Роль ТНК у міжнародному поділі праці

Роль ТНК у міжнародних економічних відносинах

Основні особливості діяльності ТНК

Види транснаціональних корпорацій (ТНК) і причини їхнього виникнення

Тема 11. Транснаціональні корпорації

Мотивація безпосередніх партнерів

Виpобничо-економічна	1.1. Зменшення капітальних витpат і pизиків пpи ствоpенні нових потужностей. 1.2. Пpидбання джеpел сиpовини або нової виpобничої бази. 1.3. Pозшиpення діючих виpобничих потужностей. 1.4. Pеалізація пеpеваг нижчої ваpтості чинників виpобництва. 1.5. Можливість запобігти циклічності або сезонності виpобництва. Пpистосування до пpоцесу скоpочення життєвого циклу продукту.
Маpкетингова	2.1. Зpостання ефективності існуючого маpкетингу. 2.2. Пpидбання нових каналів тоpгівлі. 2.3. Пpоникнення на конкpетний геогpафічний pинок. 2.4. Вивчення потpеб, набуття упpавлінського досвіду на нових pинках і т. ін. 2.5. Пpистосування до умов кpаїни, яка пpиймає капітал.
Інші мотиви	3.1. Пpопагандистські, пpестижні. 3.2. Пеpсональні. 3.3. Екологічні.

Розвиток мiжнародного спiльного пiдприємництва в Українi, доцiльно аналiзувати за сукупнiстю показникiв:

• масштаби (кiлькiсть створених та дiючих МСП; загальний обсяг iноземних iнвестицiй у сукупному статутному фондi МСП; середнiй обсяг вiдповiдних iноземних iнвестицiй; обсяг виробленої та реалiзованої продукцiї МСП на внутрiшньому та зовнiшньому ринках; кiлькiсть зайнятих на МСП, включаючи iноземних працiвникiв тощо);

• структуру (географiчну, як за країнами - партнерами, так і за розмiщенням МСП на територiї України; видову - за сфе­рами дiяльностi МСП);

• динамiку (темпи росту i приросту вiдповiдних показникiв; кiлькiсть МСП, створених у середньому за мiсяць або iнший перiод тощо);

• результативнiсть (частка продукцiї МСП у виробленому ВВП чи ВНП; частка експорту/iмпорту МСП у вiдповiдних макро­економiчних показниках; вiдповiднiсть результатiв дiяль­ностi МСП офiцiйно визначеним задачам та прiоритетам).

1. Суть і еволюція транснаціональних корпорацій

1.

Інтернаціоналізація — це процес залучення фірми до міжнародних операцій. Щодо можливостей реалізації тієї або іншої форми виходу на зарубіжні ринки, то ця можливість залежить від ряду факторів

Інтерналізація фірми реалізується поетапно. Як правило, вирізняють такі його три основні етапи: 1) початковий; 2) локальної ринкової експансії, 3) транснаціо­нальний. Для кожного з етапів характерними є не лише специфіка задач, а й специфіка орієнтації вищого менеджменту.

Згідно з оцінками ООН понад 35 тисяч фірм різних країн світу, що контролюють 170 тисяч зарубіжних філіа­лів, перебувають на транснаціональній стадії розвитку. За­уважимо, що до останнього часу не існувало загальноприй­нятого визначення транснаціональної корпорації (ТНК). Вирізняють три головні критерії належності тієї чи іншої корпорації до ТНК: структурний критерій, критерії резуль­тативності та поведінки.

За структурним критерієм ТНК — це фірма, що має власні філії у двох і більше країнах (за деякими дослідни­ками — щонайменше в шести країнах), або це фірма, влас­ники чи вищий управлінський персонал якої є громадяна­ми різних країн (при цьому діяльність ТНК контролюється штаб-квартирою, що міститься в одній країні. Саме тому вирізняють американські, японські, австрійські та інші ТНК).

