Объявление

А.

Издательский дом

«Руда и металлы»

Предлагаем Вашему вниманию электронный версии журналов

«Горный журнал», «Цветные металлы», «Черные металлы», «Обогащение руд» и «Материалы электронной техники»

При их создании используется программное обоспечение, полностью отвечающее международным требованием и поддерживающее все отечественные библиографические стандарты и форматы.

Электронная продукция предназначена для применения на самых разных уровнях. Библиотекам, уже использующим автоматизированные библиотечные системы, предлагаем готовые базы данных статей журналов, которые они могут включить в свои каталоги. Организациям, их подразделениям и отдельным специалистам предлагаем информацию на CD вместе с необходимым программным обеспечением. Помимо возможности просмотреть выпуски журнала за интересующие годы, можно осуществить поиск информации (публикаций отдельных авторов и организаций, тематических подборок и т.д.), записать её в файл, сделать распечатку списка литературы.

Начиная с 2001 года электронные веси содержит полные тексты опубликованнях статей, которые также можно распечатать.

Электронные версии

Расценки на электронные версии журналов (с учетом НДС)

«Горный журнал»

2006г. (полнотекстовая база данных) …………….. 12 000 руб. за год

2002-2005гг. (полнотекстовые базы данных) ………9 600 руб. за год

Наш адрес:

119049, Москва, а/я №71

Тел./факс: [phone]

E-mail: [email protected]

Internet: www.rudmet.ru

Б. Общество с ограниченной ответственностью

«Горная техника и оборудование»

«Горнная техника и оборудование» - предприятие по производству и риализации горной техники и оборудования. Поставляет буровые станки, скреперные лебедки, буровые коронки, пневмоударники, компрессоры, буровые шнатги.

Длительное время успешно работает с потребителями горно-шахтной продукции у Уральском, Дальневосточном и Восточно-Сибирском регионах.

Основное направление деятельности компании- производство буровых штанг и капитальный ремонт буровых станков СБУ–100ГА–50.

Буровые станки: НКР-100МА,

НКР-100МПА

454092, г. Челябинск, ул.Елькина,63б, оф.221; тел/факс: [phone]; e-mail: [email protected]

ЗАВДАННЯ 7. Перекладіть поданий текст документа. Визначіть його стильову належність. Порівняйте наведене нижче оголошення із перекладеними текстами у попередньому завданні.

12 апреля 2004 года в 15 00 в помещении Дома учёных состоится встреча с президентом Академии наук Б.Е. Патоном.

Приглашаем всех желающих

Проспект Независимости, 9 Администрация

294-79-96

Розділ VI

НАУКОВО-ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА.

СТІЙКІ СПОЛУЧЕННЯ В НАУКОВОМУ МОВЛЕННІ.

СКЛАДАННЯ РЕФЕРАТУ НАУКОВОГО ТЕКСТУ НА МАТЕРІАЛІ 1-ГО ДЖЕРЕЛА.

АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ

ТЕМА 1. НАУКОВО-ТЕРМІНОЛОГІЧНА ТА ВИРОБНИЧО-ПРОФЕСІЙНА ЛЕКСИКА

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте запропонований текст. Складіть питальний план за темою "Науково-термінологічна лексика. Виробничо-професійна лексика".

Науково-термінологічна лексика, виробничо-професйна лексика

Основу лексичного складу мови становить загальновживана стилістично нейтральна лексика, що вживається в різних жанрах усіх стилів.

До загальновживаної лексики належать слова, які називають основні поняття, речі та явища навколишньої дійсності: рука, голова, хліб, земля, писати, ходити, червоний, десятий тощо.

Інші групи слів можна назвати лексикою вузького стилістичного призначення, характерною для одного стилю або для кількох. До стилістично маркованої лексики можна віднести науково-термінологічну, виробничо-професійну, офіційно-ділову та інші.

Науково-термінологічна лексика обслуговує сферу науки, виробничо-професійної діяльності та офіційно-ділового спілкування. Терміном називають спеціальне слово, що вживається в певній галузі знань для точного найменування певного поняття науки. Кожній галузі властиві свої терміни: косинус, діаметр, трикутник; молекула, клітина, атом; відмінок, прикметник, орфографія; грип, аспірин, пневмонія тощо.

