Неправильно Правильно

Неправильно Правильно

Неправильно Правильно

виконувати обчислювання обчислювати

здійснювати вимірювання вимірювати

здійснювати контроль контролювати

3. Пасивні дієслівні форми на - ся треба вживати лише на позначення неперехідної дії, тобто у таких реченнях, де є суб’єкт дії й немає об’єкта, на який спрямовано дію:

· метал плавиться; тіло нагрівається; він навчається (власне-зворотна дія);

· колеги листуються (взаємно-зворотна дія);

· собака кусається (безоб’єктно-зворотна дія).

Сьогодні в українських науково-технічних текстах – під упливом наукового стилю російської мови, де значно більше поширені пасивні форми, – дуже часто вживають дієслова на - ся. Але слід пам’ятати про те, що історично українські речення тяжіють до природних активних конструкцій, де суб’єкт дії є підметом, об’єкт дії – додатком, а сама дія – присудком.

Студентами виконуються Студенти виконують

лабораторні роботи. лабораторні роботи.

Якщо в реченні немає й суб’єкта дії, тоді слід дієслівні форми на -ся замінювати або третьою особою множини, або першою особою множини.

У термінознавстві розглядається не У термінознавстві розглядають
не лише поняття «термін». не лише поняття «термін».

У термінознавстві розглядаємо

не лише поняття «термін».

4. У безособових реченнях, де мова йде про події, що відбулися, потрібно вживати безособову форму дієслова на - но, - то; напр., укладено словник з інформатики; змінено правила. Досить часто вживають такі конструкції з додаванням у речення виконавця дії у формі О. в., напр., ученими знайдено нові ліки. Це не рекомендується. Треба писати так: «Учені знайшли нові ліки».

5. Потрібно розмежовувати такі поняття, як «дія», «подія» і «наслідок дії».

Дію треба позначати іменниками на - ння (- ття), утвореними від дієслів недоконаного виду, напр., змінювати – змінювання, нарізувати – нарізування.

Подію теж позначають іменниками на - ння, (- ття), але утвореними від дієслів доконаного виду, напр., змінити – змінення, нарізати – нарізання.

Для позначення наслідків дій уживають відповідні однокореневі іменники з іншими суфіксами (- к, - ція, - інг та ін.) або без них, напр., зміна, оцінка, ізоляція, тренінг.

У термінологічних сполуках, що позначають різні характеристики процесів (дії), треба вживати іменник, утворений від дієслова недоконаного виду; напр., правила затверджування, тривалість створювання, функція перетворювання. Але у словосполученнях з іменниками, що позначають конкретні речі та терміни виконання, уживають іменники, що побудовано від дієслів доконаного виду; напр., дата затвердження, момент створення, після перетворення.

Слід також пам’ятати: віддієслівні іменники, що позначають дію, потрібно вживати тільки в однині, тому що вони не мають інформації щодо тривалості, циклів, періодів, повторюваності, багаторазовості дії, а лише є узагальненою назвою дії.

Дата добавления: 2014-10-23