За критерієм результативності ТНК визначаються на основі абсолютних або відносних показників: ринкова вар­тість капіталу, обсяг продажу, прибуток, активи. Характер­ним для транснаціональних корпорацій є те, що вони гене­рують значну частину прибутків і продажу від своїх зару­біжних операцій.

Таблиця

Зарубіжні прибутки, продаж та активи провідних американських фірм, % від загальних прибутків, продажу та активів

Фірми	Чистий прибуток	Продаж	Активи
American Standard
Avon
Blak & Decker
Coca-Cola
Dow Chemican
Gillette
H, J. Heinz
IBM
ITT
Johnson & Johnson
W. R. Grace
Xerox
Colgate — Palmolive
Hewlett — Packard
Caterpillar

Загальні зарубіжні активи американських промислових ТНК становлять понад 1500 млрд. дол., валова балансова вартість фондів їх філій за кордоном — понад 500 млрд. дол.

Згідно з критерієм поведінка фірма може бути названа транснаціональною, якщо її вищий менеджмент «мислить інтернаціональне». Оскільки транснаціональна корпорація діє більш ніж в одній країні, та її керівництво має розгля­дати весь світ як сферу своїх потенційних інтересів. Як правило, середньорічний обсяг продажу ТНК стано­вить кілька сотень мільйонів доларів. Понад 500 ТНК ма­ють річний обсяг збуту понад 1 млрд. дол., а найкрупніші 70 — від 10 млрд. дол. до 125 млрд. дол. США. Річні обсяги продажу провідних ТНК інколи порівнюють з показника­ми валового національного продукту окремих країн.

Підраховано, що на 600 провідних ТНК припадає по­над чверть світового виробництва товарів. Вони є головними експортерами капіталу і контролюють 90 % прямих зару­біжних інвестицій. Розвиток ТНК пов’язаний з виникненням досить серйозних проблем, зокрема у взаємовідносинах з суверенними державами.. В першу чергу це стосується внутрішньокорпоративної торгівлі і маніпуляції в ціноутворенні.

2.

Міжнародну корпорацію по методології ООН можна класифікувати і за структурою її активів. Найбільші закордонні активи серед транснаціональних корпорацій (крім фінансового сектора) – транснаціональні банки (ТНБ) – англо-голландський концерн “Роял-Датч шелл”, потім 4 фірми з США: “Форд”, “Дженерал Моторс”, “Эксон” і “ІБМ”.

Основна частина транснаціональних корпорацій зосереджена в США, країнах ЄС і Японії. ТНК контролюють до 40% промислового виробництва у світі, половину міжнародної торгівлі. На них працюють 73 млн. співробітників, тобто кожен десятий зайнятий у світі, крім сільського господарства. Тим часом поряд з вищевказаними позитивними рисами, у транснаціональних корпорацій мається і ряд досить істотних негативних сторін їхньої діяльності.

У західній економічній літературі можна зустріти безліч визначень міжнародних монополій: багатонаціональні корпорації, інтернаціональні корпорації, транснаціональні компанії, глобальні компанії й ін. Економістами з країн СНД, зокрема, пропонується наступна класифікація.

1. Транснаціональні корпорації – це національні монополії з закордонними активами. Їх виробнича і торговельно-збутова діяльність виходить за межі однієї держави.

2. Багатонаціональні (мультинаціональні) корпорації (МНК) – це власне міжнародні корпорації, що поєднують національні компанії ряду держав на виробничій і науково-технічній основі. У якості приклада такої компанії звичайно приводиться англо-голландський концерн “Роял-Датч шелл”, що існує з 1907 р. Сучасний капітал цієї компанія поділяється в пропорції 60:40, Прикладом багатонаціональної корпорації є широко відома в Європі швейцарсько-шведська компанія АВВ (Аsеа Вгоwn Воуегу), що спеціалізується в області машинобудування, електронної інженерії. АВВ має трохи спільних підприємств у країнах СНД, До числа ведучих багатонаціональних корпорацій Європи відноситься англо-голландський хіміко-технологічний концерн “Юнилевер”.

