Суб’єкти та об’єкти цивільного права

Суб’єкти цивільних правовідносин – це фізичні па юридичні особи, які вступають між собою в цивільно-правові відносини з приводу майна та особистих немайнових благ.

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. До фізичних осіб належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства.

Для визнання осіб суб’єктами цивільного права потрібна наявність цивільної правосуб’єктності, тобто їхньої правоздатності та дієздатності.

Цивільна правоздатність – здатність особи мати цивільні права і нести цивільні обов’язки.

Правоздатність громадянина України виникає у момент його народження і припиняється з його смертю (або з визнанням громадянина померлим).

Цивільна правоздатність як суспільно-правова якість визнається за всіма громадянами, які мають рівні права перед законом. Жоден громадянин упродовж свого життя не може бути позбавлений цивільної правоздатності, але може бути обмежений у ній.

Цивільна дієздатність – здатність фізичної особа своїми діями набувати цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та відповідати у разі їх невиконання.

Обсяг цивільної дієздатності залежить від віку та психічного здоров’я фізичної особи. Тому цивільну дієздатність поділяють на такі види:

- повна дієздатність (з 18 років);

- неповна дієздатність (від 14 до 18 років);

- часткова дієздатність (до 14 років);

- обмежена дієздатність (визначається судом щодо фізичних осіб, які страждають на психічний розлад здоров’я);

- визнання громадянина недієздатним (громадянин, який внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу здоров’я не здатний усвідомлювати значення своїх дій чи керувати ними).

Суб’єктивне право – норма, можливої і бажаної поведінки особи, яка забезпечується самою особою або іншими суб’єктами.

Здійснення суб’єктивного цивільного права – реалізація його змісту через учинення уповноваженою особою дій, що визначають норму поведінки (наприклад, суб’єктивне право особи на будь-яке майно дає їй змогу володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном).

Здійснення суб’єктивного цивільного права базується на принципі «дозволено все, що не заборонено законом», але це має відповідати моральним принципам і правилам етики й не порушувати прав та інтересів інших.

Суб’єктивне цивільне право зможе бути реалізоване як особисто, так і через інших осіб-представників.

Такі правові властивості як правоздатність і дієздатність особи є обов’язковими умовами, що обумовлюють конкретні суб’єктивні права і обов’язки. Вони дають змогу не тільки мати, а й реалізувати ці права, свободи й обов’язки. Без правоздатності і дієздатності особа не може жати конкретних суб’єктивних прав.

Юридична особа вважається такою з моменту її державної реєстрації. Вона повинна мати свій статут або засновницький договір між учасниками, правоздатність, назву, органи, місцезнаходження (філії, представництва).

Юридичні особи наділені цивільною правосуб’єктністю, тобто цивільною правоздатністю і цивільною дієздатністю, що виникають водночас з моменту їх: державної реєстрації.

Цивільна правоздатність юридичної особи визначається характером і змістом діяльності юридичної особи, що передбачена статутом або засновницьким договором між учасниками організації. Цивільна дієздатність здійснюється відповідними органами юридичної особи, які можуть бути як єдиноначальними, так і колегіальними.

Правосуб’єктність юридичної особи припиняється з моменту:

- її ліквідації;

- реорганізації (злиття, приєднання, поділу).

Діяльність юридичних осіб припиняється згідно з чинним законодавством України. При цьому юридична особа вважається такою, що припинена, після внесення запису про припинення до єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Об’єкта цивільних правовідносин – це ті матеріальні або нематеріальні блага, з приводу яких склалася правовідносини.

Ст. 177 ЦК містить приблизний перелік об’єктів цивільних прав, до якого належать речі, зокрема гроші та цінні напери, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також матеріальні та нематеріальні блага.

Речі, цінні папери та результати робіт і послуг є матеріальними об’єктами, а результати духовної творчості та особисті немайнові блага (честь, гідність, ділова репутація, ім’я) називають немайновими благами.

Речі – усі предмети матеріального світу, що здатні задовольняти певні потреби людей і щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки. Вони складають матеріальну основу життєдіяльності суспільства.

Речі поділяються на такі види:

1) засоби виробництва (сировина, паливо, запасні частини, будівлі, засоби транспорту і зв’язку тощо) і предмети споживання (продукти харчування, одяг, взуття, предмети побуту тощо);

2) речі, що перебувають у цивільному обігу, тобто речі, на які відсутня заборона вільної торгівлі; речі, обмежені в цивільному обігу (мисливська зброя, деякі ліки тощо); речі, вилучені з цивільного обігу (наркотичні речовини, дорогоцінні метали та каміння як сировина тощо);

3) індивідуально визначені (картина художника тощо) і родові (цукор, борошно, цегла тощо);

4) замінні (родові речі) та незамінні (індивідуально визначені речі);

5) споживні (речі, що після споживання перестають існувати: продукти харчування тощо) та неспоживні (речі, що служать упродовж тривалого часу: автомобіль, будинок тощо);

6) неподільні (речі, які в разі поділу втрачають цільове призначення: телевізор, автомобіль тощо) та подільні (хліб, цемент, рідина тощо);

7) головні й додаткові (скрипка, і футляр до неї, верстат і фреза до нього тощо);

8) продукція, плоди (плоди фруктових дерев, приплід тварин тощо) і доходи (результат експлуатації власником певної речі – гроші тощо);

9) рухомі (транспортні засоби тощо) та нерухомі (земля, будівлі, підприємства тощо);

10) гроші й цінні папери (акції, облігації, зобов’язання державної скарбниці, ощадні сертифікати, векселі).

До них належать також результати творчої діяльності, що охороняються законом (наукові, літературні та художні твори, відкриття й винаходи, промислові зразки, товарні знаки тощо), інформація (документовані або публічно оголошені відомості про події та явища).

Дата добавления: 2014-10-15