Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Результати випробовувань БГУ




 

Для порівняльної характеристики біоенергетичних установок та для визначення їх ефективного використання у виробничій практиці та конструкторсько-технологічних розробках БГУ, а також для проведення техніко-економічних розрахунків рекомендується використовувати запропоновану методику, за якою визначається коефіцієнт енергетичної ефективності БГУ.

В (таб. 2) наведена техніко-економічна характеристика біоенергетичних установок за результатами їх випробувань у виробничих умовах за запропонованою вище згаданою методикою, визначення коефіцієнта біоенергетичної ефективності БГУ.(kе ф)

 

Таблиця 2

 

Техніко-економічна характеристика газових установок(БГУ)

за результатами випробувань

 

№ п/п     Назва біоенергетич-них установок   Показники
V Vk N Y W T t n p kф
  БГУ«Оленівка» Україна (св.гній)     70,0 80,0 96,1     10,0 0,38 0,49
  КОБОС-1 Україна (гній ВРХ)     42,0 12,5 94,7     12,5 0,28 0,40
  БГУ «Золотоноша» Україна (св.гній)     10,2 16,5 93,7     13,7 0,21 0,19
  БГУ «Огри» Латвія (св..гній)     37,5 20,0 93,6     16,0 0,26 0,10
  БГУ «Пярну» Естонія (св.гній)     240,6 400,0 94,1     7,6 0,32 0,58
  Біогаз-301 Україна (св.гній)     151,1 30,9 96,0     12,8 0,35 0,37
  БГУ «Терезіне» Україна (св..гній)     250,7 60,0 92,0     4,0 0,32 0,63
                         

Показник: V- добовий вихід біогазу в період експлуатації БГУ, м3/доб, у Vk - корисний об’єм реактора, м3; N – витрати електроенергії на виконання технологічного процесу, кВт. год./доб; Y -доза завантаження біореактора, т/доб;,W - вологість біомаси,%; Тзб - температура зародження, °С; t - час обертання біомаси, діб; n - доля завантаження біомаси в реактор, %; р - вихід біогазу з абсолютно сухої органічної речовини (АСОР)м3/кг∙АСОР;

Ефективність біогазових установок відображає біоенергетичний коефіцієнт , який кількісно дорівнює відношенню енерговмісту продукції до затрат сукупної енергії і виражається такою залежністю:

 

(12)

Зрештою, метод запропонованої біоенергетичної оцінки технологічних процесів біоконверсії гною та різних органічних відходів зводиться до визначення біоенергетичних коефіцієнтів. Технологія, що дає найбільший енерговміст продукції при найменших питомих затратах сукупної енергії, є енергоощадною і має перевагу.

При підрахунку коефіцієнта біоенергетичної ефективності виробництва продукції (основної і побічної частин) може виявитись, що при модернізації технології або прив’язці її до конкретних умов даний коефіцієнт буде збільшуватись не лише за рахунок покращення якості добрив(наприклад, підвищення вмісту діючої речовини), але й завдяки підвищенню вмісту білків жирів, вуглеводів. За рахунок більшої енергоємності жиру(1 г жиру містить 39,0 кДж енергії, а протеїну чи вуглеводів-тільки 17,2 кДж) загальний енерговміст продукції буде зростати, що дасть викривлену біоенергетичну оцінку пропонованої технології. Тому й необхідно проводити більш детальний розгляд і аналіз складових частин продукції біоконверсного комплексу.

В (табл. 3) проведено розрахунки грошово-фінансових затрат на виробництво 1 м3 газу, який продукується біогазовими установками.

 

 

Таблиця 3

 

Фінансово-енергетична оцінка біогазових установок

 

  № п/п Назва біоенергетич-них установок       Показники
Vk Vn VT С1 С2 Ц
  КОБОС-1 Україна (гній ВРХ)     79,0   28835,0   100,0 4,0   0,13  
  БГУ «Золотоно-ша» Україна (св.гній)     61,0     22265,0   120,0   4,8   0,21
  БГУ «Огри» Латвія (св.гній)         39,0     13140,0     120.0     4,8     0,36
    БГУ «Пярну» Латвія (св.гній)     4316,0     1575340,0   5200,0   208,0   0,13
      Біогаз-30 І Україна (св.гній)       145,0   52925,0   240,0   9,6   0,18
  БГУ «Терезіне» Україна (гній ВРХ)       1202,0     1200,0   48,0   0,11

 

Показник: Vк - корисний об’єм реактора, м3;Vт, - товарний вихід біогазу за добу, м3/доб; VТ.р- товарний вихід біогазу за рік, м3 /рік; С1 - вартість біоенергетичної установки, тис.дол; С2 - повернення кредиту за БГУ в рік, тис.дол/рік; Ц- мінімальна ціна з 1м3 біогазу при якому буде повернений кредит за БГУ, дол./м3.

Таким чином, методика біоенергетичної оцінки біоконверсних технологічних процесів дозволяє виявити їх найбільш енергоємні елементи, їх конкурентоспроможність, а також визначити напрямки підвищення біоенергетичного коефіцієнта, тобто, зростання біоенергетичної ефективності виробництва на перспективу, крім того для порівняльної оцінки біоконверсних технологій поряд з визначенням затрат живої праці, пального, енергоємності засобів механізації необхідно врахувати затрати енергії на видалення гною, його накопичення, попередню підготовку для ферментації та енергоємність виробничих приміщень, споруд для його зберігання, а також біоенергетичні параметри.

Застосування інтенсивних технологій в рослинництві призводить до щорічного зменшення вмісту гумусу в ґрунті на 0,5...1,0%. При цьому частково розмикається створений природою малий біологічний кругообіг речовин. Роботи по поновленню органічних речовин в ґрунті проводиться комплексно і не в повному об’ємі. Вміст гумусу в ґрунті поновлюється лише на 50%. [19]

В порівнянні з розвиненими країнами сільськогосподарське виробництво України має значно вищі енерговитрати, особливо паливно-енергетичних ресурсів, основні напрямки економії яких умовно можна поділити на азототехнічні, технічні та організаційні. Результати досліджень та зарубіжний досвід показують, що паливно-енергетичні ресурси можна зекономити за рахунок введення в практику біологічного землеробства, менш енергоємних систем обробітку ґрунту, оптимізації структури посівних площ, підвищення культури землеробства і урожайності сільськогосподарських культур за рахунок використання біологічно-активних органо-мінеральних добрив (БА ОМД). [20]

Такі заходи повинні забезпечити отримання сталої високої врожайності на рівні інтенсивних технологій з одночасним підвищенням якості продукції, зменшенням антропогенного навантаження на навколишнє середовище, підтриманням і відтворенням родючості ґрунтів, а також зменшенням детальних витрат на отримання сільськогосподарської продукції.

За базову технологію підживлення цукрових буряків візьмемо технологію локального внесення мінеральних добрив типу "нітроамофоска" і порівняємо з застосуванням в цій технологічній операції біологічно-активних органо-мінеральних добрив на основі сапропелю.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-23; Просмотров: 350; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.