Тема: Технології та сервіси Веб 2.0

План:

1. Огляд технологій і сервісів Веб 2.0.

2. Вікі-технології.

3. Веб-спільноти.

4. Блоги. Різновиди блогів.

5. Створення блогу. Публікація повідомлень.

6. Налаштування та адміністрування блогу.

1. Огляд технологій і сервісів Веб 2.0

Останнім часом швидко розвиваються сервіси Інтернету, які отримали узагальнену назву сервіси Веб 2.0.

Терміном Веб 2.0 позначають кілька технологій, на основі яких розробляються сучасні веб-ресурси. Такими технологіями є:

· AJAX (англ. Asynchronous JavaScript and XML - aсинхронний JavaScript і XML, мови програмування та розмітки веб-сторінок) – технологія побудови веб-сторінок, під час використання якої можливе динамічне перезавантаження частини вмісту веб-сторінки у ході перегляду її у вікні браузера;

· RSS (англ. Really Simple Syndication - дійсно просте об’єднання) – технологія експорту гіпертексту з одних ресурсів на інші, що використовується для отримання узагальнених коротких повідомлень із сайтів, які цікавлять користувача – стрічок новин;

· FOAF (англ. Friend of a Friend - один одного) – технологія, що забезпечує користувачам можливість оформлювати підписку на отримання нових матеріалів від тих користувачів, дані яких занесені до так званих списків друзів;

· трекбек (англ. track back - шлях назад) – технологія надсилання повідомлення на сервер про встановлення гіперпосилання на деякий ресурс цього сервера та автоматичного формування зворотного гіперпосилання та ін.

Класичні веб-ресурси, які тепер називають Веб 1.0 (статичні веб- сторінки, форуми, чати та ін.), функціонують на основі того, що розробляє ресурс одна особа – розробник, а користується інша – користувач, наповнює ресурс інформаційними матеріалами автор, а користувач є лише читачем цих матеріалів. На інформаційні матеріали розповсюджується авторське право. Єдиний спосіб отримання цих матеріалів – відкрити сторінки веб-сайта, на якому цей матеріал розміщено. Ресурси Інтернету використовуються в основному як джерело інформаційних матеріалів.

На відміну від ресурсів Веб 1.0, сервісам Веб 2.0 притаманні такі особливості:

· веб як платформа – ресурси Веб 2.0 використовуються для створення документів (презентацій, електронних таблиць, флеш-проектів тощо), які можна зберегти як на локальному комп’ютері, так і он-лайн. Багато ресурсів Веб 2.0 розробляються як програми, що працюють на веб-сторінках. Вони отримали назву веб-додатки. Їх розміщення в мережі звільняє користувача від потреби встановлення відповідних програм на локальний комп’ютер. Прикладом є використання он-лайн словників і перекладачів, доступ до яких можна отримати не лише з комп’ютера, а й з мобільних пристроїв (комунікаторів, смартфонів та ін.), що мають доступ до мережі;

· mash-up (англ. mash-up – змішування) – функціональність ресурсів Інтернету розширюється за рахунок додавання нових сервісів до вже існуючих, попередні розробки знаходять застосування в нових ресурсах. Так, на багатьох веб-сторінках можна побачити ґаджети для відтворення відео, при цьому самі відеофрагменти та механізми керування ними містяться на інших веб-ресурсах;

· «колективний розум» – користувачі беруть активну участь у створенні та оцінюванні контенту ресурсу, спільно реалізують певні проекти, а не лишаються пасивними споживачами чужого контенту. Прикладом є веб-енциклопедія Вікіпедія, вміст якої створюється та покращується спільними зусиллями всіх зацікавлених користувачів;

· фолксономія (англ. folk - народний, taxonomy - таксономія, принцип упорядкування) – народна класифікація, практика колективного розподілу даних за категоріями з використанням ключових слів – тегів, які користувачі ресурсу добирають самостійно для позначення вмісту контенту;

· веб-синдикація – ресурси Веб 2.0 динамічні, окремі елементи вмісту мають власні URL-адреси, а тому на них можна встановити гіперпосилання та написати коментар. За рахунок використання технологій RSS та FOAF для перегляду оновленого вмісту сайтів, на які оформлена підписка, або ресурсів користувачів зі списку друзів можна не відвідувати самі сайти, а слідкувати за їх змінами з використанням стрічок новин;

· соціалізація – використання сервісів Веб 2.0 сприяє створенню спільнот у мережі з метою обговорення деяких питань і спільної роботи над проектами, при цьому можливість виконання індивідуальних налаштувань, створення власного профілю користувача вирізняє кожну особистість поміж інших та ін.

