Стаття 13. Основи державного регулювання діяльності в морському порту

УПРАВЛІННЯ В МОРСЬКОМУ ПОРТУ

Розділ III

Про морські порти України

ЗАКОН УКРАЇНИ

Стаття 42. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором, укладеним Україною, встановлено інші пра­вила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про транспорт, то за­стосову­ються правила відповідного міжнародного договору.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 10 листопада 1994 року

N 232/94-ВР

Додаток Б

Витяг

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ,

1. Державне регулювання діяльності в морському порту здійснюється Кабі­нетом Міні­стрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпе­чує фор­мування та реа­лізує державну політику у сферах морського і річкового транспо­рту, національною комі­сією, що здійснює державне регулювання у сфері транс­порту, іншими центральними орга­нами виконавчої влади в межах їх пов­нова­жень з метою забезпечення:

1) безпеки мореплавства, життя і здоров’я громадян;

2) порядку в морському порту;

3) безпечної експлуатації об’єктів портової інфраструктури у межах тери­торії та аква­торії морського порту;

4) комплексного розвитку та підвищення конкурентоспроможності морсь­ких портів;

5) належного утримання, ефективного управління та використання об’єктів по­ртової інфраструктури державної власності;

6) створення рівних умов для провадження господарської діяльності у мор­сь­кому порту;

7) рівного доступу до послуг, що надаються в морському порту;

8) недопущення забруднення навколишнього природного середовища, до­три­мання вимог щодо використання та охорони водних об’єктів у межах тери­торії та акваторії морсь­кого порту.

2. До повноважень Кабінету Міністрів України щодо портової діяльності нале­жать:

1) забезпечення провадження державної політики у сфері портової діяльно­сті, спря­мування та координація діяльності міністерств та інших центральних орга­нів виконавчої влади;

2) відведення акваторії та визначення меж територій морських портів;

3) визначення морських портів, відкритих для заходу іноземних суден;

4) затвердження Стратегії розвитку морських портів України;

5) інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законодавчими ак­тами.

3. Основними повноваженнями центрального органу виконавчої влади, що за­безпе­чує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річ­ко­вого транспорту, щодо портової діяльності є:

1) формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері пор­тової дія­льності;

2) визначення пріоритетів розвитку портової діяльності;

3) забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері портової дія­льно­сті;

4) управління об’єктами портової інфраструктури державної власності;

5) формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері наві­га­ційно-гі­дрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавс­тва;

6) призначення капітанів морських портів;

7) розроблення Стратегії розвитку морських портів України на основі пла­нів розвитку морських портів;

8) здійснення інших визначених законами повноважень.

4. Основними повноваженнями центрального органу виконавчої влади, що за­безпе­чує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річко­вому транспорті, є:

1) реалізація державної політики у сфері безпеки на морському транспорті;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на морському транс­порті та в морських портах;

3) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері без­пеки на морському транспорті;

4) надання адміністративних послуг у сфері морського транспорту, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

5) здійснення інших визначених законами повноважень.

Дата добавления: 2014-10-23