Методичні вказівки. До виконання курсових, бакалаврських кваліфікаційних робіт для студентів базового напряму 6. 050802 «електронні пристрої та системи»

ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ, БАКАЛАВРСЬКИХ, ДИПЛОМНИХ ТА МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

до виконання курсових, бакалаврських кваліфікаційних робіт для студентів базового напряму 6.050802 «Електронні пристрої та системи», курсових, дипломних та магістерських кваліфікаційних робіт для спеціальності 7(8).05080201

«Електронні прилади та пристрої»

Затверджено

на засіданні кафедри «Електронні прилади»

Протокол N 14 від 12.03.2014 р.

Львів-2014

Методичні вказівки до виконання курсових, бакалаврських кваліфікаційних робіт для студентів базового напряму 6.050802 «Електронні пристрої та системи», курсових, дипломних та магістерських кваліфікаційних робіт для спеціальності 7(8).05080201/ Укл. Г.І. Барило - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2014. - с. 40

Укладач Барило Г.І., канд.техн.наук

Відповідальний за випуск Готра З.Ю., д-р техн. наук, проф.

Рецензент Микитюк З.М., д-р. фіз.-мат. наук, проф.

ВСТУП

Для розвитку навиків самостійної творчої роботи студентів навчальний процес з найважливіших загально-технічних і спеціальних дисциплін передбачає виконання курсових робіт, бакалаврських, дипломних та магістерських кваліфікаційних робіт.

В процесі виконання цих робіт студенти отримують навики проведення наукових досліджень, конструювання виробів, проектування технологічних процесів, організації та планування виробництва, а також вчаться користуватися науково-технічною та нормативно-технічною літературою (стандартами).

В методичних вказівках розглядаються вимоги до виконання пояснювальної записки та графічної частини проектних робіт. Необхідність видання цих методичних вказівок зумовлена, насамперед, широким використанням обчислювальної техніки в проектних роботах, а також дотриманням вимог діючих стандартів щодо проектної документації.

Характерною особливістю виконання проектних робіт на сучасному рівні є широке використання технічних та програмних засобів обчислювальної техніки. Розрізняють два основні аспекти застосування обчислювальної техніки:

- використання систем автоматизації проектування (САПР) для синтезу, аналізу та оптимізації проектних рішень;

- використання текстових та графічних редакторів, принтерів та плотерів для оформлен­ня проектних робіт.

Застосування обчислювальної техніки в процесі виконання проектних робіт дає змогу розробити та проаналізувати велику кількість варіантів проектних рішень, вибрати з них оптимальні, зменшити трудомісткість рутинних нетворчих робіт та підвищити якість оформлення пояснювальної записки та графічної частини. Важливо пам’ятати, що комп’ютерна техніка є тільки інструментом, творча частина проектування, тобто прийняття проектних рішень залишається за виконавцем. Тому обчислювальна техніка не повинна заміняти студенту знання суті та методів виконання цих робіт, вміння розробляти та аналізувати конструкторську документацію, користуватися відповідними стандартами. В зв’язку з цим в методичних вказівках розглядаються вимоги до виконання та оформлення робіт з використанням комп’ютерної техніки. Рішення про розумний компроміс у застосуванні студентами традиційних або комп’ютеризованих способів виконання пояснювальної записки та графічної частини повинен приймати у кожному конкретному випадку керівник роботи.

У будь-якому варіанті виконання таких робіт студент повинен знати та вміти використовувати стандарти, в яких регламентуються вимоги до розробки проектної документації. За останні роки видана велика кількість Державних стандартів України (ДСТУ), але поряд з ними на території України залишаються чинними ряд колишніх стандартів, зокрема Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), Єдиної системи технологічної документації (ЄСТД) та Єдиної системи програмної документації (ЄСПД). Назви таких стандартів у методичних вказівках наводяться мовою оригіналу, тобто в російськомовній транскрипції. Проектна документація виконується, безумовно, українською мовою. Як виняток потрібно розглядати шифри конструкторських документів, які згідно цих стандартів, застосовуються в російськомовній транскрипції, наприклад, для складального креслення використовується шифр ПЭ (“ перелік елементів ”). Оскільки, в методичних вказівках неможливо проаналізувати всі особливості виконання проектних документів, то розглядаються основні вимоги до виконання конструкторських документів, які є найхарактернішими для робіт (специфікацій, складальних креслень, креслень деталей, тощо) та наведені посилання на відповідні стандарти. В додатках до методичних вказівок наведено перелік чинних стандартів, які повинні використовувати студенти в процесі робіт, а також приклади виконання деяких конструкторських документів..
1.МЕТА ТА ТЕМАТИКА РОБІТ

