VІ етап. Аналіз варіантів зміни цін конкурентами

V етап. Аналіз методів ціноутворення.

ІV етап. Аналіз умов і методів формування початкової ціни товару.

Змістом даного етапу аналізу є: а) оцінка попиту; б) оцінка витрат; в) аналіз цін та товарів конкурентів; г) аналіз існуючих методів ціноутворення.

Після встановлення підприємством початкової ціни товару, здійснюється її коригування з урахуванням різних факторів, що діють в зовнішньому середовищі. При цьому здійснюють аналіз:

а) Ціноутворення на новий товар.

б) Ціноутворення в рамках товарної групи.

в) Ціноутворення за регіональним принципом.

г) Встановлення цін зі знижками та заліками.

д) Встановлення цін для стимулювання збуту.

Підприємства, що розробили власну стратегію ціноутворення, в процесі своєї діяльності все ж змушені знижувати або підвищувати ціни. Причинами цього є, наприклад, недовантаження виробничих потужностей, інфляція, надмірний попит на продукцію, зміни цінової політики конкурентів тощо. Для того, щоб обрати правильну стратегію ціноутворення у відповідь на зміни цін конкурентами, необхідно проаналізувати:

– причини та період зміни цін конкурентами;

– можливу зміну своєї частки ринку;

– життєвий цикл свого товару;

– роль даного товару в межах власної товарної номенклатури;

– динаміку витрат залежно від обсягу виробництва.

3. Аналіз системи розповсюдження товарів. Обрані підприємством канали збуту та мережа розповсюдження товарів впливають на всі інші рішення у сфері маркетингу, тому основними завданнями аналізу є:

– оцінка динаміки і структури розповсюдження товарів та каналів збуту;

– оцінка охоплення ринку та його невикористані резерви;

– розробка пропозицій щодо поліпшення мережі розповсюдження товарів та каналів збуту.

У процесі аналізу системи розповсюдження товарів здійснюють:

1) оцінку обсягів та інтенсивності охоплення оптової й роздрібної мережі;

2) оцінку регіонального розподілу товарів;

3) структуру каналів збуту та їх динаміку;

4) оцінку обсягів продажу за окремими каналами.

4. Аналіз конкурентоспроможності продукції. Конкурентоспроможність – це характеристика продукції, яка показує її відмінність від товару-конкурента як за мірою відповідності конкретній суспільній потребі, так і за витратами на задоволення цієї потреби. Конкурентоспроможність товару можна визначити, тільки порівнюючи товари конкурентів між собою. Конкурентоспроможність – поняття відносне, чітко прив’язане до ринку і часу продажу.

Для оцінки конкурентоспроможності важливо розуміти, що на сучасному ринку покупець здебільшого намагається купувати не товари, як такі, а весь комплекс пов’язаних з ними послуг, важливих для покупця, а тому оцінює конкурентоспроможність товару з власних, вигідних для нього, але значно менш вигідних для виробника позицій.

Основними завданнями аналізу конкурентоспроможності продукції є:

– оцінка конкурентоспроможності продукції;

– вивчення факторів, що впливають на її рівень;

– розробка заходів для забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції.

Оцінка конкурентоспроможності продукції ґрунтується на дослідженні потреб покупця та вимог ринку. Щоб товар задовольняв потреби покупця, він має відповідати певним параметрам:

– технічним (властивості товару, галузь використання й призначення);

– ергономічним (відповідність товару будові та функціям людського організму);

– естетичним (зовнішній вигляд товару);

– нормативним (відповідність товару чинним нормам і стандартам);

– економічним (відповідність ціни товару платоспроможності споживача);

– організаційним (умови поставки, сервісне обслуговування).

Залежно від цілей аналізу використовуються рейтингові, матричні та табличні методи оцінки конкурентоспроможності. За рейтинговим методом оцінка конкурентоспроможності продукції здійснюється за схемою на рис. 2.

Рис. 2. Блок-схема аналізу конкурентоспроможності продукції

Для оцінки конкурентоспроможності доцільно порівняти параметри нашого виробу з відповідним товаром конкурента щодо їх здатності задовольняти ту чи ту потребу покупця. Для цього розраховують одиничні й групові показники конкурентоспроможності продукції.

Одиничні показники відображають відсоткове співвідношення рівня будь-якого технічного або економічного параметра нашого товару до величини того ж самого параметра аналогічного еталонного виробу-конкурента:

де q – одиничний параметричний показник; Р – величина параметра виробу, що досліджується; Р ₁₀₀ – величина параметра виробу, взятого за зразок (який задовольняє потребу на 100%).

Груповий показник (G) об’єднує одиничні показники (q_i) однорідної групи параметрів (технічних, економічних, естетичних) за допомогою вагових коефіцієнтів (a_i), визначених експертним способом:

,

де n – кількість параметрів, що підлягають розгляду.

В окремих випадках можна використати інтегральний показник конкурентоспроможності (J) як відношення групового показника за технічними параметрами (G _т) до групового показника за економічними параметрами (G _е):

.

5. Оцінка кон’юнктури ринку нового товару. Особливе місце в маркетинговій діяльності підприємства посідають проблеми, пов’язані з розробкою та впровадженням на ринок нових товарів. Основним завданням аналізу в цьому аспекті є обґрунтування рішення щодо впровадження нового виробу. Порядок дослідження полягає в послідовному оцінюванні:

1) місткості ринку;

2) цінової політики;

3) конкурентоспроможності виробу;

4) збутової політики.

Дата добавления: 2014-10-22