Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Регулювання відносин сурогатного материнства нормами чинного законодавства України




Сутність сурогатного материнства

Нормами чинного законодавства України не визначено поняття та не передбачено розкриття сутності сурогатного материнства. Тому ці питання розкрито з медичної точки зору.

Сурогатне материнство передбачає перенесення; ембріона, отриманого заплідненням яйцеклітини біологічної матері–дружини спермою біологічного батька–чоловіка, та виношування дитини, яка є біологічно «чужою» для жінки. У медичній термінології таку процедуру називають екстракорпоральне запліднення, її можуть здійснювати лише висококваліфіковані спеціалісти спеціалізованих медичних закладів.

Теоретично техніка застосування процедури екстракорпорального запліднення проста: з одного чи безлічі фолікулів вилучають яйцеклітину дружини й поміщають у пробірку, куди додають необхідну кількість сперматозоїдів чоловіка. Якщо запліднення відбулося, то ембріони переносять у порожнину матки сурогатної матері, де має відбутися їх подальший розвиток та імплантація.

Через два тижні після перенесення ембріонів за рівнем хоріонічного монадотропіну в крові визначають, чи настала вагітність, а за три вже можна побачити плідне яйце при ультразвуковому дослідженні.

Згідно зі статистичними даними, у 1978–1979 pp. вірогідність завагітніти після екстракорпорального запліднення та перенесення ембріонів дорівнювала одному відсотку. На сьогоднішній день показник успішних спроб становить 20–25% та залежить від віку жінки, біологічних факторів, кількості перенесених ембріонів та їх якості. Судячи вже з народжених: дітей після перенесення ембріонів, екстракорпоральне запліднення не збільшує кількості випадків уроджених захворювань чи викиднів. Однак основним ускладненням цього методу є ймовірність багатоплідних вагітностей.

Викладене вище чітко визначає поняття сурогатного материнства як соціального явища та розкриває сутність сурогатного материнства з медичної точки зору. Юридична сутність правового забезпечення сурогатного материнства полягає в правовому врегулюванні відносин біологічних батьків із сурогатною матір’ю.

Передусім варто зазначити, що сурогатне материнство цілком законне на території України. Так, правове регулювання відносин сурогатного материнства здійснюється положеннями СК України, Наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 p. № 52/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 р. за № 719/4940, «Про затвердження Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні» та Наказу Міністерства охорони здоров’я України № 24 від 4 лютого 1997 p., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 березня 1997 р. за № 58/1562, «Про затвердження умов та порядку застосування штучного запліднення та імплантації ембріона (ембріонів) та методів її проведення».

Для визначення законних батька та. матері дитини, народженої сурогатною матір’ю в результаті застосування екстракорпорального запліднення, слід керуватися положеннями СК України. Так, відповідно до положень частики другої ст. 123, «у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя». При цьому, згідно з частиною другою ст. 1Э9, оспорювання материнства не допускається у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона, зачатого подружжям у результаті застосування допоміжних: репродуктивних технологій.

Наведені положення чинного законодавства України спрямовані на забезпечення захисту прав дитини й прав подружжя, що є біологічними батьками дитини. Тобто, дитині, що зачата в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, гарантовано право на родину, наявність матері та батька, що є її біологічними батьками.

Положення Розділу III СК України визначають права та обов’язки матері, батька і дитини. Наприклад, ст. 139 передбачає можливість оспорювання материнства жінкою, яка записана матір’ю дитини, або жінкою, яка вважає себе за таку, але не записана нею. Проте не допускає оспорювання материнства біологічної матері сурогатною матір’ю: вважають, що це положення регламентовано законодавчо, виходячи з моральних позицій. Тобто можливість виникнення у сурогатної матері материнських почуттів до дитини, що є для неї біологічно чужою, передбачена, однак права біологічної матері, а також права та інтереси дитини, враховуючи її генетичну та біологічну спорідненість з матір’ю, захищені законом.

Підчас оформлення документів при народженні дитини сурогатною матір’ю слід керуватися положеннями Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні. Так, згідно з п. 2.2. Правил, у разі народження дитини сурогатною матір’ю реєструють народження: за заявою подружжя, яке дало згоду на імплантацію. Тоді одночасно з документом, ще підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подають засвідчену нотаріусом її письмову згоду на запис подружжя батьками дитини. При цьому у графі «Для відміток» записують, що матір’ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження форми № 103/о-95 є громадянка (прізвище, ім’я, по батькові).

Саме такий порядок оформлення народження дитини має застосовуватися при народженні дитини через програму сурогатного материнства. Однак на практиці зазвичай виникає чимало питань, кого ж саме слід записувати матір’ю дитини у свідоцтві про народження. І не рідко – не лише в пересічних громадян, а й у посадових осіб органів РАГСу. Тому потрібно удосконалювали: не лише законодавство, але і підвищувати професійний рівень спеціалістів органів РАГСу щодо особливостей реєстрації дітей, народжених у результаті застосування екстракорпорального запліднення. Насамперед подібні заходи запобігатимуть порушенню прав такої дитини,

Тепер щодо правового регулювання медичних аспектів застосування програми сурогатного материнства. Тут слід звернути увагу на положення про «Умови та порядок застосування штучного запліднення та імплантації ембріона (ембріонів) та методів проведення», який регламентує умови та порядок штучного запліднення та імплантації ембріона (ембріонів), метод інсемінації жінок спермою чоловіка (донора) та метод екстракорпорального запліднення і перенесення ембріонів у порожнину матки.

Останній метод, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України № 24 від 4 лютого 1997 р. (див. вище), регламентує: медичні показання і протипоказання для застосування методу, порядок проведення стимуляції інтенсивної овуляції, особливості контролю дозрівання фолікулів, процедуру пункції та аспірації вмісту фолікулів, отримання яйцеклітини інспірованої фолікулярної рідини, етапи підготовки сперми до інсемінації та особливості інсемінації, процедуру культивування й перенесення ембріонів у порожнину матки. Крім того, передбачає ускладнення, що можуть виникнути під час застосування методу екстракорпорального запліднення і перенесення ембріона у порожнину матки. Можливо, наведене виїде перенасичене медичкою термінологією як для аналізу юридичного питання, однак ще потрібно, щоб довести цілковиту законність сурогатного материнства в Україні.

Враховуючи усе зазначене, можна зробити висновок, що законодавство України регламентує лише деякі аспекти сурогатного материнства: визначає батьківство та материнство дитини, народженої сурогатною матір’ю, встановлює правила оформлення документів при народженні дитини сурогатною матір’ю, врегульовує медичну процедуру застосування програми сурогатного материнства.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-15; Просмотров: 1469; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.