Класифікація довгострокових фінансових інвестицій у капітал інших підприємств залежно від впливу інвестора на інвестоване підприємство

Види фінансових інвестицій, їх класифікація та оцінка

Консолідована фінансова звітність та облік інвестицій у дочірні підприємства.

Облік довгострокових інвестицій в акції.

Облік довгострокових інвестицій у боргові зобов’язання.

Види фінансових інвестицій, їх класифікація та оцінка.

План лекції

Тема лекції 7: Облік фінансових інвестицій та консолідована звітність

Під фінансовими інвестиціями розуміють активи, які утримуються підприємством з метою отримання інвестором вигоди в майбутньому (збіль­шен­ня прибутку у формі дивідендів, відсотків та ін.; зростання вартості капіта­лу; інших економічних вигод).

Залежно від терміну утримання на підприємстві інвестиції поділяють на короткострокові (до одного року) і довгострокові (більше одного року).

Короткострокові інвестиції належать до поточних активів і за ліквідністю займають друге місце після грошових коштів.

Довгострокові фінансові інвестиції здійснюються на період більше одного року і вони не можуть бути реалізовані в будь-який момент. В обліку і звітності довгострокові фінансові інвестиції відображаються у складі необоротних активів.

Підприємство може вкладати вільні грошові кошти у: боргові зобов’язання (облігації); ринкові цінні папери (акції); в дочірні підприємства, філіали, спільні підприємства, якщо дані про їх діяльність не входять до консолідованої звітності; матеріальні необоротні активи; спеціальні фонди (наприклад, пенсійний фонд). Тому, залежно від об’єктів інвестування виділяють:

1) інвестиції у боргові зобов’язання;

2) інвестиції у капітал інших підприємств.

Довгострокові інвестиції у боргові зобов’язання передбачають вкладення віль­­них грошових коштів в облігації, довготермінові векселі з метою отримання до­хо­ду у вигляді відсотків. Ці інвестиції не забезпечують інвестору можливості здій­­снювати вплив на господарську діяльність тих підприємств, у які вкладено гроші.

Довгострокові інвестиції у капітал інших підприємств здійснюються в акції або паї інших підприємств з метою отримання прибутку у формі дивіден­дів, а також здійснення впливу або контролю за господарською діяльністю підприємств, у які інвестовано кошти. Ці інвестиції, в свою чергу поділяються на групи залежно від впливу інвестора на інвестоване підприємство (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Вид інвестицій	Частка інвестора в капіталі	Рівень впливу	Метод оцінки та обліку
1.Інвестиції у неза­леж­ні, юридично самос­тійні підприємства	До 20%	Інвестор не здійснює значного впливу	Метод собівар­тості або справед­ливої вартості
2.Інвестиції в асоційо­вані підприємства	20 - 50%	Інвестор може суттєво впливати на господарську діяльність підприємства, але не контролювати її	Метод участі в капіталі
3.Інвестиції в дочірні підприємства	Більше 50%	Інвестор контролює господарську діяльність підприємства	Метод консолідо­ваної фінансової звітності (злиття або поглинання)
4.Інвестиції в спільну діяльність	Згідно з угодою сторін	Рівень впливу визначаєть­ся угодою сторін і здійс­ню­ється спільний конт­роль діяльності підприєм­ст­ва	Метод собівар­тості, справед­ливої вартості або участі в капіталі

Первісною оцінкою довгострокових інвестицій є їхня собівартість, яка включає ціну придбання та витрати, безпосередньо пов’язані з таким придбанням (податки, мито, комісійні винагороди, оплата банківських послуг, інші збори та платежі).

Собівартість інвестицій, придбаних шляхом обміну на цінні папери власної емісії, визначається справедливою вартістю переданих цінних паперів і величиною витрат, безпосередньо пов’язаних з таким придбанням.

У випадку придбання двох або більше видів цінних паперів за одним (паушальним) платежем, виникає потреба розподілу загальної вартості за окремими видами цінних паперів. При цьому можуть бути використані різні способи розподілу загальної вартості цінних паперів (табл. 7.2).

Таблиця 7.2

Дата добавления: 2014-10-23