Як наслідок соціалізації сервіси Веб 2.0 отримали назву соціальних.

Призначенням цих сервісів є створення умов для організації спільної діяльності та для спілкування користувачів Інтернету.

Соціальні сервіси можна класифікувати за видами діяльності користувачів у мережі. Назвемо окремі види діяльності та відповідні сервіси Веб 2.0 (табл. 1).

Таблиця 1. Приклади сервісів Веб 2.0 за видами діяльності користувачів

Вид діяльності

Сервіси Веб 2.0, приклади ресурсів

Опис сервісу

Пошук даних

Соціальні пошукові системи: Флексум (http://flexum.ru), Open Directory Project (http://www.dmoz.org), Квінтура (http://quintura.ru)

Користувачі заповнюють пошукові бази даних адресами та описом цікавих ресурсів Інтернету, позначають їх тегами, створюючи перелік ресурсів, у межах якого можна здійснювати пошук. Сформовані списки ресурсів для пошуку можуть розміщуватися на веб-сторінках для здійснення пошуку потрібних користувачу даних лише з ресурсів запропонованого списку

Створення колектив-них каталогів посилань

Народні класифікатори (служби соціальних закладок): БобрДобр (http://bobrdobr.ru), Делішес (http://del.icio.us)

Користувачі створюють закладки на різні ресурси Інтернету, позначаючи їх тегами. За потреби знайти ресурс, що містить матеріал з певної теми, достатньо на сайті сервісу вибрати відповідні теги з повного переліку, і з позначених ресурсів буде побудовано список посилань

Спільна розробка нових інформа-ційних матеріалів

Вікі-проекти: ВікіОсвіта (http://www.eduwiki.uran.net.ua), Веб-енциклопедія Києва (http://wek.kiev.ua), Вікісловник (http://uk.wiktionary.org)

Користувачі сайту після реєстрації мають можливість створювати нові веб-сторінки, розміщуючи на них інформаційні статті з текстовим і мультимедійним вмістом, редагувати власні матеріали та статті, створені іншими користувачами, переглядати історію редагувань, пов’язувати гіперпосиланнями сторінки цього сайту та встановлювати посилання на зовнішні ресурси, обговорювати розміщений матеріал

Он-лайн офіси: Документи Google (https://docs.google.com), Toffix.Ru (http://toffix.ru)

Користувачі можуть створювати та зберігати електронні документи в Інтернеті. Документ одночасно можуть переглядати та редагувати кілька користувачів, для яких встановлені відповідні дозволи автором документа

Формуван-ня карт знань

Карти знань: Gliffy (http://www.gliffy.com), Bubbl.us (http://bubbl.us)

Користувачі в режимі он-лайн можуть створювати та редагувати карти знань (когнітивні карти) - анімовані графічні зображення, що візуалізують зв’язки між об’єктами певної предметної області

Зберігання документів різних видів для спільного користу-вання

Соціальні медіа-сховища: он-лайн фотоальбом Фламбер (http://flamber.ru), збірка відео Рутьюб (http://www.rutube.com), збірка документів різних форматів Scribd (http://www.scribd.com), збірка аудіоматеріалів Bee.fm (http://www.bee.fm)

Користувачі мають можливість зберігати на сервері власні документи, позначати їх тегами, відтворювати в режимі он-лайн документи, графічні зображення, презентації, відеоролики інших користувачів, що розміщені на сервері медіа-сховища, залишати власні коментарі. Забезпечується можливість доступу до них з різних місць і різними користувачами, зручного пошуку, спільного використання документів, включення документів до вмісту сайтів

Файлообмінні системи (файловий хостинг): Shareua.Com (http://www.shareua. com), Upload.Com.Ua (http://upload.com.ua)

Користувачі мають можливість завантажувати на сервер для зберігання файли різних типів. Кожний файл отримує власну URL-адресу. За наявності адреси інші користувачі можуть завантажити відповідний файл із сервера на свій локальний комп’ютер. Завдяки цьому здійснюється обмін файлами

