Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Пояснювальна записка. Вступ до мовознавства: програма навчальної дисципліни / Розробники: Л. М. Кулєшова, В. П. Мусієнко; Черкаський національний університет імені Богдана




Навчальна програма

 

 

Черкаси – 2009


УДК

ББК

 

Вступ до мовознавства: Програма навчальної дисципліни / Розробники: Л.М.Кулєшова, В.П.Мусієнко; Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. – Черкаси: Вид. від. Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, 2004 рік – 10 с.

ISBN

 

Розробник:

 

В.П.Мусієнко, докт. філол. наук, проф.

 

 

Рецензен:

О.Е. Пчелінцева, канд. філол. наук, доц., зав. кафедри українського та загального мовознавства Черкаського державного технологічного університету

 

 

Затверджено Вченою радою Черкаського національного університету

імені Богдана Хмельницького

(протокол № _8_ від _ 8 _ _ квітня ___ 200 8 _ р.)

 

ББК

УДК

 

 

ISBN

 

 

© Черкаський національний університет, 2004.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА”

Опис предмета навчальної дисципліни

 

Курс: 1 Підготовка бакалаврів Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів: 2   Модуль: 1 + індивідуальне навчально-дослідне завдання.   Змістових модулів: 5   Загальна кількість годин: 108   Тижневих годин: 4   Шифр та назва напряму: Філологія   Шифр та назва спеціальності – російська мова та література – переклад   Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр   Обов’язковий.   Рік підготовки: 1, семестр: 1.   Лекції: 24 години   Семінари (практичні): 20 годин     Самостійна робота: 40 годин   Індивідуальна робота (навчально-дослідне завдання): 24 години   Вид підсумкового контролю: екзамен

Традиційно зміст курсу „Вступ до мовознавства” передбачає декілька розділів, кожний з яких і всі разом покликані розв’язати завдання занурення студента в мову як об’єкт теоретичного дослідження.

Курс має пропедевтичне спрямування, його метою є ознайомити студентів з основними поняттями й термінами лінгвістики, дати перше уявлення щодо розділів науки про мову.

Разом з тим це солідна теоретична дисципліна, оскільки тут вивчаються складні проблеми, до яких студенти не будуть більше звертатися: генеалогічна та типологічна класифікація мов, виникнення і розвиток письма, походження мови. Студенти здійснюють перші підходи до вивчення мови як соціального, психічного і біологічного феномена, прояснюють мовні функції, що безумовно має допомагати формуванню лінгвістичного світогляду.

Курс „вступ до мовознавства” пробуджує й розвиває інтерес до мови як об’єкта аналізу.

У процесі вивчення курсу студенти повинні виявити об’єкт і предмет лінгвістики, виробити первинні уявлення про природу мови, її структуру, ознайомитись з типологічною та генеалогічною класифікацією мов світу, засвоїти основні лінгвістичні терміни.

Курс націлений також на вироблення вмінь читання лінгвістичної літератури, роботи із словниками, спостереження за мовленням, мовної рефлексії та первинних навичок основних видів лінгвістичного аналізу.

Вивчення курсу здійснюється у таких формах: лекції, практичні заняття, самостійна робота студентів.

У лекційному курсу головну увагу приділено світоглядним та методологічним аспектам, дискусійним питанням, а також темам ознайомлювального характеру.

Практичні заняття розвивають позначені у лекціях проблеми, відпрацьовують поняття, виробляють навички аналізу, знайомляться із словниками, довідниками.

Особливе місце займає в курсі самостійна робота. Студенти протягом семестру читають науково-популярну літературу, вивчають актуальні сучасні праці з проблем, що вивчаються, виконують індивідуальні завдання творчо-пошукового характеру.

При вивченні курсу необхідне використовувати факти, відомі студентам у тій чи іншій системі мов, активно розширюючи це поле. Широкий лінгвістичний кругозір сприяє виробленню адекватних і виважених оцінок у мовній сфері життя суспільства.

Поточний контроль за засвоєнням знань здійснюється за допомогою 2 контрольних робіт, колоквіумів, домашніх творчих робіт.

