Засоби та ознаки застосування хімічної зброї

Фітотоксиканти

Уперше фітоотрути були застосовані у великих кількостях у 1952‑1954 рр. у Малайї, а потім у 1965-1971 рр. – у Південному В'єтнамі (операція “Ренч Хенд”). У В'єтнамі американські війська спочатку застосовували фітотоксиканти для знищення джунглів уздовж стратегічно важливих доріг, каналів і об'єктів, а потім стали знищувати оброблені поля і плантації, заражувати цінні пасовища. Усього була знищена рослинність на 350 тис. га. сількогосподарчих угідь і близько 0,5 млн. га лісу. Токсичні речовини діяли не тільки на рослини, але і на людей і тварин. Були відзначені масові захворювання, у тому числі і зі смертельним результатом.

Фітотоксиканти – хімічні речовини, які викликають ураження рослин. Рослини, які оброблюються фітотоксикантами, втрачають листя, засихають і гинуть. Для військових цілей використовують спеціальні високотоксичні рецептури. На озброєнні армії США знаходяться “оранжева” („ORANGE”), “біла” („WHITE”) і “синя” („BLUE”) рецептури. Використання цих рецептур здійснюється шляхом розбризкування зі спеціальних пристроїв з літаків і вертольотів (гелікоптерів).

При використанні “оранжевої” рецептури через тиждень відбувається повна загибель рослинності. У випадку використання “білої” і “синьої” рецептур через 2-3 дні має місце повне опадання і знищення листя, а через 7-10 днів – загибель рослинності. При використанні “оранжевої” і “білої” рецептур рослинність не відновлюється на протязі всього сезону, а при використанні “синьої” рецептури має місце повна стерилізація ґрунту і рослинність не відновлюється на протязі декількох років.

З огляду військових спеціалістів армій країн НАТО всі засоби застосування ХЗ можна розділити на 2 великі групи:

– хімічні боєприпаси;

– хімічні бойові прилади.

Хімічний боєприпаси – бойовий засіб застосування ХЗ одноразового використання (артилерійські хімічні снаряди і міни, авіаційні хімічні бомби та касети, хімічні бойові частини ракет, хімічні фугаси, хімічні шашки й патрони).

Хімічний бойовий прилад – бойовий засіб застосування ХЗ багаторазового використання (виливні авіаційні прилади і механічні генератори аерозолів, безпілотні літаки).

В армії США хімічні боєприпаси і бойові прилади класифікуються за категоріями табельності на три групи (табл.1.3).

Таблиця 1.3
Класифікація хімічних боєприпасів (приладів)
за категоріями табельності

№ з/п	Категорія табельності	Характеристика боєприпасів (приладів)
	Група А	Табельні хімічні боєприпаси (бойові прилади), які на даному етапі найбільш повно відповідають пред’явленим до них тактико-технічним вимогам
	Група В	Запасні табельні хімічні боєприпаси (бойові прилади), які за основними тактико-хімічними вимогами уступають зразкам групи А, але при необхідності можуть частково їх замінити
	Група С	Хімічні боєприпаси (бойові прилади), які на даному етапі зняті з виробництва, але можуть стояти на озброєнні до витрачення їх запасів

За приналежністю до родів військ засоби застосування ХЗ належать до Сухопутних військ, Військово-Морських сил, Військово-Повітряних сил, як наприклад, в армії США.

За кратністю застосування засоби застосування ХЗ поділяються на:

– однократного застосування (хімічні бойові частини ракет, хімічні снаряди, міни, фугаси, бомби і ін.);

– багатократного застосування (генератори аерозолів, виливні авіаційні прилади, безпілотні літаки, авіаційні касети, що не скидаються).

Узагальнена та розширена класифікація засобів застосування ХЗ приведена на рис.1.5.

Рис.1.5. Класифікація засобів застосування ХЗ

Згідно з системою маркування хімічних боєприпасів (приладів) США корпуса боєприпасів, які споряджаються ОР, забарвлюються у світло–сірий колір і на них наносяться кольорові кільця й літери. Колір кілець визначає тип ОР, а кількість кілець – стійкість ОР при використанні його в даному боєприпасі (табл.1.4).