Організація та планування індивідуаль-ної та спільної проектної діяльності

Органайзери: Organizeit.ru (http://organizeit.ru), Business it online (http://www. businessitonline.com)

Он-лайн органайзери об’єднують кілька функцій для організації діяльності: календар, адресну книгу, записник, програму для планування завдань, систему нагадування про події з використанням електронної пошти, ІМ- месенджера або SMS. Користувачам надається можливість спільно редагувати записи та використовувати названі засоби

Он-лайн менеджери проектів: ZohoProject (http://projects.zoho.com), EasyProjects (http://www.easyprojects. net)

Веб-додатки призначені для надання групам користувачів послуг з управління проектами, їх планування, спілкування в процесі виконання робіт, спостереження за ходом проекту, підготовки звітів тощо

Визначення географічного положення та прокладання маршрутів

Геосервіси: Карти Google (http://maps.google.com), Панораміо (http://www.panoramio.com), Google Планета Земля (http://earth.google.com)

Користувачі можуть знаходити об’єкти на мапі земної поверхні, визначати їх географічні координати, пов’язувати фотографії з об’єктами або координатами, коментувати їх, прокладати маршрути через визначені пункти, переглядати супутникові фотографії поверхні Землі тощо

Спілкуван-ня

Блоги (англ. web log - мережний журнал) - мережні щоденники: Українська блогосфера (http://blogosphere.com.ua), Blogoreader (http://blogoreader.org.ua), Блог газети «Українська правда» (http://blogs.pravda.com.ua)

Блоги - це веб-сайти, що створюються для розміщення повідомлень з висловленням своїх думок, міркувань щодо тих чи інших подій, презентації власної творчості тощо. Повідомлення в блозі мають власні URL-адреси, тому їх можна знайти засобами пошукових систем. Кожен користувач Інтернету може залишити свій коментар на повідомлення в блозі, якщо це дозволено блогером - автором блогу

Ресурси соціальних мереж: Connect.ua (http://connect.ua), PROFEO (http://www.profeo.ua), ВКонтакте (http://vkontakte.ru), Мой Мир@mail.ru (http://my.mail.ru)

Сайти, що призначені створювати умови для спілкування групі користувачів, об’єднаних спільними інтересами, уподобаннями, місцем навчання, роботи, відпочинку тощо. У ході реєстрації та участі в обговореннях користувачі наповнюють сайт змістом. Сайти соціальних мереж мають засоби пошуку облікових записів учасників мережної спільноти та обміну повідомленнями між ними

За значної популярності сервісів Веб 2.0 потрібно пам’ятати про проблеми, пов’язані з їх поширенням. Унаслідок доступності цих сервісів ресурси Інтернету заповнюються неякісними інформаційними матеріалами, що знижує довіру до електронних джерел. Масово порушуються авторські права на об’єкти інтелектуальної праці. Можливість висловлювати думки анонімно знімає моральну відповідальність за зміст повідомлень. Крім того, реєстрація на ресурсах соціальних мереж може призвести до незаконного використання приватних даних користувачів.

2. Вікі-технології

У числі сервісів Веб 2.0 особливе місце займають вікі-проекти. Основне їх призначення – накопичення та структуроване зберігання інформаційних матеріалів з можливістю редагування та обговорення цих матеріалів групами користувачів. Найвідоміший з вікі-проектів – вільна багатомовна веб-енциклопедія Вікіпедія.

Вікі-проекти розроблені на основі технології побудови веб-сайтів Wiki – системи зберігання та структурування бази знань, виведення їх у гіпертекстовому форматі, забезпечення навігації та пошуку. Вікі-технології надають користувачу такі можливості:

· створити нову сторінку з даними (статтю) може кожен відвідувач вікі-проекту, зареєстрований у системі, при цьому дозвіл на перегляд і редагування сторінки може бути наданий лише певній групі користувачів;

· кожна стаття має власне ім’я, унікальне в межах вікі-проекту, яке використовується для встановлення гіперпосилання на неї;

· можливе одночасне опрацювання статті у вікі-проекті кількома користувачами;

· можливе багаторазове редагування статті вікі-проекту зі збереженням історії редагування;

· відображення зміни в статтях відбувається відразу після збереження відредагованої сторінки;

· можливе повернення до попередніх версій статті, якщо зміни, на думку автора статті чи адміністратора проекту, погіршили її якість;

· користувачу надаються зручні засоби для форматування символів, вставлення таблиць, зображень та інших мультимедійних об’єктів, створення гіперпосилань;

· широко використовується механізм міток-тегів для об’єднання матеріалів веб-сторінок проекту за категоріями та легкого пошуку даних у базі знань;

· створення нової статті здійснюється шляхом створення гіперпосилання на неї в будь-якій існуючій статті та ін.

