План лекції. Контрольні запитання

Контрольні запитання

28.1 Які використовуються види і способи зберігання автомобілів?

28.2 Які переваги зберігання автомобілів на відкритих стоянках?

28.3 Які вимоги до зон стоянки автомобілів?

Тема лекції: Організація та керування виконанням ТО та ПР автомобілів. Методи організації виробництва.

1 Призначення і особливості організації керування виконанням ТО та ПР автомобілів.

2 Система ТО і ремонту автомобілів, методи організації виробництва.

Література

1. Лудченко О.А. Технічне експлуатація і обслуговування автомобілів: організація і управління. Підручник. К.: Знання-прес, 2004, с. 32-37.

2. Крамаренко Г.В., Барашков И.В. Техническое обслуживание автомобилей. – М.: Транспорт, 1982, с. 240-243

Зміст лекції

29.1 Призначення і особливості організації керування виконанням ТО та ПР автомобілів.

На виробництво на ВАТ АТП покладається виконання ТО і ремонту рухомого складу при мінімальних витратах і простоїв автомобілів, а також проведення усіх заходів по підвищенню ефективності виробництва.

Для виконання ТО і ремонту рухомого складу виробництво на ВАТ АТП має штати робітників, виробничі приміщення, технологічне обладнання, забезпечення запасними частинами і матеріалами, відповідну організацію виробництва, під якою розуміється уся багатогранна діяльність на ВАТ АТП, яка з’єднує техніку і людей у єдиному виробничому процесі.

Організація виробництва повинна забезпечувати ефективне використання труда, засобів, запасних частин, матеріалів, виробничої бази і виробничого колективу підприємства.

29.2 Система ТО і ремонту автомобілів, методи організації виробництва.

Автомобільний транспорт - складна система, найменшою органі­заційною структурною одиницею якої є експлуатаційне автотранспортне підприємство, що розглядається у взаємодії зі спеціалізованими авто обслуговуючими й авторемонтними підприємствами. Дослідження ефективності роботи всього автотранспорту можна спростити, обмежившись вивченням влас­тивостей експлуатаційного підприємства та автообслуговуючого й авторемонт­ного підприємств як найпростішої автомобільної транспортної системи.

Автомобільну транспортну систему можна поділити на функціональні са­мостійні системи: комерційну експлуатацію автомобілів; технічну експлуа­тацію автомобілів; ТО і ремонт автомобілів. Кожній із названих систем власти­вий свій процес функціонування. Взаємозв'язок цих процесів визначається спільною метою і наявністю одного об'єкта експлуатації - автомобіля, який у кожній функціональній системі розглядається під своїм кутом зору. Керуван­ня процесами функціонування системи визначається відповідними стра­тегіями: комерційної експлуатації, технічної експлуатації і ТО та ремонту.

Стратегія експлуатації - сукупність правил, які забезпечують керування відповідним процесом експлуатації. Комерційна експлуатація забезпечує ви­користання автомобілів за прямим призначенням. Усі стратегії тісно пов'я­зані з нею.

Розгляд автомобільного транспорту як автомобільної транспортної систе­ми дає змогу визначити її ієрархічну структуру, виявити сукупність процесів, що відображають функціонування її підсистем, і підготувати необхідні умови для формалізації процесів технічної експлуатації, ТО і ремонту.

Система технічної експлуатації автомобілів охоплює підсистеми: організації дорожнього руху, керування автомобілем, організації зберігання справних автомобілів і надання технічної допомоги автомобілям на лінії. Отже, система технічної експлуатації автомобілів - сукупність автомобілів, засобів організації дорожнього руху, водіїв, положень і норм, які визначають вибір і підтримування найвигідніших режимів роботи агрегатів автомобілів, а та­кож підтримування і відновлення втраченої працездатності автомобілів у процесі виконання транспортної роботи.

Система ТО і ремонту рухомого складу автомобільного транспорту охоплює сукупність взаємопов'язаних засобів, документації ТО і ремонту та виконавців, потрібних для підтримування і відновлення якості виробів, що входять до цієї системи.

Технічне обслуговування - комплекс операцій (або операція) для підтри­мування працездатності (або справності) рухомого складу при використанні за призначенням, очікуванні, зберіганні й транспортуванні.

Ремонт - комплекс операцій для відновлення справності або працездат­ності рухомого складу та відновлення ресурсів рухомого складу або його скла­дових частин.

