Правила роботи

Вміти

ВСТУП

МЕЛІТОПОЛЬ – 2008

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЗЕМЛЕРОБСТВА

ТЕОРИЯ ВЕРОЯТНОСТЕЙ

МАТЕМАТИКА

Конспект лекций

Печатается в авторской редакции

Корректор Н. А. Решетникова

Компьютерная верстка Т. М. Дудина

Подп. в печать. Формат бумаги 60×84/16. Бумага тип. № 1.

Усл. печ. л. 5,1. Уч.-изд. л. 4,5. Тираж экз. Заказ С

Редакционно-издательский отдел Хакасского технического института –

филиала ФГАОУ ВПО «Сибирский федеральный университет»

655017, Абакан, ул. Щетинкина, 27

Отпечатано в полиграфической лаборатории ХТИ – филиала СФУ

655017, Абакан, ул. Щетинкина, 27

ДО ЛАБОРАТОРНИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ

“ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ”

Для бакалаврської підготовки

(науковий напрямок 0708 – „Екологія”)

спеціальність 6.070.800 „Екологія та охорона навколишнього середовища”

Методичні вказівки до лабораторно – практичних занять розглянуто на засіданні Вченої ради факультету агротехнологій та екології і рекомендовано до друку.

Протокол № ___від “___”____________2007року.

Склали: доц. Єременко О.А., ас. Покопцева Л.А., доц. Іванова І.Є.

Відповідальний за випуск: доц. Єременко О.А.

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................4

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ...................................................................................................6

1. Вивчення методів відбору проб повітря, води та ґрунту для визначення вмісту шкідливих речовин................................................................................7

2. Методика проведення лабораторних досліджень........................................15

3. Термодинамічні процеси у навколишньому середовищі............................33

4. Хімічна рівновага............................................................................................38

5. Радіація.............................................................................................................43

6. Грунт – незамінний природний ресурс.........................................................49

7. Визначення вмісту важких металів у пробі води.........................................58

8. Визначення вмісту активного хлору у пробі питної води...........................65

9. Оцінка ступеня забрудненості атмосферного повітря відпрацьованими газами на ділянці магістральної вулиці (за концентрацією СО)................69

10. Визначення вмісту сульфур діоксиду в повітрі робочої зони з використанням універсального газоаналізатора УГ - 2.............................75

11. Визначення вмісту оксидів нітрогену в повітрі робочої зони....................79

12. Контроль якості води......................................................................................83

13. Очищення промислових та стічних вод........................................................87

14. Очищення газів від аерозолів і шкідливих компонентів.............................91

15. Пестициди........................................................................................................98

16. Знешкодження та знищення залишків пестицидів....................................104

17-18.Прогнозування стану навколишнього середовища..............................110

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.........................................................................................116

Екологічна освіта в наш час стає однією з фундаментальних основ формування особистості, спроможності глобального бачення єдності Світу. Без знань екологічних закономірностей неможливий перехід сучасного суспільства до стійкого розвитку. Стає загальновизнаним, що в моделі освіти ХХІ ст. знання про навколишнє середовище, про взаємовідносини у суспільстві, людини і природи будуть пронизувати всю систему освіти.

Відома фраза французького філософа Рене Дюбо – думати глобально, діяти локально – стала девізом екологічної освіти. Відповідні соціально-екологічні дії можливі лише на основі розуміння процесів, які відбуваються в навколишньому середовищі.

Сьогодні повинен відбутися перелом у свідомості людини, її світорозумінні, ставленні до навколишнього світу. Це стосується, у першу чергу, тієї групи людей, які працюють у сільському господарстві, чия праця безпосередньо пов’язана із землею та природою.

Розгляд екологічних проблем потребує поряд із соціальним, біологічним, географічним аспектами й хімічного підходу. Реалізація такого підходу можлива двома шляхами: екологізацією хімічних дисциплін і введенням окремих інтегральних навчальних курсів.

Уведення інтегрального курсу „Основи екологічної хімії” для студентів сільськогосподарських спеціальностей підказане необхідністю поглянути на екологічні проблеми крізь призму хімічних знань. Необхідністю такого розгляду визначається такими особливостями: по-перше, майбутньому агроному, зооінженеру, екологу, господарю землі особливо необхідні знання хімічних основ або причин сучасної екологічної ситуації як у регіональному, так і в глобальному, планетарному масштабі; по-друге, хімія є невід’ємною складовою процесу розвитку людства: сучасна людина не може повноцінно існувати без хімічної науки і хімічного виробництва. Вивчення курсу „Основи екологічної хімії” сприятиме формуванню знань про організацію навколишнього світу, єдність живої та неживої природи, про сучасну екологічну ситуацію (як на всій планеті, так і в регіональному, місцевому масштабі); формуванню екологічного способу мислення, мотивів екологічної діяльності.

