Аналіз обґрунтованості та ефективності формування портфеля договорів на поставку матеріальних ресурсів

Кожне підприємство в рамках аналізу матеріальних ресурсів повинно контролювати рівень запасів, маючи на увазі подвійну ціль: знизити витрати на зберігання й управління запасами та зменшити обсяг законсервованих коштів. Світовий досвід довів, що процедури контролю матеріальних запасів є оперативними й мають базуватися на таких принципах управління:

– замовляти тільки те, що потрібно підприємству, не спокушаючись на привабливі пропозиції;

– мати мінімальний рівень запасів, який відповідає обсягу продажу і термінам можливого поповнення запасів;

– зберігати запаси за допомогою конкретної системи складування та використовувати їх у міру надходження;

– чітко і правильно маркувати запаси;

– дотримуватись певних правил розвантаження і складування матеріалів, перевіряти їх кількість та стан перед підписанням відповідних документів.

Методика розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах передбачає застосування норм витрат матеріалів (у натуральних вимірниках), а також розрахунку мінімального рівня запасу.

Нормативні витрати на одиницю продукції, послугу та на визначений обсяг випуску продукції є ключовим елементом у системі управління й аналізу матеріальних запасів. Вони встановлюються з метою визначення умов діяльності і служать основою для порівняння фактичних витрат.

Загальна потреба підприємства в матеріальних ресурсах визначається в натуральних показниках у розрізі їх n -видів, необхідних для виготовлення i- видів продукції. Загальна потреба підприємства в n -виді матеріалу дорівнює:

де П_заг – загальна потреба підприємства в n -виді матеріалу;

Н_n – норма витрат n -матеріалу за всіма і -видами продукції;

Н_зn – норма запасу n -матеріалу на складі для забезпечення ритмічної роботи підприємства;

і – вид продукції, на виготовлення якої витрачається n -матеріал;

Розрахувавши потребу в матеріальних ресурсах, необхідно проаналізувати забезпеченість потреби джерелами покриття. Такий аналіз забезпечує ритмічну роботу підприємства та його фінансову стійкість; саме з нього починається аналіз забезпеченості виробництва матеріальними ресурсами взагалі.

Значна питома вага в сумі джерел покриття потреб підприємства в матеріальних ресурсах припадає на зовнішні джерела, а саме надходження від постачальників за укладеними договорами, що формує портфель замовлень на матеріальні ресурси підприємства.

Аналіз обґрунтованості та ефективності формування портфеля замовлень на матеріальні ресурси передбачає:

– оцінку та перевірку залишків матеріалів на початок та кінець планового періоду з урахуванням нормативного запасу і планових обсягів виробництва;

– визначення рівня забезпеченості підприємства матеріальними запасами для планування обсягу замовлення та організації контролю за їх витрачанням.

У процесі аналізу забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами перевіряється відповідність фактичного розміру запасів плановій потребі. Для цього на основі даних про фактичну наявність матеріалів у натуральних одиницях, інтервали надходження і середньодобове споживання розраховують фактичну забезпеченість у днях та порівнюють її з нормативною потребою.

Наявні матеріальні запаси мають задовольняти виробничі потреби підприємства на період інтервалів між поставками. Норматив запасу того чи іншого матеріалу у днях (З_дн) включає:

– транспортний запас (З_тр) – час на перебування товарно-матеріальних цінностей в дорозі від постачальника до споживача;

– підготовчий запас (З_підг) – час на розвантаження матеріалів, здійснення кількісного і якісного приймання, комплектацію і складування;

– технологічний запас (З_техн) – час на підготовку матеріалів до виробничого споживання згідно з технологією (сушіння деревини, вилежування льону);

– поточний запас (З_пот) – основний вид запасу, що потрібний для безперебійного забезпечення виробництва матеріальними ресурсами на період між двома поставками, його розмір у днях залежить від частоти поставки і дорівнює інтервалу між двома суміжними поставками (Т_пост);

– страховий запас (З_стр.) – час на забезпечення безперебійності виробничого процесу на випадок виникнення непередбачуваних обставин (затримка в дорозі).

