Статистика обсягу виробництва

Статистика виробництва

Тема 7

Лекція 7.1

Питання:

1. Поняття і завдання статистики продукції (послуг).

2. Натуральні, умовно-натуральні й вартісні показники продукції (послуг).

3. Характеристика в динаміці виконання плану випуску продукції (надання послуг) за обсягом.

4. Система взаємопов’язаних індексів фізичного обсягу продукції (послуг), цін і вартості продукції (послуг).

Мета: ознайомитись з методикою статистичного дослідження обсягів виробництва продукції.

1. Поняття і завдання статистики продукції (послуг)

Перед статистикою продукції поставлено завдання:

визначити обсяг, склад і структуру продукції (послуг) по окремих підприємствах,

визначити рівень виконання завдань щодо випуску продукції (надання послуг),

показати її динаміку,

оцінити рівень ритмічності роботи підприємств,

визначити якість їх роботи і якість продукції (послуг).

З точки зору обліку та економічного призначення продукція будь-якого підприємства являє собою прямий корисний результат його виробничої діяльності. З цього визначення випливають всі основні ознаки продукції.

Це, по-перше, те, що продукція є результат діяльності підприємства, тобто ті блага, які були піддані впливу праці на даному підприємстві (добуті, або оброблені на ньому).

По-друге, продукція являє собою прямий результат основної діяльності підприємства. Це означає, що побічний результат – відходи – не є продукцією.

По-третє, продукція являє собою корисний результат діяльності підприємства, те, що може бути використане за прямим призначенням. Тому брак не є продукцією.

Сказане в повній мірі відноситься до поняття продукції підприємств міського житлово-комунального господарства, котра також являє собою прямий корисний результат їх основної діяльності. Наприклад, продукцією підприємств водопроводу є вода, газового господарства – газ, теплофікації – тепло, регіональних електростанцій – електроенергія, яка відпущена споживачам і т.д.

2. Натуральні, умовно-натуральні й вартісні показники продукції (послуг)

При статистичному обліку за ступенем готовності продукція може підрозділятися на такі види: готова продукція, напівфабрикати і незавершене виробництво (продукт у виробництві).

Готова продукція – це готові вироби, які вироблені на даному підприємстві і не потребують подальшої обробки в його межах.

Напівфабрикати – це продукти, обробка яких закінчена в одних підрозділах підприємства і які підлягають подальшій обробці в інших виробничих одиницях.

Разом з тим напівфабрикати можуть бути реалізовані за межі основної діяльності даного підприємства.

Незавершене виробництво – це продукція, обробка якої почата, але ще не закінчена в межах даного підрозділу підприємства.

Такий розподіл продукції на три стадії в міру готовності продукту потрібний для визначення її вартісних показників.

Відомим доповненням і розвитком обліку продукції в натуральному вираженні є її облік в умовних натуральних одиницях. Суть цього методу обліку продукції полягає в тому, що кількість всіх продуктів виражається в кількості якого-небудь одного виду, одиницю якого приймають за умовну. Перерахування проводять перемножуванням кількостей кожного виду продукції на відповідні коефіцієнти перерахунку в умовні одиниці. Коефіцієнти перерахунку повинні бути побудовані, виходячи зі співвідношень продуктів за основною споживчою властивістю.

Вираження продукції в умовних натуральних одиницях дає більш вагому характеристику про її обсяг як певної маси споживчих вартостей, ніж вираження продукції в натуральних (фізичних) одиницях. Прикладом обліку результатів праці в умовно-натуральних одиницях може служити продукція (послуги) пралень. Білизна, що була оброблена в пральнях, ураховується в умовних вагових одиницях (у приведених тоннах або кілограмах сухої білизни), тобто в таких одиницях, які враховують не тільки вагу, але й складність обробки різних видів білизни з різним ступенем забруднення. В умовно-натуральному вираженні враховується також пробіг рухомого складу міського електротранспорту, коли натуральний пробіг перераховується в пробіг, приведений за місткістю або витратами електроенергії.

Облік продукції в нормативно-трудових одиницях являє собою її вираження в нормо-годинах. Такий облік, дозволяючи підсумувати продукцію різних видів (цього не можна зробити при натуральному й умовно-натуральному обліку продукції), дає узагальнюючу характеристику сукупної продукції як окремого підприємства, так і ряду підприємств.

