюючими результативними показниками ефективності діяльності підприємства і зовнішніми факторами, що їх обумовлюють.

За способом поєднання факторів моделі поділяються на чотири типи:

1. Адитивні моделі, в яких результативний показник визначається як алгебраїчна сума кількох факторних показників.

2. Мультиплікативні моделі, у яких результативний узагальнюючий показник визначається як добуток певної кількості факторів.

3. Кратні моделі, які застосовуються, якщо значення функціонального показника розраховується як співвідношення факторних показників.

4. Комбіновані, які поєднують в собі особливості попередніх моделей.

Розглянемо порядок застосування мультиплікативної моделі на прикладі розв’язання конкретного завдання аналітичного дослідження щодо визначення впливу факторів на показник середньоквартальної продуктивності праці в розрахунку на одного працівника підприємства за допомого прийому елімінування, а саме способу абсолютних різниць.

На середньоквартальну продуктивність праці працівника впливають:

1-й фактор – зміна питомої ваги чисельності робітників у середньо-списковій чисельності ПВП підприємства у ІІ кварталі порівняно з І кварталом.

2-й фактор – зміна середньоквартальної продуктивності праці одного робітника у ІІ кварталі порівняно з І кварталом.

Узагальнена економічна модель розв’язання даного завдання є логічним поєднанням певних локальних математичних моделей в єдиному цілісному алгоритмі з метою одержання очікуваного результату – виявлення впливу першого і другого факторів на продуктивність праці одного працівника.

Фрагмент бази даних, що використовується для розв’язання завдання, має такий зміст:

1. Фактична середньоспискова чисельність ПВП підприємства (осіб):

– за І квартал ();

– за ІІ квартал ().

2.Фактична середньоспискова чисельність робітників у складі ПВП (осіб):

– за І квартал ();

– за ІІ квартал ().

3. Фактичний обсяг продукції у порівнянних цінах (тис. грн.):

– за І квартал ();

– за ІІ квартал ().

Цілісний алгоритм розв’язання даного завдання передбачає послідовне логічне поєднання 7-х локальних економіко-математичних моделей:

1. Розрахунок фактичної середньоквартальної продуктивності праці одного працівника промислово-виробничого персоналу (Пп) станом:

– на І квартал ();

– на ІІ квартал ().

2. Розрахунок фактичної питомої ваги робітників у середньосписковій чисельності працівників промислово-виробничого персоналу (Пв) станом:

– на І квартал ();

– на ІІ квартал ().

3. Розрахунок середньоквартальної продуктивності праці одного робітника (Пр) станом:

– на І квартал ();

– на ІІ квартал ().

4. Розрахунок відхилення показника середньоквартальної продуктивності праці одного працівника ПВП в ІІ-му кварталі порівняно з І кварталом:

DПп = Пп₂ - Пп₁.

5. Розрахунок впливу фактора зміни питомої ваги робітників у середньосписковій чисельності працівників ПВП підприємства у ІІ кварталі порівняно з І кварталом на продуктивність праці одного працівника ПВП:

DПп_Пв = (Пв₂ - Пв₁)*Пр₁.

6. Розрахунок впливу фактора зміни середньоквартальної продуктивності праці одного робітника на продуктивність праці одного працівника ПВП:

DПп_Пр = Пв₂*(Пр₂ - Пр₁).

7. Перевірка розрахунку впливу факторів встановленням тотожності алгебраїчної суми впливу факторів і відхилення за узагальнюючим показником:

DПп_Пв + DПп_Пр = DПп.

У процесі розв’язання завдання основне логічне навантаження припадає на моделі 4—7. Економіко-математичні моделі 1, 2, 3 виконують допоміжні функції і мають універсальний характер, що уможливлює їх використання для розв’язання інших аналітичних завдань.

З метою скорочення кількості розрахунків для вирішення даного завдання можна скористатися інтегрованим алгоритмом розв’язання завдання, який включає чотири локальні економіко-математичні моделі:

1. Розрахунок відхилення за показником середньоквартальної продуктивності праці працівника (DПп) у ІІ кварталі порівняно з І кварталом:

.

2. Розрахунок впливу фактора зміни питомої ваги робітників у середньосписковій чисельності ПВП:

.

3. Розрахунок впливу фактора зміни середньоквартальної продуктивності праці одного робітника:

.

4. Перевірка розрахунку впливу факторів встановленням тотожності алгебраїчної суми впливу факторів і відхилення за узагальнюючим показником:

DПп_Пв + DПп_Пр = DПп.

Подальше застосування певних економіко-математичних моделей, які висвітлюють конкретні аспекти господарської діяльності підприємств, є надзвичайно важливим завданням економічного аналізу на сучасному етапі.

Дата добавления: 2014-10-22