Курсові, бакалаврські, дипломні та магістерські кваліфікаційні роботи є самостійною інженерно-технічною або науково-дослідною роботою студентів, яка виконується під керівництвом викладачів кафедри і за своїм змістом та обсягом відповідає дисципліні, що вивчається та знанням студентів на цьому етапі навчання.

Мета цих робіт полягає в [1-8]:

§ систематизації, закріпленні та розширенні теоретичних і практичних знань з навчальних дисциплін з яких виконуються роботи;

§ поглибленому вивченні окремих тем дисципліни;

§ розвитку навиків теоретичних та експериментальних досліджень;

§ отриманні навиків виконання таких робіт.

За характером вирішуваних задач роботи поділяються на курсові роботи (КР), бакалаврські кваліфікаційні роботи (БКР), дипломні кваліфікаційні роботи (ДКР) та магістерські кваліфікаційні роботи (МКР). За специфікою роботи поділяються на конструкторські, технологічні, обчислювальні та дослідницькі. Крім того, курсові роботи можуть також бути реферативними.

У роботах конструкторського характеру розглядаються задачі, які виникають на етапах системотехнічного, схемотехнічного та конструкторського проектування електронних пристроїв та їх компонентів. Темою цих робіт може бути, наприклад, розроблення структурних, функціональних або принципових електричних схем пристроїв електронної техніки; розроблення конструкції приладів або їх окремих вузлів та деталей; модернізація існуючих конструкцій; розрахунок електричних, конструктивних або експлуа­таційних параметрів електронних приладів, тощо.

У роботах технологічного характеру розглядаються задачі, які виникають на етапі технологічного проектування електронних пристроїв та їх компонентів. Темою цих робіт може бути, наприклад, розробка технологічних процесів або їх окремих елементів; модернізація відомих технологічних процесів; проектування технологіч­ного планування; розробка нестандартного технологічного спорядження; розрахунок техноло­гічних параметрів тощо.

Мета робіт обчислювального характеру полягає в розробленні елементів матема­тичного, програмного, інформаційного та методичного забезпечення систем автоматизації проектування (САПР). Темою цих робіт може бути, наприклад, розробка математичних моделей та алгоритмів, програм, баз даних, тощо. Засоби обчис­лювальної техніки рекомендується застосовувати також при виконанні конструкторських, технологічних та дослідницьких робіт, але в цих роботах вони мають допоміжний характер і служать для досягнення основної мети, сформульованої в темі проектної роботи.

Мета робіт дослідницького характеру полягає у виконанні теоретичних та експери­ментальних досліджень нових рішень в галузі електронної техніки. Темою цих робіт може бути, наприклад, дослідження фізичних, конструктивних та техноло­гічних проблем, що виникають під час проектування та виробництва нових електронних пристроїв; дослідження властивостей матеріалів; оптимізація схем, конструкцій та процесів; розробка методів аналізу, синтезу та оптимізації пристроїв електронної техніки, тощо.

Мета курсових робіт реферативного характеру полягає в поглибленому аналізі сучасного стану актуальних галузей електронної техніки.

2.ОБСЯГ І ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

В загальному випадку робота складається з текстової (пояснювальної записки) та графічної частини або презентаційного матеріалу.

Пояснювальна записка виконується відповідно до вимог ГОСТу 2.106-96 і за своїм змістом повинна відповідати технічному завданню та відображати весь необхідний текстовий матеріал. Орієнтовні вимоги до обсягу роботи наведені в табл. 2.1 (для редактора MS Word обсяг наведений для текстових фрагментів). В конкретних випадках керівник роботи може змінювати вимоги до обсягу пояснювальної записки як у бік збільшення, так і у бік зменшення.

Графічна частина роботи містить:

§ конструкторські документи (схеми, креслення), виконані згідно зі стандартами Єдиної системи конструкторської документації, які відображають основні отримані проектні рішення;

§ ілюстративні матеріали (плакати), з отриманими результатами досліджень та інші показники.