Вчені ставлять такі вимоги до терміна:

- термін повинен бути однозначним у межах однієї наукової системи;

- термін повинен точно називати поняття, риси, ознаки позначуваного поняття (явища);

- термін повинен бути позбавленим емоційно-експресивного забарвлення і має бути стилістично нейтральним;

- термін не повинен мати синонімів, принаймні у межах однієї терміносистеми;

- термін повинен узгоджуватися із внутрішніми законами мови, яка ним користується, від нього мають легко утворюватися похідні терміни;

- термін повинен бути стандартним (загальновизнаним) і зафіксованим у термінологічному словнику.

Науково-термінологічна лексика української мови формувалася і продовжує поповнюватися такими шляхами:

1. Внаслідок запозичення слів із інших мов. Саме слово "термін" є запозиченням з латинської мови, де означає "кінець, кордон, межа" тобто слово вказує на чітку межу значення, що є особливо важливим для науки. Приклади запозичених термінів: кворум, діалог, теорема, радіус, реакція тощо.

2. Терміни утворюються за чинними у мові словотвірними моделями від власних слів та іншомовних коренів:

ділити – дільник – дільниця – поділка та інш.

кристал – кристалічний – кристалізація – перекристалізація

3. Дуже часто терміни та термінологічні сполучення утворюються на ґрунті переосмислення значення уже відомих слів, у якому криється подібність між відомими і новими речами, явищами, ознаками, функціями. Основою для переносу може бути подібність зовнішнього вигляду (лапка машини, крило автомобіля, дискгальмівний) чи подібність певної функції (електрозварювальний шов, меню комп’ютера) тощо.

Виробничо-професійна лексика (професіоналізми) вживається при визначенні спеціальних виробничих процесів і знарядь, предметів виробництва. Кожна професія має свій перелік професійно-виробничої лексики, куди входять і терміни, і ділова лексика, і загальновживані слова, що набувають фахового значення, і професійний жаргон.

Наприклад, баранка (" кермо "), маршрутка (" маршрутне таксі "), технічні оливи, човник ткацького верстата.

Виробничо-професійна лексика утворюється:

1) за допомогою об’єднання словосполучення в одне поняття вантажівка (" вантажна машина "), товарняк (" товарний потяг ", вишка (" вища математика ");

2) зміною наголосу: компáс, рапóрт;

3) переосмислення значення слів: вікно (час, вільний від занять), козел (пристосовування для ремонту);

4) порушенням граматичної норми слова: геологічні тиски, коксівні вуглі.

Досить часто для утворення професіоналізмів використовують префікси за-, не-, недо, до- (запроцентувати, дообладнати, недопідписання угоди) або суфікси -ість,- ація, -ат та інш. (ударн ість верстата).

Виробничо-професійна лексика спрощує спілкування фахівців, але оскільки дуже часто вона емоційно забарвлена (зробити ляп) та утворюється з порушенням граматичних норм слова або словосполучення, то вживати її в писемному мовленні слід дуже обережно, віддаючи перевагу загальновживаній термілогічній лексиці та уникаючи професійного жаргону.

ЗАВДАННЯ 2. Дайте стислі відповіді (у вигляді простих речень) питального плану, складеного вами. Порівняйте кілька отриманих планів. Виберіть кращий.

ЗАВДАННЯ 3. Прочитайте ще раз інформацію про виробничо-професійну лексику. Дайте відповіді на запитання:

1. Що таке професіоналізми?

2. Чи є професіоналізми відхиленням від літературної мови?

3. З яких причин виникають професіоналізми?

4. Які професіоналізми трапляються у мові студентів? У який спосіб їх утворено?

ЗАВДАННЯ 4. Складіть простий номінативний план за темою "Виробничо-професійна лексика". Розгорніть окремі пункти простого плану в складний.

ЗАВДАННЯ 5. Порівняйте різні типи планів. Визначте мету, переваги й недоліки кожного виду плану. Обґрунтуйте свою думку.

ТЕМА 2. СТІЙКІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ У НАУКОВОМУ МОВЛЕННІ

ЗАВДАННЯ 6. Прочитайте текст. Підготуйтеся до відповіді на контрольні запитання за його інформацією.

