КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Система оцінки впливу
Заява щодо оцінки впливу Оцінку впливу на навколишнє середовище здійснюють при розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації підприємств, споруд та інших об'єктів. При цьому враховують екологічну місткість території, стан навколишнього середовища в районі розташування об'єкта, екологічні прогнози, перспективи соціально-економічного розвитку регіону, потужність і види сукупного впливу шкідливих факторів і діючих підприємств на стан довкілля. Згідно з чинним законодавством підприємства і установи зобов'язані подавати органам охорони природи Заяву про оцінку впливу господарської діяльності на навколишнє середовище. Оцінка впливу на навколишнє середовище — це визначення характеру і ступеня всіх потенційних видів впливу на стан довкілля запроектованої господарської діяльності та очікуваних еколого-економічних наслідків можливої реалізації проекту. Система оцінки впливу на навколишнє середовище включає: - підготовку інформації про стан біосфери та її компоненти до початку запланованої діяльності; - прогнозування і оцінку можливого впливу на навколишнє середовище за варіантами проекту, які б передбачали і відмову від його здійснення; - розробку оцінного документа і його розгляд спеціалістами за участю громадськості; - підготовку необхідних висновків для прийняття відповідних рішень. Кінцеві результати оцінки впливу на навколишнє середовище повинні відбивати: - суспільну необхідність діяльності, що прогнозується; - характеристику сучасного стану навколишнього середовища у районі можливої забудови; - способи реалізації запроектованої діяльності;
- реальні альтернативи існуючому проекту, у тому числі й «нульовий» варіант; - рівень впливу на навколишнє середовище за передбачуваним і альтернативним варіантами у звичайних умовах експлуатації і при гіпотетичних ситуаціях; - зміни параметрів стану навколишнього середовища в разі здійснення альтернативних варіантів і можливі соціально-економічні наслідки; - заходи щодо зменшення негативного впливу і вірогідності екологічного ризику та аварій; - дані про методи і засоби контролю стану навколишнього середовища. Інформаційне забезпечення оцінки Складовою оцінки впливу на навколишнє середовище є наявність вірогідної інформації. Це дозволяє ще до початку здійснення запропонованої діяльності більш грунтовно вивчити можливі непередбачувані наслідки проекту. Чисельність і конкретні види впливу, за якими розробляється оцінка, залежать від особливостей проекту, стану навколишнього середовища і можуть бути визначені точніше за допомогою попереднього вивчення проблеми, яке передбачає: - підготовку допоміжної інформації про екологічні наслідки аналогічних або схожих видів діяльності; - систематизацію результатів післяпроектного аналізу ситуації в районі розташування об'єкта з метою вивчення вірогідності впливу, що прогнозується; - залучення до аналізу й оцінки зацікавлених сторін. У процесі попереднього вивчення впливу на навколишнє середовище запропонованого об'єкта доцільно виявити види і масштаби впливу; територіальне охоплення; динаміку впливу за часом; вірогідність виникнення даного впливу на основі застосування методів порівняльного аналізу, «проб і помилок», «минулого досвіду», експертних оцінок тощо.
3.1. Критерій еколого-економічної ефективності природокористування та виробництва матеріальних благ
Існує необхідність переходу від економічної оцінки всіх сфер матеріального виробництва до еколого-економічної оцінки, що дозволяє об'єктивніше вимірювати ефективність суспільного виробництва, з погляду перспектив сталого розвитку.
