План лекції. Контрольні запитання

Тема лекції

Лекція №24

Контрольні запитання

23.1 Які основні відмови та несправності гальмової системи з пневмоприводом?

23.2 Які роботи виконуються при ТО гальм з пневмоприводом?

23.3 Які особливості виконання поточного ремонту вузлів гальм з пневмоприводом?

Технічне обслуговування і ремонт стоянкових гальм.

24.1 Основні несправності стоянкової гальмової системи.

24.2 Технічне обслуговування і ремонт стоянкових гальм.

Література

1. Туревский И.С. Техническое обслуживание автомобилей. М.: ИД Форум-Инфра-М, 2007, с. 402-405

2. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів. К.: Знання-прес, 2003, с. 335-340.

Зміст лекції

24.1 Основні несправності стоянкової гальмової системи.

Стоянкова гальмова система повинна забезпечувати загальну питому галь­мівну силу не менш як 0,16 або нерухомий стан автотранспортного засобу повної маси на підйомі з уклоном не менш як 16%.

Для автомобілів категорій М і N у спорядженому стані уклон відповідно дорівнює 23 і 31%. Визначена ефективність стоянкової гальмової системи має бути забезпечена при зусиллі на ручному органі керування не більш як 400 Н (40 кгс) для категорії М і 600 Н (60 кгс) - для решти категорій; на ножному органі - не більш як 500 (50) і 700 (70 кгс) відповідно.

Допоміжна гальмова система при русі автомобіля зі швидкістю (30 ± 5) км/год повинна забезпечити загальну питому гальмівну силу не менш як 0,06 або усталене сповільнення не менш як 0,5 м/с² (0,8 м/см² для порожнього стану).

Силовий спосіб діагностування гальм полягає в безпосередньому ви­мірюванні гальмівних сил на кожному з коліс автомобіля при статичному стані коліс у процесі їхнього обертання. У першому випадку добуті результа­ти неточні у зв'язку з тим, що не відтворюються умови реального динамічно­го процесу гальмування. У другому випадку гальмівну силу кожного з коліс, приведеного в обертання роликами стенда від електродвигуна, вимірюють, загальмовуючи їх. Силовий спосіб у динаміці тепер дуже поширений.

Пригальмовування задніх коліс автомобіля при відпущених педалі і ва­желі ручного приводу гальма. Дефект може з'явитися при неправильному регулюванні ручного приводу гальм - надмірному натягу задніх тросів або неправильній установці ексцентрикової осі розжимного важеля в гальмових механізмах задніх коліс; утрудненні руху тросів ручного приводу гальм в напрямних трубках на опорних гальмуючих дисках гальмівних механізмів.

У першому випадку необхідно відрегулювати ручний привід гальм, у дру­гому - зняти гальмуючі барабани, вийняти троси з напрямних трубок, про­чистити трубки і змазати троси графітним мастилом.

Недостатня ефективність ручного приводу гальм при прикладанні до ручки приводу нормального зусилля. Дефект може з'явитися, якщо розжимний важіль у гальмівних механізмах задніх коліс упирається в накладку опори колодок унаслідок надмірного ходу важеля через неправильну уста­новку його ексцентрикової осі; утруднений рух тросів у напрямних трубках опорних гальмових дисків гальмівних механізмів задніх коліс; замаслені фрикційні накладки механізмів задніх коліс.

Надмірне нагрівання гальмового барабана одного із передніх коліс при відпущеній педалі гальм через відсутність зазору між колодками і бараба­ном або поломки стяжної пружини колодок, розбухання манжет або заїдан­ня поршнів, деформацію опорних гальмових дисків у місцях опорних стійок колодок, надмірну товщину знову установленої при ремонті фрикційної на­кладки, неправильну установку пристрою для автоматичної підтримки зазору між колодками і барабаном. Несправності необхідно усунути шляхом за­міни дефектних деталей новими, виправлення деформованих опорних галь­мових дисків або перевірки з послідовною правильною установкою положен­ня поршня відносно кільця автоматичного пристрою для підтримки постійного зазору між колодкою і барабаном - кожен поршень вкрутити за годиннико­вою стрілкою в кільце до відчутного упору, а потім викрутити в зворотному напрямку на півоберта. Паз поршня після цього має бути паралельним привал-ковій поверхні робочого циліндра.

Надмірне нагрівання гальмового барабана одного або обох задніх коліс при відпущених педалі і важелі ручного приводу гальм. Дефект, може виник­нути через відсутність зазору між колодками і барабаном або внаслідок тих самих причин, що і для передніх коліс, неправильне регулювання натягу тросів ручного приводу або неправильну установку ексцентрикової осі розжимного важеля в гальмівному механізмі, неповернення колодок і розжимного важе­ля у вихідне положення через затруднене переміщення тросів у напрямних трубках опорного гальмового диска.

Недоліки усувають також заміною дефектних деталей новими і проведен­ням регулювальних робіт.

24.2 Технічне обслуговування і ремонт стоянкових гальм.

При ЩО перед початком руху, переміщують рукоятку керування, перевіряючи роботу приводу стоянкової гальмової системи. При початку руху з включеному стоянковому гальмі автомобіль повинен зупинитись.

При ТО-1 роблять огляд і трипільні роботи, перевіряють ступінь зношування тросів, цільність їх захисних оболочок, змащують крапки, які вказані в карті змащення. При необхідності виконують регулювання хода ричала.

При ТО-2 додатково до робіт ТО-1 знімають гальмові барабани, колодки з зношеними накладками замінюють барабани при необхідності розтачують.

При ПР замінюють несправні вузли і деталі, після чого регулюють гальмові механізми.

Зношені накладки гальмових колодок замінюють, якщо відстань від поверхні накладок до закльопок менше 0,5 мм або їх кінці мають значне зношування, що утруднює рух колодок в пазах товкачів і опорних пальцах.

Зношену робочу поверхню гальмового барабана відновлюють розтачуванням. Відповідно підбирають колодки з гальмовими накладками. Після ремонту стоянкову гальмову систему збирають і регулюють.

Дата добавления: 2014-10-23