Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Елементи договору зберігання




Договір зберігання, як і будь-який інший договір, має визначальні елементи, притаманні зобов'язальному правовідношенню: суб'єкт і об'єкт, права і обов'язки сторін договору.

У зберігальному правовідношенні юридичним об'єктом можна вважати дії (послуги) зберігача, спрямовані на забезпечення схоронності поклажі, переданої поклажодавцем зберігачеві, а матеріальним - передану на зберігання матеріальну цінність, яка в ЦК України отримала назву - предмет договору.

Предметом договору зберігання можуть бути, як правило, рухомі речі, які мають індивідуальні ознаки, що не переходять у власність зберігача. Ці ознаки дають можливість відмежувати договір зберігання від деяких інших договорів, наприклад від договору позики, за яким позикодавець передає позичальнику речі, що мають родові ознаки, у власність. І лише в окремих випадках на зберігання можуть передаватися речі з родовими ознаками, наприклад, відповідно до правил ст. 941 ЦК.

Сторонами договору зберігання є поклажодавець і зберігач (охоронець), якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що мають необхідну дієздатність.

Поклажодавцями здебільшого є власники майна, що здають його на зберігання. Але це не є обов'язковою умовою чинності договору, який укладається. Будь-яка особа, котра має юридичний інтерес стосовно збереження майна, що перебуває в її правомірному володінні, має право укласти договір схову як поклажодавець, хоча це майно і не належить їй на праві власності. Так само можуть здавати речі на зберігання заставодержатель, наймач, перевізник та ін. Що стосується власника, то можливість зажадати у таких випадках майно від охоронця підпорядкована загальним правилам. Оскільки охоронець лише володіє річчю, але не стає її власником, справжній власник, який має право на вилучення речі у поклажодавця, набуває такого права і щодо охоронця незалежно від його добросовісності та інших обставин справи. Добросовісність охоронця та спосіб вибуття речі з володіння власника можуть вплинути лише на взаємні розрахунки між сторонами. Так, якщо наймач майна після закінчення терміну договору найму здає його на оплатне зберігання замість того, щоб повернути майно власникові, віндикацій-ний позов власника буде задоволено навіть проти добросовісного володільця. Але в цивільному спорі такого характеру позивач має оплатити охоронцеві зберігання, переклавши тим самим завдані збитки на їх винуватця, тобто поклажодавця.

У ч. 2 ст. 936 ЦК виокремлено спеціальну категорію зберігачів - професійні зберіганні.

Професійним зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності. Крім того, в ч. 3цієї ж статті виділяється категорія публічного договору, якщо зберігання здійснює суб'єкт підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування. Професійними зберігачами слід вважати й тих суб'єктів підприємництва, які займаються підприємницькою зберігальною діяльністю, для якої необхідно одержати спеціальну ліцензію відповідно до ЗУ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Це ломбарди, банківські установи, камери схову, зернові склади тощо.

У ч. 3 ст. 936 ЦК договори зберігання, що його суб'єкт підприємницької діяльності здійснює на складах загального користування, належать до категорії публічних договорів. Це означає, зокрема, що зберігач зобов'язаний укладати договори зберігання з будь-яким поклажодавцем, якщо для цього він має можливість (див. коментар до ст. 633).

Право та обов'язки сторін договору зберігання формуються як законом, так і договором, а їх кількість залежить від багатьох обставин, зокрема від виду та специфіки договору зберігання, від його реальності та консенсуальності, оплатності чи безоплатності тощо. Але у будь-якому разі за оплатним договором зберігання зберігач, який прийняв річ, зобов'язаний її зберігати та повернути в обумовлений термін, а поклажодавець зобов'язаний оплатити зберігання та забрати поклажу також в обумовлений термін. Цим обов'язкам кореспондують відповідні права сторін (право зберігача вимагати оплати зберігання, право поклажодавця зажадати повернення речі).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-23; Просмотров: 293; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.