Характеристика світових моделей бухгалтерського обліку

Особливості створення і функціонування систем бухгалтерського обліку та відмінності в обліковій практиці в різних країнах світу пов’язані із впливом ряду факторів: культурні традиції; законодавча система; система оподаткування; джерела фінансування підприємств і відкритість звітної інформації; рівень інфляції; зовнішнє середовище; бухгалтерські теорії; інші (мовні особливості, релігія, освіта, історичні традиції тощо).

Значний вплив на організацію бухгалтерського обліку мають культурні традиції та цінності окремих країн, що проявляється у співвідношенні професійних суджень і державного контролю, уніфікації та гнучкості облікової практики, консерватизму і оптимізму в оцінках, конфіденційності й прозорості в розкритті інформації.

Характеризуючи вплив правової системи слід зазначити, що у зарубіжних країнах під впливом законодавчих систем склалось, в основному, два підходи в юридичному регулюванні облікових правил. В одних країнах, яким притаманні ознаки так званого кодифікованого права з підходом “дозволено те, що дозволено” (Франція, Німеччина, Італія, Португалія, Японія та ін.) всі основні принципи обліку до подробиць визначені законодавчими актами. В інших країнах з ознаками загального права (США, Великобританія, Канада, Австралія та ін.) система обліку будується за принципом – “дозволено те, що не заборонено”.

В окремих країнах (наприклад, Франція, Німеччина) в більшості випадків податкові і облікові правила є однаковими, що виключає потребу розробки окремих стандартів для податкового і бухгалтерського обліку. В той же час, проблема відстрочених податків спричинила появу значної кількості облікових стандартів у таких країнах як США і Великобританія.

Відмінності у показниках фінансової звітності, яка складається суб’єктами господарювання в різних країнах, значно пов’язані із різноманітністю джерел фінансування цих підприємств і, відповідно, можливих вимог до ступеня деталізації даних, які публікуються у цій звітності. Зокрема, у країнах, де існує велика кількість малих підприємств, які ведуть сімейний бізнес (Франція, Німеччина, Італія, Японія та ін.), фінансування, в основ­ному, здійснюється шляхом банківського або державного креди­тування. Відповідно, фінансова звітність підприємств у цих країнах зорієнтована, в більшості випадків, на задоволення інформаційних потреб кредитних і державних установ. У країнах, де значна кількість компаній фінансується за рахунок коштів акціонерів шляхом реалізації їм акцій (США, Великобританія та ін.) ставляться підвищені вимоги щодо якості та деталізації інформації, яка публікується у фінансових звітах з метою задоволення інформаційних потреб інвесторів.

Вплив інфляційних чинників на облікову систему будь-якої країни вимагає відповідної реакції цієї системи. Для країн із високим рівнем інфляції (Аргентина, Перу, Уругвай, Еквадор та ін.) характерним є використання методів коригування фінансової звіт­ності на індекси інфляції. В противагу цьому, у країнах з низьким рівнем інфляції притаманно використання в обліку принципу єдиного грошового вимірника, який базується на припущенні про стабільність грошової одиниці.

Вплив зовнішнього середовища на облікову систему виражається у застосуванні облікових правил однієї країни в обліковій практиці іншої, що може бути зумовлено географічним положенням, політичною та економіч­ною залежністю, колоніальним ми­нулим.

У більшості країн світу наявні теоретичні течії у бухгалтерському обліку не мають визна­чального впливу на облікову практику. Проте є і виключення. Зокрема, у Нідерландах бухгалтерський облік ґрунтується на заснованому Теодором Лімпергом підході «економіка для бізнесу».

До інших факторів, які впливають на облікову систему, належать мовні особливості, релігія, освіта, історичні традиції тощо.

В економічній та обліковій літературі зокрема, в більшості випадків, зустрічається класифікація моделей обліку за суб’єктивно-географічною ознакою. Тому можна виділити такі облікові моделі, які сформувались в процесі історичного розвитку системи бухгалтерського обліку:

1) британо-американська;

2) континентальна;

3) південно - американська;

4) країн Східної Європи (радянської орієнтації);

5) ісламська;

6) інтернаціональна.

Деякі економісти виділять британську і американську моделі в дві окремі групи, а також окрему німецько-датську групу (Нідерланди, Швейцарія, Норвегія, Швеція, Данія і Фінляндія). Також, в економічній літературі має місце окреме виділення таких національних бухгалтерських систем: країн Європейського економічного співтовариства (на сьогодні - ЄС), французької, Організації об’єднаних націй тощо.

Для британо-американської (англоамериканської) моделі (Великобританія, Австралія, США, Канада, Індія, Нідерланди, Пакистан, Мексика та ін.) є характерними: орієнтація обліку на інформаційні потреби інвесторів і кредиторів; наявність розвинутого ринку цінних паперів; високий рівень професійної бухгалтерської підготовки; наявність у цих країнах великої кількості транснаціональних корпорацій. Базові принципи цієї моделі були розроблені в США, Великобританії та Нідерландах і розповсюджені на решту країн, які ведуть облік за цією моделлю.

Характерними рисами континентальної моделі (Австрія, Греція, Іспанія, Італія, Франція, Німеччина, Японія та ін.) є такі: тісні зв’язки з банками, які є основним джерелом капіталу компаній; детальна юридична регламентація обліку і звітності; орієнтація обліку і звітності на інтереси державного регулювання оподаткування і макроекономічного планування. Бухгалтерський облік відзначається значною консервативністю. Облікова практика спрямована не стільки на інформаційні потреби кредиторів, скільки на задоволення вимог державного керівництва.

Для південноамериканської моделі (Аргентина, Бразилія, Перу, Уругвай, Еквадор та ін.) характерний високий рівень інфляції; орієнтація обліку і звітності на вимоги державного планування; уніфікація принципів обліку (відсутня свобода вибору системи і порядку обліку). В обліку і звітності досить добре відображається інформація, необхідна для контролю за доходами населення та підприємств і дотриманням податкової політики.

Моделі обліку країн Східної Європи (радянської орієнтації) притаманні такі риси: єдина бухгалтерія; витратна база плану рахунків; детальна юридична регламентація обліку і звітності; мета облікової системи – зниження собівартості.

Ісламська модель (країни Близького Сходу) знаходиться під великим впливом богословських ідей і має ряд особливостей, зокрема забороняється отримання фінансових дивідендів; при оцінці активів і зобов’язань компаній перевага надається ринковим цінам. Кінцева мета концепції ісламської економіки полягає в переході до господарювання виключно на принципах ісламу. Основний акцент робиться на тому, що тільки ісламська модель економіки може забезпечити реальний баланс між матеріальним і духовним у суспільстві.

Інтернаціональна модель виникла з потреби міжнародної узгодженості обліку, перш за все в інтересах транснаціональних корпорацій та іноземних учасників міжнародних валютних ринків. Проте, лише незначна кількість великих корпорацій може зараз стверджувати, що їхні річні фінансові звіти відповідають міжнародним стандартам.

Дата добавления: 2014-10-23