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

МОВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ

 

Тема 1.1. Мовознавство як наука. Сутність мови

Теоретичне мовознавство і практичне вивчення мови. Предмет і об’єкт мовознавства. Розділи мовознавства. Напрями лінгвістики. Значення науки про мову. Зв’язок мовознавства з іншими науками: природничими, соціальними, математичними. Особливі зв’язки філософії, логіки та мовознавства. Методи мовознавства. Природа мови. Соціальне, біологічне, психічне в мові. Анти­номія соціального та індивідуального. Матеріальне та ідеальне в мові. Мовні функції: проблеми типології. Мова й мовлення.

 

 

Тема 1.2. Мова й мислення

Поняття мислення та свідомості. Види мислення. Місце мови у розумовій діяльності. Породження й сприйняття мовлення. Категорії мови й мислення. Методи та прийоми психолінгвістики.

 

Тема 1.3. Проблема походження мови

Складові: де? коли? як? який? Основні гіпотези (за и проти): звуконаслідувальна, вигукова, трудова, суспільного договору. Сучасний стан проблеми. Космічна і божественна гіпотези. Еволюційні теорії моно- і полігенезу мови.

 

Тема 1.4. Мова як історична категорія

Мова як історична категорія. Зовнішні чинники і внутрішні суперечності у розвитку мови. Функціональні та структурні зміни. Інтеграція та диференціація мов та говірок в історичній перспективі. Спорідненість мов. Порівняльно-історичне мовознавство. Встановлення спорідненості європейських мов. Мовні союзи. Шляхи формування національних мов. Національна українська, російська, французька, англійська, німецька мови. Перспективи розвитку мов у майбутньому. Міжнародні та світові мови

Тема 1.5. Мова й суспільство

Зв’язок історії мови з історією народу. Соціальна й територіальна диференціація мов. Типи і форми мови. Літературна мова. Проблема норми. Мова й держава. Мовна політика. Державні та міжнародні закони у мовній сфері. Білінгвізм і диглосія. Проблеми інтерференції у ситуації двомовності. Мова й культура. Роль діячів культури, науки, політики, засобів масової комунікації у розвитку мови. Мова й етнос. Мова як носій національно-культурної специфіки. Поняття ідіоетнічного ореолу, національно-культурних стереотипів на матеріалі мов, що вивчаються. Мовні факти, які репрезентують особливості національної ментальності.

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

ФОНЕТИКА

 

Тема 2.1. Фонетичні одиниці

Фонетика. Три аспекти звукових явищ /за Л.Щербою/. Класифіка­ція голосних та приголосних звуків за даними ностратичних мов. Порівняльний аналіз звуків рідної мови та мови, що вивчається. Поняття артикуляційної бази. Поняття мовленнєвого потоку. Сегментні та суперсегментні одиниці. Теорія складу. Наголос. Типологія наголосів. Поняття про інтонацію. Роль інтонації у розгортанні думки. Інтонаційні конструкції у рідній мові та мові, що вивчається.

Тема 2.2 Фонетичні процеси. Поняття про фонему

Основні фонетичні процеси в зіставленні рідної мови та мови, що вивчається. Фонетичні та історичні чергування. Ступінь їх відображення в орфографіях. Поняття про орфоепію. Словники орфографічні та орфоепічні. Поняття про фонему. Відтінки фонеми. Перцептивна й сигніфікативна функції фонеми. Московська й Ленінградська школи. Поняття про систему фонем. Фонетичний й фонематичний принципи орфографії.

Тема 2.3. Письмо

Письмо. Функції письма. Виникнення і основні етапи розвитку письма. Піктограми та ідеограми у сучасному вжитку. Сучасні ієрогліфічні системи. Фонографія. Літерне й складове письмо. Походження грецького алфавіту. Латиниця й алфавіти на її основі. Кирилиця й алфавіти на її основі. Історія алфавіту мови, що вивчається. Інші поширені види алфавітів.

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

 

Тема 3.1. Лексично-семантична система мови і лексикографія

Слово як предмет лексикології. Розділи лексикології: ономасіологія, семасіологія, фразеологія, етимологія, лексикографія. Ознаки слова. Узагальнююча й номінативна функції слова. Номінація в актах комуніка­ції. Подвоєння світу за допомогою слова. Семна структура значення. Відмінності у семній структурі за індивідами та мовами. Семантична структура слова. Поняття про ЛСВ. Ланцюжкові та радіальні зв’язки окремих значень. Типологія лексичних значень. Багатозначність та омонімія. Питання про лексично-семантичну систему мови. Поняття системи. Критичний аналіз концепції ЛСГ й тематичні групи терміносистем. Синоніми й антоніми. Порівняльний аналіз синонімічних рядів та ЛСГ у мовах, що вивчаються. Пошуки лакун.