Рис. 2. Головна сторінка вікі-проекту Родовід

Наразі з використанням вікі-технологій розроблені енциклопедичні ресурси, наприклад OpenWiki (http://www.openwiki.org.ua) – проект вільної української енциклопедії, Майдан Вікі (http://www.maidan.org.ua/ wiki) – політична енциклопедія, Веб-енциклопедія Києва (http://wek. kiev.ua/uk) тощо, та ресурси деяких громадських, освітніх, політичних організацій, наприклад ЗапоВікі (http://wiki.ciit.zp.ua) – мережне об’єднання учасників навчально-виховного процесу Запорізької області, Родовід (http://uk.rodovid.org) – багатомовне генеалогічне дерево (рис. 2), Вікі Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка (http://wiki.kspu.kr.ua) та ін.

3. Веб-спільноти

Соціалізація сервісів Веб 2.0 знаходить своє відображення в тому, як активно користувачі сервісів беруть участь у обговоренні різноманітних матеріалів, залишаючи свої коментарі, спілкуються один з одним, відслідковують новини, що з’являються на улюблених ресурсах. Як наслідок, з груп користувачів Інтернет-ресурсів утворюються веб-спільноти. Найчастіше - це групи людей, що не пов’язані офіційними стосунками і, можливо, не знайомі особисто один з одним. Їх об’єднує особистий чи професійний інтерес до теми, навколо якої проводиться обговорення. Метою веб-спільноти є обмін знаннями та досвідом, взаємонавчання, створення нових знань і знаходження шляхів розв’язування проблем.

Веб-спільноти можна класифікувати за різними властивостями. Наведемо кілька класифікацій (рис. 3).

Кожний вид веб-спільнот має свої особливості. Вони відрізняються чисельністю, віком і професією учасників, специфікою інформаційного наповнення веб-ресурсу.

Рис. 3. Приклад класифікації веб-спільнот

Спільноти чатів, як правило, популярні серед молоді, що спілкується на довільні теми. Склад спільноти чата швидко змінюється. Обговорюються, як правило, короткочасні проблеми або спілкування зведено до обміну враженнями щодо останніх подій. Для інформаційного наповнення чатів характерні неструктурованість повідомлень, коротка тривалість збереження матеріалів обговорень, неможливість дізнатися про хід дискусій, що відбулися за відсутності користувача в чаті.

Спільноти форумів утворюються з метою обговорення питань найчастіше у межах визначеної теми, часто професійного спрямування. У ході обговорень, як правило, висловлюються думки щодо повідомлень автора теми та коментарів інших членів спільноти. Інформаційне наповнення форумів структуроване, зберігається тривалий час, подається в зручній формі. У спільноті реалізована система оцінювання активності учасників обговорень і можливість отримання автором теми повідомлень про нові публікації у форумі. Розроблені правила спілкування у форумах, за дотриманням яких слідкують модератори. Існує механізм обмеження доступу до обговорень. Для спільнот форумів характерне об’єднання під час обговорення певної проблеми і зміна складу у ході розгляду іншої проблеми.

Спільноти блогів утворюються для спілкування за темою, що запропонована блогером та оголошена в назві блогу. У ході обговорень, як правило, висловлюються думки щодо повідомлень автора блогу. Читачі блогу можуть оцінювати якість повідомлень і коментарів до них. Обговорення в блозі має найчастіше лінійну структуру. Повідомлення та коментарі до них зберігаються тривалий час. Реалізовані засоби отримання членами спільноти сповіщень про публікацію нових повідомлень у блозі. Правила спілкування та доступ до матеріалів блогу встановлює автор. Різні блоги можуть бути зв’язані гіперпосиланнями за технологією «трекбек». Служби, що надають хостинг для блогів, створюють власні внутрішні механізми, що сприяють поширенню зв’язків і утворенню спільнот серед блоге- рів. Сукупність блогів мережі називають блогосферою.