Стійкі сполучення у науковому мовленні

Загальновизнано, що логічність, об’єктивність, послідовність і точність – ознаки, які вважають ідеалом наукової прози. Відсутність безпосереднього контакту між автором і читачем зумовлює необхідність підвищеної точності і аргументованості викладу інформації. Науковий текст характеризується не просто логічністю викладу як такою, а логічністю, вираженою спеціальними засобами, у першу чергу, мовними. Насамперед, серед них варто розглянути лексичні особливості мови наукового викладу. Інтерес до аналізу цих лексичних комплексів зумовлений, як правило, по-перше, авторськими проблемами його створення, а по-друге, проблемами сприйняття фахової інформації, тобто проблемами читача-фахівця конкретного напрямку підготовки.

Специфіка мови наукової літератури полягає в тому, що вона повинна передавати реальне співвідношення речей і явищ, і це, безумовно, вимагає специфічного добору мовних засобів. Такий добір здійснюється за рахунок термінології і ще в більшому ступені за рахунок великої кількості стійких словосполучень. Отже, стійкі і вільні одиниці відіграють істотну роль у науковій прозі, зокрема в науково-технічному тексті: вони є мовними засобами, що не просто забезпечують логічність викладу інформації, а виокремлюють її як найсуттєвішу рису викладу наукової інформації у формі різних жанрів.

Обговорювані стійкі словесні комплекси функціонують у загальнонаукових текстах (власне науковий академічний підстиль), наприклад: предмет дослідження, являє собою, вільна форма, зв’язана форма та ін. Усталені лексичні комплекси широко представлені і у інженерних текстах (науково-технічний підстиль).

Словосполученнями стійкого характеру будемо називати термінологічні сполуки, що відтворюються спеціалістами в однакових готових формах, як у науково-технічному тексті, так і у фахових термінологічних словниках, наприклад: метод регуляції (МТ), обмінна динамічна ємність (ПЕ і ОНС) тощо.

Вільні термінологічні словосполучення – це ті, які мають здатність вживатися кожного конкретного разу в лексично оновленій формі, тобто головне слово кожного конкретного разу може мати нові залежні компоненти або власно оновлюватися, наприклад: адсорбційне очищення нафтопродуктів (стійке, ЗКК) – очистка нафтопродуктів (вільне); централізоване теплопостачання (стійке) – децентралізоване теплопостачання (вільне, ХТ) та ін.

За такими рисами як здатність відтворення в готовому вигляді, неможливість членування без спотворення семантико-синтаксичної єдності термінологічні словосполучення стійкого характеру схожі з фразеологічними сполученнями, наприклад: електричні системи (термінологічна сполука); Дамоклів меч, ахіллесова п’ята (фразеологічні сполуки). До останніх відносять ті, що відображають історію та особливості розвитку національної мови.

Проте є і відмінне. У термінологічному словосполученні стійкого характеру відсутнє емоційне забарвлення, крім того, коли додається нове слово або один із компонентів змінюється, змінюється і зміст сполуки, тоді мова йде вже про нове поняття. Наприклад: температура сухого термометра (стійке) ­– непрогнозованатемпература мокрого термометра (вільне, ПЕ і ОНС).

Можна вважати, що стійкість термінологічних словосполучень і можливість відтворюватися безліч разів у готовому вигляді безпосередньо залежить від загальновизнаної серед спеціалістів конкретної змістовної інформації, зафіксованої і переданої цими формами. Отже, динамічні зміни стійкого термінологічного словосполучення пов’язані з необхідністю вираження нових значень. Порушення зчеплень компонентів, заміна їх породжує труднощі у спілкуванні фахівців.

Результати аналізу одиниць стійкого характеру, властивих науково-технічним текстам, за будовою дозволяють стверджувати, що вони являють собою двокомпонентні сполуки і багатокомпонентні у значенні одного слова, останні найчастіше мають у своєму складі 3 компоненти. Наприклад: твердість води (ХТ), зм’якшення води (ХТ), газовий пальник (ХТ), стічна вода (ПЕ і ОКС), точка роси (ПЕ і ОНС), період ґратки (МТ), зварні конструкції (МТ), втрати потужності (ЕСП), очищення стічних вод (ПЕ і ОНС), дифракція рентгенівських променів (ПМ) та ін.

Беручи до уваги широко відому думку, що фразеологічні одиниці можна співвідносити з різними частинами мови, якщо врахувати стрижневі компоненти цих одиниць, то, проаналізувавши усталені лексичні комплекси науково-технічного тексту за цією характеристикою, більшу групу термінологічних сполучень стійкого характеру можна визначити як іменникові. Наприклад: очищення стійких вод (ПС і ОНС), обмінна динамічна ємність (ПЕ і ОНС); газовий пальник (ХТ), чадний газ (ФЗХ), магнітна сепарація (ЕСП), квантовий дефект (МТ), та ін.

