Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

К о н с п е к т




Допоміжна

Основна

1. С.В.Мочерний. Основи економічних знань. Видання 2-е. – К., 2003.

2. Баб’як М.М., Пешенкова Л.А., Рібчук А.В. Економічна теорія: навч. посіб. / М.М. Баб’як, Л.А. Пешенкова, А.В. Рібчук. — К., 2005. — 208 с.

3. Дзюбик С.Д., Ривак О.С. Основи економічної теорії: навч. посіб. — К., 2006. — 482 с.

4. Злупко С.М. Історія економічної теорії: підручник. — К., 2005. — 720 с.

5. Історія економічних учень: підручник / За ред. В.Д. Базилевича. — К., 2004. — 1300 с.

6. Камінська Т.М. Основи економічної теорії: підручник. — К.: Медицина, 2011. — 256 с.

7. Основи економічної теорії / За ред. А.А. Чухна. — К., 2001. — 608 с.

8. Основи економічної теорії: навч. посіб. / В.О. Рибалкін, М.О. Хмелевський, Т.І. Біленко, А.Г. Прохоренко та ін. — К.: Академія, 2002. — 352 с.

9. Предборський В.А. Економічна теорія: навч. посіб. — К., 2003. — 492 с.

10. Тарасович В.М. Економічна теорія: підручник. — К., 2006. — 784 с.

11. Чепіного В.Г. Основи економічної теорії: навч. посіб. — К., 2003. — 456 с.

1. Навчальний економічний словник-довідник (політекономія, мікроекономіка, макроекономіка, економічний аналіз, економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, фінанси, банки, інвестиції, біржова діяльність, планування): Терміни. Поняття. Персоналії / За ред. Г.І. Башняніна. — Львів: Магнолія, 2007. — 688 с.

Інформаційні ресурси

1. http://economuch.com/page/chuxnoiother/ist/ist-5--idz-ax232.html

2. http://studentam.kiev.ua/content/view/784/82/

3. http://libfree.com/169661328-ekonomikaekonomichna_teoriya__mocherniy_sv.html

4. http://libfree.com/191366553-ekonomikanatsionalna_ekonomika__krush_pv.html

5. http://pidruchniki.ws/1584072039794/politekonomiya/ekonomichna_teoriya_-_chepinoga_vg - (27)

6. http://pidruchniki.ws/1584072039904/politekonomiya/ekonomichna_teoriya_politekonomiya_-_bazilevich_vd – (8)

7. http://pidruchniki.ws/00000000/politekonomiya/osnovi_ekonomichnoyi_teoriyi_-_dzyubik_s_d - (5)

 

 

лекцій з дисципліни «Станції технічного обслуговування автомобілів»

за спеціальністю 5.07010602

«Обслуговування та ремонт автомобілів та двигунів»

 

 

Склали викладачі: Матушевич А. В., Воронін Р. В.

Конспект розглянутий та схвалений на засіданні циклової (предметної) комісії

Протокол №

від "_______________ "_________ 2014 р.

Голова комісії_________ Арефін Ю. В.

 

2014

Лекція №1

Вступ. Сутність та ефективність автосервісу. Регламентуючі документи по СТО.

План лекції

1. Автосервіс – інфраструктура автомобільного транспорту

2. Ефективність автосервісу

3. Етапи і концепції розвитку автосервісу

4. Особливості автосервісу в Європі та США

5. Класифікація підприємств автосервісу згідно з ВНТП-СТІП-46-16.96

 

Література

1. Марков О.Д. Станции технического обслуживания автомобилей. – К.: Кондор, 2008 – 10-33 с.

2. Марков О.Д. Організація автосервісу. – Л.: Оріяна Нова, 1998 – 2-15 с.

3. Фасовцев Г.Ф. Организация технического обслуживания и ремонта легковых автомобилей: Учебное пособие для учащихся автотранспортных техникумов. – М.: Транспорт, 1989 – 3-5 с.

 

Зміст лекції

Вступ

Автомобіль з початку 19 століття все більше впливає на уми та серця людей і становився все більшою реальною людською потребою. При цьому все більше зрозумілим становилось те, що без системи технічного обслуговування і ремонту автомобіль не зможе приносити пользу.

Автосервіс виник з потреби в ремонті автомобілів і вони були конструктивно недосконалі, часто виходили з ладу, вимагали значний обсяг робіт по обслуговуванню та ремонту. Він зростав і розвивався при збільшенні кількості автомобілів і трансформувався зі зміною соціально-економічних умов.