Норматив запасу того чи іншого матеріалу у грошових або натуральних одиницях (Н_{вир.зап}) визначається множенням денної потреби в даному виді матеріалу (Д) на норматив цього запасу в днях (З_дн):

Н_{вир.зап} = Д * З_дн

Денна потреба розраховується:

Д = М_заг / 360

де М_заг – загальна річна потреба в даному виді ресурсу. Розраховується:

де N_i – обсяг виробництва в натуральних одиницях;

М_і – чиста вага виробу і-го виду;

К_{вик.матер.} – коефіцієнт використання матеріалу.

Відповідно, часткові нормативи визначаються:

З_пот = Д * Т_пост,

З_{пот.сер} = Д * 1/2Т_пост

З_стр = Д * Т_{зрив. пост}

При розрахунку загального нормативу виробничого запасу розраховують:

– максимальний виробничий запас (З_max):

З_max = З_тр + З_підг + З_техн + З_пот + З_стр

– середній виробничий запас:

З_сер = З_тр + З_підг + З_техн + З_{пот.сер} + З_стр

– мінімальний виробничий запас (З_min):

З_min = З_тр + З_підг + З_техн + З_стр

Також важливим є аналіз зайвих і залежалих матеріальних цінностей, що дозволяє виявити причини виникнення наднормативних запасів матеріальних ресурсів і невикористовуваних цінностей, а також віднайти можливості залучення їх у господарський оборот чи реалізації зацікавленим покупцям.

Одержати інформацію про надлишки матеріальних цінностей можна з карток складського обліку або з їх автоматизованого варіанта. Для цього порівнюють залишок запасу на кінець періоду, що аналізується, і витрати матеріального ресурсу за цей період. Якщо залишок запасу на кінець періоду, що аналізується, перевищує витрати матеріальних ресурсів за цей період, то це свідчить про те, що за збереження темпів витрат, запасів вистачить більше, ніж на наступний період. Отже, картка складського обліку дає можливість оцінити величину надлишку даного виду запасів.

Головним фактором, що впливає на забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами, є виконання постачальниками укладених договорів на поставку матеріалів. Аналіз забезпеченості потреби в матеріальних ресурсах та виконання укладених договорів проводиться шляхом порівняння фактичного надходження (в натуральному виразі) з плановою потребою за кожною номенклатурною позицією матеріальних ресурсів у цілому і за кожним постачальником. У процесі аналізу визначають обсяги та асортимент партій, що постачаються; якість отриманих від постачальників матеріалів; відстань і тривалість транспортування матеріалів; терміни та ритмічність поставок.

Особливу увагу слід звернути на виконання договорів поставок щодо асортименту. За порушення асортименту матеріалів, що надходять, утворюються перевитрати матеріалів, пов’язані з доробкою або заміною одного матеріалу іншим. Якість отриманих від постачальників матеріалів визначає рівень ефективності портфеля договорів поставок на матеріальні ресурси. У процесі аналізу обов’язково перевіряється відповідність матеріалів стандартам і технічним умовам та розраховується коефіцієнт рекламацій, тобто претензій постачальникам за поставку недоброякісних матеріалів. Низька якість сировини й матеріалів є причиною утворення надпланових відходів, що завжди призводить до зменшення обсягу випуску продукції.

Негативний вплив на зміну обсягу випуску продукції справляють також неритмічні поставки сировини та матеріалів. Рівномірне та синхронне надходження матеріалів від постачальників є головною умовою ритмічної роботи підприємства. У ході аналізу встановлюється відповідність дати надходження окремих партій кожного виду матеріалів договірним термінам, а також відповідність періодів надходження окремих видів матеріалів часу їх виробничого споживання. Аналіз ритмічності поставок матеріалів передбачає також і розрахунок впливу порушень термінів надходження матеріалів на виробництво продукції і з’ясування, чи пред’явлено претензії постачальнику.

Дата добавления: 2014-10-22