Лабораторна робота №7. Написання програми з використанням графічних засобів мови ТР7.0

Написання програми з використанням графічних засобів мови ТР7.0

Кількість занять – 2(4 години)

Мета роботи – ознайомитися з графічними можливостями мови ТР7.0 та навчитися їх використовувати.

Підготовка до роботи – за матеріалами лекцій, методичною та додатковою літературою ознайомитися зі стандартним модулем Graph; відповісти на контрольні питання.

Послідовність виконання роботи

1.Отримати індивідуальне завдання.

2.Скласти алгоритм виконання завдання у вигляді графічної блок-схеми.

3.Написати мовою ТР7.0, яка реалізує даний алгоритм, із використанням графічних засобів.

4.Ввести, налагодити та виконати програму за комп’ютером.

5.Оформити і захистити звіт.

3.7.1. Графічні засоби мови ТР7.0 та їх використання

Для створення графічних зображень мова ТР7.0 має стандартний модуль Graph. Модуль Graph містить близько 80 графічних процедур та функцій. Схема використання графічних засобів мови ТР7.0 показана на рисунку 3.7.1.

Розглянемо кожний етап схеми окремо.

А) Під’єднання модуля до програми користувача виконується в розділі об’яв та узгоджень ТР-програми:

USES Graph;

Б) Перехід у графічний режим роботи (з текстового режиму) – так звана ініціалізація режиму – виконується за допомогою процедури InitGraph:

InitGraph (GraphDriver, GraphMode, DriverPath);

GraphDriver – тип графічного адаптера (ціле число)

GraphMode – відеорежим (ціле число)

DriverPath – шлях до драйвера (рядок символів)

Кожному типові відео адаптера ставиться у відповідність певне число (константа), яке присвоюється змінній GraphDriver.

Кожний драйвер може підтримувати декілька відеорежимів, кожен із яких відрізняється розділювальною здатністю дисплея та набором кольорів. Кожному такому режимові ставиться у відповідність певне число (константа), яке присвоюється змінній GraphMode.

Параметр DrivePath указує шлях до каталогу, який містить необхідні файли драйверів. Наприклад:

’D:\TP\BGI’ або ’D:\tp\bgi’.

Приклад ініціалізації графічного режиму:

GrsphDriver:=9; {адаптер VGA}

GraphMode:=2 {режим із розділювальною здатністю 640х480, 16 кольорів}

InitGraph(GraphDriver,GraphMode,’D:\TP7\BGI’);

У тому випадку, коли вказані параметри наперед невідомі, змінний GraphDriver присвоюється значення Detect, після чого система переходить у режим автовизначення.

В)Для побудови зображення на екрані в графічному режимі застосовується система координат, яка зображена на рис.3.7.2. При цьому екран являє собою прямокутний масив (точок пікселів). Визначення значень максимальних координат екрана реалізується за допомогою функції GetMaxX та GetMaxY модуля Graph.

Які б зображення не виводились на екран монітора, всі вони побудовані з точок. У модулі Graph для відображення точки на екрані використовується процедура:

PUTРixel(X,Y, Color: INTEGER);

де X і Y-екранні координати точки, Color-її колір.

Можливі значення Color беруть із установленої палітри (див. таб.3.7.1).

Інша важлива процедура модуля Graph-процедура для виведення відрізка прямої, яка має вигляд:

LINE(X1,Y1,X2,Y2:INTEGER);

У ній (X1,Y1) ― координати початкової точки, а (X2,Y2) — координати кінцевої точки.

Коротко розглянемо ще декілька процедур для побудови зображень:

RECTANGLE(X1,Y1,X2,Y2:INTEGER)― процедура для побудови прямокутника на площині. (X1,Y1) ― координати лівого верхнього кута (X2,Y2)―координати правого нижнього кута прямокутника;

CIRCLE(X,Y:INTEGER;RADIUS:WORD)―процедура для побудови дуги кола, де (X1,Y1)―координати центра кола дуги, STANGLE, ENDANGLE― початковий і кінцевий кути в градусах, RADIUS―її радіус (див. 3.7.3.).

ELLIPSE(X,Y,:INTEGER;STANGLE,ENDANGLE:WORD;XR,YR: WORD)― процедура для побудови еліптичної дуги (див. рис.3.7.3.), де XR,YR—горизонтальна та вертикальна осі еліпса.

Якщо STANGLE=0, ENDANGLE=359, то отримаємо повний еліпс.

OUTTEXTXY(X,Y:INTEGER;TEXT:STRING)― процедура для виведення текстової інформації (рядок TEXT) на місце з координатами X,Y екрана.

Г) Коли всі дії з графікою завершені, необхідно вийти з графічного режиму. Це робиться за допомогою процедури, яка не має параметрів:

CLOSEGRAPH.

Під’єднання модуля Graph

Перехід у графічний режим

Побудова зображень

Вихід із графічного режиму

Рис.3.7.1. Схема використання графічних засобів мови ТР 7.0

(0,0) GETMAXX:INTEGER

X

GETMAXX:

INTEGER

Y

Рис.3.7.2.Система координат на екрані монітора при роботі в графічному режимі

Рис.3.7.3.Побудова дуги кола та еліптичної дуги

3.7.2. Зразок виконання індивідуального завдання

Завдання. Побудувати графік функції Y=SQRT(X) у діапазоні значень змінної Х є [a, b], для а=0; b=100.