Змінювались вимоги до оснащення станцій технічного обслуговування, до кваліфікації механіка, номенклатурі запасних частин.

Змінились завдання автосервісу; для того щоб успішно продавати автомобілі, продуцент повинен був організовувати дилерську сіть. У дилерській сіті сучасні виставкові зали-автосалони стали домінуючими елементами більшої частини автосервісу.

У них покупцю пропонується товар з підтримкою: покупець придбає автомобіль, який забезпечений і сервісом, і запасними частинами, і гарантією.

Процес розвитку автосервісу можливо охарактеризувати як рух від ремонту автомобіля до підтримки його працеспроможності, від автомобіля до клієнта і від клієнта до піклування об автомобілями.

У зв’язку зі збільшенням чисельності автомобілів у нашій країні, збільшується потреба у кваліфікованих фахівцях і СТО з ремонту високоякісних сучасних автомобілів. На сьогоднішній день існує чимало СТО конкуруючих між собою за кожного автовласника.

Найважливішим напрямом вдосконалення технічного обслуговування і текучого ремонту є: застосування прогресивних технологічних процесів, вдосконалення організації та управління виробничою діяльністю, застосування нових, більш досконалих в технологічній і в будівельній частині проектів і реконструкція діючих СТОА з урахуванням фактичної потреби за видами робіт, а також можливості їх подальшого розвитку.

Розробка проектів нових підприємств СТОА та їх реконструкцій є необхідною тому що з кожним роком кількість автомобілів сильно збільшується. Завдяки цьому необхідно відкривати СТОА тому що в більшості випадків власник автомобільного транспортного засобу не здатний якісно його обслуговувати і ремонтувати.

1. Автосервіс – інфраструктура автомобільного транспорту

Економічна ефективність автомобільного транспорта у тому, що він зберігає час і сприяє прискоренню економічних процесів.

Автосервіс в широкому розумінні – це інфраструктура автомобільного транспорту. Це все, що забезпечує використання, експлуатацію, підтримання і відновлення роботи автомобіля в термін всього «життєвого циклу».

 

 

Таблиця 1.1

Автосервіс як інфраструктура автомобільного транспорту

Автосервіс
Продаж автомобілів, запчастин, обладнання Підтримка і визначення працеспро-можності автомобіля Забезпечення умов технік-ної експлуа-тації автомо-білів Забезпечення використання автомобілів Забезпечення безпеки руху і усунення шкідливих наслідків експлуатації автомобілів Утилізація автомобілів

Автосервіс в стислому розумінні – це система підтримки і відновлення праце спроможності автомобіля впродовж всього терміну експлуатації.

2. Ефективність автосервісу

Ефективність автосервісу і в широкому, і в стислому змісту визначається тим, наскільки він забезпечує використання закладених в автомобілі можливостей – швидкості, комфортності, вантажопідйомності, надійності і довготривалості. Будя які деформації інфраструктури приводять до втрати ефективності автомобільного транспорту.

Цільова функція автосервісу така:

де – показники соціально-економічної ефективності автомобіля;

- сумарні утрати соціально-економічної ефективності, які є наслідком не оптимальності інфраструктури і її систем.

3. Етапи і концепції розвитку автосервісу

Автомобіль створив нові галузеві виробництва, нові види діяльності.

Автосервіс виник із потреби в ремонті автомобілів, вони були конструктивно недосконалі, систематично виходили з ладу, вимагали значних обсягів робіт по обслуговуванню і ремонту. Він зростав і розвивався разом із збільшенням кількості автомобілів і трансформувався з зміненням соціально-економічних умов. Його розвиток визначався тим, що було затребовано.

Спочатку автосервіс був представлений ковальньою або слюсарною майстерною, на дворі якої стояв автомобіль. З часом з’явилась авторемонтна майстерня з ремонтною канавою. Потім майстерня наповнювалась запасними частинами, які зберігалися на полицях майстерні, пізніше в окремій шафі, потім в окремій кімнаті.

З збільшенням парку автомобілів і обсягів ремонтних робіт змінювались вимоги до оснащення станцій технічного обслуговування, до кваліфікації механіка, номенклатурі запасних частин.

Змінилися завдання автосервісу, виникла потреба у продажу автомобілів і продуцент повинен бути створити дилерську мережу.

Процес розвитку автосервісу можливо охарактеризувати як рух від ремонту автомобіля до підтримання його працездатності, від автомобіля до клієнта та від клієнта до турботи за автомобіль.