Між цими двома групами операцій може бути різне співвідношення залеж­но від прийнятого критерію оптимальності та методу проведення робіт. Однак у будь-якому разі основна вимога, що ставиться до ТО і ремонту автомобілів, полягає в тому, щоб при обмежених затратах праці й коштів забезпечити вико­нання поставленого завдання на автомобілі в потрібний момент.

При розробці методів ТО і ремонту автомобілів основну увагу приділяють плановим профілактичним роботам. Правильно організована профілактика сприяє зменшенню кількості відмов і несправностей, збільшує термін служби автомобілів. Проте на здійснення профілактичних заходів і ремонтних робіт затрачається певний фонд часу, і чим більші затрати часу, тим гірші показни­ки використання автомобільної техніки. Для здійснення профілактики сучас­них автомобілів потрібні великий штат спеціалістів і дороге устаткування, що збільшує експлуатаційні витрати. Тому питанням правильної організації та виконання профілактичних і ремонтних робіт на автотранспортних підприєм­ствах (ВАТ АТП) має приділятись якомога більше уваги. Це дасть змогу забез­печити економну експлуатацію автомобільної техніки.

При формуванні системи ТО і ремонту рухомого складу головну увагу звер­тають на режими ТО і ремонту (кількість видів обслуговування, періодичність, перелік і трудомісткість робіт). При цьому керуються такими принципами: кількість видів ТО має бути мінімальною, вищі номери обслуговування мають охоплювати номенклатуру робіт нижчих, треба уникати непотрібних розробок і регулювань спряжених пар, передбачати можливість механізації та автома­тизації профілактичних робіт.

Режими ТО розробляють для кількох типових умов експлуатації авто­мобілів. Перевіряють їх у конкретних умовах експлуатації за критеріями, що дають змогу встановити відповідність вибраних режимів ТО дійсно необхід­ним. Основними критеріями оцінювання є експлуатаційна надійність, тру­домісткість ТО і поточного ремонту (ПР), витрати на виконання ТО і ПР на 1000 км пробігу та ефективність ТО.

Експлуатаційну надійність автомобілів визначають за середнім значенням коефіцієнта технічної готовності, трудомісткість ТО і ПР - за хронометраж­ними спостереженнями, а затрати — за експериментальними даними в реаль­них умовах експлуатації автомобілів.

Ефективність (η) ТО автомобіля визначають як відношення кількості відмов , виявлених у процесі профілактики, до кількості зареєстрованих відмов у процесі експлуатації автомобіля:

,

де п - кількість відмов, що виникли між черговими ПР.

Режими ТО автомобілів коректують у період державних та експлуатаційних випробувань (перший етап), у перші один-два роки підконтрольної експлуа­тації спеціально виділеної групи нових автомобілів - в умовах ВАТ АТП (дру­гий етап) і в процесі експлуатації автомобілів (третій етап).

Перший етап - це початок практичної перевірки й уточнення початкових режимів ТО автомобілів. Протягом усього періоду збирають і аналізують інфор­мацію про відмови і несправності автомобілів, уточнюють показники їхньої надійності, визначають доцільність і необхідність виконання нетипових робіт, уточнюють обсяг і періодичність виконання типових робіт і структуру форм ТО автомобілів.

На другому етапі автомобілі мають обслуговуватись з більшою періодичні­стю і скороченим (порівняно з рештою парку цього типу автомобілів) обсягом виконання профілактичних робіт. Статистичну інформацію про надійність ав­томобілів збирають так само, як і на першому етапі.

Третій етап - систематичне коректування режимів ТО автомобілів у процесі їх експлуатації. Основою для коректування режимів ТО є досвід експлуа­тації автомобілів і дані про відмови і несправності, виявлені в процесі ТО.

Коректування режимів ТО передбачає такі роботи: збирання статистич­ної інформації про відмови і несправності автомобілів; якісний аналіз вияв­лених відмов і несправностей; розрахунок надійності агрегатів, які вплива­ють на безпеку руху автомобіля (за найбільш небезпечними відмовами і не­справностями); оцінка показників надійності; розробка переліку змін у дію­чих режимах ТО і рекомендацій для удосконалення їх; перевірка нових ре­жимів ТО автомобілів на обмеженій кількості їх за допомогою проведення підконтрольної експлуатації за спеціальними програмами; остаточне доо­працювання режимів ТО і впровадження їх для всього парку автомобілів цієї моделі, що експлуатуються.