Облік продукції в грошовому вираженні – це облік у гривнях. Вартісне вираження обсягу продукції (послуг) підприємства отримують як добуток випуску продукції (послуг) в натуральному вираженні на її ціну (тариф). У практиці обліку й статистики залежно від завдань дослідження визначають різні вартісні показники обсягу продукції (зокрема на підприємствах промислового типу), які являють собою систему взаємопов’язаних характеристик: валовий оборот, внутрішній (внутрішньогосподарський, внутрішньозаводський) оборот, валова, товарна, реалізована, чиста, умовно-чиста продукція.

Валовий оборот підприємства – являє собою грошове вираження всього обсягу сукупної продукції, виробленої всіма підрозділами даного підприємства, незалежно від того, чи буде ця продукція реалізована на сторону, чи буде використана в інших його підрозділах.

Внутрішній оборот підприємства – являє собою вартість продукції, яка вироблена окремими підрозділами підприємства і використана для подальшої переробки на цьому підприємстві. Цей показник включає весь повторний рахунок, який входить до валового обороту.

Валова продукція – це вартість вироблених підприємством за звітний період готових продуктів, напівфабрикатів і наданих послуг за мінусом вартості тих напівфабрикатів, які пішли в подальшу переробку.

Для отримання величини валової продукції необхідно з вартості валового обороту виключити вартість внутрішньогосподарського обороту. Величину валової продукції можна визначити й на основі наступної формули:

де – валова продукція;

– товарна продукція;

– залишок незавершеного виробництва на кінець року;

– те ж на початок року.

Незавершене виробництво, як результат виробничої діяльності, включають у розмірі різниці на кінець і початок періоду. Ця величина може бути зі знаком (+), коли залишок на кінець періоду перевищує його розмір на початок періоду, і знаком (–), якщо, навпаки, залишок на початок більший ніж на кінець періоду.

Товарна продукція – являє собою вартість продукції та послуг, що підготовлені у звітному періоді для реалізації за межі основної діяльності підприємства.

Реалізована продукція – це продукція, що відвантажена споживачеві і за яку на розрахунковий рахунок підприємства-виробника надійшли грошові кошти.

Чиста продукція – являє собою знов створену вартість вкладеної у виробництво живої праці і визначається шляхом виключення з валової продукції матеріальних виробничих витрат (вартості сировини, матеріалів, палива, енергії, а також амортизації основних виробничих фондів). Чиста продукція містить у собі заробітну плату з відрахуваннями на соціальні заходи й прибуток підприємства.

Умовно-чиста продукція – це частина валової продукції, що залишається після вирахування з її величини матеріальних витрат, крім амортизації основних виробничих фондів. Цей показник містить у собі чисту продукцію плюс амортизаційні відрахування.

3. Характеристика в динаміці виконання плану випуску продукції (надання послуг) за обсягом

Для оцінки виконання бізнес (прогноз) – плану за обсягом продукції та виконаної роботи (наданих послуг) комунальних підприємств використовуються наступні відносні величини: коефіцієнти планового завдання, виконання плану і динаміки. Слід зазначити, що між цими коефіцієнтами існує така взаємозалежність: останній коефіцієнт являє собою добуток перших двох.

При статистичному вивченні динаміки обсягу продукції, виконаних робіт (наданих послуг) по місту в цілому або групі комунальних підприємств за який-небудь період використовується формула індексу фізичного обсягу продукції (послуг).

В умовах ринкової економіки перед будь-яким підприємством стоїть завдання виготовлення і пропонування на ринку конкурентоспроможного продукту в обсязі, що відповідає потребам споживачів. Тому, в процесі аналізу виконання завдання з виробництва, особливу увагу слід приділи відповідності фактичного випуску окремих видів продукції до встановле­ного планом.

Невиконання плану за асортиментом продукції може призвести до по отримання підприємством очікуваного розміру прибутку.

Перевиконання завдання за окремими видами продукції має також і негативні наслідки: надвиробництво призводить до затоварення, збі­льшення залишків готової продукції, а звідси - зниження оборотності оборотних засобів. Тому відповідність номенклатури продукції, що виробляється в заданому асортименті, має велике значення при формуванні фінансових результатів господарської діяльності будь-якого підприємства.