 

 

Тема 3.2. Історичні зміни у лексиці

Активна й пасивна лексика індивіда і мови. Лексика як найбільш проникний шар мови. Її безпосередній зв’язок з соціально-політичними умовами життя суспільства, змінами в матеріальній та духовній культурі. Неперервність й нерівномірність та швидкість розвитку лексичного складу. Застарілі слова та неологізми. Звуження та розширення знань. Відродження слів. Основні шляхи збагачення лексичного складу: словотворення, зміни значення слів, запозичення з мови, що вивчається. Кальки. Етимологія. Внутрішня форма слова як джерело вивчення народного духа. Деетимологізація. Народна етимологія. Етимологічні словники.

 

Тема 3.3. Лексикографія

Види словників, функції словників. Структура словникової статті. Тезаурус - як енциклопедія народного життя. Перекладні словники: дидактичний та культурознавчий аспект. Можливості словників у науковому пошуці. Як працювати із словником. Аналіз найважливіших словників /за типами та мовами/.

 

Тема 3.4. Фразеологія

Поняття про фразеологізми. Типи фразеологізмів. Крилаті вислови і слогани.

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4.

ГРАМАТИКА

 

Тема 4.1. Граматичні форми і граматичні категорії

ЛітератураГраматична будова мови як предмет граматики /морфології та синтаксису/. Основні одиниці граматичної будови мови: морфема й форма слова, словосполучення й речення. Лексичне й грама­тичне значення. Морфема як найдрібніша значуща одиниця мови і як частина слова. Класифікація морфем. Форма слова як єдність основи й формотворного афіксу. Синтетичні й аналітичні форми слова. Форми одного й того ж слова і різні слова /лексеми/. Граматична категорія як система однорядних граматичних форм мови. Морфологічні й синтаксичні граматичні категорії; морфологічні категорії словозмінювального й класифікаційного типів; лексично-граматичні категорії. Граматичні категорії різних мов. Засоби вираження граматичних значень. Афіксація; флективність й аглютинація. Службові слова. Інші засоби й способи вираження граматичних значень. Різна поширеність у різних мовах засобів вираження граматичних значень. Основні граматичні процеси: спрощення, перерозкладення, зміна за аналогією.

Тема 4.2. Частини мови

Частини мови як лексично-граматичні розряди /класи/ слів. Категоріальні ознаки частин мови: семантичні, морфологічні, словотвірні й синтаксичні. Ім’я та дієслово як основні частини мови. Займенник як частина мови. Перехідність частин мови. Своєрідність частин мови в різних мовах.

Тема.4.3. Синтаксичні одиниці

Речення й словосполучення.Речення як основна комунікативна і структурна синтаксична одиниця мови. Частини мови і члени речення.

Тема 4.4. Мовна система

Зв'язок різних сторін мови. Мова як система систем. Поняття про мовний ярус /рівні/. Фонетичний, морфологічний, синтаксичний і лексичний яруси мови. заємодія мовних ярусів. Основні типи відносин одиниць і ярусів: парадигматичний, синтагматичний, ієрархічний /гіпонімічний/, асоціативний.

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5.

КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ

 

Тема 5.1. Ареальна, функціональна і морфологічна класифікація мов

Кількість і різноманітність мов світу. Лінгвістична карта світу. Ареальна /географічна/ і функціональна /соціальна/ класифікація мов. Морфологічні типи мов і споріднені мови. Морфологічна класифікація мов: мови ізолюючі і афіксуючі; мови аглютинативні і флективні; флективні мови синтетичного і аналітичного ладу; полісинтетичні мови. Російська мова як флективна мова синтетичного ладу.

Тема 5.2. Генеалогічна класифікація мов

Генеалогічна класифікація мов. Поняття про спорідненість мов. Матеріальна спільність коренів і афіксів споріднених мов; регулярні фонетичні відповідності. Мовна сім'я, група, підгрупа. Індоєвропейська сім'я мов, її основні групи. Слов'янські мови, їх виникнення і місце в сучасному світі.

