Засоби гасіння породних відвалів

Гасіння породних відвалів, що горять

Гасіння териконів та хребтовидних відвалів, що горять, проводиться переформуванням їх у відвали плоскої форми або промуленням поверхневого шару порід.

Гасіння плоских відвалів, що горять, здійснюється промуленням поверхневого шару порід або зрізанням укосів у верхній частині відвалу.

Окремі поверхневі осередки горіння на відвалах усіх форм знищуються засипанням негорючими матеріалами або промуленням, а на відвалах плоскої форми ліквідуються ще й вийманням.

Роботи з гасіння породних відвалів дозволяється здійснювати після обстеження робочих місць щупами з метою виявлення тріщин, порожнин т. ін. Виявлені небезпечні ділянки повинні оконтурюватися попереджувальними знаками.

Гасіння породних відвалів, що горять, починається із зрошення водою для охолодження порід поверхневого шару на глибину 0,1–0,2 м до температури нижче як 80°С. При цьому витрати води приймаються з розрахунку не менше як 50 л/м² поверхні, що горить.

Для відведення дренуючої води передбачається риття канав на відстані 10–30 м від підніжжя відвалу.

Відвал вважається загашеним, коли температура порід на глибині до 2,5 м від поверхні не перевищує 80°С та на глибині від 1,0 до 2,5 м не збільшується до наступної планової зйомки.

Гасіння териконів та хребтовидних відвалів

Технологія гасіння териконів і хребтовидних відвалів, що горять, переформуванням їх у відвали плоскої форми включає в себе змивання порід з їх вершини гідромонітором, зниження висоти відвалів переміщенням попередньо охолоджених порід під укіс, охолодження інших порід через верхній горизонтальний майданчик.

Якщо вершина відвалу складена розпеченими породами та такими, що горять, то їх перед змиванням додатково охолоджують зрошенням водою до температури 150°С на глибину 2,5–3,0 м; витрати води при цьому приймаються не менше як 300 л на 1м2 поверхні відвалу.

Змивання порід здійснюється гідромонітором із дистанційним управлінням, який установлюється безпосередньо біля вершини терикона. Вершина розмивається шарами товщиною не більшою як 2,5 м до зниження висоти відвалу на 5–10 м.

Зниження відвалу здійснюється горизонтальними шарами шляхом переміщення породи під укіс бульдозером (екскаватором). Улаштування початкового в’їзду дозволяється лише по хвостовій частині терикона.

Порода кожного з горизонтальних шарів перед переміщенням під укіс охолоджується до температури 80°С. Витрата води складає в середньому 1500 л/м3 нагрітої породи.

Технологія гасіння териконів та хребтоподібних відвалів, що горять, промуленням включає ін’єктування води, глинистої пульпи, розчину (суспензії) антипірогену у поверхневий шар середньої та верхньої частини відвалу та ізоляцію його нижньої частини породою дрібних класів або ґрунтом (негорючим матеріалом).Технологія використовується під час гасіння териконів та хребтоподібних відвалів висотою до 40 м, які не схильні до інтенсивного горіння.

Ін’єктування води, глинистої пульпи, розчину (суспензії) антипірогену у поверхневий шар здійснюється у напрямі від хвостової частини терикона до лобової. Гасіння осередків горіння здійснюється у напрямі від їхньої периферії до центру. Встановлення ін‘єкторів у центрі осередку або в зоні горіння не дозволяється.

Ін’єктори розміщуються по сітці 2´2 або 3´3 м та забиваються у відвал на глибину 1,8–2,0 м.

Ізоляція нижньої пористої частини териконів і хребтоподібних відвалів здійснюється шляхом ущільнення породою дрібних класів, що змивається струменем глинистої пульпи (суспензії) з їх гребеня.

Гасіння плоских відвалів

Технологія гасіння плоских породних відвалів промуленням включає ін’єктування води, глинистої пульпи, розчину (суспензії) антипірогену у поверхневий шар укосів та горизонтальної поверхні на відстань до 6 м від бровки укосу, а також фільтрацію зазначених вище матеріалів через траншеї на горизонтальній частині відвалу. Ін’єктування плоских породних відвалів проводиться відповідно до параметрів, указаних для териконів та хребтоподібних відвалів.

Дата добавления: 2014-10-23