1)Виконання завдання. Складемо алгоритм виконання завдання у вигляді графічної блок-схеми (рис.3.7.4).

Рис.3.7.4.Блок-схема побудови графіка функції

Програма, яка реалізує наведений алгоритм, має вигляд:

PROGRAM Graph_Func;

USES Crt, Graph; {під’єднання модуля Graph }

VAR a, b, h, x, y,:REAL;GrDr,GrM:INTEGER;

CUNST Xmax=100;Ymax=10;COLOR=4; {червоний колір}

FUNCTION F(XF:REAL):REAL; {обчислення функції}

BEGIN

F:=SQRT(XF);

END;

BEGIN

ClrScr;

WRITE (‘Введіть початок, кінець інтервалу; крок обчислень:’);

READLN (a, b, h);

GrDr:=DETECT; {режим автовизначення}

INITGraph (GrDr,GrM,’D:\TP7\BGI’); {перехід у графічний режим}

LINE(0,GETMAXY,GEYMAXX,GEYMAXY); {побудувати осі OX}

LINE(0,0,0,GETMAXY); { побудувати осі OY}

X:=a;

WHITE X <=b DO

BEGIN

Y:=F(X); {обчислення значення функції}

X1:=ROUND(X*GETMAXX/Xmax); {координата точки X1}

Y1:=ROUND((1-Y/Ymax)*GETMAXY); { координата точки Y1}

PUTPIXEL(X1,Y1,COLOR); {відображення точки (X1,Y1)}

X:=X+h;

END;

CLOSEGraph; {вихід із графічного режиму}

END.

При побудові осей OX і OY необхідно слідкувати, щоб одержана система координат була зв’язана з графіком функції. Зверніть також увагу на те, як розраховуються координати X1, Y1 точки. По-перше, оскільки ці координати – цілі числа, в правій частині оператора присвоювання застосована математична функція ROUND(), яка округлює значення в дужках до найближчого цілого числа. По-друге, для одержання необхідного масштабу зображення введені масштабні множники Xmax, Ymax. Змінюючи їх значення, можна стискувати або розтягувати зображення відповідно по горизонталі і вертикалі, добиваючись потрібних розмірів.

2)Ввести, налагодити та виконати наведену програму за комп’ютером.

Контрольні вправи та запитання

1.Наведіть та поясніть схему використання графічних засобів мови ТР 7.0.

2.Як виконується ініціалізація графічного режиму?

3.Які основні процедури для побудови зображення Ви знаєте?

4.Напишіть та виконайте за комп’ютером програми прямокутників, кіл та еліпсів.

Рекомендована література

Будь-яку дисципліну, в тому числі й інформатику, неможливо засвоїти, використовуючи лише конспект лекцій та методичну літературу. Тому для більш глибокого самостійного вивчення необхідно працювати з додатковою літературою: підручниками, посібниками, науково-популярними виданнями та ін. Рекомендується такий мінімальний список літератури:

1. Основы программирования и алгоритмические языки: Учебное пособие для техникумов/ В.Г.Баула и др.―М.:Энергоатом издат,1991.―400 с.

2. Зуев Е.А. Программирование на языке TURBO PASCAL 6.0,7.0.―М.:Радио и связь. Веста,1993.

3. Турбо Паскаль 7.0-К.:Торгово-издательское бюро BHV,1996.―148 c.

4. Лукин С.Н. Turbo Pascal 7.0. – М.:Диалог-МИФИ, 1999. – 384 с.

5. Грызлов В. И., Грызлова Т.П. Турбо Паскаль 7.0. – М.:ДМК, 1999. – 400 с.

6. Гусева А.И. Pascal 7.0. – М.:Диалог-МИФИ, 1999. – 256 с.

ЗМІСТ

Вступ.........................................................
1 Середовище програмування TURBO PASCAL 7.0...............
1.1. Виклик інтегрованої інструментальної оболонки...............
1.2. Рядок меню...............................................
1.3. Створення та збереження програми на дискові.................
1.4. Виконання програми.......................................
1.5. Пошук помилок у програмі за допомогою налагоджувача........
1.6. Завершення роботи з ПО ТР 7.0..............................
2. Мова TURBO PASCAL 7.0..................................
2.1. Загальна структура програми в ТР 7.0.........................
2.2. Типи даних мови ТР........................................
2.3. Поняття алгоритму........................................
3. Виконання лабораторних робіт.............................
3.1. Лабораторна робота №1. Складання алгоритму та написання програми мовою ТР 7.0 для розрахунків функції з розгалуженням
3.2. Лабораторна робота №2. Написання програм для роботи з простими типами даних мови ТР 7.0..........................
3.3. Лабораторна робота №3. Написання програм для введення та обробки серії із нулів й одиниць............................
3.4. Лабораторна робота №4. Написання програм введення та обробки двомірних масивів........................................
3.5. Лабораторна робота №5. Написання програм із використанням процедур і функцій......................................
3.6. Лабораторна робота №6. Написання програм із використанням складених типів даних: STRING (рядковий), RECORD (запис), FILE (файловий)..........................................
3.7. Лабораторна робота №7. Написання програми з використанням графічних засобів мови ТР 7.0...............................
Рекомендована література...................................

Дата добавления: 2014-10-31