4. Особливості автосервісу в Європі та США

Європейський ринок не однорідний. Західна Європа є основним виробником і споживачем автомобілів. Він нараховує більше 205 млн. автомобілів, щорічно виконується продаж 15 млн. автомобілів.

Кожен виробник автомобілів має в Європі або на всесвіту дилерську мережу. Дилерська мережа обслуговує і виконує ремонт власної марки віком до 5-6 років, далі ці автомобілі «випадають» з поля зору дилерів. В країнах Європи тільки половина із загальної кількості СТО – авторизовані дилери, інші – так звані незалежні (вільні) станції.

Автомобільний парк США нараховує більше 200 млн. автомобілів, впродовж року на американському ринку продаються більш 11 млн. машин.

Усього в США більше 250 тис. станцій технічного обслуговування, на кожну з яких у середньому припадає біля 900 автомобілів.

Автосервіс США представляє декількома типами СТО. Перший тип СТО – дилери. Другий тип – комплекси, третій тип – сімейні СТО, на яких працюють 2-3 чоловіка. Дані йдуть універсальні СТО. Спеціалізований автосервіс розвинутий за рахунок значної концентрації парка. Далі йдуть станції по ремонту і відновлюванню кузова.

5. Класифікація підприємств автосервісу згідно зВНТП-СТІП-46-16.96

В основу класифікації підприємств автосервісу вкладені їх призначення, види виконуємих робіт, виробнича потужність, спеціалізація.

В якості ознаки класифікації прийняти такі показники приналежності (авторизовані і незалежні СТО) і повноти циклу продаж.

В сучасності станції технічного обслуговування формально класифікуються відповідно з Загальносоюзними нормами технологічного проектування підприємств автомобільного транспорту.

Номенклатура і групування СТО включає в себе місцеві і дорожні станції технічного обслуговування потужністю від 2 до 50 постів.

Таблиця 1.2

Параметричний ряд СТО по ВНТП-СТІП-46-16.96

Тип підприємства Стисла характеристика Потужність постів
Місцеві станції технічного обслуговування Виконання всіх видів робіт по технічному обслуговуванню і ремонту легкових автомобілів, при необхідності: технологічна мийка, продаж автомобілів, запасних частин, авто аксесуарів, на несення протикорозійного покриття  
Дорожні станції технічного обслуговування Виконання робіт по усуненню несправностей, трипільні і регулювальні роботи, мийка автомобілів, включаючи при необхідності вантажні автомобілі  

 

Відповідно до ВНТП-СТІП-46-16.96 по цільовому призначенню і характеру виробничої діяльності визначають такі типи СТО:

- комплексного обслуговування (усі види ТО і ремонту);

- спеціалізованого обслуговування (діагностування, ремонт і регулювання гальм, ремонт кузовів, мийці та ін.);

- гарантійного обслуговування;

- самообслуговування;

- сумісні з автозаправними станціями.

Потужність станцій розраховується в постах.

Пост - це виробнича площа (120 м2), на якому забезпечується робота в одну зміну трьох основних робітників, оснащених обладнанням, оснасткою та спеціальним інструментом.

 

Контрольні запитання

1. Що означає автосервіс в широкому і стислому змісту?

2. Поясніть основну функцію автосервісу

3. Охарактеризуйте етапи розвитку автосервісу.

4. Поясніть концепцію управління відносин з клієнтурою та турбування про автомобіль

5. Наведіть основні відмінності Європи і американського автосервісу.

6. Які основні функції міських СТО?

7. Назвіть особливості функцій дорожніх СТО.


РОЗДІЛ 1 КЛАСИФІКАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ АВТОСЕРВІСУ

 

Лекція №2

Тема 1.1 Типи підприємств автосервісу та види СТО по потужності

План лекції

1. Основні типи підприємств автосервісу

2. Характеристика робіт, які виконують різні типи СТО

 

Література

Обов’язкова

1. Марков О.Д. Станции технического обслуживания автомобилей. – К.: Кондор, 2008 – 34-42 с.

2. Марков О.Д. Організація автосервісу. – Л.: Оріяна Нова, 1998 – 59-61 с.

3. Фастовцев Г.Ф. Организация технического обслуживания и ремонта легковых автомобилей: Учебное пособие для учащихся автотранспортных техникумов. – М.: Транспорт, 1989 – 6-13 с.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-23; Просмотров: 1398; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.046 сек.