 

 

 

 

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМА КІЛЬКІСТЬ ГОДИН ВІДВЕДЕНИХ НА  
Лекції Пр-сем заняття Лабор. заняття Самост роботу Інд. роботу
Змістовий модуль 1. Мова як суспільне явище
Тема 1.1. Мовознавство як наука. Сутність мови.          
Тема 1.2. Мова й мислення          
Тема 1.3. Проблема походження мови          
Тема 1.4. Мова як історична категорія          
Тема 1.5. Мова й суспільство          
Змістовий модуль 2. Фонетика
Тема 2.1. Фонетичні одиниці          
Тема 2.2 Фонетичні процеси. Поняття про фонему          
Тема 2.3. Письмо          
Змістовний модуль 3. Лексикологія
Тема 3.1. Лексично-семантична система мови і лексикографія          
Тема 3.2. Історичні зміни у лексиці          
Тема 3.3. Лексикографія          
Тема 3.4. Фразеологія          
Змістовий модуль 4. Граматика
Тема 4.1. Граматичні форми і граматичні категорії          
Тема 4.2. Частини мови          
Тема.4.3. Синтаксичні одиниці          
Тема 4.4. Мовна система          
Змістовий модуль 5. Класифікація мов
Тема 5.1. Ареальна і функціональна класифікація мов          
Тема 5.2. Генеалогічна класифікація мов          
Всього годин:          
             

 

 

ТЕМИ ПРАКТИЧНО-СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

1. Мовознавство як наука. Природа мови (2 години).

2. Мова як історична категорія (2 години).

3. Мова і суспільство (2 години).

4. Звукові зміни у мовленнєвому потоці (2 години).

5. Письмо (2 години).

6. Лексичне значення слова. Парадигматичні відношення у лексиці (2 год.).

7. Історичні зміни у лексиці (2 години).

8. Граматичний устрій мови (2 години).

9. Синтаксичні одиниці (2 години).

10. Генеалогічна класифікація мов (2 години).

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Форма контролю – опитування, перевірка письмових робіт

1. Тема1.2. Прочитати розділи „Продукування мови” та „Сприйняття мови” з посібника В.П.Мусієнко „Введение в психолингвистику” – К., 1996. – 2 год.

2. Тема1.5. Проаналізувати „Європейську хартію про регіональні мови і мови меншин” (1992) – 2 год.

3. Тема2.2. Виписати із орфоепічного словника російської мови 25 слів, що викликають труднощі у наголошуванні 2 год.

4. Тема2.3. Підготувати словник сучасних піктограм та ідеограм, „смайлів”. Підготувати зразки сучасних найпоширеніших видів письма. Скласти пікто-ідеографічний лист (за вибором) – 6 год.

5. Тема3.3. Описати словник за пропонованим планом (за вибором). – 2 год.

6. Тема 3.4. Фразеологія. Укласти словник сучасних слоганів. Робота зі словниками – 2 год.

7. Тема 4.1. Граматичні форми і граматичні категорії – 2 год.

Підготуватись до опитування за планом:

1. Поняття про морфему.

2. Класифікація морфем.

3. Словотвір.

4. Історичні зміни у складі морфем.

8. Тема 4.4. Мовна система – 2 год.

Підготуватись до опитування за планом:

1. Поняття системності

2. Встановлення системності мовних ярусів

3. Основні типи відносин між мовними одиницями (парадигматичний, синтагматичний, ієрархічний (гіпер-гіпонімічний), асоціативний)

4. Взаємозв’язок мовних ярусів. Взаємодія мовних рівнів у мовленні

9. Тема5.1. Бесіда за книгою А.Леонтьєва „Путешествие по лингвистической карте мира” – 4 год.

10. Тема 5.2. Генеалогічна класифікація мов – 20 год. Вивчити генеалогічну класифікацію та ареальну характеристику індоєвропейських мов.

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО–ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ (ПРОЕКТИ)

1. Укласти словники студентського жаргону, поширених у визначеній місцевості прізвиськ, антропонімікону письменників, актуальних фразем, слоганів, неологізмів – 10 год.

2. Прочитати 1 науково-популярну книгу про мову з пропонованого списку додаткової літератури і викласти її положення на підсумковій конференції (за вибором) – 14 год.