Курс розкриває такі фундаментальні ідеї хімічної екології:

- біосфера – це жива система, яка розкривається, відкрита космосу, потокам його енергії та речовин. Складні процеси взаємодії атмосфери, океану біоти – процеси неврівноважені. Колообіг енергії завжди поєднаний із колообігом речовин. Розрізняють біологічний колообіг речовин, який відбувається між організмами і середовищем їхнього існування (водою, ґрунтами, повітрям), і геологічний колообіг, який відбувається між структурними компонентами біосферної цілісності (Світовим океаном, сушею, атмосферою). Біологічні колообіги змінюють один одного в будь-якій точці земної кулі, не повторюючи повністю попередні. Вони тісно пов’язані між собою і протікають на фоні геологічного, який охоплює всю біосферу. Колообіг речовин на Землі складається з колообігів окремих хімічних елементів;

- хімічні сполуки можуть здійснювати численні специфічні функції: забезпечення внутрішньо- та міжвидових взаємодій (захист, відлякування та ін.), роль акумулятора та переносника енергії в живих організмах. Роль молекулярних структур в інформаційних біологічних сигналах маловивчена, розкриття цієї мови природи дало б змогу пояснити взаємодії в екосистемах;

- практична діяльність людини вносить великомасштабні хімічні зміни в біосфері. Людина, за словами В.І. Вернадського, перетворилася в головну геологоутворюючу силу планети і впливає на структуру геологічних циклів (колообіг речовин). Швидкість цих впливів перевищує адаптаційні можливості екосистем, що призводить до їх руйнування та загибелі.

Упровадження курсу „Основи екологічної хімії” є спробою реалізації принципів комплексності та безперервності концепції екологічної освіти і відповідного напрямку державної програми „Освіта”.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

- основні закони і концепції хімії, що визначають поведінку речовин у довкіллі;

- основні термодинамічні і кінетичні закономірності хімічних процесів стосовно біосфери;

- властивості певних типів хімічних сполук та їх біогенну роль;

- методи діагностики та контролю речовин, що забруднюють навколишнє середовище;

- основні прийоми знешкодження та утилізації сільськогосподарських отрутохімікатів, промислових та побутових відходів, що містять шкідливі хімічні компоненти;

- критерії оцінювання та контролю стану довкілля, виробництва екологічно чистої продукції і забезпечення належних умов проживання;

- виконувати підготовчі і основні операції під час проведення хімічного експерименту з відходами та шкідливими речовинами;

- користуватися сучасним хімічним обладнанням для досліджень якісного і кількісного складу агрохімікатів, токсичних промислових відходів, що можуть надходити в повітря, воду та грунт;

- аналізувати стан забруднення довкілля хімічними речовинами, розробляти організаційні та технологічні заходи для попередження техногенних забруднень;

- аналізувати ефективність споруд для очищення, знезараження та переробки відходів виробництва.

Для перевірки доступності та засвоюваності навчального матеріалу після лабораторних робіт наведені питання для самоперевірки.

Техніка безпеки і правила роботи в хімічній лабораторії.

Студент повинен знати як користуватися вогнегасником і приладами для техніки безпеки.

1. В хімічній лабораторії категорично забороняється проводити досліди, які не відносяться до даної роботи, без дозволу викладача.

2. Досліди з легкозаймаючими речовинами проводити тільки у витяжній шафі і далі від полум'я.

3. З отруйними і речовинами, що мають неприємний запах дослід треба проводити тільки у витяжній шафі.

4. При виконанні дослідів, треба користуватися розчинами і реактивами тільки вказаної концентрації.

5. Гази, які виділяються у результаті реакції, слід нюхати направляючи рукою потік повітря від склянки до себе.

6. Не куштувати на смак хімічні реактиви.

7. При нагріванні пробірки з реакційною сумішшю, її треба тримати відкритим отвором від себе і від людей, які знаходяться поруч.

8. Якщо на руки або обличчя потрапила кислота треба негайно її змити водою, потім промити 2% розчином соди або аміаком, а потім знову водою. Якщо потрапив концентрований луг – спочатку промивають водою, потім протирають 5% розчином оцтової кислоти і знову змивають водою.

9. При попаданні реактивів в очі їх треба негайно промити великою кількістю води і звернутися до лікаря.

10. При опіках тіла полум'ям, чи нагрітим предметом необхідно змочити обпечене місце слабким розчином перманганату калію.

11. При загорянні бензину, керосину їх треба тушити вогнегасником або піском, ні в якому разі не водою.

12. Про всі нещасні випадки в лабораторії треба негайно доповісти викладачу або лаборанту.

З перших днів роботи в лабораторії студент повинен бути акуратним і уважним, недолік яких нерідко буває причиною невірності результатів експерименту, а в деяких випадках може привести до нещасного випадку.

Основним місцем виконання лабораторних робіт є робочий стіл, на якому необхідно підтримувати порядок і чистоту.

При проведенні експерименту на робочому місці не повинно бути нічого зайвого. Усі предмети треба розставити в такому порядку, щоб ними зручно було користуватися. Штатив з пробірками і склянки з реактивами зручніше ставити перед собою. З правої сторони зазвичай знаходяться лабораторний журнал і учбовий посібник, з лівої – промивалка та інші предмети.

При виконанні практичних робіт усі спостереження треба записувати в журнал після кожного досліду.

Експеримент слід проводити тільки у чистому посуді і з чистими реактивами.

При відсутності або нестачі будь–яких реактивів треба повідомити викладача або лаборанта.

Склянки з реактивами загального користування повинні знаходитися в певному місці, їх заборонено переносити на робочий стіл. Досліди треба проводити спокійно, не поспішаючи, без нервозності. При цьому не проливати і не просипати реактиви. Навіть коли це трапилося ні в якому разі не виливати і не висипати зібрані реактиви в склянки з чистими реактивами. Їх треба передати лаборанту.

Треба бережно відноситися до приладів і реактивів, особливо які дорого коштують.

Отруйні сполуки треба збирати в окремі склянки.

Кидати папір, бите скло і таке інше тільки у смітник.

Дата добавления: 2014-10-23