Вікі-спільноти утворюються, як правило, з метою розробки якісного інформаційного наповнення ресурсу, створення так званої «мережі знань». У ході обговорень уточнюються формулювання понять, формується стиль енциклопедичних і довідкових статей, доповнюються посилання на джерела даних і на зовнішні ресурси тощо. Вікі-сайти часто використовують для організації навчальних проектів, дистанційного навчання, що сприяє утворенню освітніх спільнот. Інформаційні матеріали спільноти добре структуровані, пов’язані численними зв’язками. Правила спілкування та доступ до матеріалів вікі-спільноти встановлюють члени спільноти в ході обговорень.

Соціальні мережі, що утворені на основі веб-ресурсів, формуються, як правило, на основі особистого знайомства членів спільноти та подальшого розширення мережі знайомств. Об’єднання в спільноти здійснюється на основі особистих і професійних інтересів. Інформаційне наповнення слабо структуроване. Статус членів спільноти та склад адміністрації формуються на основі активності в обговореннях.

4. Блоги. Різновиди блогів

Сервіс мережних щоденників - блогів - став альтернативою персональним веб-сайтам. Як і персональний сайт, блог використовується для висловлення особистої позиції власника, але в блогах важливою частиною є коментарі відвідувачів, їх діалог з автором блогу.

Блог побудований як стрічка повідомлень, розміщених на веб-сторінці у хронологічному порядку, до яких відвідувачі блогу можуть залишати свої коментарі. Останні повідомлення автора розташовуються, як правило, у верхній частині веб-сторінки, коментарі до повідомлень – під повідомленням (рис. 4.). У тексті повідомлення можна розміщувати мультимедійні фрагменти. У кожного повідомлення блогу є заголовок і власна URL-адреса.

Для блогів характерні:

· короткі повідомлення;

· регулярне оновлення інформаційного наповнення;

· своєрідний діалог між автором і читачами;

· можливість отримання сповіщень про публікацію нових повідомлень;

· наявність єдиної для всіх повідомлень ідеї, що оголошена в назві блогу.

Блоги можна класифікувати за різними ознаками. Залежно від мети створення розрізняють блоги:

· особистий - аналог особистого щоденника, містить опис поточних подій і пов’язані з ними міркування автора;

· тематичний - містить повідомлення з однієї тематики;

· бізнес-блог - створюється для просування певного товару або послуги, містить рекламу, огляд продукції, коментарі тощо;

Рис. 4. Сторінка блогу

· суспільний - створюється з метою спілкування з колегами або клієнтами, громадою;

· освітній - створюється з метою спілкування учасників навчального процесу та ін.

За типом повідомлень блоги поділяються на:

· текстові - блоги, основним видом повідомлень у яких є текстові повідомлення;

· фотоблоги - блоги, що містять добірки фотографій;

· музичні - блоги, основним вмістом яких є музичні записи;

· блогкасти, або подкасти, (iPod - портативний програвач, англ. broadcast - передача, мовлення) - блоги, вмістом яких є аудіофайли, надиктовані та опубліковані в мережі автором;

· відеоблоги - основний вміст блогів складають відеоматеріали.

Блоги можна створити на сайтах Blog.net.ua (http://blog.net.ua), Бло[email protected] (http://blogs.mail.ru), Blogger (http://blogger.com) та ін.

5. Створення блогу. Публікація повідомлень

Розглянемо процес створення блогу на прикладі сервісу Blogger (http://blogger.com). Для користування ним потрібно мати акаунт Google. Для створення блогу потрібно:

1. Відкрити у вікні браузера головну сторінку сервісу Blogger (http://blogger.com).

2. Увести дані вашого облікового запису Google.

3. Вибрати на сторінці Blogger: Панель інструментів гіперпосилання Створити блог.

4. Увести в поле Заголовок блогу назву блогу.

5. Увести в поле Адреса блогу (URL) частину URL-адреси блогу. Повна URL-адреса матиме вигляд http://адреса.blogspot.com, де адреса - уведений користувачем текст.

6. Вибрати гіперпосилання Перевірити доступність для перевірки адреси на унікальність. За потреби змінити адресу.

7. Вибрати гіперпосилання Продовжити.

8. Вибрати початковий шаблон оформлення блогу із запропонованих. Вибрати гіперпосилання Продовжити.