При моделюванні цього показника слід керуватися принципом: як­що завдання з виробництва продукції можна виконати чи перевикона­ти, то завдання з номенклатури можна лише виконати.

Тому в основу розрахунку коефіцієнта виконання завдання з асортименту покладено метод заліку, суть якого зводиться до того, що величина фактичного обсягу продукції порівнюється з плановим обсягом .

До того ж, при невиконанні завдання з будь-якого виробу в залік за ним бе­реться вартість фактичного обсягу, а за виробами, завдання щодо яких виконано чи перевиконано, - вартість планового завдання . Тобто показник виконання завдання за асортиментом (Іа) визначається за формулою:

Для забезпечення більш повного задоволення потреб населення у продукції, необхідно, щоб підприємство виконало план не лише по загальному обсягу продукції, але й по асортименту (номенклатурі).

Особливо важливе значення має для підприємства виконання контрактів на поставку товарів для державних потреб. Це гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, пільгу по податкам і т.п.

Номенклатура – це план випуску виробів у натуральних одиницях.

Асортимент – перелік найменувань продукції із зазначенням її обсягу випуску по кожному виду чи обсяг, встановлений планом, або це сукупність виробів, що випускаються за різними властивостями і в різній кількості. Асортимент може бути повним і груповим.

Якщо план по номенклатурі виконано – то це означає, що підприємство випустило всі назви виробу. План по асортименту вважається виконаним, якщо він виконаний або перевиконаний за всіма без винятку видами продукції. Якщо хоча б по одному виробу план не виконано, то і в цілому план по асортименту не виконано.

Аналіз виконують шляхом порівняння фактичного і планового випуску продукції по виробу.

Оцінка виконання плану по асортименту може виконуватись:

а) за способом найменшого відсотку (%);

б) за питомою вагою окремих виробів, за якими не виконано план;

в) за середнім відсотком, який розраховується шляхом ділення загального фактичного випуску продукції в межах плану на загальний плановий випуск продукції.

Продукція, виготовлена поза планом або не передбачена планом, не зараховується у виконання плану по асортименту.

Якщо на підприємстві виготовляється продукція, не передбачена планом, то у виконання зараховується продукція лише в межах, тобто фактичний випуск, але не більше плану.

Причини невиконання плану по асортименту наведено на рис. 7.1.

Рис. 7.1 Причини невиконання плану по асортименту

Структура продукції – відношення питомої ваги окремих видів виробів до загального їх випуску (який приймається за 100%).

Виконати план по структурі – означає зберегти у фактичному випуску продукції заплановане співвідношення окремих їх видів.

Зміна структури виробництва впливає на обсяг випуску у вартісній оцінці, матеріалоємність, собівартість продукції, прибуток, рентабельність. Наприклад, якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг її виробництва у вартісному вираженні зростає і навпаки.

Причинами невиконання плану по структурі можуть бути:

1) невиконання плану матеріально – технічного забезпечення;

2) виробничі неполадки;

3) прагнення підприємства замінити випуск працемісткої продукції, менш працемісткою, але прибутковою.

4. Система взаємопов’язаних індексів фізичного обсягу продукції (послуг), цін і вартості продукції (послуг)

Динаміка виробництва продукції характеризується індексами фізичного обсягу продукції. Використовуються як індивідуальні (при характеристиці випуску окремих видів продукції), так і загальні індекси.

Для окремих підприємств індивідуальні індекси мають вигляд:

,

де - виробництво даного виду продукції у натуральному виразі, відповідно, у звітному і базовому періодах.

Загальний індекс фізичного обсягу продукції:

де - фіксована оптова ціна підприємства за одиницю певного виду продукції.

Індекс фізичного обсягу продукції можна також визначити, виходячи з системи взаємопов'язаних індексів, зокрема індексу вартості продукції:

,

індексу цін на цю продукцію

Ір=.

Якщо поділити перший індекс на другий, одержимо індекс фізичного обсягу:

;

Питання для самоконтролю:

1. Що означає поняття продукція?

2. Основні ознаки продукції?

3. Форми продукції підприємств міського господарства.

4. Як підрозділяється продукція за ступенем готовності?

5. Вартісні показники продукції?

6. За якою формулою розраховується індекс фізичного обсягу продукції (послуг)?

Лекція 7.2

Дата добавления: 2014-10-23