Ієрсиніоз

Ієрсиніоз (кишковий ієрсиніоз) — гостре інфекційне захворювання, що характеризується переважно ураженням ШКТ з тенденцією до генералізації патологічного процесу.

Етіологія. Збудник ієрсиніозу відноситься до сімейства кишкових бактерій (Enterobacteriaceae роду Yersinia) виду Yersinia enterocolitica. Грамнегативні палички розміром 1,8–2,7•0,7–0,9 мкм. Збудник ієрсиніозу містить О- і Н-антигени, по О-антігену налічується понад 50 сероваров ієрсиній. Найбільше значення в патології людини мають серовари О1, О3, О5, О8 і О9. При температурі +4–+8оС мікроби здатні тривало зберігатися і розмножуватися на різних харчових продуктах.

Епідеміологія. Основним резервуаром збудника і джерелом захворюваня є синантропні і інші гризуни. Провідний шлях передачі інфекції — харчовий. До основних чинників передачі відносяться овочеві блюда (салати з овочів) і молочні продукти, що споживаються без попередньої термічної обробки. Накопиченню збудника в продуктах сприяє зберігання їх в овочесховищах і морозильниках. Друге місце займає водний шлях передачі. Він зазвичай реалізується при вживанні води з відкритих водоймищ.

Патогенез. Подолавши захисний бар’єр шлунку, мікроби фіксуються в клітках лімфоїдного апарату кишечника, звідти проникають в регіонарні мезентеріальні лімфатичні вузли, викликаючи їх запалення. Генералізації процесу сприяє неспроможність бар’єру регіонарних лімфатичних вузлів, попадання мікробів в кров’яне русло і різні органи, масова загибель ієрсиній, що супроводжується вивільненням великої кількості ендотоксину (лихоманка, інтоксикація, ураження органів).

Симптоми і перебіг. Інкубаційний період від 1 до 6 діб. Ієрсиніоз характеризується поліморфізмом клінічних проявів.

Абдомінальна (гастроентероко-літична) форма. Складає близько 70% захворювань. Починається гостро, підвищується температура тіла до 38–39^оС. З’являються головний біль, нездужання, безсоння, анорексія, озноб. Одночасно з синдромом інтоксикації виникають біль в животі, пронос, іноді блювота. Стілець рідкий з різким неприємним запахом, інколи з домішками слизу, крові. Частота стільця варіює від 2 до 15 разів за добу. Важкий перебіг зустрічається рідко. Частіше температура тіла субфебрильна або нормальна, синдром загальної інтоксикації виражений слабко, стілець 2–3 рази за добу, болі в животі незначні. Такі хворі активно виявляються при групових захворюваннях. Ця форма може перебігати у вигляді ентериту, ентероколіту і гастроентероколіту. Тривалість цієї форми ієрсиніозу від 2 днів до 2 тиж.

Жовтянична форма розвивається або одночасно з гастроетероколітичною, або через 2–3 дні після дисфункції кишечника. На перший план виступають симптоми ураження печінки, розвивається токсичний гепатит. Скарги на тяжкість і болі в правому підребер’ї, іноді свербіння шкіри. З’являється жовтяничність шкіри і склер. Печінка збільшена, болісна при пальпації. Спостерігається затемнення сечі, знебарвлення калу, гіпербілірубінемія і гіпертрансаміназемія.

Екзантемній формі притаманні синдромом інтоксикації і висипка. Висипка з’являється на 1–6-й день хвороби. Вона може бути крапкоподібною, дрібно- або крупноплямистою без свербіння шкіри. Висипка зазвичай зникає безслідно через 2–5 днів, буває висівковоподібне лущення.

Артралгічна форма перебігаю з лихоманкою, інтоксикацією і сильними болями в суглобах. Артралгії іноді викликають знерухомлення хворих і безсоння. Суглоби зовні не змінені.

Септична форма зустрічається рідко. Для неї характерні висока лихоманка з добовими розмахами до 2^оС, озноб, збільшення печінки, селезінки і ураження різних органів (ендокардит, пневмонія, нефрит з гострою нирковою недостатністю, менінгіт, менінгоенцефаліт, гепатит).

Дата добавления: 2014-10-22