Реформа державного ладу

Скасовано внутрішні митниці та запроваджено новий податок

(грошовий);

- судова реформа: відокремлено суд від адміністрації, створено
єдину судову систему — Верховний суд і суди префектур;

- реформа правоохоронних органів: створювалася загально­
державна поліція й орган, який мав здійснювати нагляд за поліцією
та судами - прокуратура;

- реформа системи освіти: початкова школа перебудовувалася
за європейським зразком, відкривалися спеціалізовані школи

й університети;

-фінансово-грошова реформа (1869 р.): були ліквідовані всі 1694 види грошових знаків, які до того перебували в обігу, та за­проваджувалась єдина грошова одиниця - ієна; в 1872 р. засновано

державний банк.

Буржуазні реформи 1868-1873 рр., проведені імператорським урядом, через слабкість тогочасної буржуазії, що не змогла захопити владу та поділила її з феодальною знаттю, були половгінчатими, мали обмежений характер. Однак вони справили значний уплив

на економічний розвиток країни (тільки за десять років (1868............. 1877 рр.)

було побудовано понад 500 промислових підприємств), сприяли її централізації та створювали умови для успішного розвитку капіталістичних відносин.

Імператор Японії Муцухіто, що прийшов до влади в результаті реставрації Мейдзі, у своїй клятві в квітні 1869 р. пообіцяв створити широкі збори й усі державні справи вирішувати беручи до уваги громадську думку. Незабаром були створені дві палати: верхня (з представників феодальної аристократії) та нижня (із самураїв і буржуазних елементів). Та вже в 1873 р. через гальмування реформи самурайську палату було ліквідовано. Наприкінці 70-х рр. XIX ст. опозиційні течії (рух за свободу та народні права) й утворені політичні партії (Ліберальна партія (Дзіюто), Партія конституційних реформ та ін.) вимагають уведення парламентських форм правління, політичних свобод і місцевого самоврядування.

У1881 р. імператор видав указ, в якому обіцяв увести парламент­ське правління в 23-й рік Мейдзі (1890 р.). З огляду на перспективу

введення такого правління, в 1885 р. за європейським зразком створюється Кабінет Міністрів (особлива роль в якому відводиться його голові - міністру-президенту). У 1886 р. відновляється дорадчий орган при імператорі - Таємна рада (спеціальним завданням якої було затвердження проекту конституції); запроваджується екзаменаційна система призначення на посади чиновників. У1888 р. здійснено нову адміністративну реформу (в кожній префектурі створено виборні органи управління з функціями та підпорядкова­ністю міністерству внутрішніх справ). Уведено нові титули знатності (князів, маркізів, графів, баронів, віконтів).

З відомих юристів і державних діячів створюється конституційна комісія на чолі з графом Іто, що направляться в Європу для ознайом­лення з констиіуційним досвідом провідних європейських держав. Після восьми років роботи комісія подала на затвердження імператорові Конституцію Японії, за основу якої було взято Конституційну хартію Пруссії 1850 р. Та, обговорюючи цей проект, правлячі кола Японії визнали її ліберальною й до проекту конституцій були внесені доповнення, що закріплювали особливий статус імператора та необмеженість його влади. 11 лютого 1889 р. імператор офіційно "подарував" підданим Конституцію, що з 1 квітня 1890р. набувала чинності.

Дата добавления: 2014-10-23