Судова система Стародавнього Китаю

Реформи Шан Яна

Шан Ян (390—338 р. до Р. X.) був головним радником цінського правителя Сяо Гуну. У 359-348 рр. до Р. X. він здійснив низку реформ, які відіграли значну роль у подоланні роздробленості та посиленні центральної влади. Унаслідок цих реформ уперше в історії Китаю узаконювалося право приватної власності на землю, офіційно дозволялася купівля-продаж земельних ділянок, стимулювалося землеробство (ті, хто виробляв багато зерна, звільнялися від виконання державної трудової повинності), обмежувалося вільне ремісництво й торгівля, частина ремісників і дрібних торговців була перетворена на державних рабів, аристократів було позбавлено права спадкування адміні­стративних посад, запроваджувалася кругова порука з метою до­тримання громадського порядку, заборонялася кровна помста, запроваджувалося правило доносів за злочини - за це нагорода, а хто не донесе чи переховає злочинця — зазнає смертної кари, земля була переділена залежно від кількості членів сім'ї, запроваджувались єдині міри та ін.

Після об'єднання Китаю з царством Цінь в 221 р. до Р. X. багато перетворень Шан Яна було поширено на всю країну. Перетворення Шан.Яна спричинили незадоволеність спадкової аристократії, за наполяганням якої його було страчено.

Суд не був відокремлений від адміністрації. Верховним суддею був ван. Він міг особисто розглядати будь-яку справу, а також скарги на рішення інших судів. Значними судовими повноваженнями був наділений сян. До складу центрального апарату також належав спеціальний чиновник - сикоу, котрий відав питаннями суду та покарань. Надалі функції цього чиновника перейшли до тінвея та двох його помічників. Спеціальна посадова особа відповідала за розшук злочинців. Нижчою ланкою судової системи були повітові адміні­страції, що розглядали тільки цивільні справи. Існували також жрецькі та храмові суди, що судили самих жерців і залежне населення, яке проживало на храмових землях.

Судовий процес мав обвинувально-змагальний характер і роз­починався за ініціативою потерпілого. Сторони зобов'язані були

особисто з'являтися в суд. Доказами в суді були: показання свідків, письмові документи, ордалії, особисте зізнання. Згодом з'являються елементи розшукового процесу. З цією метою використовувалися спеціальні агенти.

Дата добавления: 2014-10-23