Для робіт конструкторського профілю обов’язкова наявність графічної частини у вигляді креслень загальним обсягом 1...3 аркушів формату А1. Перелік та обсяг графічних матеріалів вказує керівник у завданні на роботу. Для робіт технологічного характеру повинна бути технологічна документація, виконана згідно з вимогами стандартів Єдиної системи технологічної документації, в роботах обчислювального профілю - програмна докумен­тація, виконана згідно з вимогами Єдиної системи програмної документації. Перелік та обсяг необхідних технологічних або програмних документів вказує керівник в завданні на виконувану роботу.

Для представлення результатів роботи допускається використання мультимедійних комп’ютерних засобів. Вимоги до обсягу презентаційного матеріалу наведені в табл.2.1.

Таблиця 2.1

Орієнтовний обсяг пояснювальної записки та презентаційного матеріалу

Форма представлення	Розмір шрифту	Інтервал	Кількість сторінок
КР	БКР	ДКР	МКР
Пояснювальна записка (MS Word)		1,5	25-30 (І,ІІ курс) 40-50(ІІІ-ІV курс)	60-80	70-90	90-110
Презентаційний матеріал (MS PowerPoint)	–*	–*	­–	не менше 12	не менше 12	не менше 12

* - довільний вибір при якому забезпечується достатній рівень читаності

3.СТРУКТУРА ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

У кожному конкретному випадку структуру пояснювальної записки та обсяг її окремих розділів встановлює керівник роботи. В загальному випадку для більшості робіт рекомендується така макроструктура пояснювальної записки (назви розділів наведені умовно і можуть змінюватися в конкретних випадках):

§ титульна сторінка;

§ завдання;

§ анотація;

§ зміст;

§ вступ;

§ основна частина;

§ висновки;

§ список використаної літератури;

§ додатки.

Відповідно до вимог виконання БКР, ДКР, МКР пояснювальна записка доповнюється розділами: економічна частина, охорона праці, безпека у надзвичайних ситуаціях.

Титульна сторінка виконується на бланку навчального закладу встановленої форми. Приклад титульної сторінки наведений в додатку 1.

Зміст завдання до пояснювальної записки визначається керівником роботи та виконується на бланку навчального закладу встановленої форми. Приклад завдання на роботу наведено в додатку 2.

Анотація виконується окремо на іноземній та українській мові і містить короткий опис виконаної роботи.

Зміст роботи складається з вступу, основної частини, висновків, списку використаної літератури, додатків. При оформленні змісту нумерація сторінок розпочинається з титульної сторінки.

Вступ містить обґрунтування актуальності теми роботи обсягом не більше 2 сторінок. Для кваліфікаційних робіт перша сторінка вступу оформлюється на бланку з великим штампом, згідно вимог ДСТУ.

Структурно основна частина пояснювальної записки може бути поділена на кілька розділів (підрозділів) У першому розділі конкретизується мета роботи та формулюються технічні вимоги до об’єкта проектування або дослідження (електричних схем, конструкцій, технологічних процесів, програмного забезпечення, тощо). В цьому розділі необхідно дати короткий огляд відомих розв’язань задач, сформульованих в темі роботи та в завданні на проектування, а також вибрати основні узагальнені проектні рішення та методи їх досягнення. Орієнтовний обсяг цього розділу становить до 30 % від загального обсягу пояснювальної записки.

В наступних розділах основної частини (орієнтовно 40 % від загального обсягу) наводяться результати самостійної інженерно-технічної або науково-дослідної роботи студентів. Наприклад, пояснювальна записка конструкторського характеру може містити наступні розділи: «Вибір матеріалів», «Розробка конструкції», «Аналіз конструкції» тощо; проектні роботи технологічного профілю - «Розробка техноло­гічного процесу», «Розробка варіантів маршрутної технології», «Проектування технологічного планування», «Розробка нестандартного технологічного спорядження», тощо; проектні роботи обчислювального профілю - «Розробка математичної моделі», «Розробка алгоритму», «Роз­робка програми», тощо; проектні роботи дослідницького профілю - «Теоретичні дослідження», «Розробка методики експериментальних досліджень», «Експериментальні дослідження», «Аналіз та узагальнення результатів досліджень», тощо.