3.

З погляду міжнародного права, відмітними ознаками багатонаціональних корпорацій є: - наявність багатонаціонального акціонерного капіталу; - існування багатонаціонального керівного центру; - комплектування адміністрації іноземних філій кадрами, що знають місцеві умови.

До транснаціональних і багатонаціональних корпорацій варто додати і глобальні корпорації (ГК), що виділилися із середовища міжнародних компаній. Вони виникли в 80-і роки і продовжують набирати силу. Глобальні корпорації представляють усю міць сучасного світового фінансового капіталу. У найбільшого ступеня до глобалізації тяжіють хімічна, електротехнічна, електронна, нафтова, автомобільна, інформаційна, банківська і деякої іншої галузі.

Найбільш загальною причиною їхнього виникнення є інтернаціоналізація виробництва і капіталу на основі розвитку продуктивних сил, що переростають національно-державні границі. Інтернаціоналізація виробництва і капіталу здобуває характер експансії господарських зв'язків шляхом створення найбільшими компаніями власних відділень за кордоном і перетворення національних корпорацій у транснаціональні. Вивіз капіталу стає найважливішим фактором у формуванні і розвитку міжнародних корпорацій.

Будучи породженням об'єктивних економічних процесів, що протікають у світовому господарстві, транснаціональні корпорації володіють рядом специфічних рис:

- ТНК є активними учасниками міжнародного поділу праці і сприяють його розвитку.

- рух капіталів транснаціональних корпорацій, як правило, здійснюється багато в чому незалежно від процесів, що відбуваються в країні базування.

- ТНК установлюють систему міжнародного виробництва, засновану на розміщенні філій, дочірніх компаній, відділень по багатьом країнам світу.

Транснаціональні корпорації часто проникають у високотехнологічні, наукомісткі галузі виробництва, які вимагають величезних інвестицій і висококваліфікованого персоналу. При цьому помітно виявляється тенденція до монополізації цих галузей транснаціональними корпораціями.

Розширюючи свою експансію, транснаціональні корпорації використовують різноманітні форми освоєння світового ринку. Ці форми в значній мірі ґрунтуються на контрактних відносинах і не зв'язані з участю в акціонерному капіталі інших фірм. До числа таких форм економіки ТНК звичайно відносять: ліцензування; франчайзинг; управлінські контракти; надання технічних і маркетингових послуг; здачу підприємств “під ключ”; обмежені в часі договори по створенню спільних підприємств і угоди по здійсненню окремих операцій.

Важлива особливість розвитку цих форм полягає в тому, що вони використовуються в значній мірі у відношеннях між самими транснаціональними корпораціями, виражаючи посилення доцентрових тенденцій.

Ліцензійна угода являє собою юридичний договір, по якому ліцензіар надає визначені права ліцензіатові на якийсь час і за визначену винагороду. Передача ліцензій здійснюється як по внутрішньо фірмових договорах транснаціональної корпорації, так і по зовнішнім каналам передачі технології.

Франчайзинг — це ліцензійна угода, розрахована на тривалий термін. При цьому франчайзер представляє визначені права фірмі-клієнту. Ці права включають використання торгової марки чи фірмової назви, а також послуги по технічній допомозі, підвищенню кваліфікації робочої сили, торгівлі і керуванню за визначену плату.

Договір на надання управлінських послуг являє собою угода, по якому оперативний контроль підприємства чи фази його діяльності надається іншому підприємству за відповідне винагороду. Функції, що виконуються підприємствами за договором, можуть включати керування виробництвом, у тому числі з відповідальністю за технічний і інженерний аспекти виробництва; керування кадрами, у тому числі призначення і звільнення іноземців і навчання місцевої робочої сили; покупку техніки і сировини; маркетинг і фінансове керування.