 

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: інформаційно-репродуктивний; виконавський; репродуктивний; продуктивно-практичний; пошуковий.

 

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне опитування, індивідуальні бесіди, колоквіуми, індивідуальні навчально-дослідні завдання, тестування, виконання контрольних робіт, перевірка завдань, підсумковий тест/іспит.

 

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

 

  МОДУЛЬ 1 Модуль 2 Вид підсумк. контр. Загальна сума  
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Змістовий модуль 3 Змістовий модуль 4 Змістов. мод. 5 Навч.-досл. Завд. Підсумковий іспит тест    
Занят тя С.р. Занят тя С.р. К.р Занят тя   С. р. С.р Занят тя   С.р. Занят тя   С.р. К.р.        
                                       
                                  10*    
                                                             

* - вільний вибір студента

Шкала оцінювання знань

Рейтинговий показник Оцінка у національній шкалі Оцінка ECTS
90 – 100 Зараховано 5 (відмінно) A (відмінно)
82 – 89   4 (добре) В (добре)
75 – 81 С (добре)
68 – 74   3 (задовільно) D (задовільно)
60 – 67 E (задовільно)
35 – 59 Не зараховано 2 (незадовільно) FX (незадовільно з можливістю повторного складання)
1 – 34 _ F (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)

 

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: підручники, збірники вправ, словники, методичні розробки практичних занять, методичні рекомендації до тем, таблиці, рекомендовані списки наукової і науково-популярної літератури, пакети тестів і контрольних робіт, список питань для колоквіуму, список питань для самоконтролю.

 

РЕСУРСИ: (Інтернет, електронні адреси)

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Підручники

1. Будагов Р.Я. Введение в науку о языке. М., 1964.

2. Введение в языкознание. Хрестоматия. Сост. Б.Ю.Норчан, Н.А.Павленко. Под ред. проф. А.Е.Супруна. Минск, 1977.

3. Головин Б.Н.. Введение в языкознание. М., 1983.

4. Карпенко Ю.О.. Вступ до мовознавства. Київ-Одеса, 1991.

5. Кочергина В.Я. Введение в языковедение. Основы фонетики, фонологии, грамматики. М., 1979.

6. Маслов Ю.С.. Введение в языкознание. Учебник для вузов. М., 1987.

7. Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. Руководство к работе над курсом. М., 1984.

8. Реформатский А.А. Введение в языкознание. М. - Просвещение-1967.

9. Чикобава А.С. Введение в языкознание. Ч.1. М., 1952.

10. Широков. О.С. Введение в языкознание. М., 1985.

 

ЗБІРНИКИ ВПРАВ

1. Артеменко Е.Б.. Сборник упражнений и заданий и контрольная работа по курсу "Введение в языкознание" М. 1983.

2. Доленко М.Т.. Вступ до мовознавства. Збірник вправ і завдань. К., 1975.

3. Донець Л.С., Мацько Л,І. Вступ до мовознавства. Практикум. К., 1989.

4. Зиндер Л.Р.. Введение в языкознание. Учебное пособие для вузов. М., 1987.

5. Кондрашов Н.А. и др. Сборник задач и упражнений по введению в языкознание. М., 1991.

6. Малаховский В.А.. Сборник задач и упражнений по курсу "Введение в языкознание". М., 1960.

7. Мучник И.П.. Введение в языкознание. Сборник задач и упражнений. М., 1961.

8. Норман Б.Ю.. Сборник задач по введению в языкознание. Минск, 1989.

 

ДОДАТОКВА ЛІТЕРАТУРА

1. Брагина А.А. Русское слово в языках мира. М.,1978.

2. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. М., 1965.

3. Вартаньян Э.А. Путешествие в слово. М., 1987.

4. Гетман И.М. Твой друг словарь. К., 1990.

5. Горелов И., Енгалычеа В. Безмолвный мысли знак. М., 1991.

6. Журавлев А.П. Языковые игры на компьютере. М., 1988.

7. Иванова В.А., Потиха З.А., Розенталь Д.Э. Занимательно о русском языке. М., 1990.

8. Корней Чуковский. Живой как жизнь. М., 1962.

9. Костомаров В.Г. Жизнь языка. М., 1984.

10. Леонтьев А.А. Путешествие по карте языков мира. М., 1981.