На автомобільному транспорті прийнято планово-запобіжну систему ТО і ремонту рухомого складу. Основні принципи її визначені чинним Положен­ням про ТО і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. Відповідно до Статуту автомобільного транспорту Положення обов'язкове для всіх організацій і підприємств автомобільного транспорту, для організацій і підприємств автомобільної і суміжних галузей промисловості щодо забезпечен­ня установлених нормативів і взаємодії з експлуатаційними та ремонтними організаціями і підприємствами автомобільного транспорту.

У Положенні визначено основні напрями взаємодії, завдання і відпові­дальність організацій і підприємств автомобільного транспорту, промисловості й авторемонтного виробництва щодо забезпечення високої надійності рухомо­го складу і зменшення витрат на ТО і ремонт. Наприклад, одним із завдань автомобільної промисловості є безпосередня участь в освоєнні нових моделей. Промислові підприємства мають своєчасно забезпечувати автотранспортні й авторемонтні підприємства технічною документацією, зразками нестандарти-зованого устаткування, оснастки, спеціального інструменту, запасними час­тинами й експлуатаційними матеріалами, потрібними для організації ТО і ре­монту; сприяти при організації капітального ремонту автомобілів на промис­ловій основі, а також відновлювати деталі як товарну продукцію та ін.

Це Положення визначає порядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів, і його дія поширюється на юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють екс­плуатацію, технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) незалежно від форм власності.

Мета технічного обслуговування і ремонту - підтримування дорожніх транспортних засобів у технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійності, економічності, безпеки руху та екологічної безпеки.

Відповідальність за технічний стан ДТЗ визначається згідно з чинним за­конодавством.

Системою ТО і ремонту передбачається виконання двох основних частин операцій: контрольна і виконавча. Планово-запобіжний характер системи ТО і ремонту визначається плановим і примусовим (через установлені пробіги або проміжки часу роботи рухомого складу) виконанням контрольної частини операцій, передбачених Положенням, з наступним виконанням за потребою виконавчої частини. Деякі операції ТО і ремонту (наприклад, мас­тильні операції) можуть виконуватись у плановому порядку без попередньо­го контролю.

Технічне обслуговування передбачає підтримування рухомого складу в пра­цездатному стані й належному зовнішньому вигляді; забезпечення надійності й економічності роботи, безпеки руху, захисту навколишнього середовища; зменшення інтенсивності погіршення параметрів технічного стану; попере­дження відмов і несправностей, а також виявлення їх з метою своєчасного усу­нення. Це профілактичний захід, який здійснюють у плановому порядку че­рез певні пробіги або час роботи рухомого складу, як правило, без розбирання і зняття з автомобіля агрегатів, вузлів і деталей. Якщо при ТО не можна визна­чити технічний стан окремих вузлів, то їх знімають з автомобіля для контро­лю на спеціальних приладах або стендах.

Ремонт виконується як за потреби (після появи відповідної відмови або не­справності примусово), так і за планом (через певний пробіг або час роботи ру­хомого складу). Ремонтні роботи, що виконуються за планом, - профілактичні і називаються планово запобіжним ремонтом.

Планово-запобіжний ремонт застосовують передусім для рухомого складу, до якого висуваються підвищені вимоги щодо безпеки руху і безвідмовності в роботі, а також для автомобілів, які працюють в однакових умовах, за яких спрощується можливість виявлення термінів заміни або ремонту окремих де­талей і вузлів з метою попередження відмов при роботі автомобілів на лінії і пов'язаних з ними простоїв.

Мета профілактичних і ремонтних дій - забезпечити справний стан авто­мобільної техніки. Проте за інших однакових умов найважливішим фактором, від якого залежить рівень сумарних матеріальних і трудових витрат на підтри­мування автомобілів у справному стані, є співвідношення профілактичних і ремонтних дій. Важливо зазначити, що витрати на ремонтні дії більші, ніж на профілактичні. Вимоги до технічного стану автомобільної техніки визначають­ся чинними правилами технічної експлуатації рухомого складу і правилами дорожнього руху. Несправний рухомий склад, що створює загрозу для безпеки руху, не повинен брати участь у транспортному процесі. У тих випадках, коли несправності автомобіля не впливають на безпеку руху і не пов'язані з інтен­сивним або передчасним руйнуванням деталей, автомобіль може завершити транспортну роботу в межах змінного або добового завдання.

Визначення технічного стану рухомого складу, його агрегатів і вузлів без розбирання здійснюють за допомогою контролю (діагностування), що с техно­логічним елементом ТО і ремонту.

Дата добавления: 2014-10-23