По контрактах про надання технічної допомоги транснаціональні корпорації здійснюють технічні послуги, що мають відношення до якого-небудь специфічного аспекту діяльності даної фірми. Найчастіше подібні договори зв'язані з ремонтом і профілактикою машин і устаткування, радами по використанню “ноу-хау”, усуненням аварій і контролем за якістю.

Широке поширення одержали договори про здачу заводів “під ключ”. У цьому випадку транснаціональна корпорація бере на себе відповідальність за здійснення усіх (чи більшої частини) видів діяльності, необхідних для чи планування будівництва визначеного об'єкта.

У цілому тенденція до використання різноманітних форм міжнародних економічних зв'язків ТНК розвивається, як і сам процес інтернаціоналізації капіталу і виробництва, демонструючи нові форми і підходи.

Однієї з новітніх форм завоювання транснаціональними корпораціями міжнародних ринків є створення ними за рубежем спеціальних інвестиційних компаній. Задачею цих структур є інвестиції в дочірні і партнерські підприємства ТНК для стимулювання просування їхньої продукції на регіональні ринки. Такий підхід використовують, зокрема, найбільші міжнародні компанії по продажу безалкогольних напоїв “Пепсі-кола” і “Кока-кола” в Африці.

4.

Транснаціональні корпорації стали найважливішими діючими особами в сучасному світовому господарстві, граючи роль, що важко переоцінити в системі міжнародних економічних відносин.

Для ведучих промислово розвитих країн саме закордонна діяльність їх ТНК визначає характер зовнішньоекономічних зв'язків. Велика в експорті цих країн роль постачань і послуг від вітчизняних компаній своїм закордонним філіям.

Сукупні закордонні інвестиції всіх транснаціональних корпорацій у даний час грають усе більш істотну роль, чим торгівля. ТНК контролюють третина продуктивних капіталів частки сектора усього світу, більш 90% прямих інвестицій за рубежем.

Галузева структура виробництва транснаціональних корпорацій досить широка. 60% міжнародних компаній зайняті в сфері виробництва, 37% у сфері послуг і 3% у видобувній промисловості і сільському господарстві. Чітко позначилася тенденція збільшення інвестицій у сфері послуг і технологічно інтенсивному виробництві. Одночасно знижується їхня частка у видобувній промисловості, сільському господарстві і ресурсномісткому виробництві.

За даними американського журналу “Fortune”, головну роль серед 500 найбільших ТНК світу грають 4 комплекси: електроніка, нафтопереробка, хімія й автомобілебудування. Їх продаж складає близько 80% загальної активності цих ТНК.

Дуже характерна регіонально-галузева спрямованість інвестицій транснаціональних корпорацій. Як правило, вони роблять капіталовкладення в галузі обробної промисловості “нових індустріальних країн”.У цьому випадку йде конкурентна боротьба за інвестиції між країнами — одержувачами капіталу.

Транснаціональні корпорації в усі більшому ступені стають визначальним фактором для рішення долі тієї чи іншої країни в міжнародній системі економічних зв'язків. Активна виробнича, інвестиційна, торгова діяльність ТНК дозволяє їм виконати функцію міжнародного регулятора виробництва і розподілу продукції і навіть, як вважають експерти ООН, сприяти економічній інтеграції у світі.

Відзначаючи позитивні сторони функціонування транснаціональних корпорацій у системі світового господарства і міжнародних економічних відносин, варто сказати і про їхній негативний вплив на економіку тих країн, де вони функціонують. Фахівці вказують на:

- протидію реалізації економічної політики тих держав, де ТНК здійснюють свою діяльність;

- порушення державних законів. Так, маніпулюючи політикою трансферних цін, дочірні компанії ТНК, що діють в різних країнах, вміло обходять національні законодавства з метою укриття доходів від обкладання податками, шляхом перекачування їх з однієї країни в іншу;

- установлення монопольних цін, диктат умов, що ущемляють інтереси країн, що розвиваються.

Дата добавления: 2014-10-23