Таблиця 1.4
Кодування засобів застосування хімічних боєприпасів (приладів)

Колір кілець	На які хімічні боєприпаси (прилади) наносяться	Тип ОР за фізіологічною класифікацією	Кількість кілець
Зелені кільця	Які споряджаються смертельними ОР	нервово-паралітичні ОР
шкірно-наривні ОР
загально отруйні і задушливі ОР
Червоні кільця	Які споряджаються ОР, що тимчасово виводять зі строю	ОР подразливої дії
ОР психохімічної дії

Крім кілець на корпус наносяться літери і цифри, які означають:

– шифр ОР, якою споряджають хімічний боєприпас (бойовий прилад) (наприклад: VX, GB, GD, HD, BZ, CS, CR, CN);

– клас хімічного боєприпаса (бойового приладу) (для всіх ОР – „ GAS ” (наприклад: “VX‑GAS”), крім CS, CR – „ CS TAC ”, „ CR TAC ”, гранати, патрони - „ CS RIOT ”, „ CR RIOT ”, ботулінічний токсин –“XR”, стафілококовий ентеротоксин – “PG”);

– номер партії (наприклад: LOT 123);

– шифр або перші літери підприємства, що споряджало цей боєприпас (бойовий прилад) (наприклад: ЕА – Еджвудський арсенал);

– дату спорядження (наприклад: 2,78 – лютий, 1978 року).

На хімічних боєприпасах артилерії і мінометів, крім того наносяться літери і цифри, які означають калібр і тип системи, для якої призначений боєприпас (наприклад, 105 Н – 105‑мм гаубиця, 155 mm – 155‑мм гармата) і марка боєприпасу (наприклад, М 60).

Усі надписи наносяться чорною фарбою (крім кольорових кілець). На деяких боєприпасах наноситься додатково кільце жовтого кольору, що вказує на те, що боєприпас має розривний заряд бризантного типу.

В армії США застосування ОР передбачувалось некерованими ракетними снарядами, засобами артилерії і керованими ракетами. Планувалося застосування ОР крилатими ракетами. Бойові частини цих ракет представляють собою касети, споряджені малогабаритними бомбами кулястої форми, в кожній із яких вміщується 0,6 кг фосфорорганічних отруйних речовин (ФОР). Бойові частини ракет розкриваються на висоті 1,5‑3 км і елементи касет розсіюються на площі близько 1 км². Під час удару об землю бомби вибухають і їх вміст переходить в бойовий стан. Основними ознаками застосування хімічних ракет є: підрив головної частини в повітрі і наступний підрив великої кількості бомб під час удару об землю або над нею. Авіація може застосовувати ОР в якості компонентів спорядження хімічних бомб, касет, ракетних снарядів класу “повітря–земля” і виливних авіаційних приладів. Так на озброєнні ВПС США є авіаційні бомби калібру 750, 500 і 10 фн (фн – скорочене позначення слова “фунт”; 1 фн в США дорівнює 0,454 кг). Табельні боєприпаси споряджаються зарином, CS, CR і BZ. Можливе спорядження бомб іпритом, синильною кислотою, хлорціаном, фосгеном.

10 фн бомби споряджаються зарином або BZ і використовуються, як правило, в касетах калібру 1000 фн (зарин) і 750 фн (BZ) для ураження живої сили шляхом забруднення атмосфери. 750 фн бомби споряджаються зарином, 500 фн – зарином, CS або CR.

За своєю формою хімічна бомба не відрізняється від фугасної. Її внутрішня порожнина заповняється отруйною речовиною, в бомбі є невеликий розривний заряд. Тому під час підриву хімічних бомб має місце глухий вибух, воронки в ґрунті утворюються неглибокі.

Авіаційні касети – це контейнери різної місткості, які заповняються елементами з ОР. Розкриття контейнерів на заданій висоті забезпечує розкидання елементів на значні площі, що призводить до забруднення великих об’ємів приземного повітря. Елементи касет споряджаються зарином, CS, CR і BZ. Можливе спорядження XR і PG.

Виливні авіаційні прилади (ВАП) призначаються для ураження живої сили, забруднення місцевості і об’єктів на ній аерозолями або крапельно-рідинними ОР. За їх допомогою відбувається швидке створення аерозолів, крапель і парів ОР на великій площі. На озброєнні ВПС США є ВАП типу TMU-28/B і Аеро‑14 В/С, які споряджаються головним чином VX. Можливе спорядження ВАП іпритом. Виливні авіаційні прилади різних модифікацій використовуються також для застосування фітотоксикантів. Характерною ознакою застосування ОР із виливних авіаційних приладів є виникнення смуги аерозолю від низько літаючого літака і поява дрібних крапель рідини на місцевості та об’єктах, що находяться на ній.