11. Леонтьев А.А. Что такое язык. М., 1976.

12. Маковский М.М. Удивительный мир слов и значений. Иллюзии и пара­доксы в лексике и семантике. М., 1989.

13. Мурзаев Э.М. География в названиях. М., 1979.

14. Никитин Ю.З. В игре слова. К., 1988.

15. Никонов В.А. География фамилий. М., 1988.

16. Павленко Н.А. История письма. Минск, 1987.

17. Паола Утевська. Невмирущі знаки. К., 1981.

18. Русские писатели о языке. Хрестоматия. Ленинград, 1965.

19. Стернин А.И. Что такое лингвистика. Воронеж, 1987.

20. Успенский Л. По дорогам и тропам языка. М., 1980.

21. Успенский Л.В. Слово о словах. К., 1987.

22. Фолсом, Франклин. Книга о языке: Человек разумный - это человек говорящий. М., 1977.

23. Шанский. Н.М. В мире слов М., 1985.

 

ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Ахманова О.С.. Словарь лингвистических терминов. М., 1966.

2. Ганич Д.І., Олійник І.С.. Словник лінгвістичних термінів. К., 1985.

3. Лингвистический энциклопедический словарь. М., 1990.

4. Розенталь Д.Э. Теленкова М.А.. Словарь-справочник лингвистических терминов. М., 1985.

5. Энциклопедический словарь юного филолога. М., 1984.

 

 

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТЫ

1. Арапов М. Большой лингвистический взрыв // Знание - сила, 1988, № 6.

2. Баррет П.М. Проект нового английского алфавита // ВЯ, 1961, № 2.

3. Белл Р. Социолингвистика: Функции языка. М., 1980.

4. Бенвенист Э. Классификация языков// Введ.в языкозн.: Хрестоматия.Минск,1977

5. Береговская Э. Молодежный сленг: Нормирование и Функционирование // ВЯ, 1996, № 3.

6. Бодуэн де Куртенэ И.А. Фонема// Введ.в языкозн.: Хрестоматия. Минск,1977.

7. Васильев Л. Современная лингвистическая семантика: Типы словарей. М.,1996.

8. Виноградов В. Введение в грамматические учение о слове.

9. Вознюк Л. Учебный анализ синонимов и антонимов // РЯШ, 1996, № 6.

10. Закон про мови.

11. Земская Е.А. Русская разговорная речь // ВЯ, 1971, № 5.

12. Золотова Г. О новых возможностях лексикографии // ВЯ, 1994, № 4.

13. Конецкая В. Семантические типы слов // ВЯ, 1994, № 4.

14. Конституція України.

15. Кривоносов Б.А. О соотношении единиц языка и Форм мышления // ВЯ, 1989, №I.

16. Леонтьев А. Генетические корни мышления и речи // Введение в языкознание: Хрестоматия. Минск, 1974.

17. Львова С. Разные виды омонимии и их обучающие возможности // РЯШ, 1997, №3.

18. Мокиенко В. Идеография и историко-этимологический анализ Фразеологии// ВЯ, 1995,.№ 4.

19. Пауль Г. Смешение языков // Введение в языкознание: Хрестоматия. Минск, 1977.

20. Поливанов Е. О трех принципах построения орфографии: Хрестоматия. Минск,1977.

21. Русанівський В. Єдиний мовно-образний простір української ментальності // Мовознавство, 1993, № 6.

22. Скворцов Л.И. Культура речи и история языка // РЯШ, 1994, № 4.

23. Смирницкий А. Лексическое и грамматическое в слове // Введение в языко­знание: Хрестоматия. Минск, 1977.

24. Хинигевальд Г. Полисемия: взгляд историка // ВЯ, 1996, № 5.

25. Церетели Г.В. 0 языковом родстве и языковых союзах // ВЯ, 1968, № 3.

26. Шапошников В. Современные проблемы фонетики // РЯШ, 1996, № 6.

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

 

ПОГОДЖЕНО Начальник департаменту навчально- методичної роботи, доцент _______________ Ю. В. Тимошенко “ ” __________________ 200__ р. ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з навчально-виховної та методичної роботи, доцент ____________ Ю.В. Андріяко “ ” ______________ 200__ р.  

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-31; Просмотров: 482; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.163 сек.