Аналіз можливостей мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів

З n-виду матеріалу в натуральних одиницях

Факторний аналіз зміни обсягу випуску продукції

Показник	План	Факт	Відхил.	Алгоритм розрахунку впливу фактора	Розрахунок впливу фактора	Вплив фактора, шт.
Обсяг випуску продукції, шт. (Qn)			+850
Витрати n-матеріалу на випуск продукції, кг (МВn)			+958		+958 / 1,5	+639
Кількість придбаного n-матеріалу, кг (Кn)			+1084		+1084 / 1,5	+723
Зміна залишків n-матеріалу за період, кг (ΔЗn)	+10	–4	–14		– (–14) / 1,5	+9
Відходи з n-матеріалу, кг (Вn)			+140		– (+140) / 1,5	–93
Витрачання n-матеріалу на одиницю продукції, кг (Нвn = МВn / Qn)	1,5	1,45	–0,05			+211

Таким чином, перевиконання плану з випуску продукції за n-видом матеріалу на 15,5% зумовлене переважно зростанням обсягів запасів n-матеріалу на 12,5% та зниженням матеріаломісткості одиниці продукції на 3%. Вивчаючи причини, що вплинули на зміну обсягу виробництва, головну увагу необхідно приділити наднормативним відходам n-матеріалу, які спричинили негативний вплив на випуск продукції.

За даними табл. 4 на основі розрахованих відхилень визначають економію або перевитрату матеріалів за рахунок зменшення чи збільшення матеріаломісткості продукції:

Е = ΔМм * Σ(К_nф * Цт_ф),

де Е – економія (–) або перевитрата (+) матеріалів внаслідок зміни матеріаломісткості, тис. грн.;

Δ Мм – зміна матеріаломісткості, грн.

З табл. 1 видмо, що фактичний рівень матеріаломісткості продукції перевищує запланований на +1,34 коп. на одиницю продукції. Розрахуємо рівень перевитрати матеріалів:

Е = ΔМм * Σ(К_nф * Цт_ф) = (+1,34) коп. * 8500 тис. грн. = +113,9 тис. грн.

Додатковий випуск продукції (резерв випуску) розраховують множенням економії або перевитрат матеріалів (Е) на плановану матеріаловіддачу або діленням цих перевитрат на плановану матеріаломісткість продукції:

де ¶ – додатковий випуск або резерв випуску продукції, тис. грн.

Резерв випуску продукції становить: ¶ = Е * Мв_п = Е / Мм_п = 113,9 * 2,95= 113,9 / 0,3386 = 336 тис. грн. Отже, за рахунок збільшення матеріаломісткості продукції на 3,95% випуск продукції зменшився на 336 тис. грн., що становить 4% запланованого обсягу випуску.

Слід зазначити, що аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів не закінчується одержанням необхідних показників, а є підставою для прийняття управлінських рішень. За даними аналізу розробляються заходи, які сприяють пошуку джерел економії матеріальних ресурсів та резервів збільшення обсягів виробництва. Тому наступним етапом дослідження є аналіз можливостей мобілізації виявлених резервів.

Практично всі функціональні служби підприємства, які аналізують порядок використання матеріальних ресурсів та розробляють відповідну політику управління ними, мають потребу в системі нормативних (стандартних) витрат (“standard cost”): служба маркетингу – для прийняття рішень про замовлення матеріальних ресурсів; служба менеджменту – для контролю витрат матеріальних ресурсів через аналіз відхилень, бухгалтерія – для оцінки матеріальних запасів.

Факторами, що сприяють зниженню матеріальних витрат на виробництво продукції, є зменшення ваги виробів та питомої витрати матеріалів; скорочення неминучих втрат, використання відходів і побічних продуктів у технологічному процесі; заміна натуральних матеріалів штучними.

Важливим напрямком аналізу можливостей мобілізації резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів є аналіз обґрунтованості та дотримання норм витрат матеріалів, який базується значною мірою на нормативному методі обліку витрат. Зокрема:

– завдання аналізу обґрунтованості норм витрачання матеріалів полягає у вивченні стану існуючих базових та поточних стандартів, динаміки їх змін та рівня напруженості. Зіставляючи нормативну калькуляцію, складену за поточними нормами витрат матеріалів, з плановою, оцінюють стан нормування та ефективність роботи підприємства щодо зниження матеріальних витрат.

– завданням аналізу дотримання норм витрат матеріальних ресурсів є контроль за нормами витрат матеріалів через виявлення відхилень фактичних витрат від нормативів для виявлення причин відхилень та їх винуватців.

– аналіз неминучих втрат матеріалів у процесі виробництва полягає у визначенні динаміки суми відходів. Якщо протягом кількох періодів при постійних витратах матеріалу, але за різних варіантів технології обробки (або з інших причин) величина втрат зростає, це свідчить про непрогресивність норми та низький рівень роботи служби виробничого менеджменту.

Основними напрямками аналізу можливостей мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів є:

а) аналіз динаміки коефіцієнта використання матеріалів за калькуляційними групами або виробами та прийняття управлінських рішень щодо зниження матеріальних витрат;

б) аналіз неминучих втрат матеріалів у процесі виробництва, виявлення причин та винуватців, визначення впливу відхилень на собівартість продукції, пошук резервів підвищення рівня використання матеріальних ресурсів;

в) аналіз норм витрат матеріалів через порівняння їх з показниками інших підприємств, що випускають аналогічну продукцію.

Завданням управління матеріальними запасами є розробка політики мінімізації обсягів запасів та досягнення оптимальних вкладень капіталу в матеріальні цінності. У теорії управління запасами розроблено спеціальні моделі для визначення економічно обґрунтованого обсягу замовлення матеріальних цінностей. Однією зі спрощених моделей управління матеріальними запасами є модель EOQ (The economic ordering quantity model):

де ЕОQⁿ – економічно обґрунтований обсяг замовлення матеріалів (у натуральних одиницях);

– загальна потреба в матеріальних ресурсах на період (в одиницях);

– вартість виконання одного замовлення, тобто сума транспортних та адміністративних витрат, пов’язаних із розміщенням замовлення;

– вартість зберігання одиниці матеріалу, яка включає складування, обробку та страхування матеріальних цінностей.

Для розв’язання управлінського завдання аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів розроблені відповідні алгоритми:

1) алгоритм аналізу стану виробничих запасів;

2) алгоритм контролю ефективності формування портфеля договорів на поставки матеріальних ресурсів;

3) алгоритм контролю за витрачанням матеріальних ресурсів.

Алгоритми аналізу матеріальних ресурсів за необхідної інформації, а також прикладних програм дають змогу з допомогою комп’ютера розв’язувати комплекс завдань управління матеріальними запасами. Прикладом є алгоритму контролю за ефективністю формування портфеля замовлень на матеріальні ресурси є структурно-логічна схема, зображена на рис. 1.

Рис. 1. Алгоритм контролю за ефективністю формування портфеля договорів поставок на матеріальні ресурси

Передумовою ефективності оперативного аналізу матеріальних запасів є використання комп’ютерних технологій збирання, обробки та зберігання економічної інформації. Брак на вітчизняних підприємствах комп’ютерного складського обліку виробничих запасів стримує впровадження сучасних методів оперативного аналізу та управління матеріальними запасами.

Дата добавления: 2014-10-22