Артилерія може застосовувати ОР в боєприпасах ствольної артилерії, мінометів і реактивних установок. В армії США для ствольних систем на озброєнні є хімічні снаряди до 105; 155; 203,2‑мм гаубицями і пушками. Табельні зразки боєприпасів споряджаються VX, зарином, CS і CR. Можливе спорядження 105‑мм і 155‑мм боєприпасів іпритом.

На озброєнні армії США є хімічні снаряди до багатоствольних реактивних установок. Бойові частини 115‑мм реактивних снарядів можуть споряджатися зарином або VX. Є також хімічні боєприпаси до 106,7‑мм мінометів. Хімічні міни можуть споряджатись іпритом, CS і CR.

Хімічні артилерійські снаряди мають корпус, запал і підривний заряд. Внутрішня порожнина корпусу заповнюється ОР. Зовні хімічні снаряди (міни) відрізняються від звичайних боєприпасів лише маркіруванням.

Різновидністю хімічних боєприпасів є бінарні прилади (боєприпаси). Особливістю бінарних артилерійських снарядів є те, що вони споряджаються двома нетоксичними або малотоксичними речовинами – напівпродуктами для одержання ОР. Ці речовини в боєприпасах відділені одна від одної і знаходяться в спеціальних контейнерах. Змішування цих речовин в присутності прискорювача хімічної реакції і одержання з них ОР здійснюється тільки під час доставки снаряду до цілі. Зруйнування контейнерів в снаряді забезпечується спеціальним вибуховим пристроєм або силою інерції при пострілі. Змішування речовин здійснюється за рахунок обертання снаряду або спеціальними мішалками. При підриві снаряду ОР в бінарному боєприпасі переходить в бойовий стан, як і в інших хімічних боєприпасах.

На озброєння армії США були прийняті бінарні боєприпаси: артилерійський снаряд М687 калібру 155 мм з рецептурою GB-2, артилерійський снаряд М736 калібру 203,2 мм і 500‑фн авіаційна бомба BLU‑80/В з рецептурою VX‑2.

Хімічні фугаси призначені для ураження живої сили, забруднення ділянок місцевості, доріг і інженерних загороджень. На озброєнні армії США було два типа фугасів: АВС-М23 і М1. Фугас АВС-М23 споряджається VX, місткість його 5,2 л, ефективний радіус забруднення при підриві – 12,5 м. Фугас М1 виконаний у вигляді прямокутного залізного бідону місткістю біля 4 л, споряджається іпритом. Ефективний радіус забруднення при підриві – 5‑6 м. Фугаси установлюються, як правило, в поєднанні з інженерними спорудами.

Генератори аерозолів використовуються з метою забруднення значних об’ємів повітря. На озброєнні армії США були механічні і термічні генератори аерозолів. Механічні генератори призначені для використання ОР типу CS, CR, а термічні генератори – BZ, CS, CR, CN.

Механічні розпилювачі мають в своєму складі джерело стиснутого повітря (балон, механічний пристрій), резервуар з ОР і обладнання, для розпилювання. Вони можуть бути ранцевими і знімними. Останні можуть використовуватись з автомобілів, вертольотів, літаків і інших технічних засобів.

Термічні генератори працюють за принципом возгонки з послідуючою конденсацією ОР. До них відносять касетні бомби, отруйно-димові гранати і шашки.

Рис.1.6. Ознаки застосування хімічної зброї

Найбільш характерними ознаками, за якими можна виявити початок застосування ХЗ є наступні (рис. 1.6):

- менш різкий, несхожий на звичайні боєприпаси, звук розриву бомб, снарядів, мін;

- поява характерної хмари газу, диму або туману в місцях розриву авіаційних хімічних бомб, снарядів і мін;

- поява хмари газу, диму або туману, яка рухається по вітру з боку противника;

- поява позаду літаків темних швидко зникаючих смуг і осідання на місцевості краплин і туману отруйних речовин;

- наявність маслянистих крапель, підтіків, плям, калюж на місцевості або воронках від розривів снарядів, мін і авіаційних бомб, а також великих осколків і окремих частин боєприпасів;

- подразнення органів дихання, очей і носоглотки;

- зниження гостроти зору або його втрата;

- сторонній запах, що не властивий для цієї місцевості;

- зів¢янення рослинності або зміна її забарвлення.

Дата добавления: 2014-10-31