9. Вибрати на сторінці Blogger: Готово відповідне гіперпосилання для подальших дій:

· уже зараз розпочати створення дописів - для створення та публікації першого повідомлення у блозі. Така сама дія буде виконана за вибору гіперпосилання Початок ведення блогів;

· налаштувати дизайн блогу - для вибору шаблону оформлення, фону, розмітки сторінки, кольорової гами, шрифтів та ін.;

· розширені параметри налаштування - для зміни домену та імпортування існуючого блогу в поточний.

За вибору першого із названих гіперпосилань відкриється сторінка Blogger: Назва блогу - Створити публікацію, де Назва блогу - назва, яку було введено користувачем. Для створення повідомлення слід увести його заголовок у відповідне поле та текст у робочу область. Для редагування та форматування повідомлень використовується панель інструментів.

Нижче робочої області розміщено поле Мітки для цієї публікації. У цьому полі пропонується ввести ключові слова - мітки, що характеризують зміст повідомлення. За цими мітками повідомлення може бути знайдене та проіндексоване пошуковими машинами.

Після введення тексту повідомлення його слід опублікувати, вибравши гіперпосилання Опублікувати допис. За вибору гіперпосилання Зберегти зараз повідомлення буде збережено, але не відобразиться на сторінці блогу.

Автор може переглянути або відредагувати опублікований допис, вибравши відповідне гіперпосилання на сторінці, що відкриється. За вибору у верхній частині сторінки гіперпосилання Дивитися блог відкриється сторінка з повідомленнями блогу.

6. Налаштування та адміністрування блогу

Для створення нового повідомлення слід вибрати гіперпосилання Нова публікація у верхній частині веб-сторінки блогу, а для зміни оформлення – гіперпосилання Дизайн. В обох випадках здійснюється перехід на сторінку налаштувань блогу, що має кілька вкладок. Кожна з вкладок містить елементи керування для виконання окремих налаштувань.

Під час перегляду блогу можна виконати налаштування окремих об’єктів сторінки – ґаджетів, окремих інформаційних блоків. Для переходу до режиму налаштувань потрібно вибрати кнопку. Виконати перехід на сторінку редагування текстів публікацій можна, вибравши відповідну кнопку.

Автор може здійснювати адміністрування блогу, встановлюючи користувачам права доступу до матеріалів блогу. За замовчуванням дозвіл на перегляд публікацій блогу надано усім користувачам Інтернету. Право публікувати нові повідомлення має лише автор, залишати коментарі на публікації – лише зареєстровані користувачі. Ці налаштування можна змінити. Для цього слід:

1. Відкрити сторінку налаштувань блогу.

2. Вибрати гіперпосилання Примітки на вкладці Налаштування.

3. Указати, які групи користувачів мають право залишати коментарі, вибором відповідного перемикача в групі Хто може коментувати?

4. Вибрати гіперпосилання Дозволи на вкладці Налаштування.

5. Вибрати кнопку Додати авторів, щоб надати право іншим користувачам створювати публікації у блозі, вказати адреси їхніх електронних поштових скриньок.

6. Встановити, яким групам користувачів буде дозволено читати публікації блогу, вибором відповідного перемикача в області Читачі блогу.

Контрольні запитання:

1. Які технології покладено в основу розробки сервісів Веб 2.0? У чому полягають ці технології?

2. Які особливості притаманні сервісам Веб 2.0? Поясніть їх.

3. Які існують типи сервісів Веб 2.0 за видами діяльності користувачів? Чим, на ваш погляд, пояснюється популярність сервісів Веб 2.0?

4. Які проблеми пов’язані з поширенням сервісів Веб 2.0?

5. У чому полягають можливості вікі-технології?

6. За значеннями яких властивостей можна класифікувати веб-спільноти?

7. Що таке блог?

8. Чим, на ваш погляд, пояснюється популярність блогів у користувачів? Чому блоги вважаються альтернативою персональним веб-сторінкам?

9. За значеннями яких властивостей можна класифікувати блоги? Поясніть особливості кожного виду.

10. Які ви знаєте сайти, призначені для створення блогів?

11. Наведіть алгоритм створення блогу з використанням сервісу Blogger.

12. Як створити нову публікацію у блозі?

13. Які налаштування можна виконувати у блогах?

14. Які дозволи можна надавати користувачам при адмініструванні блогу?

Дата добавления: 2014-10-23