Методичні рекомендації. 1. Проблема правового регулювання майнових відносини у фактичному шлюбі

Тест 4

Тест 3

Тест 2

Тест 1

Тестові завдання

ВАРІАНТ 18

1. Проблема правового регулювання майнових відносини у фактичному шлюбі.

2. Надати правову характеристику особливостей визначення походження дитини від батька, матері у разі штучного запліднення та імплантації зародка.

Задача 1

Подружжя Олефір, яке проживає у м. Львові, вирішило надати народженому в них хлопчику ім’я «Союз-Аполон» на честь космічного корабля з однойменною назвою, маючи на думці, що дитина матиме рішучий і відважний характер, а в майбутньому ста­не космонавтом. Вибране ім’я було відкинуте працівниками відділу РАЦС під час реєстрації народження дитини. В обґрунтування свого рішення батькам було пояснено, що це ім’я не зазначене в до­віднику особистих імен, а в майбутньому може викликати глузува­ння однолітків дитини в дитячому садку і в школі. Батьки погоди­лися з цим і переписали заяву, вказавши в ній інше ім’я - Федір.

Питання:

Чи правомірні дії працівників РАЦС? Що варто було вчинити батькам у даній ситуації?

Задача 2

Через рік після смерті чоловіка (оголошений у судовому порядку померлим) громадянка Макоїд О. уклала шлюб із громадянином Зузилом. Невдовзі Зузило звернувся до суду з позовом щодо визнання згаданого шлюбу недійсним. В обґрунтування своїх вимог Зузило зазначив, що Макоїд на момент реєстрації з ним шлюбу перебувала у шлюбі з громадянином Макоїдом П., якого було оголошено померлим у судовому порядку, але припинення їхнього шлюбу в органах РАЦС не було зареєстроване.
Макоїд О. позову Зузила не визнала, пояснивши, що після отримання рішення суду щодо оголошення її чоловіка Макоїда П. померлим вважала, що їхній шлюб втратив чинність, тому уклала новий шлюб.

Питання:

Як слід вирішити даний спір?

Які підстави для визнання шлюбу недійсним передбачені Сімейним кодексом України?

Через представника допускається:

а) реєстрація шлюбу;

б) подача заяви про реєстрацію шлюбу;

в) не допускається нічого.

Принципами сімейного права є:

а) принцип рівноправності;

б) пріоритет сімейного виховання;

в) регулювання сімейних відносин за домовленістю;

г) принцип законності.

Підставами позбавлення батьківських прав є:

а) ухилення від виконання батьками своїх обов'язків;

б) несплата аліментів;

в) алкоголізм батьків;

г) ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини.

Час реєстрації шлюбу:

а) після спливу двох місяців після подання заяви;

б) після спливу одного місяця після подання заяви;

в) за бажанням осіб, які подали заяву, у будь-який день.

1. Розглядаючи проблему правового регулювання майнових відносини у фактичному шлюбі, слід звернути увагу, що згідно ч. 2 ст. 21 СК проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Як свідчить аналіз змісту ст. 74 СК, це положення може розглядатися лише як загальне правило. Проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без державної реєстрації шлюбу є підставою для виникнення у них права спільної сумісної власності на майно, набуте за час спільного проживання. Водночас, оскільки згідно ч. 2 ст. 74 СК на фактичне подружжя поширюються усі положення глави 8 СК "Право спільної сумісної власності подружжя", вони, як і зареєстроване подружжя, мають право за договором передбачити, що таке майно є об'єктом їх спільної часткової власності або особистої власності кожного з них.

У контрольній роботі слід уважно проаналізувати норми ст. 74 СК України та зробити висновок, чи може бути визначатися право фактичного подружжя щодо правового режиму майна шлюбним договором, розглянувши крім норм СК України, також норми Закону України «Про нотаріат» та норми Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом М. Ю. України №296/5 від 22.02 2012.

Студенти повінні розкрити сам термін «проживання однією сім'єю», якій не слід розуміти буквально, адже факт реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов'язковою ознакою наявності фактичного шлюбу. При цьому слід звернути увагу на роз’яснення, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

За ч. 2 ст. 3 СК сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. З наведеного положення випливає центральна ознака подружніх відносин: наявність факту ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї, які також необхідно розкрити у роботі. Слід звернути увагу, що правило ч. 2 ст. 3 є спеціально розрахованим на майнові відносини осіб, які проживають однією сім'єю. Тому у разі наступної реєстрації шлюбу такими особами майно, набуте до реєстрації шлюбу, також вважається об'єктом спільної сумісної власності подружжя згідно ч. 1 ст. 74 СК, а не особистою власністю кожного з подружжя за пунктом першим ч. 1 ст. 57 СК.

2. Порядок визначення походження дитини залежить, перш за все, від того, перебувають батьки дитини у шлюбі між собою чи ні. Відносини щодо визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою, регламентує ст.122 СК України.

Слід зазначити, що питання щодо правового регулювання визначення походження дитини, народженої в результаті допоміжних репродуктивних технологій, які закріплені ст. 123 СК України, потребують особливої уваги у звьязку з їх дискусійним характером як збоку науковців, так і з боку правозастосовної практики. При цьому необхідно звернути увагу, що проблематика і штучного запліднення, і імплантації зародка є предметом регулювання не лише Сімейного кодексу. Сама процедура визначається в законодавстві про охорону здоров'я, укладення відповідного договору між подружжям і сурогатною матір'ю регулюється нормами цивільного права, визначення походження дитини, регламентується вже сімейним законодавством. Отже, це правовідношення носить комплексний характер.

Відповідно до ст. 48 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 9 листопада 1992 року № 2801-XII застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими Міністерством охорони здоров'я України, які необхідно розкрити у роботі. Крім того, порядок застування допоміжних репродуктивних технологій регламентується на рівні підзаконних нормативно-правових актів. Зокрема, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 4 лютого 1997 року № 24 «Про затвердження Умов та порядку застосування штучного запліднення та імплантації ембріона (ембріонів) та методів їх проведення». Реєстрація народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, провадиться відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 «Про затвердження Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні».

У контрольній роботі необхідно уважно проаналізувати норми ч. ч. 1, 2, 3 ст. 123 СК України, яка регулює визначення походження дитини, народженої в результаті допоміжних репродуктивних технологій. На підставі цього аналізу у контрольній роботі треба надати характеристику закріпленої у них презумпції батьківства, визначивши її зміст.

У сімейному законодавстві визначаються документи, на підставі яких визначається походження дитини від подружжя, у тому числі і коли визначено походження дитини, народженої в результаті допоміжних репродуктивних технологій Слід звернути увагу студентів, що порядок оформлення та видачі таких документів регулюється Законом України від 24.12.1993 року № 3807-ХІІ «Про органи реєстрації актів громадянського стану»; наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 «Про затвердження Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні»; наказом Міністерства охорони здоров'я України від 8 серпня 2006 року № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті».

Дата добавления: 2014-10-31