Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація облігацій та їх оцінка




Облік довгострокових облігацій

Види довгострокових зобов’язань та їх загальна характеристика

Облік інших довгострокових зобов’язань.

Облік зобов’язань з фінансової оренди.

Облік довгострокових векселів виданих.

Облік довгострокових облігацій.

Види довгострокових зобов’язань та їх загальна характеристика.

План лекції

Тема лекції 9: Облік довгострокових зобов’язань

 

Основними видами довгострокових зобов’язань у зарубіжних країнах є: зобов’язання за випущеними облігаціями, векселі до сплати, зобов’язання з фінансового лізингу, пенсійні зобов’язання тощо. Спільною рисою довгостро­ко­вих зобов’язань є те, що їх погашення відбувається не раніше ніж через рік або після завершення операційного циклу.

Характерною ознакою довгострокових зобов’язань є також те, що підприємство виплачує кредиторові не тільки суму заборгованості, але і відсотки за користування кредитом.

З метою захисту кредиторів від несплати довгострокової заборгованості у зарубіжній практиці процес оформлення цієї заборгованості досить формалізований і вимагає дотримання ряду умов та обмежень. Обмеження можуть стосуватися кількості дозволених до випуску облігацій, векселів, забезпечення їх активами підприємства, термінів дії облігацій і векселів, величини відсотків, які підлягають сплаті тощо.

Управління довгостроковими боргами може доручатися також третім особам (довірителям), якими можуть бути банки, трастові компанії та інші фінансові установи.

Найбільш розповсюдженими способами залучення грошових коштів для фінансування довгострокових проектів підприємства є випуск довгострокових векселів або облігацій. Векселі можуть видаватись на строк до 10 років, а облігації – до 50 років. Залучення інвестицій шляхом виникнення боргових зобов’язань дає змогу власникам зберігати контроль за діяльністю підприємства, оскільки кредитори (власникивекселів і облігацій) на відміну від акціонерів-власників, які володіють акціями не отримують при цьому права голосу.

Недоліками довгострокових зобов’язань є те, що незалежно від фінансового стану підприємства, сплати відсотків за ними повинні здійснюватись кожного періоду виплати і великі суми грошей повинні бути сплачені у період погашення основної суми боргу за цими зобов’язаннями (особливо за облігаціями).

 

Облігація – це цінний папір, який засвідчує зобов’язання виплатити її власнику у визначену дату вказану в облігації суму (номінальну вартість) і за встановленою ставкою відсотки.

Облігації випускаються, в основному номіналом $1,000, $10,000 або інколи $100,000.

Класифікуються облігації в залежності від наявності забезпечення, порядку погашення, порядку реєстрації, процедури виплати відсотків тощо.

Залежно від наявності забезпечення облігації поділяються на забезпечені (закладні) і незабезпечені. Забезпечені облігації мають гарантію їх погашення і забезпечуються нерухомістю (будівлі, споруди, устаткування тощо), або іншим майном підприємства, а також цінними паперами інших фірм.

Залежно від способу погашення основної суми заборгованості облігації поділяються на фіксовані та серійні. Фіксовані облігації погашаються повністю одним платежем у визначений строк (наприклад через 15 років). Серійні погашаються серіями (частинами) у визначені дати впродовж усього терміну дії облігацій (наприклад, фірма випустила облігації на суму $500,000 терміном на 20 років зі строками погашення через кожні 4 роки по $100,000).

Залежно від конвертованості облігації бувають конвертовані, неконвертовані (відзивні) і до пред’явлення. Конвертовані облігації на вимогу їх власника можуть обмінюватись на інші цінні папери фірми, зокрема на акції даного підприємства на певних умовах. Відзивні облігації за бажанням компанії, яка їх випустила, можуть погашатися достроково. Облігації до пред’явлення за вимогою власника можуть погашатися достроково.

Порядок реєстрації зумовлює поділ облігацій на реєстровані і нереєстровані (купонні). На реєстрованих облігаціях компанія, яка їх випустила, записує ім’я та адресу власника. Купонні облігації не виписуються на конкретного власника, тобто вони є безадресні і випускаються з надрукованими відривними купонами, в яких вказано величину і дату виплати відсотків.

За періодичністю виплати відсотків облігації поділяють на відсоткові та безвідсоткові. Відсоткові облігації передбачають періодичну сплату відсотків. По безвідсоткових облігаціях не здійснюється періодична виплата відсотків, вони продаються за ціною значно нижче номіналу, тобто з великим дисконтом.

Залежно від умов виплати відсотків облігації поділяють на дохідні і облігації, забезпечені доходами від певного об’єкта. Дохідні облігації можуть випускатися при реорганізації збиткових підприємств і відсотки за ними виплачуються тільки тоді, коли підприємство, яке їх випустило, має прибуток. По облігаціях, забезпечених доходами від певного об’єкта відсотки виплачуються за рахунок прибутку, отриманого від реалізації певного проекту (будівництво аеропортів, урядові довгострокові програми тощо).

Поточна вартість облігації залежить від співвідношення оголошеної і ринкової ставки відсотка і, відповідно, від цього буде залежати, чи відбудеться реалізація облігації за номіналом, зі знижкою (нижче номіналу) або з надбавкою (вище номіналу).

Ринкова (діюча) ставка відсотків визначається конкурентним середовищем на фінансовому ринку і може змінюватись щоденно.

Таким чином, в момент продажу облігації сума грошових коштів складається з ринкової вартості облігації і відсотків, які нараховані з моменту останньої їх виплати. Кожний періодичний платіж за відсотками (раз на півроку чи на рік) визначається шляхом множення номіналу облігації на ставку відсотків поділену на кількість періодів виплати відсотків у рік. В момент погашення облігації сплачується її номінальна вартість.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-23; Просмотров: 778; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.