Аналіз структури продукції, реалізованої за експортними контрактами

Аналіз виконання експортних виробничих контрактів та торговельних угод

Аналізуючи експортні операції, насамперед звертають увагу на:

а) виконання експортних контрактів за вартістю, за фізичними обсягами експортованої продукції, за термінами поставок;

б) розрахунок впливу факторів, що позначаються на вартісних та кількісних показниках виконання експортних контрактів;

в) причини невиконання експортних контрактів за будь-якими параметрами.

Інформація для аналізу міститься в таких документах:

а) формах фінансової звітності (ф.№2 “Звіт про фінансові результати”);

б) формах статистичної звітності (форма №1-П (річна) “Звіт підприємства (об’єднання) по продукції”, форма №8-ЗЕД (річна) “Звіт про експорт (імпорт) товарів”, форма №9-ЗЕД (річна) “Звіт про експорт (імпорт) послуг”;

в) синтетичних облікових регістрах (відомість 16 або журнал-ордер 6, або Головна книга (за меморіально-ордерною формою);

г)первинних документах (договори на поставку продукції, торговельні угоди тощо).

Першим етапом аналізу є вивчення структури реалізації продукції за експортними угодами. Специфіка аналізу полягає, по-перше, у тому, що треба враховувати значну кількість видів експортних угод, адже окрім прямих експортних поставок продукції підлягають аналізу бартерні, консигнаційні, реекспортні угоди, договори на переробку давальницької сировини тощо. По-друге, існує проблема перерахунку різних валют конкретних експортних контрактів до єдиної базової валюти, за якою проводиться аналіз. Можна запропонувати такий альтернативний підхід до вибору базової валюти:

а) національна валюта (гривня);

б) вільно конвертована валюта (долар США).

У першому випадку спрощуються допоміжні підрахунки, оскільки облік будь-якої інвалютної операції обов’язково здійснюється і в національній валюті, але не враховується інфляція національної валюти, яка іноді досить значна навіть протягом одного року. Якщо за базову валюту аналізу взято вільно конвертовану валюту, то інфляційний чинник нівелюється, але допоміжні підрахунки значно ускладнюються. Наприклад, поставку, оцінену в єгипетських фунтах або індійських рупіях, можна перерахувати в долари США лише за крос-курсом будь-якої іноземної валютної біржі.

Наведемо приклад аналізу структури продукції, реалізованої за експортними контрактами певним умовним підприємством (див. табл. 3).

Таблиця 3

Показник	За минулий період	За звітний період	Відхилення абсол. (±)	Темп зростання
тис.грн.	%	тис.грн.	%
Обсяг реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) без ПДВ	20485,4	100,0	20019,8	100,0	– 465,6	97,7
Обсяг продукції, реалізованої за експортними контрактами, усього	6013,5	29,3	6885,7	34,4	+ 872,2	114,5
– в т. ч. за прямими експортними договорами – за бартерними угодами – на умовах консигнації – реекспортні поставки товарів – переробка давальницької сировини	3248,6 1565,8 — — 1199,1	15,9 7,6 — —   5,8	3029,5 3047,0 — —   809,2	15,1 15,2 — —   4,1	– 219,1 + 1481,2 — —   – 389,9	93,3 194,6 — —   67,5

Дані з табл. 3 свідчать, що на фоні загального зменшення обсягів реалізації збільшились обсяги експортованої підприємством продукції. При цьому відбулося значне зростання обсягів бартеру за рахунок зменшення обсягів переробки давальницької сировини та реалізації продукції за прямими експортними поставками.

Структурний аналіз обсягів реалізації продукції за експортними контрактами треба доповнити факторним аналізом (табл. 4) за такою моделлю:

,

де Q _екс. – обсяг продукції, реалізованої за експортними контрактами;

k – загальна кількість експортних контрактів за період;

K_кл. – кількість іноземних покупців за відповідний період.

Зміна обсягів реалізації експортної продукції (+ 872,2 тис. грн.) відбулася за рахунок:

а) збільшення середньої суми одного експортного контракту:

Таблиця 4

Дата добавления: 2014-10-22