За будовою серед аналізованих усталених комплексів науково-технічного тексту переважають утворені за схемою: прикметник + іменник, наприклад, критичний струм (ПМ), термічна обробка (ТО), поверхневі плівки (МТ).

Отже, серед термінологічних одиниць науково-технічного тексту чітко вирізняються ті з них, що мають визначення як утворення стійкого характеру. Як правило, вони існують у формі:

а) простих двокомпонентних словосполучень стійкого характеру;

б) багатокомпонентних (у основному трикомпонентних) сполучень у значенні одного слова;

в) складових частин як простих вільних словосполучень, так і складних;

г) за морфологічною характеристикою головного слова вони являють собою іменникові утворення.

Інтерес до вивчення особливостей утворення і функціонування стійких словосполучень у науково-технічному тексті зумовлений проблемами, що виникають у автора під час перекладу російського інженерного тексту на українську: не врахування необхідності збереження повної форми термінологічного словосполучення стійкого характеру зумовлює труднощі у професійному спілкуванні фахівців. Наприклад: матем. обернене число( стійке ) – протилежний напрям (вільне) – рос. обратный (число, направление); плавний рух (вільне) – плавальна кома (стійке) – рос. плавающий (движение, точка).

Контрольні запитання:

1) Чим можна пояснити інтерес науковців і фахівців різних галузей

знань до науково-технічного тексту?

2) Якого плану проблеми виникають у Вас під час опрацювання науково-технічного тексту: проблеми автора чи проблеми читача?

3) Які термінологічні словосполучення можна віднести до словосполучень стійкого характеру?

4) Яким чином можна розрізнити словосполучення стійкого характеру і вільні термінологічні словосполучення?

5) У чому полягає схожість термінологічних сполучень?

6) На основі чого можна вести мову про відмінність термінологічних словосполучень стійкого характеру і фразеологічних сполучень?

7) Які групи за будовою виділяють серед одиниць стійкого характеру?

8) Як визначають термінологічні словосполучення стійкого характеру за морфологічною характеристикою головного слова?

ЗАВДАННЯ 7. Перечитайте текст попереднього завдання «Стійкі сполучення у науковому мовленні». Спираючись на виділені у науковому тексті стійкі сполучення і його інформацію, підготуйте усне повідомлення.

ЗАВДАННЯ 8. Перекладіть з російської мови на українську текст за Вашою спеціальністю. У перекладеному тексті знайдіть і підкресліть стійкі словосполучення. Зроблений вибір аргументуйте.

ІІ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ

ВПРАВА 1. Випишіть із наведених слів наукові терміни. Визначіть, за якою ознакою ви їх вибрали.

Один, зубці, аксіома, стрічка, опір, лавсан, ракетник, акт, щелепи дробарки, гранична швидкість, натяг, ідеал, маса, комплекс, інгредієнт, хвиля, призма, меридіан.

ІІІ. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ВПРАВА 2. Поділіть запропоновану нижче лексику на загальнонаукову та спеціально-термінологічну. Поясніть свій вибір.

Принцип, метод, штрек, штрих, класифікація, контраст, аналіз, маркетинг, менеджер, кокс, нокаут, сопрано, віолончель, таблиця, аналіз, синтез, логіка, горизонт, квадрат, культура, ґрунт, діалект, тотожність, трикутник, аналогія, форма, документ, заява.

ВПРАВА 3. Визначте і поясніть, в який спосіб утворено наведені терміни та термінологічні сполучення. Поясніть.

Планета, океан, матерія, медичний, гребінь хвилі, лампа дугова, лібералізація, насадка, керамічне покриття, супутник, атипова пневмонія, індекс зайнятості, "чорний ринок", суперклей, вибій, лінія.

ВПРАВА 4. Перекладіть дані матеріали українською мовою. Зверніть увагу на своєрідність передачі українською мовою підкреслених стійких словосполучень.

А. включить электричество

включить в повестку дня

включить в работу агрегаты

распространять опыт

распространять журнал

принимать участие

принять предложение

Дата добавления: 2014-10-23