Оцінка та облік сумнівної заборгованості

У міжнародній практиці безнадійна заборгованість переважно відноситься на витрати з використанням двох методів:

1) прямого списання;

2) створення резерву для безнадійних боргів.

При використанні методу прямого списання очікувані збитки від безнадійних боргів не прогнозуються, а списуються на витрати тоді, коли стає точно відомо, що рахунок не буде оплачено.

За умови застосування методу створення резерву для безнадійних боргів здійснюється попередня оцінка можливої величини сумнівної заборгованості на основі інформації за попередні роки про частку безнадійних боргів у чистій реалі­зації або у загальній величині дебіторської заборгованості.

У зарубіжних країнах перевага надається методу створення резерву для безнадійних боргів, оскільки він є більш правильним і теоретично обґрунтованим, виходячи з таких його позитивних моментів:

- забезпечується дотримання принципу відповідності при обліку безнадійної заборгованості, який вимагає віднесення її на витрати того звітного періоду, в якому були реалізовані товари, а не в тому періоді, коли покупець не зміг заплатити. Тобто, має місце узгодженість між доходами і витратами на відміну від прямого методу, коли витрати визнаються пізніше, ніж доходи, з якими вони пов’язані;

- на кожну звітну дату показується реальна величина дебіторської заборгованості, оскільки вона коригується на суму створеного резерву для безнадійних боргів.

Створення резерву для безнадійної заборгованості може здійснюватись такими способами:

1) на основі аналізу платоспроможності кожного дебітора;

2) у відсотках від чистої реалізації;

3) шляхом обліку рахунків до отримання за строками оплати.

Спосіб визначення безнадійної заборгованості по кожному дебіторові на основі вивчення його фінансового стану та платоспроможності є найточнішим, але достатньо трудомістким. Наприклад, на кінець року дебіторська заборгованість корпорації “Фауст” перед підприємством складає $15,000. Корпорація “Фауст” оцінюється неплатоспроможною на 70%. Отже очікувані втрати від безнадійної заборгованості складуть $10,500.

Нарахування в кінці року резерву для сумнівних боргів відобразиться записом:

	Витрати за сумнівними боргами	10,500
	Резерв для сумнівних боргів (Поправки на сумнівні борги)	10,500

При отриманні грошей від корпорації “Фауст” і за умови правильного визначення суми безнадійного боргу буде зроблено запис:

	Грошові кошти	4,500
	Резерв для сумнівних боргів	10,500
	Рахунки до отримання (Розрахунки з клієнтами)	15,000

Якщо дебітор перераховує більшу суму, ніж підприємство очікувало отримати, то зайво нарахований резерв анулюється і спрямовується на збільшення доходів.

Наприклад, якщо корпорація “Фауст” сплатила не $4,500, а $8,500 то в обліку будуть зроблені такі записи:

- на отримання грошей від корпорації “Фауст” ($8,500) і списання частини заборгованості за рахунок створеного резерву:

	Грошові кошти	8,500
	Резерв для сумнівних боргів	6,500
	Рахунки до отримання (Розрахунки з клієнтами)	15,000

- на анулювання зайво нарахованої суми резерву для сумнівних боргів ($10,500 - $6,500):

	Резерв для сумнівних боргів	4,000
	Доходи від анульованих резервів	4,000

Замість рахунку “Резерв для сумнівних боргів” може використовуватися також і рахунок “Поправки на сумнівні борги”.

Спосіб визначення безнадійних боргів у відсотках від чистої реалізації використовує інформацію звіту про прибутки і збитки та базується на припущенні, що частина доходу від реалізації не буде отримана через сумнівні борги. Втрати від безнадійної заборгованості розраховують виходячи з питомої ваги сумнівних боргів у чистій реалізації (виручка за мінусом повернень товарів та знижок) за попередні 2-3 роки.

Наприклад, для визначення відсотка безнадійних боргів у чистій реалізації корпорація “Консул” використала інформацію за попередні 3 роки і отримала такі результати (табл. 4.1):

Таблиця 4.1

Корпорація “Консул”

Дата добавления: 2014-10-23