Обсяг розділів економічної частини, охорони праці, безпеки у надзвичайних ситуаціях визначається вимогами до таких робіт та зазвичай не перевищує 20% від загального обсягу пояснювальної записки.

У висновках наводиться короткий аналіз отриманих результатів.

В додатках містяться текстові конструкторські та технологічні документи (переліки елементів, специфікації, технологічні карти тощо), а також матеріали, що мають у роботі допоміжний характер, і наявність яких в основній частині пояснювальної записки є недоцільною (тексти програм, ілюстрації допоміжного характеру, тощо).

Специфічні вимоги висуваються до структури курсової роботи реферативного характеру. В цьому випадку вона складається з вступу, основної частини, висновків та списку літератури. У вступі потрібно дати розширене обґрунтування актуальності та перспективності теми роботи. В основній частині (70...80 % від загального обсягу роботи), поділеній на відповідні розділи, описується сучасний стан проблеми за літературними джерелами. У висновках необхідно в розширеному вигляді констатувати стан проблеми та навести основні тенденції розвитку

Перелік стандартів, які використовуються при виконанні робіт, наведений в додатку 3.

4.ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

4.1.Загальні вимоги до виконання пояснювальної записки

Пояснювальна записка виконується як звіт з науково-дослідної роботи відповідно до вимог ДСТУ 3008-95 або як текстовий конструкторський документ згідно з вимогами ГОСТу 2.105-95 та ГОСТу 2.106-96.

Текст пояснювальної записки виконується на одній стороні аркушів білого паперу формату А4 (якщо необхідно, дозволяється використовувати окремі аркуші більших форматів) та роздруковується на принтері.

На аркушах рекомендуються такі поля: зліва - 30 мм, справа - 15 мм, зверху та знизу – 20 мм. Текст оформляється розміром 14 pt Time New Roman, з міжрядковим інтервалом 1,5 в редакторі MS Word.

Сторінки мають наскрізну нумерацію, починаючи з титульної. Номери сторінок проставляються вгорі в правому верхньому куті, починаючи з першої сторінки вступу, окрім сторінки із штампом.

Текст повинен бути технічно та літературно грамотним, лаконічним і водночас в повному обсязі розкривати суть проектних задач та їх розв’язувань. Не допускається скорочен­ня слів, крім загальноприйнятих в українській мові.

Абревіатури, які часто зустрічаються в тексті, роз’яснюються один раз (як правило, після першого використання, за винятком назв розділів, підрозділів та пунктів) за допомогою круглих дужок, наприклад: «Для визначення вольт-амперної характеристики (ВАХ) електронних приладів (ЕП)...».

Посилання на літературні джерела наводяться в квадратних дужках, наприклад: «Для розв'язування задач нелінійного програмування найчастіше використовуються градієнтні методи [15]».

Посилання на рисунки та таблиці наводяться безпосередньо в тексті або в круглих дужках. Слова «рисунок» та «таблиця» в посиланнях скорочуються до «рис.» та «табл.». Приклад: «Схема вхідного каскаду підсилювача наведена на рис. 2.3. В другому каскаді підсилювача (рис. 2.4) використовується... Зовнішні параметри математичної моделі наведені в табл. 2.6. На основі аналізу внутрішніх параметрів математичної моделі (табл. 2.7) можна зробити висновок, що...».

Посилання на формули наводяться в круглих дужках, наприклад: «Для розв’язування трансцендентного рівняння (3.5) доцільно застосувати метод Ньютона».

4.2. Вимоги до оформлення текстової частини пояснювальної записки

Пояснювальна записка, крім вступу, висновків та списку літератури, складається з розділів, які мають наскрізну нумерацію в межах всієї записки. Кожний розділ починається з нового аркуша, назву якого виконують прописними літерами, без підкреслювання, жирним шрифтом і по центру стрічки, наприклад:

РОЗДІЛ 1. ПРИЙМАЛЬНІ ЕЛЕКТРОННО-ПРОМЕНЕВІ ТРУБКИ

Розділи можуть ділитися на підрозділи. В межах розділу підрозділам присвоюються порядкові номери, що складаються з номера розділу та номера підрозділу, розділених крапкою і виділених жирним шрифтом, які розташовуються по центру, наприклад:

Дата добавления: 2014-10-23