Одним з інструментів розв'язання проблеми вибору оптимальних варіантів використання природних ресурсів і природного життєвого довкілля, виступає об'єктивний критерій ефективності природокористування і охорони природного довкілля, який повинен узгоджуватися з вимогами документів "Ріо-92" та іншими міжнародними актами, а також з національним екологічним законодавством. Обов'язковий взаємозв'язок економічного ефекту, який досягається в результаті виробничо-господарської діяльності, з екологічним ефектом повинен відображатися в інтегральному еколого-економічному ефекті. Інтегральний еколого-економічний ефект природокористування, чи будь-якої іншої господарської діяльності є алгебраїчною сумою двох різних за формами прояву ефектів, які досягаються, як правило, з різним шляхом і лише в окремих випадках одночасно: традиційного економічного та екологічного. Критерієм ефективності функціонування економічної системи, орієнтованої на забезпечення вимог сталого розвитку, є максимізація стійкого в часі інтегрального еколо-го-економічного ефекту. Виробництво матеріальних благ з метою задоволення індивідуальних і суспільних потреб, з одного боку, та прагнення до задоволення специфічних потреб у належних, нормальних для життя екологічних умовах, з іншого боку, стають домінантною ознакою нової економічної категорії "еколого-економічна ефективність". Обов'язковий взаємозв'язок економічного ефекту, який досягається в результаті виробничо-господарської діяльності, з екологічним ефектом наочно зображається рисунком, по осі ординат якого відкладаються економічні ефекти, а по осі абсцис — супутні йому екологічні ефекти в гіпотетичному грошовому вираженні. Дана система координат відображає сутність поняття "еколого-економічної ефективності" (рис. 3.1). Екологічний ефект (вісь X) може мати, як позитивне, так і негативне значення. Вісь абсцис продовжується і ліворуч від нуля, тобто допускаються умови, коли екологічний ефект позитивний, нульовий, негативний. Складність полягає в тому, що цей ефект часто є завуальованим. Розрахунок його в грошовому вираженні можливий лише через деякий проміжок часу, після завершення процесу виробництва, або після вкладення коштів на заходи щодо охорони природного довкілля.
Рис. 4.1. Графічна інтерпретація еколого-економічного ефекту: X — шкала екологічних ефектів; У — шкала економічних ефектів; NМ — дискримінанта позитивного та негативного еколого-економічного ефекту; ОR — вектор оптимального еколого-економічного ефекту; а,b, с,d — квадранти: а — допустимої результативності господарської діяльності; b — оптимальної результативності господарської та спеціальної природоохоронної діяльності; с— допустимої результативності спеціальної природоохоронної діяльності; d — недопустимої результативності будь-якої антро погенної діяльності; Х 1.2.3.4.5., У1.2.3.4.5 варіанти еколого-економіч ної оцінки комплексу господарської та спеціальної природоохоронної діяльності Осі координат (X і У), що зображають, відповідно, екологічний (Еy) та економічний (Еx) ефекти, розділяють поле умов господарської діяльності на чотири квадранти: а,b, с,d. У квадранті а розташовуються точки еколого-економічного ефекту, який досягається будь-якою господарською діяльністю. Цілком зрозуміло, що неможливо досягти безмежного економічного зростання без істотних екологічних збитків, які згодом перетворюються в реальні економічні збитки. Не можна також резервувати надмірно великі ділянки природи і витрачати на її охорону занадто велику кількість грошей. Частка коштів, які можуть бути виділені з валового національного продукту на екологічні цілі є, звичайно, обмеженою. Отже, поле оптимальних рішень при виборі варіантів господарської та спеціальної природоохоронної діяльності теоретично знаходиться на векторі ОR, де кожній одиниці досягнутого позитивного економічного ефекту, відповідає адекватна величина позитивного екологічного ефекту. Оскільки між названими екологічним та економічним ефектами існує обов'язковий взаємний зв'язок, остільки залежно від обставин, можна поступитися деякою частиною економічного ефекту, заради досягнення відповідного екологічного ефекту. І, навпаки, доводиться втрачати деяку частину екологічного потенціалу для досягнення економічного ефекту.
П'ять "сідлових" точок оцінки природоохоронної діяльності, розташованих на лінії, паралельній осі У, визначають ефективність спеціальної природоохоронної діяльності за тими ж п'ятьма типовими варіантами, за якими оцінюється господарська діяльність загалом. Пріоритетність інвестицій природоохоронного характеру визначається дискримінантою ОМ. Доцільними з економічної точки зору є лише ті природоохоронні заходи, які забезпечують екологічний ефект у точках, що лежать вище над лінією ОМ. Виключення складають лише ті випадки, коли заради збереження здоров'я людей доводиться витрачати кошти на природоохоронні заходи і на ті варіанти, які не забезпечують достатнього екологічного ефекту на вкладені кошти. Дискримінанта NМ розділяє поле оцінок антропогенної діяльності на дві частини: позитивну (права) і негативну (ліва). Вектор ОК "врівноважує" результативність заходів з охорони природного довкілля і відтворення природних ресурсів з результативністю господарської діяльності загалом. Доцільними з погляду принципу сталого розвитку, потрібно вважати такі види діяльності, результативність яких оцінюється точками, що переміщуються з квадранта а в квадрант с через квадрант b.
Дата добавления: 2014-10-23; Просмотров: 411; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |